Ухвала суду № 99124967, 20.08.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10758/21

Провадження № 1-кс/344/4270/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., з участю секретаря судового засідання Кузнєцової С.В., прокурора Марчук С.В.., слідчого Медвідь Н.П., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Жидецької С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Медвідь Наталії Петрівни про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090010001544 від 16.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України, відносно:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Республіки Латвія Дагуавпилс, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, із середньою освітою, раніше судимого, -

В С Т А Н О В И Л А:

20.08.2021 слідчий Медвідь Н.П., звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено прокурором Галясом В.Е., в якому просить обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання вказано про те, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив нові умисні корисливі злочини при наступних обставинах.

Так, 15.06.2020 о 19 год. 00 хв., ОСОБА_1 , зайшов у житловий будинок АДРЕСА_2 , де на сходовій клітці побачив велосипед марки «Globus 2000», фіолетового та рожевого кольорів, який був припаркований до металевих перил, однак не був пристебнутий велосипедним замком. Після чого, у ОСОБА_1 виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного велосипеда, який належав ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій неправомірний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, користуюсь тим, що поруч нікого не було та за його діями ніхто не спостерігав, підійшов до велосипеда марки «Globus 2000», фіолетового та рожевого кольорів, вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/109/14-256ТВ/20 від 17.08.2020 року становить 1067 грн., та застосувавши фізичну силу, викотив його за межі території вказаного будинку, тим самим таємно викравши його.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану вище суму.

Окрім цього, 19.06.2020, у період часу з 17 год. 30 хв. по 18 год. 20 хв., ОСОБА_1 , проходивши повз житловий будинок АДРЕСА_3 , побачив велосипед марки «Бенетті», чорного кольору, який знаходився біля металевої огорожі вказаного будинку, та був зафіксований до неї велосипедним замком. Після чого, у ОСОБА_1 виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного вище велосипеда, який належав ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій неправомірний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, користуюсь тим, що поруч нікого не було та за його діями ніхто не спостерігав, шляхом пошкодження велосипедного замка таємно викрав велосипед марки «Бенетті», чорного кольору, вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/109/14-562ТВ/20 від 17.08.2020 року становить 6 200 грн.

В подальшому, ОСОБА_1 , покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану вище суму.

Також, що 30.06.2020, близько 21 год 40 хв, ОСОБА_1 , проходивши повз житловий будинок АДРЕСА_3 , побачив біля підвального приміщення мобільний телефон «Xiaomi Redmi 8» IMEI 1 – НОМЕР_1 , IMEI 2 – НОМЕР_2 , синього кольору, який знаходився без нагляду. Після чого, у ОСОБА_1 виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного мобільного телефону, який знаходився у користуванні малолітньої ОСОБА_4 та належав її батьку ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій неправомірний умисел, ОСОБА_1 підійшов до вказаного підвального приміщення, де на той час гралася малолітня ОСОБА_4 , та з метою викрадення чужого майна, поклав зверху на мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 8» свою сумку, тим самим прикривши його.

Після чого, ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, користуюсь тим, що малолітня ОСОБА_4 за його діями не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 8» IMEI 1 – НОМЕР_1 , IMEI 2 – НОМЕР_2 , синього кольору, вартість якого, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109/14-658ТВ/20 від 22.09.2020 року становить 2766,67 грн.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 із викраденим майном покинув місце вчинення злочину, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану вище суму.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

Окрім цього, 28.06.2020 близько 04 год. 48 хв. ОСОБА_1 , зайшов до приміщення автозаправної станції “ОККО”, яка розташована по вул. Петлюри, 14, в м. Івано-Франківську. Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_1 підійшов до касової зони та став очікувати продавця, який на той час був відсутній на робочому місці.

Після цього, ОСОБА_1 не дочекавшись працівника автозаправної станції, направився в сторону коридору, де розміщений туалет та технічне приміщення. Перебуваючи біля входу до технічного приміщення, у ОСОБА_1 виник раптовий протиправний умисел на незаконне проникнення до нього та таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій неправомірний умисел, ОСОБА_1 , через незачинені двері незаконно проник до службового приміщення автозаправної станції “ОККО”, де на той час нікого не було, та побачив на робочому столі мобільний телефон марки «Huawei Psmart Z» IMEI 1 – НОМЕР_3 , IMEI 2 – НОМЕР_4 , чорного кольору, який належав працівнику АЗС «ОККО» ОСОБА_6 .

В подальшому, ОСОБА_1 діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, користуючись тим, що поруч нікого не було та за його діями ніхто не спостерігав, підійшов до столу, з якого таємно викрав мобільний телефон марки «Huawei Psmart Z», IMEI 1 – НОМЕР_3 , IMEI 2 – НОМЕР_4 , чорного кольору, вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109/14-856ТВ/21 від 05.04.2021 року становить 3856 грн.

В подальшому, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану вище суму.

22 червня 2021 року матері ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру щодо ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

08 липня 2021 року досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження № 12020090010001544 від 16.06.2021 зупинене, а підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук, копії постанови слідчого про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного ОСОБА_1 в розшук направлена останньому.

У вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , раніше судимий: 13.05.2005 вироком Івано-Франківського міського суду за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 роки позбавлення волі; 10.03.2010 вироком Івано-Франківського міського суду за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт; 26.06.2012 вироком Івано-Франківського міського суду за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді 2 роки 6 місяців позбавлення волі; 03.11.2014 вироком Івано-Франківського міського суду за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень (злочинів) обґрунтовується зібраними в ході кримінального провадження доказами, а саме відомостями, які містяться у протоколах прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколах огляду місця події, протоколах допиту потерпілих, протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколах огляду відеозаписів, протоколах допиту свідків, висновках експертів та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, переховуватися від органів досудового розслідування та суду (вказаний ризик існує, оскільки покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , зокрема за ч. 3 ст. 185 КК України, передбачено у вигляді безальтернативного покарання - позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що свідчить про можливість підозрюваного, здійснити спроби уникнути покарання, шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду), незаконно впливати на свідків та потерпілих, підтверджується тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може змусити або будь-яким іншим шляхом незаконно впливати на свідка, з якими він особисто знайомий, щоб останній змінив свідчення на його користь, що може вплинути на подальший хід досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 будучи раніше судимим за корисливі злочини, на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив, вчинив нові умисні корисливі кримінальні правопорушення.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали з підстав викладених в ньому обставин, просили клопотання задоволити.

Захисник у судовому засіданні заперечила проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Оскільки такий, не переховувався від слідства, йому не було відомо про таке, має сталі соціальні зв`язки.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника. Вказав, що немає наміру переховуватись від слідства, про існування кримінального провадження йому не було відомо,ю від був у м. Львові на роботі. Матері не було відомо його місце знаходження.

Заслухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступного висновку:

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090010001544 від 16.06.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України.

22 червня 2021 року матері ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру щодо ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, 20.08.2021 таке вручено разом з клопотанням про застосування запобіжного заходу о 09 год. 40 хв.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті статті 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя враховує також вагомість наявних доказів, які містяться у матеріалах клопотання: протоколами допиту потерпілого, протоколами допиту свідка, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, висновками експерта, протоколами огляду предметів у їх сукупності.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 2 ст. 185 КК України, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до п`яти років.

Разом з тим, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Прокурор у судовому засіданні довів, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме найбільш значним ризиком є те, що підозрюваний може продовжити злочину діяльність, про що свідчить той факт, що ОСОБА_1 неодноразово судимий за корисливі злочини, судимість не погашена може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення такого злочину. Окрім цього, ОСОБА_1 усвідомлює, що санкція ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, а тому є імовірність, що він може покинути територію місця свого проживання, переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне ним кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя дійшла висновку, що вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин справи.

Згідно п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 року (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).

Слідчий суддя, бере до уваги, характеризуючі дані особи підозрюваного ОСОБА_1 : неодружений, зі слів неофіційно працюючий, звільнений з місць позбавлення волі 27.01.2019, де відбував покарання за вироком Івано-Франківського міського суду від 03.11.2014 за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років та 6 місяців позбавлення волі - судимість не погашена.

Одні лише пояснення підозрюваного про те, що він був відсутнім за місцем свого проживання, так як близько року працював у Львові, а матері не було відоме його місце перебування, слідчий суддя не може брати до уваги як безумовні.

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звертається з проханням, слід зазначити, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування запобіжного заходу як домашній арешт на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, та спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

Згідно практики Європейського суду з прав людини серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (п.40 рішення у справі «Клоот проти Бельгії» від 12 грудня 1991 року, заява №12718/87). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (п.34 рішення у справі «Сельчук проти Туреччини» від 10 січня 2006 року, заява № 21768/02; п.9 рішення від 10 листопада 1969 року у справі «Мацнеттер проти Австрії»).

Враховуючи вище зазначені ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, що має місце в даній справі, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , а інкриміноване кримінальне правопорушення, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, строк тримання під вартою рахувати з 19 серпня 2021 року, з визначенням застави - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. А розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання задоволити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 жовтня 2021 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Строк тримання під вартою рахувати з 19 серпня 2021 року, дати затримання особи, згідно ч. 4 ст. 208 КПК України.

Строк дії ухвали до 17 жовтня 2021 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити заставу – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 90 800 (дев"яносто тисяч вісімсот ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 17 жовтня 2021 року включно, але не більше як в межах строку досудового розслідування:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими та/чи іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення негайно повідомити заінтересованих осіб, родичів.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська - Галяса В.Е.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено 20.08.2021.

Слідчий суддя Кіндратишин Л.Р.