Рішення № 99136929, 19.08.2021, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/346/20

Провадження №2/155/58/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді - Адамчук Г.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ревуцької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2020 року позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначила, що в січні 2020 року їй стало відомо про існування відносно неї відкритого виконавчого провадження №59830978 на підставі постанови старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Літвінової Маргарити Вікторівни від 19 серпня 2019 року. В ході виконання даного виконавчого провадження заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Нагорним Денисом Володимировичем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 20 відсотків доходів боржника в межах суми боргу 7176 гривень 69 копійок. Вказана постанова була винесена на підставі виконавчого напису №7631 від 7 серпня 2019 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. Зазначає, що кредитор ТОВ «Фінансова компанія управління активами», не врегулювавши питання, не повідомивши позивача, звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. з пакетом документів про вчинення виконавчого напису нотаріуса. Про ці дії ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Гуревічова О.М. позивач дізналася лише в січні 2020 року, коли отримала на свою вимогу копії документів вищевказаного виконавчого провадження. Разом з тим, вказує, що нотаріусом не було здійснено відповідну перевірку наданих документів, зокрема повідомлень ОСОБА_1 про наявність в неї заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія управління активами», оскільки вона таких поштових та інших повідомлень від стягувача не отримувала. Крім того, виконавчий напис було вчинено не на оригіналі кредитного договору, що суперечить вимогам ст.517 ЦК України, а також відсутня засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Вважає, що на даний момент існує спір щодо наявності боргу, суми заборгованості, хоча наявність доказів безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи наведене, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 7 серпня 2019 року, виданий приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем , зареєстрований в реєстрі за №7631.

Ухвалою від 12 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

18 вересня 2020 року представник ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» подав до суду клопотання про врегулювання спору у мирному порядку за умов взаємних поступок.

Згідно з ч.1 ст.201 ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Проте, відповідної згоди від сторони позивача чи її представника на адресу суду не надходило, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вищевказаного клопотання.

До початку судового засіданні від представника позивача надійшла заява з проханням розгляд справи здійснювати у його відсутності, заявлені позовні вимоги він підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи від представника відповідача на адресу суду не надходили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Гуревічов О.М. в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи, пояснення на позовну заяву чи заперечення від нього на адресу суду не надходили.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 7 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гуревічовим О.М. було вчинено виконавчий напис №7631 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» в сумі 6370,63 гривень, відповідно до кредитного договору №4134/1182ES5D1IPG від 26 вересня 2013 року укладеного з ПАТ «Платинум Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Фінансова компанія управління активами».

17 вересня 2019 року заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Нагорним Денисом Володимировичем за заявою ТзОВ ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та на підставі спірного виконавчого напису №7631 від 7 серпня 2019 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника №59830978.

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса був вчинений за відсутності доказів безспірності заборгованості.

За загальним правилом ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України від 2 серпня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон України «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст.88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п.1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п.2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19).

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Такими документами можуть бути: зокрема, документи первинної бухгалтерської документації, оформлені відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 року із змінами та доповненнями, а саме: платіжні доручення, меморіальні ордери, виписки з рахунків, на які боржник перераховує кошти, розписки, чеки тощо. Приймаючи рішення про звернення до нотаріуса для вчинення ним виконавчого напису, стягувачу необхідно надати документи, які б підтверджували наступні умови, зокрема, чи підпадає заявлена вимога під вид заборгованості, визначений Постановою Кабінету Міністрів України; чи є в наявності та оформлені належним чином документи, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України, чи підтверджують наявні документи безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та прострочення виконання зобов`язання; чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Однак, в ході розгляду справи ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» не надано, а судом не здобуто будь-яких доказів, які підтверджують ту обставину, що при вчиненні виконавчого напису №7631 від 7 серпня 2019 року, нотаріусом було перевірено безспірність суми заборгованості, яку запропоновано стягнути, зокрема те, що останній отримував від заявника первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, квитанції про сплату передбачених кредитним договором платежів тощо, що є порушенням ст.87 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року із змінами та доповненнями та Глави 16 Розділу ІІ Наказу МЮУ «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» 22.02.2012 року № 296/5.

Зокрема, звертаючись до суду з клопотанням про врегулювання спору у мирному порядку за умов взаємних поступок, представником ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» не було долученого до такого документів, які стали підставою для вчинення виконавчого напису, а відтак які підтверджують правомірність та безспірність такого.

При цьому слід зазначити, що відповідач не скористався своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України" від 18 липня 2006 року).

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що факт безспірності підпадає під об`єктивний сумнів, стверджувати протилежне підстави відсутні, а тому суд приходить до висновку, що обґрунтування позивача щодо вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. виконавчого напису від 7 серпня 2019 року, що зареєстрований в реєстрі за №7631, з порушенням вимог закону є обґрунтованими, у зв`язку з чим його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, суд, у відповідності до положень ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень.

На підставі ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст.10, 12, 27, 77-81, 133, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 7 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за №7631.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (08200, місто Ірпінь, вулиця Стельмаха, 9А, офіс 203, код ЄДРПОУ 35017877).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович (01001, місто Київ, вулиця Мала Житомирська, 6/5).

Головуючий