Рішення № 99127757, 02.04.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 757/5404/17

провадження № 2/753/3649/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ПОСТАНОГОВІЙ І.О.

за участю сторін:

позивач не з`явився;

відповідач не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (надалі по тексту - Позивач, ТОВ «Порше Мобіліті») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту - Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення суми заборгованості.

Позовні вимоги, з урахуванням їх уточнень, обґрунтовані тим, що 11.06.2013 року між сторонами був укладений кредитний договір №50009354 (далі - кредитний договір) та в якості невід`ємних додатків до кредитного договору останніми підписано Загальні умови кредитування та Графік погашення кредиту.

За вказаним договором кредиту відповідач отримав суму кредиту у розмірі 118 342,58 грн., що еквівалентно на дату укладання Договору 14 517,00 доларів США на придбання автомобіля марки VW Polo Sedan, 2013 року випуску, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,90%, яка є змінною у відповідності до п. 2.3. Загальних умов кредитування, строк кредитування - 60 місяців

Крім того, між сторонами була укладена Додаткова угода №1 від 13.06.2014 року до Кредитного договору № 50009354 від 11.06.2013 року, відповідно до якої позивачем було надано відповідачу додатковий кредит у сумі 48 483,68 грн., що є еквівалентом 4 088,00 доларів США на дату укладання Додаткової угоди. Відповідно до п.1.2 Додаткової угоди цільовим призначенням кредиту є сплата страхових платежів. Сторони у Додатковій угоді погодили, що Позичальник доручає Компанії перераховувати страхові премії на користь страхової компанії рівними місячними платежами.

Відповідач набув право власності на автомобіль VW Polo Sedan, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , а 18.06.2013 року між сторонами був укладений нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу №50009354.

У зв`язку з неодноразовим порушенням відповідачем умов кредитного договору щодо оплати чергових платежів, позивач надіслав відповідачу вимогу від 18.01.2016 року за вих. №50009354 щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості. Станом на 18.01.2016 року розмір заборгованості становив 157 656,11 грн., з яких: 138658,01 грн. - дострокове повернення суми кредиту; 15 059,65 грн. - несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу); 3 263,45 грн. - штрафні санкції відповідно до ст. 8.3. Загальних умов кредитування; 675,00 грн. - витрати понесені компанією з метою повернення простроченої заборгованості у відповідності до договору. Відповідно до умов Договору, у разі порушення позичальником терміну повернення кредиту, позичальник сплачує штраф у розмірі 20 % від суми кредиту. Направивши вимогу позивач визнав термін повернення кредиту таким, що настав та відповідно до умов договору встановив термін його повернення 30 календарних днів з дати одержання вимоги.

Вимога Відповідачем була отримана 25.01.2016 року, що підтверджується підписом Відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення і таким чином, крайнім строком повернення кредиту було 24.02.2016 року.

Таким чином, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, станом 31 жовтня 2019 року, становить 337 113,40 грн., де 138 658,01 грн. - залишок заборгованості за кредитом; 15 328,36 грн. - 3% річних за час прострочення сплати (повернення) кредиту; 61 425,50 грн. - втрати від інфляції за час прострочення сплати кредиту; 6 356,25 грн. - несплачені чергові платежі за грудень 2015 року - січень 2016 року (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу) до вимоги; 726,29 грн. - 3% річних за час прострочення сплати (повернення) чергових платежів; 2 793,38 грн. - втрати від інфляції за час прострочення сплати (повернення) чергових платежів; 62 857,97 грн. - несплачені чергові платежі у сплату додаткового кредиту за січень 2016 року - квітень 2018 року; 5 000,89 грн. - 3% річних за час прострочення сплати (повернення) додаткового кредиту; 16 286,09 грн. - втрати від інфляції за час прострочення сплати (повернення) додаткового кредиту; 23 668,52 грн. - штраф у розмірі 20% від суми кредиту; 1 423,14 грн. - штрафні санкції відповідно до п. 8.3. Загальних умов кредитування; 2 589,00 грн. - компенсація понесених витрат/збитків згідно п. 8.5. Загальних мов кредитування.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.08.2017 року цивільна справа № 757/5404/17 була передана для подальшого розгляду до Дарницького районного суду м. Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2017 року головуючим суддею по розгляду справи визначено суддю Дарницького районного суду м. Києва Даниленка В.В.

10.09.2020 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від головуючим суддею по розгляду справи визначено суддю Дарницького районного суду м. Києва Каліушка Ф.А.

Ухвалою судді від 15.09.2020 прийнято позовну заяву до провадження та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено до розгляду в судове засідання.

Положеннями ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Представник Відповідача подав до суду відзив, згідно якого позов не визнав.

Суд, у порядку загального позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.06.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №50009354 на суму 118 342,58 грн., строком - 60 місяців, процентна ставка - 9,90%, змінна у відповідності до п. 2.3. Загальних умов кредитування, цільове призначення - придбання автомобіля VW Polo Sedan, рік випуску 2013.

13.06.2014 року Відповідачем було отримано додатковий кредит у сумі 48 483,68 грн., що є еквівалентом 4 088,00 доларів США на дату укладання Додаткової угоди.

Згідно Графіку погашення кредиту, повернення кредитних коштів має відбуватись частинами щомісячно.

Відповідно до визначення, викладеного у договорі, договір між сторонами складають цей кредитний договір, загальні умови кредитування, графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами та поручителем у відношенні кредиту.

Згідно умов кредитного договору, усі платежі за цим договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування.

Сторони підписали Загальні умови кредитування, як додаток до Кредитного договору №50009354 від 11.06.2013 року.

Пунктом 1.3.1 Загальних умов кредитування передбачено, що розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту визначено в гривні на день укладення кредитного договору у графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до встановлених компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент встановлення рахунка обмінного курсу банку. Позитивне або від`ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни або обмінного курсу іноземної валюти на момент виставлення рахунка та обмінного курсу, який діяв на день укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягає сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. Якщо в період між датою виставлення рахунка та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією, збільшиться більше ніж на 2 %, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником.

Згідно п. 1.6 Умов кредитування, виконання зобов`язання позичальника за цим договором забезпечується заставою майна відповідно до укладеного між сторонами договору застави, а також усім майном позичальника, на яке може бути звернуто стягнення за законодавством України.

Згідно п. п. 1.7, 1.7.1-1.7.15 Умов кредитування, за домовленістю сторін будь-які кошти, отримані компанією від позичальника, будуть зараховуватись у виконання зобов`язань позичальника у наступному порядку: у першу чергу - пеня та штрафні санкції відповідно до статті 8 цих Загальних умов кредитування за порушення умов оплати додаткового кредиту; у другу - прострочені проценти за користування сумою додаткового кредиту; у третю - прострочена сума додаткового кредиту; у четверту - строкові комісії, нараховані у зв`язку з видачею (розміщенням) додаткового кредиту; у п`яту - чергові проценти за користування сумою додаткового кредиту; у шосту - строкова сума додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту; у сьому - пеня та штрафні санкції відповідно до ст. 8 цих Загальних умов кредитування за порушення умов повернення кредиту; у восьму - прострочені комісії по кредиту; у дев`яту - сплачені компанією страхові платежі в порядку, передбаченому п. 5.6 цього кредитного договору; у десяту - прострочені проценти за користування кредитом; у одинадцяту - строкові комісії по кредиту; у дванадцяту - прострочена сума основного боргу по кредиту; у чотирнадцяту - строкова сума основного боргу по кредиту; у п`ятнадцяту - інші вимоги та витрати компанії.

Пунктом 2.4 Загальних умов кредитування передбачено, що нарахування процентів відбувається щомісячно, 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом «30/360», відповідно до графіка погашення кредиту. Проценти нараховуються на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до графіка погашення кредиту.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , відповідач набув право власності на автомобіль VW Polo Sedan, рік випуску 2013, д.н.з. НОМЕР_1 .

18.06.2013 року між сторонами був укладений нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу №50009354.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Із матеріалів справи вбачається, що 11.06.2013 між сторонами був укладений нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу №50009354, предметом якого став автомобіль VW Polo Sedan, рік випуску 2013, д.н.з. НОМЕР_1 . Заставою за цим договором забезпечено вимоги заставодержателя за кредитним договором.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.2.1. Умов кредитування, у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та Додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць, позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання договору.

Згідно п. 3.3. Умов кредитування, позичальник зобов`язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту та суму додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню потягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб) та протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб).

Відповідно до п. 8.1. Умов кредитування, у разі порушення відповідачем терміну оплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 10 % (десяти відсотків) річних від суми заборгованості за кожний день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно.

Згідно з п. 8.2. Умов кредитування, у разі порушення відповідачем терміну повернення кредиту, визначеного у статті 3.3., за винятком умови порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту відповідно до графіка погашення кредиту, передбаченої в ст. 3.2.1., відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20 % (двадцяти відсотків) від суми кредиту.

За змістом п. 8.3. Загальних умов кредитування, за кожен випадок порушення відповідачем умов статей 5.1, 5.2, 5.3, 5.4. Загальних умов кредитування відповідач сплачує позивачеві штраф в українських гривнях у розмірі еквіваленту 15 Євро чи 20 доларів США за першу вимогу, еквівалент 20 Євро чи 25 доларів США за другу вимогу, еквівалент 25 Євро чи 30 доларів США за третю вимогу (якщо позивач вирішить надіслати таку вимогу).

Позивачем було надіслано відповідачу вимогу (повідомлення) про дострокове повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором № 50009354 від 11.06.2013 року.

Згідно наявної в матеріалах справи копії вимоги (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором від 18.01.2016 року за вих. № 50009354, яка згідно опису вкладення і повідомлення про вручення була направлена 21.01.2016 року, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, а саме прострочення термінів сплати платежів, визначених Графіком погашення кредиту, та інших платежів за договором більше ніж на 1 календарний місяць, товариство вимагає дострокового повернення суми кредиту в повному обсязі та сплати заборгованості за кредитним договором, що разом становить на поточну дату.

Станом на 18.01.2016 року розмір заборгованості становив 157 656,11 грн., з яких: 138 658,01 грн. - дострокове повернення суми кредиту; 15 059,65 грн. - несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу); 3 263,45 грн. - штрафні санкції відповідно до ст. 8.3. Договору; 675,00 грн. - витрати понесені компанією з метою повернення простроченої заборгованості у відповідності до договору.

Встановлено, що вимога була отримана відповідачем 25.01.2016 року, тобто, останнім днем повернення кредиту та сплати заборгованості було 24.02.2016 року.

Відповідно до положень стст. 1050, 625 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме з урахуванням загальних умов кредитування, що являється додатком до кредитного договору та вищевказаних норм права ТОВ «Порше Мобіліті» і визначив кредитну заборгованість про яку йдеться в позові.

Положення загальних умов кредитування додаток до кредитного договору на час вирішення даного спору недійсними чи незаконними не визнані, за результатами розгляду справи №757/37280/15 про визнання кредитного договору недійсним та застосування наслідків його недійсності було прийнято рішення про відмову у задоволенні позову, а тому суд бере до уваги надані до суду розрахунки заборгованості за виставленими рахунками у повернення основного кредиту за період з грудня 2015 року (несплачений залишок за рахунком становить 1 069,32 грн.) по січень 2016 року (несплачений залишок за рахунком становить 5 286,93 грн.) (до вимоги) з платежів у повернення кредиту та сплати процентів в розмірі 6 356,25 коп.; 3% річних за час прострочення оплати рахунків на сплату платежів у повернення кредиту та сплати процентів, в розмірі 726,29 грн.;втрати від інфляції за час прострочення оплати рахунків на сплату платежів у повернення кредиту та сплати процентів, в розмірі 2 793,38 грн.;заборгованість за сумою кредиту (визначена у вимозі від 18.01.2016 р.) у розмірі 138 658,01 грн. еквівалент 5 708,44 доларів США (рядок 31 Графіку погашення (станом на 18.01.2016 р.);3% річних за час прострочення повернення суми кредиту (визначеної у вимозі від 18.01.2016 за період з 25.02.2016 по 31.10.19) у розмірі 15 328,36 грн.;втрати від інфляції за час прострочення повернення суми кредиту (визначеної у вимозі від 18.01.2016 за період з 25.02.2016 по 31.10.19) у розмірі 61 425,50 грн.

Відповідно до п. п. 5.5. Загальних умов кредитування, позичальник зобов`язується забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, протягом усього строку дії кредитного договору в страховій компанії, яка авторизована компанією.

Щодо заборгованості за додатковим кредитом отриманим за додатковою угодою № 1 до кредитного договору №50009354 від 11.06.2013 року у розмірі 62 857,97 грн. Варто зауважити, що сума боргу за додатковим кредитом, що був отриманий відповідачем у розмірі 48 483,68 грн., що є еквівалентом 4 088,00 доларів США на підставі договору про внесення змін/додаткової угоди № 1 від 13.06.2014 року до кредитного договору№50009354 від 11.06.2013 року, з цільовим призначенням: сплата страхових платежів відповідно до договору страхування, укладеним на виконання умов кредитного договору. Суми додаткового кредиту були визначені у новій редакції графіку погашення кредиту, яким передбачено погашення заборгованості частинами щомісячно на відповідну дату.

При цьому, строк виконання зобов`язань за додатковим кредитом ТОВ «Порше Мобіліті» не переносився, у вимозі (повідомленні) про дострокове повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором від 18.01.2016 року ТОВ «Порше Мобіліті» дострокового повернення суми додаткового кредиту не вимагало.

Встановлено, що відповідач не сплатив щомісячні платежі у сплату додаткового кредиту, а тому у відповідача залишилась заборгованість за несплаченими щомісячними платежами у сплату додаткового кредиту за період з січня 2016 року по квітень 2018року у розмірі 62 857,97 грн.

Отже, на час пред`явлення позову, з урахування заяви про збільшення розміру позовних вимог, у відповідача існувала та існує заборгованість перед ТОВ «Порше Мобіліті» за несплаченими платежами з повернення додаткового кредиту та процентів за його користування за період січня 2016 року по квітень 2018 року у розмірі 62 857,97 грн. і така заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Як зазначено вище, відповідач прострочив виконання зобов`язань за договором із сплати додаткового кредиту за період січня 2016 року по квітень 2018 року, а відтак вимоги позивача про стягнення 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 5 000,89 грн та інфляційні втрати у розмірі 16 286,09 також підлягають задоволенню, як законні та обґрунтовані.

Також, відповідачем порушено вимоги п. 3.3. Загальних умов кредитування щодо повернення позивачу у повному обсязі суми основного кредиту та суми додаткового кредиту, плати за кредит та передбачених умовами договорів штрафних санкцій протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання відповідної вимоги (25.01.2016 року), що тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 20 % від суми кредиту (п. 8.2 Загальних умов кредитування).

Слід відмітити, що у вимозі про повернення кредиту, яку відповідач отримав 25.01.2016 року, було зазначено про настання наслідків у разі порушення п. 3.3 Загальних умов кредитування у виді нарахування штрафу у розмірі 20 % від суми кредиту (118 342,58), що складає 23 668,52 грн.

За наведених обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Порше Мобіліті» і в частині стягнення штрафу у розмірі 20 % від суми кредиту згідно п. 8.2 Загальних умов кредитування до договору№50009354 від 11.06.2013 року у розмірі 23 668,52грн.

Відповідач помилково ототожнив відповідальність передбачену п. 8.2. із п. 8.3. Загальних умов кредитування, оскільки штрафи були нараховані за різні порушення, а саме невиконання вимог/нагадувань щодо сплати строкової заборгованості (за певним платежем) та вимоги/повідомлення про дострокове повернення кредиту (Суми кредиту та суми Додаткового кредиту, штрафних санкцій, якщо такі були застосовані). А тому, штрафні санкції нараховані відповідно до п. 8.3. Загальних умов кредитування за нагадування в загальному розмірі 1 423,14 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 2 589,00 грн., то суд зазначає наступне.

Так, позивач зазначив, що у зв`язку з невиконанням умов Договору відповідачем, позивач був вимушений скористатися своїм правом відповідно до Договору і чинного законодавства щодо стягнення існуючої заборгованості, враховуючи спеціалізацію на ринку, позивач був змушений звернутися до спеціалізованих організацій.

Однак, згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення збитків в розмірі 2 589,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до чч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у зв`язку із чим, суд відмовляє в стягненні витрат на професійну правничу допомогу

Приймаючи до уваги результат розгляду справи із частковим задоволенням заявлених позовних вимог належить дійти висновку про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при поданні позову до суду судового збору в сумі 5 017,76 грн. на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись стст. 22, 525-526, 530, 546, 572, 589, 590, 591, 625, 1048, 1050,1054 Цивільного кодексу України, стст. 2, 10, 12, 13, 49, 76-81, 89, 133, 137, 141, 174,178, 264-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (код ЄДРПОУ: 36422974, місцезнаходження: м. Київ, вул. П.Тичини, 1В), заборгованість за кредитним договором №50009354 від 11.06.2013 року у загальному розмірі 334 524,40 грн., а також судовий збір в сумі 5 017,76 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.