Ухвала суду № 99134534, 16.06.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.06.2021

Справа № 334/4150/21

Провадження № 2/334/3036/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Гнатюк О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №3» Запорізької міської ради, Департаменту охорони здоров`я Запорізької міської ради, Міністерства охорони здоров`я України, Національної служби здоров`я України, про стягнення грошової суми,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №3» Запорізької міської ради, Департаменту охорони здоров`я Запорізької міської ради, Міністерства охорони здоров`я України, Національної служби здоров`я України, про стягнення грошової суми, відповідно до якого просить стягнути солідарно з відповідачів на свою корсить суму грошового відшкодування у розмірі 6983,12 грн.

Одночасно з позовними вимогами, позивач просив звільнити його від оплати судового збору у зв`язку зі складним матеріальним становищем, оскільки останній не отримував за 2020 рік ніяких доходів, на підтвердження чого надав довідку фіскального органу про отриманні доходи.

При вирішенні питання про прийняття в провадження позовної заяви та відкриття провадження по даній справі, перевіривши відповідність вимогам закону позовної заяви, суд приходить до висновку про те, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року роз`яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У своєму клопотанні про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що він не працював та не отримував ніякого доходу у 2020 році. На підтвердження вказаних обставин, позивачем надано відповідь на запит у електронному вигляді від 19.04.2021 року з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Разом з цим, у розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за виключних обставин.

Суд звертає увагу, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану.

За таких обставин, належних та достатніх доказів, що в своїй сукупності підтверджують наявність (відсутність) доходів, їх розмір, наявність чи відсутність у власності майна, коштів на банківських рахунках (довідка про доходи, видана податковим органом, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, довідка про перебування на обліку у центрі зайнятості і пошук роботи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), тобто, доказів на підтвердження скрутного матеріального становища чи наявності інших обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, позивач суду не надав.

Суд також звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 є непрацездатною особою та позбавлений можливості отримувати дохід.

Зважаючи на вищевикладене, вказане клопотання не може бути задоволене судом, оскільки є необґрунтованим.

Зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для позивача, яка потребує судового захисту, не є перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки останній в контексті п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Крім того, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Так, відповідно до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що позивачем заявлені вимоги майнового характеру, але до позову не надано оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Статтею 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено порядок сплати судового збору а саме: судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв; сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі; сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Суд звертає увагу позивача, що невірно оформлене платіжне доручення є підставою для повернення позовної заяви у зв`язку з несплатою судового збору належним чином.

Відповідно до ст. 4 ч.2 п.1.2 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн., тобто за подання вказаної позовної заяви сплачується судовий збір в розмірі 908 грн.

З 01 січня 2021 року судовий збір за подачу позовної заяви підлягає оплаті на р/рахунок: № UA828999980313131206000008512, банк: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./ 22030101, призначення платежу: *; 101; ІПН; судовий збір (Державна судова адміністрація 050), за позовом П.І.Б., Ленінський районний суд м. Запоріжжя та додати оригінал квитанції до суду.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено судовий збір, відповідно до Закону України «Про судовий збір» в розмірі 908,00 грн. та надано суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

На підставі ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали заяви та наведені норми закону, суд вважає необхідним зазначену позовну заяву залишити без руху, та надати позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №3» Запорізької міської ради, Департаменту охорони здоров`я Запорізької міської ради, Міністерства охорони здоров`я України, Національної служби здоров`я України, про стягнення грошової суми залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Попередити позивача, що у випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Гнатюк