Рішення № 99130886, 17.08.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2635/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2021 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Боровкова Д.О.

при секретарі Данилович Н.В.,

за участю представника позивача Старка Н.Р. ,

представників відповідачів Волоха В.В., Ган Х.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові у спрощеному позовному проваджені цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства енергетики України, Державного підприємства «Калуська теплоелектроцентраль-нова», Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

19 квітня 2021 року адвокат Старко Н.Р., діючи в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства енергетики України та ДП «Калуська ТЕЦ-нова», в якому просив визнати причини пропуску строку до суду поважними; визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 31 липня 2020 року № 12-к/к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності виконуючого обов`язки директора ДП «Калуська ТЕЦ-нова»»» поновити ОСОБА_2 на роботі у ДП «Калуська ТЕЦ-нова» виконуючим обов`язки директора з дати звільнення 31 липня 2020 року; стягнути з ДП «Калуська ТЕЦ-нова» середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що звільнення позивача вважає незаконним та таким, що порушує його трудові права. Зазначеним наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 31 липня 2020 року № 12-к/к позивача було звільнено від виконання обов`язків директора підприємства за одноразове грубе порушення, відповідно до пункту 1 статті 41 КЗпП України, яке полягало у недопущені ним до проведення аудиту аудиторської групи Міністерства. 29 липня 2020 року ДП «Калуська ТЕЦ-нова» звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства енергетики та захисту довкілля України про визнання протиправними дій щодо проведення планового аудиту та скасування наказу та зміни до операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 300/1852/20 ухвалено: позов задовольнити повністю; визнати протиправними дії Міністерства енергетики України, направлені на проведення планового аудиту ДП «Калуська ТЕЦ-нова» відповідно до наказу №467 від 24.07.2020 та змін до операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту на 2020 рік Міністерства енергетики України, затверджених в. о. Міністра енергетики України 21.07.2020; визнати протиправними та скасувати зміни до операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту на 2020 рік Міністерства енергетики України, затверджені в.о. Міністра енергетики України від 21.07.2020 в частині включення ДП «Калуська ТЕЦ-нова»; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства енергетики України №467 від 24.07.2020 «Про плановий внутрішній аудит діяльності ДП «Калуська ТЕЦ-нова». Вважає, що вказане рішення адміністративного суду має преюдиційний характер при вирішенні даного трудового спору. Беручи до уваги, що вказаним рішенням встановлено факт протиправності дій аудиторської групи Міністерства щодо проведення внутрішнього аудиту, тому позивач, не допустивши осіб, які прибули на підприємство для проведення внутрішнього аудиту, діяв в межах чинного законодавства та сумлінно виконував покладені на нього службові обов`язки. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

21 квітня 2021 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачам встановлений термін для подачі письмових відзивів.

27 травня 2021 року представник позивача - адвокат Старко Н.Р. подав до суду клопотання про залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України у якості співвідповідача /а.с.97,98/.

Ухвалою суду від 27 травня 2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, вказане клопотання задоволено, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Кабінет Міністрів України.

28 травня 2021 року представник відповідача Міністерства енергетики України подав до суду письмовий відзив, у якому проти позову заперечив, покликаючись на те, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог чинного трудового законодавства. Зазначає, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду з позовом, який передбачений статтею 233 КЗпП України, причини по поважність пропуску такого строку позивач не зазначив, і тому просить у задоволені позову відмовити /а.с.105-114/.

07 липня 2021 року представник відповідача Кабінету Міністрів України подала до суду письмовий відзив, у якому проти позову заперечила, зазначивши, що на час звільнення ОСОБА_2 з посади виконуючого обов`язки директор ДП «Калуська ТЕЦ-нова» Кабінет Міністрів України не був управителем майнового комплексу ДП «Калуська ТЕЦ-нова», і тому Кабінет Міністрів України ніяким чином не міг порушити трудові права позивача. Вважає, що Кабінет Міністрів України має брати участь у справі в якості третьої особи, просить у задоволені позову відмовити /а.с.131-144/.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав пояснення аналогічні доводам, які наведені у позові, просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представники відповідачів Міністерства енергетики України та Кабінету Міністрів України проти позову заперечили, дали пояснення аналогічні доводам, наведеним у їх відзивах, просять у задоволені позову відмовити.

Суд ухвалив розглядати справу без участі представника відповідача ДП «Калуська ТЕЦ-нова», який будучи належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, до суду не з`явився, письмового відзиву не подав, проте матеріалів справи достатньо для ухвалення рішення.

19 квітня 2021 року представник позивача у додатку до позову подав до суду письмове клопотання про визначення поважними причин пропуску строку звернення до суду, мотивуючи це тим, що позивач виправдано домагався спочатку ухвалення рішення суду у справі № 300/1852/20, яким було визнано протиправними дії Міністерства енергетики України, направлені на проведення планового аудиту ДП «Калуська ТЕЦ-нова» відповідно до наказу №467 від 24.07.2020, які стали підставою для винесення оскаржуваного наказу про звільнення ОСОБА_2 , і тільки після того, як Восьмим апеляційним адміністративним судом була винесена постанова від 03 березня 2021 року, він звернувся до суду із даним позовом /а.с.12,13/.

Також, представник позивача у додатку до позову подав до суду письмову заяву про встановлення додаткового строку для подання доказів, зокрема, довідки роботодавця про середній заробіток ОСОБА_2 /а.с.14,15/.

Ухвалою суду про відкриття провадження від 21 квітня 2021 року зобов`язано відповідача ДП «Калуська ТЕЦ-нова» надати суду вищевказаний доказ та інші докази по справі.

Відповідача ДП «Калуська ТЕЦ-нова» листами від 14 травня 2021 року та від 26 липня 2021 року на виконання ухвалу про відкриття провадження від 21 квітня 2021 року надав суду докази /а.с.47,48,175/.

Ухвалою суду від 20 липня 2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в Івано-Франківського окружного адміністративного суду були витребувані матеріали адміністративної справи № 300/1852/20.

29 липня 2021 року до суду надійшли матеріали адміністративної справи № 300/1852/20 за позовом ДП «Калуська ТЕЦ-нова» до Міністерства енергетики України про визнання протиправними дій щодо проведення планового аудиту та скасування наказу та зміни до операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту /а.с.183/.

Заслухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали адміністративної справи № 300/1852/20, суд прийшов до висновків, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 14 лютого 2020 року № 12-к/к «Про призначення виконуючого обов`язки директора ДП «Калуська ТЕЦ-нова»» позивача ОСОБА_2 призначено з 18 лютого виконуючим обов`язки директора ДП «Калуська ТЕЦ-нова», за його згодою, на період до призначення керівника підприємства у встановленому порядку /а.с.49/.

Статутом ДП «Калуська ТЕЦ-нова» (в редакції чинній на момент винесення вищевказаного наказу від 14 лютого 2020 року № 12-к/к) передбачалося, що вказане підприємство засновано на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики України (далі - Уповноважений орган управління) (пункт 1.1. Статуту). Управління підприємством здійснюється його керівником, який підзвітний Уповноваженому органу управління (пункт 7.2 Статуту). Керівник підприємства призначається на посаду та звільняється з посади Уповноваженим органом управління (пункт 7.3 Статуту) /а.с.53-59/.

Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 31 липня 2020 року № 12-к/к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності виконуючого обов`язки директора ДП «Калуська ТЕЦ-нова»» ОСОБА_2 звільнено від виконання обов`язків директора підприємства за одноразове грубе порушення, відповідно до пункту 1 статті 41 КЗпП України, яке полягало у недопущені позивачем до проведення аудиту аудиторської групи Міністерства /а.с.51/.

12 серпня 2020 року ОСОБА_2 ознайомився з вказаним наказом, про що свідчить його особистий підпис /а.с.51/.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 року № 50-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» визначено, що функції з управління майновим комплексом ДП «Калуська ТЕЦ-нова» здійснює Кабінет Міністрів України /а.с.74/.

12 травня 2021 року Кабінетом Міністрів України була затверджена нова редакція Статуту ДП «Калуська ТЕЦ-нова», якою передбачено, що підприємство є юридичною особою публічного права, заснованою на державній власності, функції з управління якою здійснює Кабінет Міністрів України (далі - суб`єкт управління) (пункт 9 Статуту). Директор підприємства призначається на посаду та звільняється з посади суб`єктом управління в установленому законодавством порядку (пункт 45 Статуту). /а.с.75-81/.

Таким чином, з 12 травня 2021 року повноваження щодо призначення директора ДП «Калуська ТЕЦ-нова» перейшли від Міністерства енергетики та захисту довкілля України до Кабінету Міністрів України.

З матеріалів адміністративної справи № 300/1852/20 убачається, що 29 липня 2020 року ДП «Калуська ТЕЦ-нова» звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства енергетики України про визнання протиправними дій щодо проведення планового аудиту та скасування наказу та зміни до операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 300/1852/20 ухвалено: позов задовольнити повністю; визнати протиправними дії Міністерства енергетики України, направлені на проведення планового аудиту ДП «Калуська ТЕЦ-нова» відповідно до наказу №467 від 24.07.2020 та змін до операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту на 2020 рік Міністерства енергетики України, затверджених в. о. Міністра енергетики України 21.07.2020; визнати протиправними та скасувати зміни до операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту на 2020 рік Міністерства енергетики України, затверджені в.о. Міністра енергетики України від 21.07.2020 в частині включення ДП «Калуська ТЕЦ-нова»; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства енергетики України №467 від 24.07.2020 «Про плановий внутрішній аудит діяльності ДП «Калуська ТЕЦ-нова».

03 березня 2021 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Міністерства енергетики України залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 300/1852/20 - залишено без змін.

19 квітня 2021 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Старко Н.Р. звернувся до Залізничного районного суду м. Львова з даним позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що його було звільнено з порушенням законодавства, оскільки належних та допустимих доказів про одноразове грубе порушення ним трудових обов`язків, яке полягало у недопущені позивачем до проведення аудиту аудиторської групи Міністерства енергетики України відповідачами не надано.

Разом з цим відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15 зроблено висновок, що статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).

Встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк (висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 06 квітня 2016 року у справі № 6-409цс16).

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 08 серпня 2018 року в справ № 75719004/15-ц.

Представник позивача у письмовому клопотанні просить поновити строк звернення до суду за захистом трудових прав ОСОБА_2 , визнавши причину його пропуску поважною, мотивуючи це тим, що позивач виправдано домагався спочатку ухвалення рішення суду у справі № 300/1852/20, яким було визнано протиправними дії Міністерства енергетики України, направлені на проведення планового аудиту ДП «Калуська ТЕЦ-нова» відповідно до наказу №467 від 24.07.2020, які стали підставою для винесення оскаржуваного наказу про його звільнення, і тільки після того, як Восьмим апеляційним адміністративним судом була винесена постанова від 03 березня 2021 року, він звернувся до суду із даним позовом.

Суд вважає вищевказані твердження представника позивача про поважність пропуску строку звернення до суду за захистом трудових прав некоректними та не бере їх до уваги, з огляду на таке.

З матеріалів адміністративної справи № 300/1852/20 убачається, що сторонами у справі були позивач ДП «Калуська ТЕЦ-нова» та відповідач Міністерство енергетики України, у той же час ОСОБА_2 ніякого процесуального статусу у вказаній справі не мав.

За таких обставин, позивач після його звільнення 31 липня 2020 року із займаної посади ніяким чином не міг домагатися ухвалення рішення суду у справі № 300/1852/20. Він протягом всього розгляду адміністративної справи Івано-Франківським окружним адміністративним судом навіть не подав до суду жодного письмового клопотання або заяви, зокрема, про залучення його третьої особою, про видачу йому судових рішень тощо.

Дана справа за позовом ОСОБА_2 відповідно до характеру позову - про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі, є справою про звільнення. Тому місячний строк звернення до суду за захистом свого порушеного права повинен відраховуватися з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Таким чином, місячний строк звернення ОСОБА_2 до суду за захистом його порушеного права повинен відраховуватися з дня вручення йому копії наказу про звільнення, тобто, з 12 серпня 2020 року.

У розпорядженні суду немає жодних доказів на підтвердження існування будь-яких об`єктивних причин, що перешкоджали ОСОБА_2 протягом місяця з дня отримання ним копії наказу про його звільнення звернутися із вказаним позовом до суду загальної юрисдикції в порядку, передбаченому ЦПК України.

Та обставина, що ОСОБА_2 , діючи на власний розсуд, пасивно продовжував чекати на судові рішення у адміністративній справі № 300/1852/20, в якій він не являвся учасником справи та не висловлював навіть бажання ним стати, не свідчить про існування для позивача поважних причин, які перешкоджали ОСОБА_2 у місячний строк з дня отримання наказу про його звільнення звернутись з позовом про поновлення на роботі до суду в порядку, визначеному ЦПК України.

Крім того, суд враховує, що, обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора ДП «Калуська ТЕЦ-нова», позивач мав достатній життєвий і професійний досвід, значну юридичну обізнаність. З цього приводу слід звернути увагу на те, що ОСОБА_2 обіймав керівну посаду у державному підприємстві, яке має важливе стратегічне значення, а отже, мав вирішувати кадрові питання, приймати рішення у трудових правовідносинах, у тому числі, рішення щодо прийняття та звільнення з роботи підлеглих працівників. Також, за своїми повноваженнями позивач мав представляти інтереси підприємства, яке він очолював в суді, зокрема і в трудових спорах, керувати претензійно-позовною роботою державного підприємства. Отже, позивач повинен був знати про те, що місячний строк звернення до суду за захистом його порушеного права повинен відраховуватися з дня вручення копії наказу про звільнення.

Також, суд враховує і той факт, що, даний позов складений та підписаний представником позивача 16 квітня 2021 року, тобто більше ніж через місяць після прийняття Восьмим апеляційним адміністративним судом постанови від 03 березня 2021 року у справі № 300/1852/20 та її оприлюднення в Єдиному реєстрі судових рішень 05 березня 2021 року /а.с.28-37/. Будь-яких доказів на підтвердження наявності об`єктивних перешкод для звернення до суду в означений період позивач та його представник також не надали.

Фактично ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі з пропуском встановленого статтею 233 КЗпП України строку звернення до суду більше ніж на пів року.

Таким чином, суд вважає, що позивач та його представник не довели поважність причин пропуску строку для звернення до суду з відповідним позовом, встановленого статтею 233 КЗпП України, не довели, що своєчасному зверненню позивача до суду перешкоджали непереборні обставини, які робили неможливим або значно утруднювали таке звернення.

Ураховуючи всі ці обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_2 встановленого трудовим законодавством строку звернення до суду, а тому у задоволенні його позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди слід відмовити за спливом встановленого статтею 233 КЗпП України строку.

Незважаючи на те, що позовна вимога про поновлення на роботі є похідною від основної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, у задоволені якої було відмовлено у зв`язку зі спливом строку звернення до суду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правове регулювання відносин, пов`язаних із призначенням працівника виконуючим обов`язки, здійснюється на підставі Кодексу законів про працю України, роз`яснень Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового замісництва» від 29 грудня 1965 року № 30/39 (у редакції від 11 грудня 1986 року), що діє в частині, яка не суперечить КЗпП України та іншим нормативно-правовим актам України.

За змістом норм, що містяться у зазначених актах, в їх системному зв`язку призначення працівника виконуючим обов`язки на вакантну посаду не допускається. Це можливо лише за посадою, на яку призначення здійснюється вищим органом управління. В цьому випадку керівник підприємства, організації, установи зобов`язаний не пізніше місячного строку з дня прийняття робітника на роботу надати до вищого органу управління документи для його призначення на посаду. Цей орган в місячний строк з дня отримання документів повинен розглянути питання і повідомити керівнику про його результати.

Аналогічні за змістом роз`яснення містяться у листі Міністерства соціальної політики України від 21 липня 2011 року № 591/13/84-11.

Пунктом 46 Статуту ДП «Калуська ТЕЦ-нова» (в чинній на даний час редакції, яка затверджена 12 травня 2021 року Кабінетом Міністрів України) передбачено, що управління підприємством здійснюється його директором, який призначається Уповноваженим суб`єктом управління (Кабінетом Міністрів України) шляхом укладення з ним контракту.

Порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності».

Отже, призначення працівника виконуючим обов`язків можливе до затвердження його на цій посаді вищим органом управління на строк не більше двох місяців.

Оскільки позивач, будучи призначеним на вакантну посаду директора ДП «Калуська ТЕЦ-нова» виконуючим обов`язки, в подальшому у встановленому законом порядку та строки не був призначений директором указаного підприємства, сам по собі факт незаконного його звільнення з посади виконуючого обов`язки директора не може бути підставою для поновлення його на цій посаді, оскільки питання виконання обов`язків відсутнього керівника підприємства, що є у державній власності, віднесено до повноважень вищого органу управління таким підприємством і здійснюється у передбаченому законом порядку на період до призначення керівника на постійній основі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 333/7100/15-ц.

За таких обставин, позовна вимога про поновлення на роботі є безпідставною, а відтак задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає у повному обсязі з підстав зазначених вище.

Беручи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору, а в позові відмовлено, суд не вбачає підстав для покладення судових витрат на відповідачів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволені позову ОСОБА_2 до Міністерства енергетики України, Державного підприємства «Калуська теплоелектроцентраль-нова», Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Повний текст рішення складаний 20 серпня 2021 року.

Суддя:

Оригінал рішення.