Рішення № 99129484, 06.08.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/21236/19

Провадження № 2/234/831/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Антонюка Д.І., представника позивача та третьої особи - адвоката Литвиненко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Місто Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про стягнення банківського вкладу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» про стягнення суми банківського вкладу у розмірі 36450,00 грн..

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що 04.06.2018 року між нею та відповідачем був укладений договір банківського вкладу (депозиту) фізичної особи в національній валюті без права поновлення з виплатою відсотків щомісячно без права дострокового повернення №GВ_КМ/0612/UАН, згідно п.1.1 якого вона передала, а Банк прийняв грошові кошти (вклад) у сумі 36450,00 грн, із строком зберігання вкладу з 04.06.2018 року до 09.12.2019 року з відсотковою ставкою - 16,3% річних.

На виконання умов Договору 04.06.2018 року позивачем зроблено вклад у сумі 36450,00 грн., про що свідчить квитанція №CASH_31946.

30.09.2019 року, позивач звернулася до відповідача із заявою про розірвання договору та вимогою повернути суму депозитного вкладу, а 14.11.2019 року у приміщенні Краматорського відділення «Місто Банк» отримала письмову відмову у повернені депозиту, яка мотивована тим, що між нею та відповідачем спірний договір не укладався, так як договір був підписаний неуповноваженою особою, а відносини сторін за договорами, укладеними за відсутністю належних повноважень чи неуповноваженими особами підлягають розгляду в судовому порядку.

Позивач зазначила, що дійсно договір був підписаний її батьком - ОСОБА_2 на її користь, вона схвалила укладений шляхом внесення на депозит коштів в сумі 36450,00 грн., з свого боку відповідачем також був схвалений укладений договір, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача та його печатка на договорі.

09.12.2019 року дія договору банківського вкладу (депозиту) закінчилася, позивач звернулася до відповідача у телефонному режимі та просила повернути їй суму вкладу, але їй було відмовлено та роз`яснено, що кошти будуть повернені тільки за рішенням суду.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву від 13.02.2020 року, відповідно до якого позовні вимоги останнім не визнаються у повному обсязі з огляду на те, що позивачка спірний договір №GВ_КМ/0612/UАН від 04.06.2018 року на суму 36 450,00 грн не підписувала, в день укладання договору в банку була відсутня, а договір містить вочевидь підроблений підпис позивача. Відповідно за квитанцією №CASH_31946 від 04.06.2018 року позивачка ОСОБА_1 гроші в касу банку не вносила, й гроші в касу АТ «Місто Банк» за договором № GВ_КМ/0612/UАН від 04.06.2018 року за квитанцією №CASH_31946 від 04.06.2018 року в сумі 36 450,00 грн не надходили, квитанція містить підроблений підпис касира. Заява, яка направлялася відповідачу за підписом ОСОБА_1 про дострокове повернення депозиту, містить підпис, який не відповідає підпису на договорі банківського вкладу. Викладені фактичні обставини свідчать, що договір № GВ_КМ/0612/UАН від 04.06.2018 року ОСОБА_1 не підписувала, цей договір та квитанція до нього містять підробні підписи особи, яку не було ідентифіковано банком в установленому законом порядку, а надані в обґрунтування позову докази містять підроблені підписи та є неналежними і недостовірними. Законодавство України не дозволяє підробку підписів осіб, яка мала місце в даному випадку, і наступне схвалення таких правочинів: замість ОСОБА_1 договір був підписаний шляхом фальшування її підпису іншою особою, про що зазначено в позовній заяві та це є діянням, яке грубо порушує вимоги закону та нормативно-правових актів НБУ та діянням, яке містить ознаки шахрайства, що передбачено кримінальним законом України. Закон не передбачає виключень, які б дозволяли підробку підписів однієї особи за іншу особу для будь - яких родичів, батька, матері, дітей чи взагалі будь- кого, про що зазначає позивач у своїй позовній заяві, а саме, щ договір був підписаний її батьком, що є незаконним актом та порушенням письмової форми договору. Таке шахрайство у вигляді підробки підписів могло відбуватися за попередньою змовою групою осіб, в тому числі із залученням колишнього начальника Краматорського відділення АТ «Місто Банк», про що АТ «Місто Банк» подано заяву до правоохоронних органів про вчинення злочину.

Підробка (сфальшованість) підпису вкладника на договорі банківського вкладу (депозиту) фізичної особи в національній валюті № GВ_КМ/0612/UАН від 04.06.2018 року та підробка підпису касира на квитанції від 04.06.2018 року мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Рахунок №26304014390001, зазначений у квитанції №CASH-31946 від 04.06.2018 року в АТ «Місто Банк» ніколи не відкривався і є фіктивним. Банківський вклад на ім`я ОСОБА_1 від 04.06.2018 року у розмірі 36 450,00 грн в обліку АТ «Місто Банк» відсутній.

У судовому засіданні представник позивача та третьої особи адвокат Литвиненко В.І. підтримав позовні вимоги та просив задовольнити. Суду пояснив, що позивачка не заперечує, що від її імені договір банківського вкладу підписано її батьком, ОСОБА_2 , який також не заперечує факт підписання ним договору банківського вкладу від імені ОСОБА_1 на її користь. Після того, як був укладений договір банківського вкладу, ОСОБА_2 також підписав довіреність на розпорядження грошовими коштами від імені ОСОБА_1 .. Коли вони зверталися до банку з метою укладення договору банківського вкладу, то керівник Краматорського відділення пояснила ОСОБА_2 , що він може підписати договір та це не буде порушенням. Оскільки ОСОБА_2 є особою, яка юридично необізнана, він і підписав договір та довіреність, вважаючи, що робить це на користь ОСОБА_1 .

Вислухав пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши письмові докази суд прийшов до наступних висновків.

Судом становлено, що 04.06.2018 року між вкладником ОСОБА_1 та ПАТ «Місто Банк» в особі начальника Краматорського відділення AT «Місто Банк» ОСОБА_3. укладено Договір банківського вкладу (депозиту) фізичної особи в національній валюті без права поповнення з виплатою відсотків в кінці строку без права дострокового повернення № GВ_КМ/0612/UАН, за умовами якого ОСОБА_1 передала Банку 36450,00 грн. на зберігання строком з 04.06.2018 року по 09.12.2019 року з відсотковою ставкою - 16,3% річних.

В договорі зазначені паспортні дані ОСОБА_1 , він скріплений підписами начальника Краматорського відділення АТ «Місто Банк» ОСОБА_3., яка діяла від імені Банку на підставі Довіреності № 22 від 01 лютого 2018 року і вкладника ОСОБА_1 , та на ньому міститься відбиток печатки Краматорського відділення Публічного акціонерного товариства «Місто Банк».

У судовому засіданні встановлено, що не заперечується позивачем і третьою особою, договір банківського вкладу від імені вкладника ОСОБА_1 підписано ОСОБА_2 , який доводиться позивачці батьком.

У квитанції № CASH_31946 відображена інформація про здійснення касової операції 04.06.2018 року по внесенню ОСОБА_1 готівки у сумі 36 450,00 грн. на депозитний рахунок № НОМЕР_1 згідно договору № GВ_КМ/0612/UАН від 04.06.2018 року ( ОСОБА_1 ), квитанція скріплена підписом касира та бухгалтера Банку, а також містить відтиск штампу Банку із зазначенням реквізитів останнього.

30.09.2020 року позивачка звернулась до Краматорського відділення АТ «Місто Банк» із заявою про дострокове розірвання дії договору та повернення депозитного вкладу.

Листом від 30.10.2020 року №1398 банк повідомив позивачці, що договір нею не укладався і нею особисто не підписувався, та був підписаний іншою особою. Відносини сторін за договорами, укладеними за відсутністю належних повноважень чи неуповноваженими особами, підлягають розгляду в судовому порядку.

У відзиві на позов представником банку також повідомлено про те, що Банк звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення діянь, що містить ознаки кримінальних правопорушень, колишнім начальником Краматорського відділення ПАТ «Місто Банк» ОСОБА_3 ..

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката та іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Як визначено пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року №516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України 01 червня 2011 року №174, яка діяла на час укладення Договору, банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Пункт 10.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р №492, передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунка кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Згідно до пункту 2.1 та пункту 2.3 глави 2 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 №492 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов`язані на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому законодавством України порядку їх копій ідентифікувати та верифікувати клієнтів - власників рахунків/представників власників рахунків/осіб, які відкривають рахунки на користь третіх осіб у порядку, установленому законодавством України з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та нормативно-правовим актом Національного банку з питань фінансового моніторингу. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації та верифікації банком. Банк під час ідентифікації та верифікації клієнта встановлює ідентифікаційні дані про цього клієнта, передбачені статтею 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Відповідно до частини 2 статті 1060 ЦК України та п.3.3. Постанови НБУ №516, банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

У даній справі Банк не заперечував обставин з приводу підписання Договору депозиту працівником банку відповідно до її повноважень наданих довіреністю, також не ставив під сумнів обставин щодо скріплення Договору та Додаткової угоди №1 до Договору відповідною печаткою відділення Банку. Однак стверджував про те, що договір є нікчемним, оскільки не підписаний позивачкою, а також про те, що за квитанцією №CASH_31946 від 04.06.2018 року позивачка ОСОБА_1 гроші в касу банку не вносила, гроші в касу АТ «Місто Банк» за договором № GВ_КМ/0612/UАН від 04.06.2018 року та квитанцією № CASH_31946 від 04.06.2018 року не надходили.

Як роз`яснив Верховний Суд у пункті 40 своєї постанови від 10 квітня 2019 року у справі №463/5896/14-ц, суди мають у порядку, передбаченому процесуальним законом, перевіряти доводи сторін і досліджувати докази стосовно додержання письмової форми договорів банківського вкладу, враховуючи, що недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.

Споживач не повинен нести втрати та зазнавати якісь незручності через вади та недоліки в оформленні документів, допущені працівниками банку, оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, ідентифікувати та верифікувати клієнтів - власників рахунків, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій в силу пункту 174 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України 01 червня 2011 року №174.

На підтвердження укладення договорів банківського вкладу та внесення грошових коштів на депозитні рахунки суди зобов`язані приймати навіть ті квитанції, які не відповідають певним вимогам законодавства і умовам договору банківського вкладу через недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства.

У судовому засіданні встановлено, що договір банківського вкладу №GВ_КМ/0612/UАН від 04.06.2018 року від імені ОСОБА_1 підписав її батько ОСОБА_2 , однак, уповноважений працівник банку, який зобов`язаний дотримуватися вимог закону при укладанні договорів, не перевірив повноваження ОСОБА_2 на укладення даного договору, підписав даний договір та прийняв від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 36 450,00 грн на виконання договору банківського вкладу.

Таким чином, вираження волі повноважного представника Банку відбулось вчиненням певних дій, складанням та підписанням письмового Договору, та суд вважає, що мало місце втілення волі у письмовому вираженні. Уповноважений представник банку, підписав договір банківського вкладу та прийняв грошові кошти у ОСОБА_1 на виконання договору банківського вкладу (депозиту).

Та стосовно обставин справи спростування презумпції правомірності не було, оскільки недійсність правочину/договору банківського вкладу прямо законом не встановлена, та Банк не довів тих обставин на які він посилався, щодо відсутності волевиявлення сторін на укладення Договору.

Зміст зобов`язання в наведеному Договорі викладено досить зрозуміло, оскільки системний аналіз Договору дає підстави для висновку про те, що справжня воля сторін договору зводилась до розміщення вкладником коштів на депозитному рахунку банку на визначений в договорі строк із сплатою процентів за їх використання. Факт прийняття від ОСОБА_1 грошових коштів за договором банківського вкладу підтверджено квитанцією №CASH_31946 від 04.06.2018 року.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх заперечень є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Вирішення спору у даній справі не може бути покладено в залежність від недоліків в оформленні документів, допущені працівниками банку, та обставини справи слід оцінювати в сукупності із всіма доказами, які спромоглася надати позивачка за обставин, що склалися.

Вирішальним для результатів розгляду даної справи суд вважає те, що вкладник при всій обачності була позбавлена можливості гарантувати захист свого права за обставин вчинення працівником Банку дій пов`язаних з порушенням порядку укладення депозитних договорів, підробленням документів, привласненням коштів та перевищенням повноважень по операціях банківських вкладів.

З огляду на що, за встановлених обставин спір що виник не може бути врегульованим та вирішеним без врахування того, що саме на Банк покладено обов`язок з приводу дотримання законодавства при здійсненні фінансових операцій із клієнтами, та саме останній повинен відповідати за негативні наслідки від таких дій своїх працівників.

Вкладник за обставин що склалися не має практичної доступної для неї можливості для виправлення встановленого в її справі порушення інакше, як шляхом судового тлумачення та захист прав залежить від прийнятності доказів та способу, в який вони повинні оцінюватись.

Встановлені факти вказують на те, що Банк, в особі повноважного працівника отримав кошти банківського вкладу від ОСОБА_1 в розмірі визначеному Договором депозиту та повинен їх повернути в строк та в розмірі згідно положень чинного законодавства та умов Договору депозиту.

За змістом положень статей 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Особливості правовідносин за договором банківського вкладу визначено параграфом третім глави 71 ЦК України, у якому визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сума вкладу за договором банківського вкладу №GВ_КМ/0612/UАН від 04.06.2018р у розмірі 36 450, 00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що при звернені до суду позивач звільнений від сплати судового збору, позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст.10,12,13, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» (ЄДРПОУ 20966466, місцезнаходження: м. Одеса, вул.. Фонтанська дорога, 11), третя особа ОСОБА_2 про стягнення банківського вкладу - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу за Договором банківського вкладу №GB_KM/0612/UAN від 04.06.2018 року у розмірі 36450 (тридцять шість тисяч чотириста п`ятдесят) грн. 00 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Краматорського міського суду В. О. Заборський