Рішення № 99136906, 26.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року Справа № 160/7383/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження м.Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А1964 (51270, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, код ЄДРПОУ 08153571) про визнання дії протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2021 року, через систему "Електронний суд", до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А1964, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним дії Військової частини А1964 (51270, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське вул. Гагаріна, б. 12, кв. 21, ЄДРПОУ 2668818212) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину А1964 (51270, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське вул. Гагаріна, б. 12, кв. 21, ЄДРПОУ 2668818212) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року, компенсації втрати частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманої індексації з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року однією сумою;

- зобов`язати військову частину А1964 (51270, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське вул. Гагаріна, б. 12, кв. 21, ЄДРПОУ 2668818212) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби з урахуванням щомісячної індексації, яку позивач отримував під час проходження військової служби;

- зобов`язати військову частину А1964 (51270, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське вул. Гагаріна, б. 12, кв. 21, ЄДРПОУ 2668818212) скласти та подати нову довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням індексації грошового забезпечення.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що він проходив службу у військовій частині А1964. Наказом командира військової частини А1314 (по особовому складу) № 199 від 17 липня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підп. «а» п.2 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (у зв`язку з закінченням строку контракту). Наказом командира військової частини А1964 від 31.07.2020 року № 165 його з 02.08.2020 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З 03.08.2020 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Після проведення правової консультації по питанню грошового забезпечення, позивач порахував та визначив, що індексація його грошового забезпечення проведена в зменшеному розмірі та не відповідає чинникам, визначеними для обчислення від норм державних соціальних гарантій держави. 26.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини А1964 з заявою щодо проведення обчислення та виплати індексації грошових доходів населення. 05.05.2021 року відповідач своїм листом за вих. № 583 від 14.04.2021 року повідомив, що обрахування індексації грошового забезпечення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів, відтак можливості нарахування та виплати індексації в межах наявного фінансування з січня 2016 року по лютий 2018 року у відповідача не було. Позивач вважає, що відмова відповідача у проведенні виплати індексації грошового забезпечення порушує гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Обмежуючи права позивача на одержання індексації пенсії відповідач порушив встановлений Законом України № 1282-ХІІ від 03.07.1991 р. «Про індексацію грошових доходів населення». Посилаючись на правову позицію застосовану у постанові Верховного суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.04.2019 р. (справа № 638/9697/17), від 30.09.2019 р. (справа № 750/9785/16-а), від 20.11.2019 р. (справа № 522/11257/16-а) вважає протиправною діяльність військової частини щодо невключення індексації в довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії. Вказує, оскільки позов пов`язаний з порушенням законодавства про оплату праці (невиплата індексації грошового забезпечення), то подання позову щодо стягнення невиплаченої індексації грошового забезпечення не обмежується будь-яким строком.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/7383/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7383/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

22 червня 2021 року до суду, через канцелярію суду, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачем заперечується проти задоволення позову в повному обсязі. Представник відповідача вказує, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості здійснити виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України не було, крім того, Порядок № 1078 не передбачає механізму нарахування та виплати індексації за попередні роки. Також, зазначив, що індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення, в розумінні ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини. Будь-якої вини чи протиправних дій з боку Військової частини А1964 стосовно позивача допущено не було.

16 червня 2021 року, через систему «Електронний суд», позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій підтримано позицію викладену в позовній заяві.

Відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до наказу командира військової частини А 1964 (по стройовій частини) № 165 від 31.07.2020 року ОСОБА_1 , відповідно до п.2 ч.5 статті ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", звільненого наказом командира військової частини (по особовому складу) від 17.07.2020 року № 199 з військової служби у запас за пунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту), вважати, що 02 серпня 2020 року справи та посаду здав. З 02 серпня 2020 року позивача виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовій облік до Новомосковського ОМТЦК та СП Дніпропетровської області, що не заперечно відповідачем.

Позивач отримав статус та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданого 14 серпня 2015 року.

05 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Командира військової частини А1964 з заявою, в якій просив провести обчислення та виплату індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ України від 17.07.2003 року № 1079 за період з 01 січня 2016 року по 02 серпня 2020 року; повідомити чому не включалась індексація в його довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Листом від 14 квітня 2021 року вих. № 583 військовою частиною А1964 надано відповідь, в якій повідомлено, що правових підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби по займаній посаді за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року у військової частини немає. Крім того, зазначено, що відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 № 13700/3 та від 08.08.2017 № 78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди не має. У межах наявного фінансового ресурсу можливості нарахування та виплатити індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України з січня 2016 року по лютий 2018 року у Міністерства оборони не було.

05 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Командира військової частини А1964 з заявою, в якій вказав, що проводячи остаточний розрахунок при звільненні з військової служби, виключенні зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, йому була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у разі звільнення, яка обчислена без щомісячної індексації, яка повинна нараховуватись до звільнення. Згідно п.5 ХХХІІ «Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби» наказу МОУ від 07.06.2018 № 260 ОГД обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад -щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.

Листом від 14.04.2021 року вих. №582 військовою частиною А1964 надано відповідь, в якій повідомлено, що індексація грошових доходів військовослужбовця не є складовою грошового забезпечення, а тому не може бути включена в нарахування одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі також - Закон України №1282-XII) передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону України №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно статті 6 Закону України №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Кабінетом Міністрів України затверджено постанову "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 №1078 (надалі також - Порядок №1078), згідно з пунктом 4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру знеціненого грошового забезпечення.

Вказана правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 03.04.2019 (справа №638/9697/17).

Як слідує з матеріалів справи, позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідачем не нараховувалась і не виплачувалась.

За таких обставин дії відповідача, щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за вищевказаний період є протиправними.

Окрім цього, згідно Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягає також грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Таким чином, вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов`язку здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене суд приходить висновку, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Оскільки судом встановлено, що при невиплаті індексації заробітної плати за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством, суд приходить висновку, що належним способом захисту порушеного права в даному випадку є зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві індексації грошового забезпечення за вказаний період.

Щодо вимоги позивача про виплату індексації грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку, суд звертає увагу позивача на те, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватися позивачу, належить до компетенції відповідача саме при нарахуванні таких сум, а тому вимога позивача в частині зобов`язання відповідача встановити базовий місяць для обчислення індексації не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною та спрямована на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як судовий захист може надаватися лише порушеним правам.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання військової частини А1964 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманої індексації з 01 січня 2016 року до 20 лютого 2018 року однією сумою, суд зазначає наступне.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Стаття 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст. 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі ст. 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, від 29 квітня 2021 року у справі № 240/6583/20.

Враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.01.2016, суд доходить висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.

Щодо вимоги про перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації, суд враховує наступне.

Згідно частини 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Таким чином, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що індексація є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі № 820/5286/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/88305272).

У відповідності до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно не здійснено новий розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації, яку позивач отримував за час проходження військової служби.

Окрім того, оскільки відповідачем під час звільнення позивача не були враховані всі складові грошового забезпечення, то суд вважає за необхідне задовольнити вимогу щодо зобов`язання військової частини А1964 скласти та подати нову довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір" відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат зі сплати судового збору, а докази понесення ним інших судових витрати відсутні, виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Боженко Н.В., рішення постановлено в перший робочий день судді - 26 липня 2021 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А1964 (51270, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, код ЄДРПОУ 08153571) про визнання дії протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Військової частини А1964 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Зобов`язати Військову частину А1964 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, компенсацію втрати частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманої індексації з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року однією сумою.

Зобов`язати Військову частину А1964 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби з урахуванням щомісячної індексації, яку позивач отримував під час проходження військової служби.

Зобов`язати Військову частину А1964 скласти та подати нову довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко