Ухвала суду № 99127454, 20.08.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 695/2099/19

Провадження 1-кп/711/105/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді – Михальченко Ю.В.,

при секретарі – Чмих І.С.,

з участю: прокурора – Лук`ященко Ю.І.,

захисника – Гнатюк Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.289 КК України,

із участю в судовому розгляді:

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження №12019250160000389 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.289 КК України.

В ході судового розгляду прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком на 60 діб. Клопотання мотивує тим, що обвинувачений ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, тяжкість покарання за які загрожує обвинуваченому, у випадку притягнення до кримінальної відповідальності, дає обґрунтовані підозри вважати, що він намагатиметься спотворити обставини, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування, задля чого може вчинити дії з приховування обставин, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення, та перешкоджати встановленню осіб, які причетні до таких обставин. Застосування жодного більш м`якого виду запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення мети застосування запобіжного заходу в даному випадку, у зв`язку із наявністю обґрунтованих ризиків.

Захисник обвинуваченого Гнатюк Г.І., проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечила. Звернулася до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт або цілодобовий, або у нічний час. Клопотання монтувала тим, що ОСОБА_1 має вкрай незадовільний стан здоров`я, на підтвердження чого надала медичні довідки. При вирішенні клопотання просила Суд взяти до уваги той факт, що ОСОБА_1 має місце постійної реєстрації, має міцні родинні і соціальні зв`язки, до затримання за місцем проживання характеризувався позитивно, будь-яких намірів переховуватись від суду та перешкоджати судовому слідству не має. Вважає, що ризики передбачені ст.177 КПК України наразі відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника. Просив суд в зв`язку з значним погіршенням стану здоров`я, а також неможливістю забезпеченням належного лікування медичною частиною СІЗО № 30, змінити міру запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , думку захисника та обвинуваченого, які клопотали про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Суд зазначає, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу, продовжують існувати, а клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає до задоволення, оскільки при обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177, 178 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст.5 п.«С» Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійсненні з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Крім того, суд бере до уваги висновки рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», відповідно до яких «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.

При цьому колегія суддів вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Колегією суддів встановлено, що існують ризики, та обставини у відповідності до ст.178 КПК України, як тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, в разі доведення вини за яке відповідно до ч. 1 ст.115 КК України карається позбавленням волі на строк до 15 років, можепереховуватися від суду для уникнення кримінальної відповідальності; вчиняти інші кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких за ч.2 ст.289 КК України, який відноситься відповідно до положень ст.12 КК України до тяжких злочинів та за санкцією відповідно статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, інший, передбачений ч.1 ст.115 КК України, який відноситься відповідно до положень ст.12 КК України до особливо тяжких злочинів та за санкцією відповідної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років позбавлення волі, суд вважає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, а тому вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, строком на 60 діб.

Щодо клопотання захисника Гнатюк Г.І. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час, суд приходить до висновку, що вони не підлягають до задоволення, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України на даний час не змінилися та подовжують існувати, а підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даний час не встановлено. Захистом не доведено, що ОСОБА_1 за станом здоров`я не може утримуватись в місцях позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.183, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Гнатюк Г.І. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 жовтня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 7 діб з часу її проголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено 20.08.2021 року о 08 год. 50 хв.

Головуючий: Ю.В.Михальченко

Суддя: С.М.Позарецька

Суддя: О.Г.Казидуб