Рішення № 99126480, 09.08.2021, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/662/21

2/544/292/2021

Номер рядка звіту 2

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н. В.,

за участю секретаря Киричевської В. М.,

у відкритому судовому засіданні, у залі суду м. Пирятин, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області та ОСОБА_1 про визначення часток в праві спільної власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала, що відповідно до свідоцтва про право власності на жилий будинок власниками домоволодіння АДРЕСА_1 , без визначення часток, являються ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складалася з невизначеної частини вищевказаного домоволодіння, яку успадкувала його дружина ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, що складалася з невизначеної частини вищевказаного домоволодіння. Дружина померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_1 звернулася до Пирятинського державної нотаріальної контори Полтавської області з метою нотаріального оформлення спадщини, проте їй було відмовлено, оскільки не виділені частки померлих у спільному майні. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на невизначену частину домоволодіння АДРЕСА_1 , а інший співвласник вказаного домоволодіння ОСОБА_3 помер, укласти договір визначення ідеальних часток немає можливості. Враховуючи вищевикладене, позивачка просить визначити, що розмір частки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у праві спільної сумісної власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , становить 2/3, що складається з 1/3 частки на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 16 березня 2000 року, та 1/3 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 13 грудня 2006 року, а розмір частки ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , становить 1/3 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 16 березня 2000 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив слухати справу без його та позивачки участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача Пирятинської міської ради Полтавської області у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, при розгляді справи поклався на розсуд суду.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явилася, надала заяву, в якій просила слухати справу без її участі, проти задоволення позовної заяви не заперечувала.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши надані по справі докази, вважає, що позов заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право на власність, виданого 16 березня 2000 року Смотриківською сільською радою, домоволодіння АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності (а.с. 7).

Згідно довідки виконавчого комітету Смотриківської сільської ради № 02-46/304 від 05 серпня 2020 року вищевказаному домоволодінню після впорядкування та перейменування вулиць присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 98).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 грудня 2006 року дружина померлого ОСОБА_2 - відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , успадкувала невизначену частину житлового будинку АДРЕСА_1 , належну померлому ОСОБА_2 (а.с. 8, 97-111).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 12).

Дружина ОСОБА_3 - позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 13) прийняла спадщину після свого чоловіка шляхом подачі відповідної заяви до Пирятинської державної нотаріальної контори (а.с. 33-95).

Інші спадкоємці майна померлого відсутні, оскільки згідно заведеної спадкової справи № 296/2017 (а.с.33-95) мати спадкодавця - ОСОБА_1 (а.с. 11) відмовилася від спадщини після сина на користь його дружини - позивачки по справі (а.с. 38).

Дружина померлого - позивачка ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з метою нотаріального оформлення свої спадкових прав на частину домоволодіння АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_3 , однак їй було відмовлено, оскільки спадщина складається з невизначеної частини вищевказаного домоволодіння і їй було рекомендовано звернутися до суду.

Встановленим судом фактичним обставинам у справі відповідають правовідносини, визначені нормами спадкового права, а також нормами ЦК України щодо власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.

Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

У роз`ясненнях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в п. 3.4. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК Україн, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивачка, заявляючи вимогу про визначення часток інших співвласників у праві спільної сумісної власності на домоволодіння, посилається на рівність часток співвласників. Жодних доказів щодо інших домовленостей між співвласниками суду не надано.

Визначаючись щодо позовних вимог суд враховує положення вказаних вище норм законодавства про рівність часток, а також ту обставину, що жодних інших домовленостей про розмір часток між співвласниками не було, жодних доказів щодо домовленостей про інший розмір часток суду не надано, а також те, що частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду, а невизначення часток спадкодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на момент їх смерті не дає можливості спадкоємцю набути право власності на частину будинку в порядку спадкування. Також із встановлених обставин справи вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 співласника будинку ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_1 , яка також є співласницею будинку АДРЕСА_1 , отримала свідоцтво на невизначену частку у спільному будинку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 6-13, 76-81, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області та ОСОБА_1 про визначення часток в праві спільної власності - задовольнити.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у праві спільної сумісної власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , становить 2/3 частини, що складається з 1/3 частки на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 16 березня 2000 року Смотриківською сільською радою Пирятинського району Полтавської області, та 1/3 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 13 грудня 2006 року Пирятинською державною нотаріальною конторою, а розмір частки ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , на момент його смерті - становив 1/3 частку на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 16 березня 2000 року Смотриківською сільською радою Пирятинського району Полтавської області.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. В. Нагорна