Рішення № 99131358, 17.08.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2359/20

Провадження №2-а/944/44/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судового засідання Вербенець Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Ярослава Ігоровича про скасування постанови в справі про порушення митних правил , -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Ярослава Ігоровича, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил № 0156/20900/19 від 12.02.2019 року. В обґрунтування позову покликається на те, що 06.05.2020 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 61376167 від 27.02.2020 року йому стало відомо про постанову в справі про порушення митних правил № 0156/20900/19 від 12.02.2019 року в справі про порушення митних правил за ч. 3 ст. 470 МК України. Згідно з оскаржуваною постановою його визнано винним у вчиненні порушень митних правил за ч. 4 ст. 470 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що винесена з грубими порушеннями норм чинного законодавства та порушує його права та законні інтереси. Автомобіль марки «MERCEDES VITO 109 CDI LONG», 2006 року випуску, зареєстрований на ОСОБА_2 він ввіз вказаний автомобіль на територію України 27.08.2018 року, та станом на 12.02.2019 року не вивіз його, наслідок чого має місце перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товару більше ніж на 10 діб, що є порушенням ч. 3 т. 470 МК України. Зазначає, що вказаний строк пропущено внаслідок того, що вищезазначений автомобіль не належав йому та у нього немає документів, що підтверджують право користування або розпорядження даним транспортним засобом, а тому він не мав юридичного права виїзду за кордон. Вказаний автомобіль є власністю ОСОБА_2 , про що свідчить документ на право власності (користування). Окрім того, автомобіль був несправний у зв`язку з поломкою ходової частини, а тому не міг виїхати з території України, про що митні органи були повідомлені 29.08.2018 року. Також зазначає, що йому не було відомо про розгляд даної адміністративної справи та винесеної постанови, а також було порушено його право на захист. В постанові зазначені неправильні відомості щодо його місця реєстрації, проживання та персональні дані. Зокрема, зазначена адреса: АДРЕСА_1 , хоча він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Також невірно зазначено ідентифікаційний код, такий йому не належить, оскільки був ліквідований 08.06.2016 року. При складанні протоколу та винесенні постанови вказані відомості та повідомлення про неможливість вивезення транспортного засобу не були взяті до уваги. Зазначає, що у нього на утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей, а також мати пенсійного віку, яка часто хворіє та потребує постійного догляду та значних фінансових витрат. Вважає, що його вина у скоєнні порушення митних правил не доведена і ґрунтується лише на припущеннях. Постанова складена з порушеннями, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою від 21.05.2020 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою від 21.05.2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі постанови в справі по порушення митних правил № 0156/20900/19 від 12.02.2019 року у виконавчому провадженні ВП №61376167 від 27.02.2020 року Яворівського РВ ДВС ЗМУМЮ (м.Львів) про стягнення штрафу в розмірі 8500 грн з ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішення у справі №944/2359/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Ярослава Ігоровича про оскарження постанови в справі про порушення митних правил.

11.06.2020 року представник відповідача Львівської митниці ДФС подав до суду відзив на позовну заяву. Вважає позовну заяву необгрунтованою і такою що не підлягає задоволенню з наступних підстав. 11.01.2019 року о 09 год 46 хв в зону митного контролю поста «Краковець» Львівської митниці ДФС в`їхав автомобіль марки «Audi» р.н. НОМЕР_1 , в якому прямував ОСОБА_1 . В ході митного контролю вказаної особи, а також внесення даних про неї в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України виявилося, що ОСОБА_1 27.08.2018 року через митний пост «Грушів» митниці ввіз на митну територію України автомобіль марки «MERCEDES» VIN НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_3 без письмового декларування та сплати митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту 10 діб (у разі переміщення в зоні однієї митниці – 5 діб). Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля станом на 11.01.2019 року. Від надання письмових пояснень з причин невивезення транспортного засобу у встановлений строк ОСОБА_1 11.01.2019 року відмовився.29.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до митниці з повідомленням про поломку транспортного засобу та його ремонт. Разом з тим, документів, що підтверджують факт технічної несправності ввезеного ним автомобіля не надав. ОСОБА_1 не надав належних доказів про те, що ввезений ним на митну територію України автомобіль марки MERCEDES» VIN НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_3 перебував у стані, визначеному ч. 1 ст. 460МК України. Таким чином, позивач станом на 11.01.2019 року перевищив більш ніж на 10 діб встановлений ч. 1 ст. 95 МК України строк доставки товару - транспортного засобу, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення. У позов заяві позивач покликається на те, що він не ввозив на митну територію України та відповідно не поміщував у митний режим «транзит» автомобіль, та не подавав митному органу документів, передбачених с. 4 ст. 92 МК України. Однак, встановлення факту ввезення вказаного транспортного засобу на митну територію України ОСОБА_1 відбулося за допомогою електронних баз даних «Інспектор» та ЄАІС ДФС, що підтверджується відповідним витягом та є безспірним фактом. Щодо ненадходження до ОСОБА_1 листів митниці про складення щодо нього протоколу про порушення митних правил, а також постанови у справі про порушення митних правил, протокол про порушення митних правил складався в присутності позивача, однак від підпису протоколу він відмовився. Відтак, протокол було скеровано на адресу ОСОБА_1 поштою, за повідомленою ним митному органу адресою. Ту саму адресу Кенцало Ю.Р. зазначив у своєму повідомленні в адресу митниці від 29.08.2018 року. Вказаний лист повернуто повернуто відправнику за завершенням встановленого строку зберігання. На ту саму адресу було скеровано постанову у справі про порушення митних правил. Враховуючи викладене, проситть відмовити в задоволнні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 призначене на 13.07.2021 не з`явився, скерував телефонограму про відкладення розгляду справи, в судове засідання призначене на 17.08.2021 позивач повторно не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином.

В судове засідання представник відповідача - Львівської митниці ДФС не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Таким чином, суд дійшов висновку, про розгляд справи за відсутністю учасників справи, на підставі поданих до суду документів.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних, управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС- начальника УПМП та МВ Скоромного Я.І. від 12.02.2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, 11.01.2019 року о 09 год 46 хв в зону митного контролю поста «Краковець» Львівської митниі ДФС в`їхав автомобіль марки «Audi» р.н. НОМЕР_1 , в якому прямував ОСОБА_1 . В ході митного контролю вказаної особи, а також внесення даних про неї в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України виявилося, що ОСОБА_1 27.08.2018 року через митний пост «Грушів» митниці ввіз на митну територію України автомобіль марки «MERCEDES» VIN НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_3 без письмового декларування та сплати митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту 10 діб (у разі переміщення в зоні однієї митниці – 5 діб). Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля станом на 11.01.2019 року.

Статтею 90 Митного кодексу України (далі -МК України) встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч.1ст.92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з ч.2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України передбачено ст. 381 МК України.

Відповідно до ч.3 ст.470 МК України вчинення правопорушення, передбаченого встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 7 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» від 17.11.2005 року №1118, власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордони України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії в тому числі документів, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Відповідно до п. 9 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» не підлягає пропуску через митний кордон України транспортний засіб, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності

на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Відтак суд критично оцінює покликання позивача на те, що він пропустив строк для вивезення автомобіля, оскільки автомобіль марки «MERCEDES» VIN НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_3 не належить йому та у нього немає документів, що підтверджують право на користування та розпорядження вказаним транспортним засобом, а тому він не мав юридичного права для виїзду за кордон. Однак, позивачем не заперечується той факт, що він ввіз на митну територію України вказаний автомобіль, а відтак у нього повинні були бути документи на користування транспортним засобом, оскільки в іншому випадку автомобіль не підлягав би пропуску через митний кордон України. Факт ввезення автомобіля марки «MERCEDES» VIN НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_4 підтверджується витягом із АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ. Враховуючи, що транспортний засіб було ввезено на митну територію України позивачем, обовєязок вивезення такого покладено на нього.

Частиною 1 ст. 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою ст.469, ст.470, частиною третьою ст.478, ст.481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Відповідно до п.3 Розділу 8 Порядку № 657 залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

В свою чергу, визначення понять «обставини непереборної сили» та «аварія» закріплено п.2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012р. №657(Порядок № 657), відповідно до якого обов`язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність. У цьому розділі терміни вживаються в такому значенні: аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Відповідно до ст. 95, 192 МК України до строку перебування транзитних товарів на митній території України не включається час дії аварії чи обставин непереборної дії.

Відповідно до ч.1 ст.192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, перевізник зобов`язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до ст. 192 МК України та розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657, ОСОБА_1 29.08.2018 року звернувся до Львівської митниці ДФС до завершення визначеного митницею строку транзиту з повідомленням про неможливість вивезення за межі митної території України ввезеного ним режим транзит автомобіля, у зв`язку з поломкою ходової частини автомобіля. Жодних документів, що підтверджують факт технічної несправності автомобіля митному органу не надавалося.

Окрім того, повідомлення не містить відомостей про те, що ремонт автомобіля є наслідком факту аварії або дії обставин непереборної сили. Позивачем не було надано жодних документів від дорожньо-експлуатаційних служб чи поліції, які б підтверджували факт обставин непереборної сили або аварії до вищевказаного повідомлення, відтак таке повідомлення не може свідчити про виконання обов`язку передбаченого ст. 192 МК України.

Відповідно дост.192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження в іншому місці.

Жодною нормою законодавства не встановлено обов`язкової вимоги вивезення транспортних засобів іноземної реєстрації за межі митної території України у справному стані та власним ходом. Чинним законодавством лише передбачено обов`язок доставити транспортний засіб у митний орган призначення до закінчення встановленого строку, проте жоден із будь-яких можливих способів виконання цього обов`язку законодавцем не обумовлений.

Отже, ремонт транспортного засобу не міг завадити позивачу вивезти згаданий автомобіль за межі митної території України за допомогою інших способів (наприклад, на лафеті, на евакуаторі, шляхом буксирування).

відповідно до ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Згідно з ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил в органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно із ч.2 ст.526 МК України про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копіїпротоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 4 ст.526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Отже, Митним кодексом України визначено порядок провадження у справі про порушення митних правил, визначено зокрема право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знати про час та місце розгляду справи, брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та заперечення.

Також, Митним кодексом України визначено єдину обов`язкову умову розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: розгляд справи може відбуватись за відсутності особи, яка притягається до відповідальності лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Позивач зазначає, що його не було повідомлено про розгляд справи про порушення митних правил.

Щодо твердження позивача про те, що йому не було відомо про розгляд даної справи про порушення митних правил та винесеної постанови, та порушення його права на захист, оскільки він не був ознайомлений про час та місце розгляду справи, суд дослідив матеріали справи та встановив наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 494 МК України, у разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Згідно з ч. 10 ст. 494 МК України протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

З долучених матеріалів справи про порушення митних правил № 0156/20900/20 щодо ОСОБА_1 вбачається, що протокол про порушення митних правил та повідомлення про час та місце розгляду справи про порушення митних правил ОСОБА_1 , останьому було скеровано листом з рекомендованим повідомленням за адресою: АДРЕСА_1 , яка була повідомлена митному органу. Натомість ОСОБА_1 стверджує, що адреса є невірною, оскільки він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою прореєстрацію та місце проживання № 596 від 12.05.2020 року, однак вказану довідку до матеріалів справи не долучив. Натомість, в повідомленні Львівській митниці ДФС про поломку транспортного засобу, ОСОБА_1 також вказував адресу свого проживання: АДРЕСА_1 . Відтак, Львівська митниця ДФС вжила заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, за вказаною ним та наявною в справі про порушення митних правил адресою.

Згідно довідки «Укрпошти» вказаний лист повернуто відправнику за завершенням встановленого строку зберігання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що кореспонденція, направлена митним органом на адресу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил (вказану ним особисто), однак не була вручена у зв`язку з не перебуванням особи за повідомленою нею адресою та повернулась за закінченням встановленого терміну зберігання, вважається належним чином врученою, в розумінні ч.8, ч. 10 ст.494 МК України, а тому позивач вважається належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи про порушення митних правил.

Долучений позивачем відеозапис не містить доказів неправомірності складення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи зазначені обставини, а також відсутність належних доказів в підтвердження позовних вимог, суд вважає, що факт вчинення порушення позивачем ч.3 ст. 470 Митного кодексу України встановлений та доведений, а заступником начальника Львівської митниці ДФС правомірно винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, стягнення на позивача накладено в межах санкції ч.3 ст. 470 України, порушень при фіксації правопорушення чи прийнятті постанови, які б свідчили про незаконність постанови, судом не встановлено, а тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови та безпідставність заявлених позовних вимог.

За ч. 6 ст. 157 КАС України у разі залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Керуючись ст. 241-246, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Ярослава Ігоровича про скасування постанови в справі про порушення митних правил - відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом ухвалою від 21.05.2020 року, зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін.

Позивач – ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Львівська митниця Державної фіскальної служби, код ЄДРПОУ 39420875, юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1.

Відповідач – Скоромний Ярослав Ігорович, заступник начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1.

Суддя Н.А. Кондратьєва