Рішення № 99134877, 20.08.2021, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/295/21

2/330/249/2021

"20" серпня 2021 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Федорець С.В.,

при секретарі Шеліповій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Якимівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) до Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (адреса: Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. М. Патріотів, буд. 10-А, код ЄДРПОУ: 20508999), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно, за наступних обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_3 . Померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту про право власності на землю належала земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 10,56 га. Рішенням Якимівського районного суду від 18.05.2017 року за позивачкою було визнано право власності на цю земельну ділянку. Проте, у подальшому позивачці стало відомо, що її матері також було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗП №016507 на підставі рішення Якимівської РДА №238 від 06.05.1996 року, та закріплено земельну ділянку площею 2,7700 га під пасовище. Проте, інших правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку у позивачки немає, у зв`язку з чим вона не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, і тому існує ризик визнання цієї частини спадкового майна відумерлою.

На підставі вищевикладеного позивач просить визнати за нею право власності у порядку спадкування після смерті її матері, ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку з цільовим призначенням «під пасовище» загальною площею 2,7700 га (умовних кадастрових гектарів 4,01), яка згідно протоколу розпаювання земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) колишнього КСП «Переможець» Якимівського району Запорізької області, закріплена за сертифікатом про право на земельну ділянку (пай) серії ЗП №016507, площа якої становила 18,74 умовних кадастрових гектарів, в т.ч. 14,46 умовних кадастрових гектарів ріллі та 4,01 умовних кадастрових гектарів пасовищ, та який належав ОСОБА_3 .

До судового засідання позивач не з`явилася, надавши заяву з проханням слухати справу у її відсутність, на задоволенні позову сторона позивача наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, надавши заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позов визнав у повному обсязі.

Представник відповідача Якимівської селищної ради до судового засідання не з`явився, надавши заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, заперечень проти позову не надав, позовні вимоги визнав.

З урахуванням позиції сторін по справі, дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлені наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27.03.2007 року серії НОМЕР_2 .

Згідно свідоцтва про народження від 22.08.1955 року, свідоцтва про укладення шлюбу, позивачка є рідною дочкою померлої ОСОБА_3 .

Померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту про право власності на землю належала земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 10,56 га, що підтверджено копією відповідного державного акту.

Відповідно до матеріалів спадкової справи, позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом звернення до нотаріальної контори, відповідач ОСОБА_2 відмовився від спадщини на користь позивачки.

Як зазначає позивачка, їй стало відомо, що її матері також було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗП №016507 на підставі рішення Якимівської РДА №238 від 06.05.1996 року, та закріплено земельну ділянку площею 2,7700 га під пасовище.

Однак, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку немає.

Відповідно до наданої Відділом Держгеокадастру у Якимівському районі інформації від 30.06.2021 року, та інформації Переможненського старостинського окургу Якимівської селищної ради від 12.05.2021 року, ОСОБА_3 належала земельна ділянка з цільовим призначенням «під пасовище» загальною площею 2,7700 га (умовних кадастрових гектарів 4,01), яка згідно протоколу розпаювання земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) колишнього КСП «Переможець» Якимівського району Запорізької області, закріплена за сертифікатом про право на земельну ділянку (пай) серії ЗП №016507, площа якої становила 18,74 умовних кадастрових гектарів, в т.ч. 14,46 умовних кадастрових гектарів ріллі та 4,01 умовних кадастрових гектарів пасовищ.

Однак, виділу цієї ділянки в натурі не відбувалося і державного акту про право власності на цю земельну ділянку мати позивачки не отримувала.

З вимог ст. 16 ЦК України вбачається, що захист цивільних прав шляхом визнання права власності належить судам. Одним із способів захисту цивільних прав, згідно ч.2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.

Таким чином, обрані позивачем способи захисту його прав передбачені законом і відповідають йому.

Правова позиція суду щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини „ підлягає використанню національними судами України як джерело права.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Онерільдіс проти Туреччини» Європейський суд з прав людини визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Ятрідіс проти Греції» зазначив, що володіння майном повинно бути законним.

У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку з тим, що на даний час неможливо отримати правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку у зв`язку зі смертю власника, враховуючи неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання за нею права власності на це нерухоме майно після смерті її матері є законними, обґрунтованими.

Як передбачено ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Крім того, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до абз.3 п. 24 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 .

Відповідачі позов визнали в повному обсязі і суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, а згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

За наведених вище обставин, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у відповідності із обраним позивачем способом захисту порушених прав, який передбачений нормами ЦК України та з яким погоджується суд.

На підставі викладеного,керуючисьст. ст. 12, 56, 81, 141, 184, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1222, 1223, 1272, 1274 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) право власності у порядку спадкування після смерті її матері, ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку з цільовим призначенням «під пасовище» загальною площею 2,7700 га (умовних кадастрових гектарів 4,01), яка згідно протоколу розпаювання земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) колишнього КСП «Переможець» Якимівського району Запорізької області, закріплена за сертифікатом про право на земельну ділянку (пай) серії ЗП №016507, площа якої становила 18,74 умовних кадастрових гектарів, в т.ч. 14,46 умовних кадастрових гектарів ріллі та 4,01 умовних кадастрових гектарів пасовищ, та який належав ОСОБА_3 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Запорізького апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – у той же строк з дня отримання копії рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: С.В. Федорець