Ухвала суду № 99137725, 23.08.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13736/20

Провадження №: 2-др/755/48/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" серпня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Булгакової Є.І.,

представника відповідача - Дички А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності в порядку спадкування, -

у с т а н о в и в:

30.06.2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі, в якій представник просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26600,00 грн.

Вимоги заяви мотивовано тим, що у позовній заяві позивачка вказала, що попередній (орієнтовний) розрахунок її судових витрат, зокрема стосовно отримання професійної правничої допомоги становить 26600,00 грн. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.06.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 був задоволений. 30.06.2020 року між позивачкою та АБ «Кузьмичова Сергія» був укладений договір б/н про надання правової допомоги, а 07.07.2020 року між вказаними сторонами було укладено додаткову угоду №1 до зазначеного договору, за якою бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо представництва інтересів клієнта у Дніпровському районному суді м. Києва у справі за позовом клієнта до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, за що клієнт зобов`язується сплатити бюро гонорар у фіксованому розмірі у сумі 26600,00 грн. Згідно меморіальних ордерів від 20.05.2021 року, 20.04.2021 року, 19.03.2021 року, 19.02.2021 року, 14.01.2021 року, 17.11.2020 року та виписки за період з 25.06.2020 року по 25.06.2021 року всього сплачено 26600,00 грн. Ухвалюючи рішення суд не вирішував питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із тим, що до закінчення судових дебатів представник позивача звернувся до суді із заявою у порядку ст. 141 ЦПК України, в якій просив вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення на підставі доказів, що будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. 25.06.2021 року АБ «Козмичова Сергія» та позивачкою складено і підписано акт приймання-передачі наданої правової допомоги на суму 26600,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти задоволення заяви представника позивача посилаючись на те, що сторона позивача не додала до своєї заяви докази її направлення з додатками іншим учасникам справи, відтак докази понесених судових витрат не можуть бути приєднані до матеріалів справи та підлягають поверненню, а заява про ухвалення додаткового рішення має бути залишена без розгляду. Крім того, з урахуванням змін внесених до договору про надання правової допомоги, предметом договору не визначено майно щодо якого здійснюватиметься визнання права власності в порядку спадкування та спадкодавця, не ідентифіковано фізичну особу ОСОБА_2 . У меморіальних ордерах платником значиться АТ «МІБ», отже не доведено обставин здійснення позивачем сплати гонорару. В матеріалах справи відсутнє підтвердження повноважень керуючого АБ, а відтак не можливо встановити чи підписаний договір про надання правової допомоги уповноваженою особою. Представник вважає розмір витрат на правову допомогу не співмірним із складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову, а розмір витрат є значно завищеним та необґрунтованим.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про час та місце проведення судового розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Суд, вивчивши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі та додатки до неї, вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що відповідна заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

За змістом ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

За змістом ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, у змісті позову позивачка зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат стосовно отримання професійної правничої допомоги становить 26600,00 грн.

Представництво в суді інтересів позивачки здійснювалось адвокатам на підставі ордеру.

Будь-яких інших документів (договорів, рахунків тощо) стосовно представлення інтересів та розміру плати за надання правничої допомоги до ухваленні у справі рішення, матеріали справи не містили.

В судовому засіданні 22.06.2021 року представник позивача зробив заяву, у якій просив встановити розмір судових витрат, які понесла позивач у справі в зв`язку з її розглядом на підставі доказів, які будуть подані позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

26.06.2021 року представник позивача через засоби поштового зв`язку звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі стосовно розподілу витрат на професійну правничу допомогу до якої додав копію договору б/н про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 07.07.2020 року, копії меморіальних ордерів, копію фільтрованої виписки за період з 25.06.2020 по 25.06.2021, копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 25.06.2021 року та копію детального опису послуг.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічний висновок викладено в постанові ВП ВС від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

При цьому, до заяви про ухвалення додаткового рішення не долучено будь-якого підтвердження надсилання (надання) копій доказів щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу іншим учасникам справи.

За таких умов, при вирішенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі суд у відповідності до положень ч. 9 ст. 83 ЦПК України не має права брати до уваги докази, які долучені до вказаної заяви, що зумовлює необхідність відмови у задоволенні заяви щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

У даному випадку суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення має бути саме відмовлено, а не залишено заяву без розгляду, як це передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України, оскільки залишення заяви без розгляду передбачено у випадку неподання доказів протягом встановленого строку, натомість стороною позивача докази фактично подані, однак при здійсненні такої процесуальної дії порушено встановлений законом порядок подання доказів щодо надання суду підтвердження про направлення копії доказів іншим учасникам справи.

Таким чином, суд не бере до уваги подані докази та відповідно відмовляє у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 83, 133, 137, 141, 246, 259-261, 270, 353-355 ЦК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали буде складений 23.08.2021 року.

Суддя -