Вирок № 99127620, 20.08.2021, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/5345/20

Провадження № 1-кп/723/162/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2021 року Сторожинецький районний суд Чернiвецької областi

в складі головуючої судді Дедик Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Петреску Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сторожинець кримінальне провадження №12020260150000686 від 24.09.2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Курика М.Г.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника потерпілої Бербенюка М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Олійнича Ю.В., -

встановив:

23.09.2020 року приблизно о 21-45 год. обвинувачений ОСОБА_1 , в с. Тисовець Сторожинецького району Чернівецької області, керуючи технічно справним автомобілем марки «Renault Espace» номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполученням с.Годилів - с.Червона Діброва, не врахував дорожню обстановку, проявив неуважність та самовпевненість у своїх діях не впевнившись, що дії по керуванню вказаним автомобілем будуть безпечним для інших учасників руху, діючи в порушення та невиконання вимог пункту 1.5.,12.1.,12.3. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, втратив контроль над керованим ним автомобілем, здійснив виїзд на праве узбіччя, де в той момент перебувала ОСОБА_2 , та цим самим вчинив дорожньо-транспортну пригоду, під час якої потерпіла ОСОБА_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді осаднення м`яких тканин обличчя, переломовивих С2 хребця без ушкодження спинного мозку, струс головного мозку, які згідно висновку судово-медичного експерта №976 мд від 02.11.2020 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Вказану дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_1 скоїв в результаті порушення та невиконання ним вимог пунктів 1.5., 12.1.,12.3., які передбачають:

- п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п.12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п.12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження і його дії за цією статтею кваліфіковані правильно.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав, пояснив, що 23.09.2020 року в період часу з 21-30 по 21-45 год. він їхав в с. Тисовець Сторожинецького району автомобілем «Рено» зі швидкістю 40-50 км/год. Під час руху почув стук в машину справа, що нагадував звук розбитого скла. Він не зупинився і коли під`їхав до магазину, то побачив розбите лобове скло в його автомобілі. Наступного дня з невідомого номера йому зателефонували і повідомили, що він збив жінку. Під час руху він жінки, що йшла по обочині, не бачив. В його автомобілі під час руху горіли зовнішні світлові прилади. Ділянка дороги не була освітлена. Він мав видимість на 30-40 м. попереду. До наїзду він не зменшував швидкість. Як скоїв наїзд він не знає, нічого не може пригадати. Раніше він був учасником ДТП. В судових дебатах звернувся до суду з пробаченням за вчинене.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення доводиться показаннями потерпілої, свідків, документами кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_2 в суді дала показання про те, що 23.09.2020 року вона йшла вулицею неподалік будинку, де проживає. Рухалася по обочині полоси руху автотранспорту в зустрічному напрямку. Раптово вона побачила світло фар автомобіля позаду себе, відчула удар ззаду, після чого втратила свідомість. Даний транспортний засіб, як і вона, рухався в напрямку м.Чернівці, але вона йшла по лівій обочині. Її знайшли на протилежній стороні дороги, однак там вона не йшла. Наїзд на неї стався незадовго після 20 год., оскільки вона за рекомендацією лікаря щовечора о 20 год. здійснює піші прогулянки. Того вечора вона також вийшла з будинку о 20 год. і пройшла приблизно 10 хв. до того, як її збили. Вона не може пробачити обвинуваченому того, що залишив її після ДТП лежати в зарослій канаві і якби її не виявили випадкові люди, невідомо, чи вона б вижила. В неї були наступні тілесні ушкодження: перелом 2 хребців шийного хребта, мала садна і рани на тілі, струс головного мозку. Вона лікувалася в Лікарні швидкої медичної допомоги в м.Чернівці з 23 вересня до 2 жовтня, звідки доставили в Львівський шпиталь, де її прооперували, там перебувала до 12 жовтня. Для перевезення у Львів і назад вона оплачувала послуги реанімобіля. Після того у Львівський шпиталь їздила, коли знімали шви, а також щомісяця на реабілітацію. Надалі їй потрібна ще одна операція і продовження реабілітації. Обвинувачений ОСОБА_3 приходив до неї наступного дня після ДТП в лікарню, говорив, що дасть 5 тис. дол., але щоб вона дала розписку, що не має до нього претензій, однак гроші їй тоді не давав. На даний час обвинувачений сплатив їй 2 тис. дол..США та 2 тис.євро. Тому вона зменшує розмір вимог про стягнення моральної шкоди і підтримує позов в цій частині в розмірі 378 тис.грн. Внаслідок отриманих травм від ДТП вона стала інвалідом, позбавлена можливості працювати. Вона вдова, до ДТП здійснювала догляд за молодшим сином-інвалідом, зараз не може здійснювати такий догляд, вдома лише дещо може зробити за умови сторонньої допомоги. В даний час їх утриманням займається старший син. Обвинувачений не просив в неї пробачення. З відеозаписів з камер спостереження магазину «Берізка», які невідомо чому не були долучені до матеріалів справи, хоча вказували на наявність таких записів під час слідства, видно, що обвинувачений на автомобілі не раз проїжджав, він повертався на місце ДТП. Запропоноване прокурором покарання вважає занадто м`яким.

Свідок ОСОБА_4 в суді дала показання про те, що ОСОБА_2 є її сестрою. Їй подзвонила ОСОБА_5 , яка працює фельдшером, і повідомила про те, що знайшли сестру в канаві, а останню покликали як медика, що живе неподалік. В подальшому їй стало відомо, що сестру знайшов ОСОБА_6 , в канаві протилежної сторони дороги, відносно того, як сестра йшла. Відомо, що магазин «Берізка», який неподалік, має камери спостереження, тому там взяли відеозаписи, з яких дізналися, хто скоїв ДТП, і з яких видно, що обвинувачений приїхав, був деякий час біля магазину, після чого повернувся в тому напрямку, де сталося ДТП, потім через деякий час поїхав в напрямку м.Чернівці. Вона постійно перебувала з сестрою в лікарні, їхала з останньою до Львова на лікування. Обвинувачений не просив пробачення, нічого не допомагав, не давав коштів на лікування. Приходив один раз в лікарню, пропонував допомогу взамін на розписку сестри про відсутність претензій.

Свідок ОСОБА_7 в суді дав показання про те, що восени, дату він не пам`ятає, після 20 год. він йшов до будинку доньки, від якого приблизно за 30 м. з канави почув стогін, однак нічого не побачив. Коли заходив до будинку, почув стогін і плач, він включив вуличне освітлення в будинку, взяв ліхтар і пішов до того місця, звідки чув плач. Побачив жінку, що лежала в бур`янах в канаві приблизно за 2 м від проїжджої частини, вона була боса. Нічого не відповідала на питання, лише стогнала. Він пішов до сусіднього будинку, щоб викликали швидку. Там хлопчина подзвонив за своєю мамою, яка приїхала машиною також зі своєю мамою і остання впізнала жінку, яку він знайшов. Вони викликали швидку, а також поїхали за ОСОБА_5 , яка медик і живе неподалік. Остання надавала допомогу до приїзду швидкої. Приїхали сестра і син потерпілої, поліція, потім швидка, яка забрала потерпілу. Поліцейські знайшли на дорозі один кросівок. Наступного дня син потерпілої знайшов другий кросівок в кущах.

Вина ОСОБА_1 доводиться наступними документами, щодо яких учасниками судового провадження будь-яких заперечень не заявлялося:

- рапортом ст.існпектора чергового Сторожинецького ВП від 24.09.2020 р. про те, що 23.09.2020 р. о 21:45 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що о 21:44 с. Тисовець, вул..Підлісна, перехожий повідомив, що близько 20 хв. тому неподалік магазину «Берізка», водій, керуючи автомобілем марки «Рено» (Мінівен) д.н.з. НОМЕР_1 не впорався з керуванням та допустив наїзд на пішохода (жінка, при свідомості), після чого направився в сторону с. Червона Діброва (а.с.168);

- рапортом ст.існпектора чергового Сторожинецького ВП від 24.09.2020 р. про те, що 23.09.2020 р. о 23:42 за адресою: с. Тисовець, госпіталізовано в нейрохірургічне відділення ЛШМД ОСОБА_2 . Пояснення: травми отримані внаслідок ДТП 23.09.2020 року о 21-30 год. (а.с.169);

- протоколом огляду місця події від 23.09.2020 р., відповідно до якого огляд проводився в темну пору доби, з 22-30 год. до 23-50 год.. Огляд проводився за адресою: с. Тисовець, вул. Підлісна, Сторожинецького району, Чернівецької області. Оглядалася територія проїжджої частини та узбіччя. Під час огляду було виявлено сліди шин автомобіля, скло (частини), які розташовані на дорозі та сфотографовані за правилами фотозйомки фотоапаратом «Canon» та упаковані до паперового конверту. Також на дорозі виявлено плями чорного кольору. На узбіччі справа від дороги було знайдено лівий кросівок синьо-білого кольору фірми «Garrerа» (а.с.170-179);

- протоколом огляду транспортного засобу від 25.09.2020 р., згідно якого оглянуто автомобіль марки «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 та зафіксовано виявлені зовнішні пошкодження переднього вітрового скла в районі правої передньої стійки, а також передньої частини переднього бампера з лівого боку (а.с.180-194);

- висновком судової автотехнічної експертизи №483-А від 15.10.2020 року, виданого Чернівецьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, відповідно до якого гальмова система, рульове керування, ходова частина, зовнішні світлові прилади автомобіля Renault Espace номерний знак НОМЕР_1 , на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, які б з технічної точки зору могли спричинити ДТП - не виявлено (а.с.196-202).

- висновком судово-медичної експертизи №976 мд від 02.11.2020 р., відповідно до якої експертом встановлено, що ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні в Чернівецькій ЛШМД у нейрохірургічному відділенні з 23.09.2020 р. по 02.10.2020 р. При проведенні судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 виявлено наступні тілесні ушкодження: осаднення м`яких тканин обличчя, переломовивих С2 хребця без ушкодження спинного мозку, струс головного мозку. Вказані тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів, по строку та обставинам виникнення можуть відповідати вказаному в обставинах і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я (т.1 а.с.95-97).

Таким чином, суд вважає, що вищенаведені докази в їх сукупності доводять скоєння обвинуваченим ОСОБА_1 порушення правил безпеки дорожнього руху як особою, яка керувала транспортним засобом, що призвело до заподіяння потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень. При цьому різний час настання ДТП, зазначений потерпілою, свідком та обвинуваченим суд вважає несуттєвим, так як це не впливає на винуватість ОСОБА_1 і не спростовує інших обставин події кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він є особою раніше не судимою, по місцю проживання характеризується позитивно, на час вчинення злочину до скаду сім`ї входили батько, 1936 р.н. та матір, 1939 р.н., які зі слів обвинуваченого на момент розгляду справи померли.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування моральної шкоди. Суд не знаходить підстав для визнання наявності пом`якшуючої обставини у виді щирого каяття, так як він не просив вибачення у потерпілої, не вжив заходів для надання допомоги після ДТП та під час лікування, часткове відшкодування провів лише через 10 місяців після ДТП.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

За наведених обставин, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав, позитивно характеризується, його відношення до скоєного, відсутність щирого каяття, думку потерпілої ОСОБА_2 , яка заперечувала проти запропонованого прокурором покарання із застосуванням ст..75 КК України покарання, суд вважає, що слід призначити основне покарання у виді обмеження волі без застосування положень ст.75 КК України. При цьому суд не вбачає підстав для призначення більш м`яких покарань, передбачених санкцією статті, і вважає, що саме покарання у виді обмеження волі буде сприяти виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 та страхової компанії ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, яким просить стягнути з страхової компанії ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» на її користь 94971,23 грн. матеріальних збитків, понесених на придбання ліків, проходження медичних процедур, оперативного лікування, що підтверджує відповідними розрахунково-касовими документами. Крім того, внаслідок ДТП вона зазнала моральних страждань, так як її життя повністю змінилося, вона перебуває в сильній депресії. Спричинені тілесні ушкодження призвели до інвалідності. Вона позбавлена можливості вести нормальний спосіб життя, займатися повсякденними справами, нормально працювати, спілкуватися з друзями. Моральні збитки вона оцінює у 432000 грн., які необхідно стягнути з ОСОБА_1 . Ця сума їй потрібна для того, щоб хоч якимось чином загоїти отримані страждання та моральні переживання, які вона отримала, відновити її психологічний стан, нормалізувати порушені життєві зв`язки.

14.04.2021 року страхова компанія ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» направила до суду відзив на цивільний позов, в якому зазначали, що потерпілою не було долучено встановленої форми виписки історії хвороби та будь-яких медичних документів про проходження лікування в ЛШМД м. Чернівці в період з 23.09.2020 р. по 02.10.2020 р. що підтвердило би обгрунтованість витрат в зазначений період.

Також зазначали, що серед наданих копій фіскальних чеків на придбання ліків під час перебування на лікуванні, наявні чеки, які не відносяться до лікування цивільного позивача, а саме фіскальний чек №8786 з ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» на суму 1450,13 грн., щодо придбання ДП-Л-Євро5-Во.

Крім того, звертають увагу, що цивільним позивачем надано незрозумілого характеру фінансові документи, згідно яких вони не можуть встановити обгрунтованість нижче вказаних витрат, а саме: квитанція до прибуткового касового ордера 312/58 на суму 14450.00 грн., що підтверджує оплату медичних послуг, яких саме не зазначено; квитанція до прибуткового касового ордеру №322/58 на суму 17409,15 грн., без вказання, за що здійсно даний розрахунок; накладні від 20.10.2020 р. на суму 203,00 грн., від 24.10.2020 р. на суму 286,75 грн. від 29.10.2020 р. на суму 268,90 грн. не вказано якою установою вони видані.

Крім того, вважають передчасним відшкодування ними матеріальної шкоди, оскільки обов`язок по відшкодуванню шкоди страховиком випливає не з обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_1 , а з договірних зобов`язань про відшкодування шкоди, які визначаються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р., яким передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди і умови такого відшкодування, однією з яких є надання потерпілою стороною вироку суду (рішення), що набрав законної сили, цивільна відповідальність якої застрахована за договором страхування.

Також зазначили, що рішення по зверненню потерпілих буде прийнято страховиком після набрання рішенням по кримінальній справі законної сили та надання, встановлених вимогами Закону, документів та відповідних доказів.

В судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_8 зменшила позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, просила стягнути з ОСОБА_1 378 тис.грн. Щодо накладних від 20,24 та 29 жовтня 2020 р. пояснила, що їх видали в аптеці села за місцем її проживання.

Обвинувачений ОСОБА_1 як цивільний відповідач вказаний позов визнав частково в сумі 30 тис.грн., посилаючись на те, що заявлена сума є завищеною, і він не має коштів для її виплати.

При вирішенні розміру моральної шкоди суд враховує моральні страждання ОСОБА_2 внаслідок фізичних страждань від заподіяних тілесних ушкоджень, спричинення їй 2 групи інвалідності, порушення її способу життя в сторону погіршення і обмеження в соціальних зв`язках та реалізації життєво-необхідних потреб. Суд також приймає до уваги майновий стан обвинуваченого і виходячи із принципів розумності і справедливості, приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково в сумі 125 тис.грн.

Вирішуючи позов в частині матеріальної шкоди, суд виходиться із встановлених обставин, відповідно до яких ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні в Лікарні ШМД з 23.09.2020 р. по 02.10.2020 р. із діагнозом: Переломовивих С2 хребця з антеролістезом на рівні с2-с3 сегмента ШВХ. Посттравматичний шийний радикуліт з больовим синдромом. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забій, гемартроз лівого ліктьового суглобу. Забій лівого колінного суглобу. Забій грудної клітки зліва, забій груднини. Дисметаболічна кардіоміопатія. Післятравматична н/дольова двобічна плевропневмонія. Забій м`яких тканин голови, що підтверджується висновком експерта №976мд від 02.11.2020 р. Згідно виписки №6483 із медичної картки ОСОБА_2 вона перебувала на стаціонарному лікуванні у військово-медичному центрі Західного Регіону з 02 по 12 жовтня 2020 року, де 05 жовтня проведено оперативне втручання. Після виписки з стаціонару рекомендовано амбулаторне лікування та реабілітація, призначено лікувальні препарати, рекомендовано МРТ контроль та огляд нейрохірурга через місяць. Під час огляду 16.11.2020 р. ОСОБА_2 призначено лікарські препарати та рекомендовано повторний огляд через 2 місяці. Під час огляду 25.01.2021 р. ОСОБА_2 призначено лікарські препарати та рекомендовано повторний огляд через 6 місяців. Наведене підтверджується відповідними медичними документами.

Витрати ОСОБА_2 на придбання лікарських і медичних препаратів і засобів, отримання медичних послуг підтверджуються відповідними розрахунково-касовими документами, оригінали яких надано суду для огляду. Тому такі витрати цивільного позивача не викликають сумнівів, так як підтверджуються медичними документами про проходження лікування та медичних оглядів.

Цивільно- правова відповідальність власника транспортного засобу, НОМЕР_1 , за участю якого сталася ДТП 23.09.2020 р., підтверджується полісом №200591174, страховиком за яким є ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай». Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 260 тис.грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.23 вказаного закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, серед іншого: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого.

За змістом ст.24 вказаного закону у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Таким чином, наявні правові підстави для стягнення на користь ОСОБА_2 майнової шкоди, пов`язаної з витратами на лікування з ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай».

Разом з тим, суд не знаходить підстав для стягнення у відшкодування майнової шкоди 1450,13 грн. згідно чека №8786 від 16.10.2020 р., виданого ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», так як позивачем не доведено, що придбання пального «Євро5-80» пов`язано із потребами, що охоплюються стягненням страхового відшкодування за шкоду заподіяну життю і здоров`ю.

Тому позов в цій частині підлягає до задоволення на суму 93521,10 грн.

Питання щодо долі речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

У відповідності до ст.124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на залучення експертів для проведення експертиз в сумі 8478,54 грн.

Керуючись ст.ст.100,124,129, 368-370, 373,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія» «Ю.Ес.Ай.» та ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 125 тис.грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія» «Ю.Ес.Ай.» на користь ОСОБА_2 93521,10 грн. матеріальної шкоди, пов`язаної з витратами на лікування.

Речові докази в кримінальному провадженні:

- автомобіль марки «Renault Espace» номерний знак НОМЕР_1 , який повернутий законному володільцю ОСОБА_1 залишити йому за належністю;

- уламок скла, який упакований в паперовий конверт та знаходиться у камері схову Сторожинецького ВП – знищити;

- взуття, упаковане в паперовий конверт та знаходиться у камері схову Сторожинецького ВП – повернути потерпілій ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів на загальну суму 1307,60 грн.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Сторожинецький районний суд Чернівецької області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

СУДДЯ: