Вирок № 99130022, 20.08.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1017/18

Провадження № 1-кп/307/148/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді: Бобрушко В.І.

при секретарях: Цонинець Н.М., Ільницькій О.М., Юсип В.І.

з участю прокурорів: Андришин О.В., Петечук А.А., Баник С.Ю., Варга Ю.Ю.

обвинуваченої ОСОБА_1

її захисників Немеш П.Ф., Розман С.Ю., Мацола М.І.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представника потерпілих Турок І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , України, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючої, розлученої, має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 286 ч.2, ст. 135 ч.1 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 15 лютого 2018 року, близько 17 години 50 хвилин, в с. Красна, Тячівського району Закарпатської області, порушивши вимоги пунктів 1.3, 2.3«б», 2.9«а», 12.1, 12.2, 12.3, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху, якими передбачено, зокрема: п.1.3 - учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими; п.2.3«б» - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.2.9«а» - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; п. 12.1 - під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.12.2 - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; п.13.1 - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу; п.13.3 - під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, а саме: перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи ввіреним їй на підставі нотаріально-завіреної довіреності та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу технічно-справним транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ», моделі «21112», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони смт. Усть-Чорна у напрямку смт. Дубове, проїхавши 20-25 метрів від будинку №240, що по вулиці Миру, у с. Красна, проявила неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечила безпеку дорожнього руху з моменту виникнення небезпеки для руху, яку вона об`єктивно була спроможна виявити, не дотрималася безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, не вживала заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, допустила наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи всупереч вимогам п.4.1 та п.4.4 Правил дорожнього руху, нехтуючи особистою безпекою, у темний час доби та в умовах недостатньої видимості, будучи одягнутим у темний одяг, без будь-яких світлоповертальних елементів, нічим не виділив себе для своєчасного його виявлення іншими учасниками дорожнього руху, рухався по правому краю проїзної частини смуги руху водія ОСОБА_1 , у попутному їй напрямку, плавно зміщаючись вліво у бік центру проїзної частини дороги, і в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому потиличної кістки зліва, переходящий на кістки основи черепа, підоболонкових крововиливів та забій головного мозку, смугастого садна тулуба зліва, які є характерними для дорожньо-транспортної пригоди та могли бути спричинені по механізму тертя твердим тупим предметом, яким могла бути виступаюча деталь кузова автомобіля марки «ВАЗ», моделі «21112», держаний номерний знак НОМЕР_1 , і вказані вище тілесні ушкодження кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент їх спричинення і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смертіОСОБА_5 .

Крім цього, ОСОБА_1 , 15 лютого 2018 року, близько 17 години 50 хвилин, в населеному пункті с. Красна, Тячівського району Закарпатської області перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи ввіреним їй на підставі нотаріально-завіреної довіреності та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу технічно-справним транспортним засобом, а саме: автомобілем марки «ВАЗ», моделі «21112», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони смт. Усть-Чорна у напрямку смт. Дубове, проїхавши 20-25 метрів від будинку №240, що по вулиці Миру, у вказаному населеному пункті, діючи всупереч вимогам п.п.1.3, 2.3«б», 2.9«а», 12.1, 12.2, 12.3, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху, проявила неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечила безпеку дорожнього руху, з моменту виникнення небезпеки для руху, яку вона об`єктивно була спроможна виявити, не дотрималася безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, не вживала заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустила наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи всупереч вимогам п.4.1 та п.4.4 Правил дорожнього руху, нехтуючи особистою безпекою, у темний час доби та в умовах недостатньої видимості, будучи одягнутим у темний одяг без будь-яких світлоповертальних елементів, нічим не виділив себе для своєчасного його виявлення іншими учасниками дорожнього руху, рухався по правому краю проїзної частини смуги руху водія ОСОБА_1 , у попутному їй напрямку, плавно зміщаючись вліво у бік центру проїзної частини дороги і в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому потиличної кістки зліва, переходящий на кістки основи черепа, підоболонкових крововиливів та забій головного мозку,смугастого садна тулуба зліва, які є характерними для дорожньо-транспортної пригоди та могли бути спричинені по механізму тертя твердим тупим предметом, яким могла бути виступаюча деталь кузова автомобіля марки «ВАЗ», моделі «21112», держаний номерний знак НОМЕР_1 , і вказані вище тілесні ушкодження кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент їх спричинення і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смертіОСОБА_5 .В подальшому, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що своїми діями, пов`язаними з порушенням правил дорожнього руху та вчинення наїзду на пішохода ОСОБА_5 за наведених вище обставин, поставила потерпілого ОСОБА_5 в безпорадний та небезпечний для життя стан, при цьому маючи можливість для надання допомоги, діючи умисно, всупереч вимогам п. 2.10 Правил дорожнього руху, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, нехтуючи моральними і правовими нормами, що зобов`язують надавати допомогу людині, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, через отримані нею небезпечні для її життя травми, не намагалася вжити заходів щодо надання потерпілому медичної допомоги та транспортування його до найближчого медичного закладу, хоча сама поставила потерпілого ОСОБА_5 в небезпечний для життя стан, завідомо залишила потерпілого у небезпеці, і з місця пригоди втекла.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину визнала частково,та пояснила, що 15 лютого 2018 року, біля 17.20 годин, вона поїхала в магазин в с. Красна, а потім на АЗС. Було вже темно, Світла на дорозі не було. Потерпілий ОСОБА_5 йшов її стороною по проїжджій частині в темному одязі. Вона його побачила на відстані, коли йшов за 3-4 метри, а потім як вона під`їхала, потерпілий ще повернувся правою частиною та оступився. Побачивши, що вона вчинила наїзд на потерпілого ОСОБА_5 , вона зупинилася, побачила на дорозі чоловіка, який лежав від обочини півметра, дуже злякалася, сіла в автомобіль і поїхала з місця ДТП. До події вона алкоголь не вживала. Швидкість її автомобіль була не великою, близько 50-60 км/год., так як там не можна сильно розігнатись. Гальмування вона застосовувала, хотіла його об`їхати, зачепила його передом, правою частиною бампера. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 були в магазині. Дівчата заказували два «Бермікси» це слабоалкогольний напій, 250 грам коньяку, шоколад, печення і чотири кави. Для коньяку стакани не дали. Там вони просиділи десь годину. Від магазину вона сама поїхала до заправки, яка знаходиться на відстані 500 метрів. Після того як заправила автомобіль, вона їхала в сторону свого будинку. З нею в автомобілі нікого не було. ОСОБА_10 вона підібрала потім. Коли вона прийшла додому, вдома був її чоловік, її двоюрідна сестра ОСОБА_12 та її чоловік сестри ОСОБА_13 і діти. Вони сиділи відпочивали. Чоловік її спитав, що сталося, на що сказала, що збила чоловіка. Це також чули її діти і ОСОБА_7 . Чоловік налив їй близько 150 грам горілки два рази і вона випила. Працівники поліції приїхали десь через дві години. Її забрали в смт. Дубове. Вона два рази дула в трубку, спочатку показувало 1,09 проміле алкоголю в її організмі, а в другий раз через годину показувало вже більше. Хто здійснював огляд на стан алкогольного сп`яніння не знає, полісмени здійснювали її огляд на стан сп`яніння, коли дула в трубку, лікарів не було. Кров з вени не брали. В смт. Дубове кров в неї відібрали силою, так як слідчий сказав, що так потрібно. Її допитували до п`ятої години ранку. Казала, що в неї діти і їй треба додому. Дітям є одній 16 років, а другій - 9 років. Пояснення вона підписала вранці, що диктували поліцейські, те і підписала. Хто саме диктував не знає. До 12 години допитували, потім поїхали в лікарню, після чого - в м. Тячів у відділок. На слідчому експерименті була. Погода була мокра, сніг був по обочині. Коли проводили слідчий експеримент не падав ні дощ, просто увечері поїхали. Покази після цього ще раз не давала, не допитували більше. За кермо автомобіля сідала під час слідчого експерименту. Вона не читала, що вони писали. Захисником від правового центру в неї на досудовому слідстві був ОСОБА_27 . Вона казала, що не відповідає дійсності слідчий експеримент, говорила про це захисникові. Вона довіряла захисникові і підписувала, що казав. Там не можна було побачити пішохода за 18 метрів. Вона не хотіла, щоб так сталося. Просить суворо її не карати.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів в судовому засіданні повністю доведена і це стверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що день події не пам`ятає, але це було свято Стрітеня. Потерпілий ОСОБА_5 був з нею до церкви, після чого вони зайшли на каву до її рідного брата і прийшли додому. Сиділи дивилися телевізор. Десь о 15.30-16 годині місцевого часу ОСОБА_5 пішов до магазину і зайшов до молодшого брата в гості. Повертався додому, Обвинувачена ОСОБА_1 збила ОСОБА_5 і залишила його, маючи в машині дві медсестри та будучи в стані алкогольного сп`яніння за кермом. Про подію їй сказала сусідка, викликала невістку, яка також сказала, що ОСОБА_5 збила машина. До місця події від її будинку є 100 метрів. Коли вона прийшла, син ОСОБА_5 вже був мертвий. Обвинувачена ОСОБА_1 йому не надала навіть першу медичну допомогу. Хоче щоб ОСОБА_1 понесла за це покарання. Коли син виходив, то був тверезий. Син як прийшов з церкви, не заходив ні до кого. О 16 год. 50 хв. його знайшли на місці дорожньо-транспортної пригоди. Про те, що водій була п`яна, їй сказала сусідка. Син йшов в магазин купити лампочки, які потім знайшли біля нього. В брата він випив каву, але алкоголь не вживали. Він був тверезий. Просить покарати обвинувачену ОСОБА_1 суворо у вигляді максимального строку позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що в день події їй подзвонила невістка, жінка загиблого брата, і сказала, що сталася аварія. Її підвіз син і до місця дорожньо-транспортної пригоди вони не доїхали, так як за 150 метрів інший брат поклав потерпілого в свою машину і віз, але вже приїхала була і швидка. Брата якраз перекладали в автомобіль швидкої допомоги. Матір вона відправила додому переодягнутися, але медсестра з швидкої сказала, що брат вже помер. В магазині, де сиділа ОСОБА_1 , працює продавець, яка розповідала про стан обвинуваченої ОСОБА_1 , яка була дуже п`яна, але відмовилася давати покази. Вона не була в матері і не може сказати скільки брат був відсутній вдома. Говорила з матір`ю по телефону, і мати казала, що брат ОСОБА_5 пішов до церкви, а потім пішов до молодшого брата. Того дня мати під час дорожньо-транспортної пригоди казала, що вони були разом до церкви, після чого зайшли до дядька на каву. Експертизу, що потерпілий був п`яний, підробили. Брат каже, що вони з ОСОБА_5 нічого не пили. Мати казала, що потерпілий вийшов, сидів в машині, повернувся до хати за курткою. З братом в той день не говорила. З молодшим братом говорили після дорожньо-транспортної пригоди. Просить покарати обвинувачену ОСОБА_1 суворо у вигляді максимального строку позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що в день події померлий ОСОБА_5 був її чоловік. Вони пішли до церкви, повернулися і пішли до дядька на каву, після чого чоловік пішов в магазин. По телефону він їй сказав, що вони сидять з братом. Вона зателефонувала чоловікові ще раз, але вже не могла додзвонитись. Вийшла на двір, прибігала сусідка і каже, що її чоловіка збила машина. Вона побігла за свекрухою. Спиртне в той день ОСОБА_5 не вживав, мав на другий день їхати на автомобілі в Новоселицю. Як пішов в магазин пройшла десь година. Тіло бачила, лежав на обочині. З церкви вийшли о 12 годині за місцевим часом. Пообідали, але не вживали алкоголь. ОСОБА_5 вийшов з дому о 15 год. 50 хв. місцевого часу, сказав, що йде до брата. Він ще спитав, чи брати машину, на що вона відповідала що як хоче, але чоловік вирішив прогулятися. Коли вона телефонувала о 16 год. 40 хв. місцевого часу, то сказав, що йде. Поговорили 2-3 хвилини. О 18 год. 10 хв. вона набрала його знову, але той вже не відповідав. Телефонувала йому три рази, але ОСОБА_5 не відповідав. Коли говорили по телефону напідпитку не був. Алкоголь потерпілий рідко вживав. Вони разом прожили 5 років, дітей не було і вона переїхала до своїх батьків. Просить покарати обвинувачену ОСОБА_1 суворо.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що померлий ОСОБА_5 був його рідним братом. О 17 год. 10 хв. - 17 год. 15 хв. до нього прийшов брат на каву. Потім знайомий сказав, що сталася дорожньо-транспортна пригода, Він побачив матір і лежачого брата. Потім він під`їхав зі своєю машиною, поклав брата в автомобіль і через пару кілометрів зустріли автомобіль швидкої допомоги. Брат від його будинку був десь за 1,5-2 кілометри. Брат був тверезий, вони нічого не пили.. Коли прийшов на місце дорожньо-транспортної пригоди, брат лежав, він перевірив в нього пульс на шиї, і здається, що пульс ще був. Коли він прийшов на місце ДТП там вже була мати і багато інших людей.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні ствердила, що в день події, в неділю, вони були вдома в ОСОБА_1 та вживали алкоголь. Вона не сиділа з ними за столом, а дивилися з дітьми телевізор. ОСОБА_1 спочатку вдома не було, але потім вона приїхала схвильованою. Почула, що прийшла ОСОБА_1 , вона вийшла до них. Вони почали питати, що з нею, на що вона сказала: «Здається я зробила наїзд на людину». Вона взяла стакан, налила собі, випила один раз. Почали її розпитувати, але вона сказала: «не питайте, я не буду нічого говорити» і налила собі знову. Вони побачили, що щось не те, оскільки та була схвильована, п`яною не була. Потім вони з чоловіком пішли геть. Коли вони виходили, автомобіль ОСОБА_1 був в дворі, не був прикритий. ОСОБА_1 випила, скільки було в стакані - 70-80 грам, можливо 100 грам горілки. В ОСОБА_1 був такий стан, що ще не бачила її в такому стані. В будинку був чоловік ОСОБА_1 , діти, і її чоловік. Обвинувачена випила горілку, яка стояла на столі. До ОСОБА_1 вона прийшла десь за годину до події, до того як прийшла ОСОБА_1 до будинку. Вони часто заходили до ОСОБА_1 в гості, так як вони є родичі. До приходу ОСОБА_1 її чоловік покликав на каву ОСОБА_10 , а потім прийшла ОСОБА_1 . ОСОБА_10 сама прийшла. Особисто вона не бачила як чоловік обвинуваченої кликав ОСОБА_10 в гості, вони були в будинку.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідка та кумою ОСОБА_1 . В день події вона бачила як ОСОБА_1 прийшла додому схвильованою, і чоловік налив їй 100 грам горілки і сказав: «Заспокійся». ОСОБА_1 випила горілку. Далі вона прийшла додому, і десь через дві години прийшли працівники поліції та сказали, що ОСОБА_25 збила чоловіка. Вона була в гостях в ОСОБА_1 десь о 18 год. До того часу як ОСОБА_1 випила алкоголь ознаки сп`яніння в обвинуваченої не виявляла. Обвинувачена вдома була схвильована. З ОСОБА_1 бачились в кафе, вона пила каву. Поведінка ОСОБА_1 в кафе була нормальна, весела. З цього моменту і до того як вона була вдома скільки пройшло часу не може сказати, можливо дві години. За цей період в її полі зору ОСОБА_1 була, ОСОБА_1 випила з нею каву, вона випила пиво, розрахувалися. ОСОБА_1 нічого не пояснювала, а вона нічого не питала. Алкоголь ОСОБА_1 вжила вдома. Шімон перша вийшла з кафе, а вони ще пили пиво, розрахувались. Вона випила два пива 0,5 «Оболонь» з іншими особами: ОСОБА_26 і іншими, всього було четверо осіб за столом. Коли підсіла в автомобіль до ОСОБА_1 було темно. Під час події з ОСОБА_1 в автомобілі не була. Вони сиділи в автомобілі півгодини. Освітлення на стовпах тоді не було, була хмарна погода.

З протоколів огляду місця події від 15.02.2018 року та доданих до них схеми дорожньо-транспортної пригоди від 15.02.2018 року, фото-таблиць встановлено місце вчинення злочину, оглянуто автомобіль марки «Ніссан Патрол», чорного кольору, в якому виявлений труп ОСОБА_5 , оглянуто автомобіль марки «ВАЗ», моделі «21112», державний номерний знак НОМЕР_1 ,встановлені його механічні ушкодження.

(Т.2 а.с.14-17, Т.2 а.с.18-23, Т.2 а.с.24-31)

Згідно письмової заяви згоди обвинуваченої ОСОБА_1 від 15 лютого 2018 року остання надала згоду медичним працівникам та працівникам поліції зразки свої крові для проведення експертизи, претензій та зауважень мати не буде

(Т.2 а.с.32)

Згідно тесту приладу «Драгер» №327, проведеного в 21 год. 50 хв. 15 лютого 2018 року, підписаного ОСОБА_1 , рівень виявленого алкоголю в організмі ОСОБА_1 становить 1,52 проміле.

(Т.2 а.с.33)

Згідно листа Закарпатського обласного центру з гідрометеорології №25-05/350 від 22.03.2018 року за даними спостережень метеорологічної станції Рахів, яка є підрозділом Закарпатського ЦГМ та найбільш репрезентативна для району розташування с. Красна, Тячівського району, Закарпатської області, 15 лютого 2018 року, близько 19 год. 50 хв. за к.ч. в районі с. Красна спостерігались наступні погодні умови: хмарна з проясненням погода (7 балів); вітер південно-західний 1 м/с; температура повітря 1,7? тепла; вологість повітря 81%; опади відсутні; горизонтальна видимість 10 км; на окремих ділянках доріг ожеледиця.

(Т.2 а.с.35)

27 березня 2018 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області з заявою про кримінальне правопорушення, в якій зазначила, що 15 лютого 2018 року, близько 19 год. 50 хв., водій ОСОБА_1 , в нічний час доби, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, та керуючи технічно-справним автомобілем марки «ВАЗ - 21112», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Миру в с. Красна, Тячівського району, в напрямку центру вказаного населеного пункту, діючи всупереч вимогам п.п.2.3«б», 12.3 Правил дорожнього руху України, проявила неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, не забезпечила безпеку дорожнього руху та здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який в той час рухався в попутному за автомобілем напрямку по правому узбіччю дороги. В результат даної дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_5 , від отриманих тілесних ушкоджень помер під час транспортування до Тячівської районної лікарні. Вона являється дружиною ОСОБА_5 , який загинув під час дорожньо-транспортної пригоди. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 після того як здійснила наїзд на її чоловіка, покинула місце дорожньо-транспортної пригоди, не зупинилася на своєму автомобілі для того, щоб надати допомогу її чоловікові ОСОБА_5 , хоча сама поставила її чоловіка у небезпечний для життя стан, просить притягнути ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ст. 135 КК України та просить дані відомості внести в ЄРДР.

(Т.2 а.с.40)

Згідно висновку судово-токсикологічної експертизи №361 від 20.02.2018 року в результаті проведеної судово-токсикологічної експертизи крові з вени громадянки ОСОБА_1 , 1981 року народження, забір, якої проведено 16.02.2018 року о 00 годині 10 хвилин, виявлено етиловий спирт в концентрації - 1,15 %. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 15.02.2018 року, в крові знаходився етиловий спирт в концентрації - 1,81 %, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння. В крові, забір якої проведено 16.02.2018 року о 00 годині 10 хвилин, не виявлено: метиловий, пропіловий, бутиловий, аліловий спирти та їх ізомери.

(Т.2 а.с.48-50)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №48 від 15.03.2018 року встановлено, що смерть ОСОБА_5 , насильницька і наступила від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки мозку та явищами забою головного мозку. При судово-медичному дослідженні трупа були виявлені наступні тілесні ушкодження: лінійний перелом потиличної кістки зліва, переходящий на кістки основи черепа, підоболонкові крововиливи та забій головного мозку, смугасте садно тулуба зліва. Враховуючи характер ушкоджень та їх локалізацію, експерт вважає, що в даному випадку міг бути можливим наступний механізм виникнення ушкоджень: смугасте садно лівої та задньої поверхні тулуба, що розміщена на висоті 102-103 см від підошвенної поверхні ступні - спричинена по механізму тертя, твердим тупим предметом, яким могла бути виступаюча деталь кузова автомобіля марки «ВАЗ - 21112» в момент дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 15 лютого 2018 року. відкрита черепно-мозкова травма з переломом потиличної кістки зліва, що переходить на кістки основи черепа, підоболонкові крововиливи та забій головного мозку - спричинені дією твердого тупого предмету з переважаючою поверхнею дії, можливо при послідуючому ударі головою у деталі кузова автомобіля. Ушкодження характерні для дорожньо-транспортної пригоди і відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть потерпілого. Враховуючи локалізацію ушкоджень на тілі трупа ОСОБА_5 , експерт вважає, що в момент наїзду на нього автомобіля потерпілий був повернутий задньо-лівою половиною тіла в сторону рухаючогося автомобіля. При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_5 виявлено 4,91 % етилового спирту. Дана концентрація алкоголю в крові живої людини відповідає важкому алкогольного отруєнню., при якому може наступити смерть. На тілі трупа ОСОБА_5 не виявлено ушкоджень, характерних для перекатування через тіло колеса автомобіля.

(Т.2 а.с.51-56)

Відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи від 14.03.2018 року за №97 з доданими фото-таблицями на момент огляду і експертного дослідження система рульового керування автомобіля марки «ВАЗ-21112», державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходилася в працездатному стані і могла виконувати функції, передбачені конструкцією. На момент огляду і експертного дослідження гальмівна система автомобіля марки «ВАЗ-21112», державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходилася в працездатному стані і могла виконувати функції, передбачені конструкцією. На момент огляду і експертного дослідження ходова частина автомобіля марки «ВАЗ-21112», державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходилася в працездатному стані і могла виконувати функції, передбачені конструкцією. На момент огляду і експертного дослідження система освітлення та світлової сигналізації автомобіля марки «ВАЗ-21112», державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходилася в працездатному стані і могла виконувати функції, передбачені конструкцією. Оскільки на момент огляду та експертного дослідження вищезгадані системи автомобіля марки «ВАЗ-21112», державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходилися в працездатному стані, відповідь на дане запитання втрачає технічний зміст.

(Т.2 а.с.57-67)

Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи від 14.03.2018 року за №98 з доданими фото-таблицями та схемою дорожньо-транспортної пригоди від 15.02.2020 року на автомобілі «ВАЗ-2112», державний номерний знак НОМЕР_1 , є пошкодження, характерні для дорожньо-транспортної пригоди. Місце наїзду автомобіля «ВАЗ-2112» державний номерний знак НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_5 знаходиться в місці, що передує розташуванню на дорозі шапки потерпілого, позначеної на схемі цифрою «1».

(Т.2 а.с.68-76)

Згідно висновку авто-технічної експертизи від 24.03.2018 року за №112 в даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля марки «ВАЗ-2112», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинна була діяти згідно вимог пунктів 2.9«а», 2.10«а», 12.2, та 12.3 Правил дорожнього руху. Дане питання не відноситься до компетенції судового експерта-автотехніка і не потребує спеціальних знань в області авто техніки. В даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху пішохід ОСОБА_5 повинен був діяти згідно вимог пунктів 4.1 та 4.14 (а) Правил дорожнього руху. Максимально допустима швидкість за умов видимості в напрямку руху, з якою могла рухатися в даній дорожній ситуації водій автомобіля марки «ВАЗ 21112», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 становить 62,4…74,2 км/год., тобто вибрана нею швидкість 40…50 км/год. не перевищувала допустиму за умов видимості. З технічної точки зору причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди стали дії (бездіяльність) водія автомобіля «ВАЗ-21112», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , яка з моменту виникнення їй небезпеки для руху не вжила заходів до своєчасного застосування екстреного гальмування.

(Т.2 а.с.82-92)

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 22.03.2018 року з доданою таблицею-схемою та фото-таблицею, проведеного за участюпотерпілої ОСОБА_2 , її представника Турок І.С., підозрюваної ОСОБА_1 , її захисника ОСОБА_27, статиста ОСОБА_19 , встановлено місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення

(Т.2 а.с.93-102)

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором є основними засадами судочинства та закріплені в ст. 129 Конституції України.

Також згідно із статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно змісту частини 1 статті 135 КК України (в редакції станом на 15 лютого 2018 року), завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов`язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, - карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.

Суспільна небезпека цього злочину полягає у поширенні аморальної поведінки, змістом якої є неповага до права людини на життя і безпеку, нехтування моральними і правовими нормами, що зобов`язують надавати допомогу людям, які перебувають у небезпечному для життя стані.

Об`єктом злочину є життя і здоров`я особи.

Потерпілим від цього злочину є особа, яка характеризується сукупністю двох ознак. Так, вона: а) перебуває в небезпечному для життя стані; б) позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану.

Причини, через які особа потрапила в небезпечний для життя стан (її власна необережна чи умисна поведінка або причини об`єктивного характеру), не мають значення для кваліфікації злочину.

Іншим безпорадним станом можуть бути визнані втрата особою свідомості, перебування її у стані наркотичного, токсичного чи тяжкого алкогольного сп`яніння, або у стані, коли людина фізично не в змозі виправити ситуацію, в якій вона опинилась.

З об`єктивної сторони злочин полягає у суспільне небезпечній бездіяльності, що виражається у залишенні без допомоги вказаної особи.

Залишення без допомоги передбачає невжиття особою заходів, необхідних для відвернення небезпеки для життя потерпілого. Злочин вважається закінченим з моменту ухилення від надання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані, незалежно від того, наскільки ефективною могла бути така допомога. Настання суспільно небезпечних наслідків певного характеру є підставою для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 135 КК України.

Суб`єкт злочину спеціальний. Ним можуть бути лише дві категорії осіб, а саме ті, які: 1) первісно зобов`язані були піклуватися про потерпілого і мали можливість надати йому допомогу; 2) самі поставили потерпілого в небезпечний для життя стан.

З суб`єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом: винний усвідомлює суспільне небезпечний характер своєї бездіяльності, а саме те, що він залишає без допомоги особу, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, те, що він зобов`язаний піклуватися про особу і має реальну можливість надати їй допомогу, або що він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан і бажає чинити саме так.

Ставлення винної особи до наслідків, передбачених ч. 1 ст. 135, може характеризуватися непрямим умислом або необережністю.

В судовому засіданні матеріалами провадження встановлено, що після дорожньо-транспортної пригоди та наїзду на потерпілого обвинуваченою ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_5 завдано тяжкі тілесні ушкодження, обвинувачена ОСОБА_1 поставила потерпілого в безпорадний стан сама, усвідомлюючи, що потерпілий ОСОБА_5 перебуває в небезпечному для життя стані та не може вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, маючи змогу надати йому таку допомогу, завідомо залишила ОСОБА_5 без допомоги в небезпечному для життя стані.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 286 ч.2 КК України (в редакції станом на 15 лютого 2018 року) як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого, та за ч.1 ст. 135 КК України (в редакції станом на 15 лютого 2018 року) як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Часткове заперечення обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та ст..135 ч.1 КК України та її доводи, що в інкримінованих їй злочинах вона не винна, та не вживала алкоголь перед настанням ДТП, суд вважає безпідставними і такою версію обвинуваченої надуманою, оскільки це суперечить зібраним по справі та дослідженим в судовому засіданні доказам, які узгоджуються між собою з іншими матеріалами провадження, а саме показанням потерпілим, свідкам, висновкам експертиз, іншим письмовим доказам.

Суд оцінює такі показання, як обрану обвинуваченою лінію захисту, яка не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

За змістом ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Доводи захисника Немеш П.Ф. про визнання недопустимими доказами - протоколу слідчого експерименту від 22.03.2018 року, оскільки він проведений не за тими погодними умовами, що мали місце при ДТП, висновку судово-токсикологічної експертизи від 16.02.2018 року за №361, згідно якого в крові ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,81%, з посиланням на те, що відібрання крові в ОСОБА_1 для експертизи проведено без постанови прокурора, а флакон з прозорого скла місткістю 10 мл. не був опечатаний, суд вважає безпідставними, оскільки під час проведення слідчого експерименту ні обвинувачена, ні її захисник не зазначали зауважень до протоколу слідчого експерименту з приводу його проведення не за тими погодними умовами, що мали місце при ДТП та згідно письмової заяви згоди обвинуваченої ОСОБА_1 від 15 лютого 2018 року остання добровільно надала медичним працівникам та працівникам поліції зразки своєї крові для проведення експертизи для встановлення стану її алкогольного сп`яніння.

Також, суд не бере до уваги доводи захисника Немеш П.Ф. з приводу винності у настанні ДТП померлого ОСОБА_5 , посилаючись на те, що останній перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння, оскільки згідно висновку авто-технічної експертизи від 24.03.2018 року за №112 в даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля марки «ВАЗ-2112», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинна була діяти згідно вимог пунктів 2.9«а», 2.10«а», 12.2, та 12.3 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди стали дії (бездіяльність) водія автомобіля «ВАЗ-21112», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , яка з моменту виникнення їй небезпеки для руху не вжила заходів до своєчасного застосування екстреного гальмування.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, дані про особу винної, яка по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, стан здоров`я обвинуваченої, яка мала захворювання на туберкульоз.

Обставини справи, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 є часткове визнання вини.

Обставиною справи, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні конкретного виду і розміру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , враховуючи думку потерпілих, їх представника, які просить суворо покарати обвинувачену та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на максимальний строк, оскільки обвинувачена не попросила вибачення перед родичами померлого та не відшкодувала заподіяну шкоду, внаслідок дій обвинуваченого настала смерть людини, суд вважає, що відносно неї необхідно і доцільно призначити остаточне покарання в виді позбавлення волі на певний строк із позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на автомобіль марки «ВАЗ-21112», державний номерний знак НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2018 року, слід скасувати.

Цивільного позову не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати покласти на обвинувачену ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст. 286 ч.2 (в редакції станом на 15 лютого 2018 року), ч.1 ст. 135 КК України (в редакції станом на 15 лютого 2018 року) і призначити їй покарання за ст. 286 ч.2 КК України (в редакції станом на 15 лютого 2018 року) у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, за ч.1 ст. 135 КК України (в редакції станом на 15 лютого 2018 року), - у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначити покарання в виді позбавлення волі строком на п`ять років.

В строк відбутого покарання обвинуваченої ОСОБА_1 зарахувати період перебування її під вартою з часу її затримання з 16 лютого 2018 року по 19 лютого 2018 року включно.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на автомобіль марки «ВАЗ-21112», державний номерний знак НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2018 року, скасувати.

Запобіжний захід відносно засудженої ОСОБА_1 до набуття вироком законної сили залишити попередній - в виді застави.

Цивільного позову не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь судового експерта Демко Ігора Миколайовича 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок процесуальних витрат за проведення авто технічних, транспортно-трасологічної експертиз.

Речовий доказ по справі - автомобіль марки «ВАЗ-21112», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на штрафному майданчику Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, повернути його володільцю ОСОБА_1 .

Речові докази по справі - шапку матерчату, яка упакована в спец пакет №2297584 та осип дрібних частин лако-фарбного покриття, яке було упаковано в спец пакет №0096548, які зберігаються в камері зберігання речових доказів при Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області, знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: В.І. Бобрушко