Ухвала суду № 99129239, 16.08.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15001/21

Провадження 2-о/127/249/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Поливаній Ю.В.,

з участю заявника ОСОБА_1 та його представника - адвоката Іващука В.А.,

представника заінтересованої особи Чуя В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту, в якій просив суд встановити факт перебування ОСОБА_1 у складі формування Цивільної оборони, яке виконувало завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження обумовленої радіаційним забрудненням території, в результаті наслідків аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року в с. Липські Романи Овруцького району, Житомирської області з 22 травня 1986 року по 26 травня 1986 року.

Заява мотивована тим, ОСОБА_1 в період з 24 серпня 1981 року по 25 червня 1987 року навчався у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова. У травні 1986 року, а саме з 22 травня 1986 року по 26 травня 1986 року, заявник за розпорядженням декана факультету та наказом ректора №125 від 25 червня 1986 року перебував в с. Липські Романи, Овруцького району, Житомирської області (зона відчуження, обумовлена радіаційним забрудненням території, в результаті наслідків аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року) та виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У зв`язку з цими обставинами та згідно із законом заявник набув статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та є інвалідом III групи з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема, особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

З 22 травня 1986 року по 26 травня 1986 року заявник був членом загону Цивільної оборони (сформованого з числа викладачів та студентів) Вінницького національного медичного університету (далі - ВНМУ) ім. М.І. Пирогова, що виконував роботи в с. Липські Романи Овруцького району, Житомирської області (зона відчуження, обумовлена радіаційним забрудненням території, в результаті наслідків аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року).

02 березня 2021 року заявник отримав Довідку - підтвердження ВНМУ ім. М.І. Пирогова №01/443 на підтвердження направлення його на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС у складі сформованого загону Цивільної оброни в травні 1986 року. Для отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, в березні 2021 року заявник звернувся до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради та листом від 22 березня 2021 року №К-08-48096/8-04-32 отримав відповідь, з якої вбачається, що потрібно надати належний документ своєї безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони у вигляді розпорядчого документа щодо залучення заявника до складу Цивільної оборони, оскільки крім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювалися в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялися у райони виконання робіт згідно з розпорядженням керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

З метою отримання відповідного посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, в березні 2021 року заявник звернувся до Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації з проханням видати довідку про залучення до складу формувань Цивільної оборони в травні 1986 року, оскільки Чорнобильська АЕС знаходиться на території Київської області. Згідно з відповіддю №01.1- 15/598 від 07 квітня 2021 року підтвердження участі у формуваннях Цивільної оборони не відноситься до повноважень цього департаменту, а сам факт залучення заявника до складу формувань Цивільної оборони підтверджує довідка ВНМУ ім. М.І. Пирогова від 02.03.2021 року №01/443.

Отже, отримати інший документ на підтвердження факту перебування заявником у складі формування Цивільної оборони в травні 1986 року, яке виконувало завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на який посилається Департамент соціальної політики Вінницької міської ради у листі від 22 березня 2021 року №К-08-48096/8-04-32 у заявника немає можливості, тому звернувся із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи - Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради Чуй В.П. заявив клопотання, яке надав у письмовому виді, про закриття провадження по справі, оскільки вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Іващук В.А. заперечили щодо закриття провадження у вказаній справі. Вважають, що звернення заявника до суду із заявою в порядку окремого провадження відповідає вимогам ст. 293, 294, 315, 316 ЦПК України.

Заслухавши заявника, представників та дослідивши матеріали спарви, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 набув статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія І), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 19 листопада 2019 року та є інвалідом III групи з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС довічно, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 06.02.2015 року (а.с. 11-12).

ОСОБА_1 у травні 1986 р., будучи студентом п`ятого курсу (14 група) лікувального факультету Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, згідно розпорядження деканату і наказу ректора закладу № 125 від 25.06.1986 р., за усною вказівкою заступника міністра охорони здоров`я України Огрощенка П.Г. в період з 22.05.1986 р. по 26.05 1986 р. був знятий з занять і разом з іншими студентами та викладачами навчального закладу задіяний в якості члена загону Цивільної оборони (сформованого з числа викладачів та студентів) Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, що виконував доручені керівництвом роботи в с. Липські Романи Овруцького району, Житомирської області (зона відчуження, обумовлена радіаційним забрудненням території, в результаті наслідків аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986р). Члени вказаного загону Цивільної оборони, сформованого з викладачів та студентів Вінницького національного медичного університету ім. М. І Пирогова, були відряджені в розпорядження Житомирського облздороввідділу і займались йодною профілактикою місцевого населення, здійснювали заміри радіаційного фону, проводили роз`яснювальну роботу серед місцевих жителів щодо того як харчуватись та як себе поводити в умовах радіаційного забруднення території, а також приймали участь в подвірних обходах під час яких надавали допомогу медпрацівникам закладів охорони здоров`я Овруцького району, що підтверджується довідкою - підтвердженням ВНМУ ім. М.І. Пирогова №01/443 від 02.03.2021 року, випискою з наказу ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова №125 від 25.06.1986 р.

В березні 2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради та листом від 22 березня 2021 року №К-08-48096/8-04-32 отримав відповідь, з якої вбачається, що потрібно надати належний документ своєї безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони у вигляді розпорядчого документа щодо залучення заявника до складу Цивільної оборони, оскільки крім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювалися в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялися у райони виконання робіт згідно з розпорядженням керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств (а.с 5).

З метою отримання відповідного посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, в березні 2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації з проханням видати довідку про залучення до складу формувань Цивільної оборони в травні 1986 року, оскільки Чорнобильська АЕС знаходиться на території Київської області. Згідно з відповіддю №01.1- 15/598 від 07 квітня 2021 року підтвердження участі у формуваннях Цивільної оборони не відноситься до повноважень цього департаменту, а сам факт залучення заявника до складу формувань Цивільної оборони підтверджує довідка ВНМУ ім. М.І. Пирогова від 02.03.2021 року №01/443 (а.с. 7).

Згідно ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до приписів ст. 315 ЦПК України судам підвідомчі справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито — закриває провадження у ній.

Як вбачається зі змісту вимог заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт перебування ОСОБА_1 у складі формування Цивільної оборони, яке виконувало завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження обумовленої радіаційним забрудненням території, в результаті наслідків аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року в с. Липські Романи Овруцького району, Житомирської області з 22 травня 1986 року по 26 травня 1986 року, тобто факт його безпосередньої участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в конкретний період у складі формувань Цивільної оборони, посилаючись на те, що встановити даний факт в іншому порядку він не має змоги, тоді як від встановлення цього факту залежить призначення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та відповідних пільг.

Однак, в даному випадку законодавством визначено інший порядок набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, встановлених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та підтвердження факту участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в конкретний період у складі формувань Цивільної оборони.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать, зокрема, інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Правовий статус інваліда війни підтверджується відповідним посвідченням, виданим відповідно до Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 (далі також – Порядок).

У пункті 10 Порядку зазначено, що посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Разом з тим, для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, встановлених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» окрім факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, Закон містить також умову щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни встановлюється особам залученим до складу Цивільної оборони на підставі документів, які повинні містити інформацію про розпорядчий документ по лінії Цивільної оборони про залучення підприємств, установ, організацій (наказ чи розпорядження) до вказаного формування та розпорядчий документ по підприємству, установі, організації про залучення до складу зазначеного формування, усі відомості про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також довідки МСЕК про групу інвалідності та причини захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Отже, законодавство передбачає спеціальний порядок встановлення статусу інваліда війни, тому в окремому провадженні не може бути встановлений юридичний факт залучення заявника до складу формувань Цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який фактично підтвердить належність заявника до інвалідів війни.

З аналізу вказаних вище норм права слід зробити висновок про те, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а у разі відмови заінтересованою особою у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, спір вирішується в порядку адміністративного судочинства.

За положеннями п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки судом встановлено, що законом визначено інший порядок, який дає змогу особі підтвердити факт перебування ОСОБА_1 у складі формування Цивільної оборони, яке виконувало завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження обумовленої радіаційним забрудненням території, в результаті наслідків аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року в с. Липські Романи Овруцького району, Житомирської області з 22 травня 1986 року по 26 травня 1986 року, тому дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року №310/8703/17.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Порядком видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302, ст. ст. 255, 260, 261, 352-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження по цивільній справі №127/15001/21 за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 20.08.2021 року.

Суддя: