Ухвала суду № 99142594, 20.08.2021, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/1270/21

Провадження № 2/451/744/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 серпня 2021 року місто Радехів

Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

17.08.2021 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до Радехівського районного суду Львівської області із позовною заявою до Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, де просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай) площею 2,05 га, згідно сертифіката ЛВ №0113586 від 26.09.1996 р., реєстраційний номер №4894.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2021 р. вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.

Крім цього, згідно з п.п. 3, 4, 5, ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Так, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визнання права власності на нерухоме майно – земельну частку (пай).

На підтвердження оплати позивачем судового збору за вимогою про визнання права власності на земельну частку (пай), надано до суду квитанцію від 11.08.2021 р. про сплату судового збору на суму 908 грн за позовну вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Позивач покликається на те, що ціну позову визначити неможливо, оскільки земельна ділянка не сформована.

Суд зазначає, що за наявності перешкод у отриманні витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, позивач не позбавлена можливості замовити експертну грошову оцінку майна з метою визначення вартості земельної ділянки.

Таким чином, суд роз`яснює позивачеві, що на підтвердження вартості спірної земельної частки (паю), яка є предметом позову, позивачу необхідно надати звіт за результатами проведення експертної грошової оцінки даної земельної ділянки.

Також, суд роз`яснює позивачеві, що вартість станом на час звернення до суду, яка буде визначена за результатами проведення експертної грошової оцінки, земельної ділянки становитиме ціну позову.

Суд не може застосувати ч.2 ст.176 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 не обґрунтувала неможливість визначити точну ціну позову.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно з п.5 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до абз. 17 пункту 3.5. Листа Вищого спеціалізованого суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, а не права власності на земельну частку (пай).

Доданий до матеріалів позовної заяви список осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) є нечитабельним, зокрема неможливо встановити площу спірної земельної частки (паю), оскільки така не відповідає витягу із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну часку (пай).

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на те, що позовну заяву подано без додержання вимоги, закріпленої у пункті 3-5 частини третьої статті 175 ЦПК України, то таку заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись статтями 175, 185, 260 ЦПК України, суддя, –

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно – залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://rh.lv.court.gov.ua/sud1317/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО. П. Патинок