Рішення № 99122997, 20.05.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м. Черкаси справа № 925/347/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників сторін: позивача - Холяпіна Ю.Р. за самопредставництвом, відповідача – не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Черкасигаз” до Приватного акціонерного товариства “Черкаський асфальтобетонний завод” про стягнення 22288 грн. 25 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Черкасигаз” звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Черкаський асфальтобетонний завод” (далі-відповідач) про стягнення, на підставі типового договору розподілу природного газу № 01/10343/Т-16 від 22.02.2016 року, 21254 грн. 22 коп. боргу, 530 грн. 98 коп. пені, 132 грн. 74 коп. 3% річних, 370 грн. 31 коп. інфляційних втрат, що разом становить 22288 грн. 25 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором розподілу природного газу № 01/10343/Т-16 від 22.02.2016 року.

Ухвалою суду від 08.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/347/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 20.05.2021 року.

У судовому засіданні 20.05.2021 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримала і просив суд задовольнити повністю.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін не заперечував, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (а.с. 49).

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

22.02.2016 року позивач - Публічне акціонерне товариство “По газопостачанню та газифікації “Черкасигаз” (правонаступником якого є Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Черкасигаз”), як оператор ГРМ, та відповідач – Публічне акціонерне товариство “Черкаський асфальтобетонний завод” (в подальшому перейменовано на Приватне акціонерне товариство “Черкаський асфальтобетонний завод”), як споживач, уклали типовий договір розподілу природного газу № 01/10343/Т-16 (далі – Договір, а.с. 8-10) шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим ) від 22.02.2016 року (а.с. 11-12) та скоригованої заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим ) від 31.10.2016 року (а.с. 13). Як суб`єкту ринку природного газу відповідачу було присвоєно персональний ЕІС-код: 56ХSО0000393FC00C.

Сторони погодили усі істотні умови Договору, і зокрема, домовилися про наступне:

п. 1.1. - цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови переміщення природного газу з метою його фізичної доставки оператору ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам) до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи;

п. 1.2. – умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України “Про ринок природного газу” і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 (далі – Кодекс ГРМ);

п. 1.3 - цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу;

п. 1.4. - послуга з розподілу природного газу – послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача;

п. 2.3. - при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України “Про ринок природного газу” та Кодексом ГРМ. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем;

п.п. 5.1., 5.4. - облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору;

п.п. 6.1., 6.2. - оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем; тариф встановлений згідно з п.6.11 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення;

п.6.3. – розрахунковим періодом за договором є календарний місяць;

п.6.4. – оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ;

п.6.6. – надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаними між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем;

п. 8.2. - у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу;

п. 12.1., 12.2. – договір укладається на невизначений строк, набирає чинності з дати його підписання і поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2016 року. Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін;

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП, Регулятор) № 840 від 29.06.2017 року (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП № 1049 від 03.06.2020 року) Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Черкасигаз” виконує функції оператора газорозподільної системи та здійснює ліцензійну діяльність з розподілу природного газу в межах території міста Черкаси та Черкаської області (крім міста Умань, Уманського, Христинівського та Маньківського районів Черкаської області).

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України “Про ринок природного газу” розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 року внесено зміни до Кодексу ГРМ (та до Договору відповідно), згідно з якими з 01.01.2020 року запроваджено новий порядок розрахунків за послуги з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній рік.

Відповідно до п. 1, 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови НКРЕКП від 07.10.2019 року № 2080, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Газовим роком у розумінні положень глави 1 розділу І Кодексу ГРМ є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року. Для розрахунку річної замовленої потужності на 2020 рік газовим роком вважається період з 01.10.2018 року по 30.09.2019 року.

Враховуючи фактичний обсяг споживання природного газу відповідачем за минулий газовий рік позивачем було визначено річну замовлену потужність об`єкту відповідача на 2020 рік в обсязі 354229 куб.м., з якою споживач погодився, уточнену заявку не подавав.

Фактичний обсяг споживання природного газу відповідачем за минулий газовий рік склав 354229 куб.м., місячна замовлена потужність об`єкта відповідача на 2020 рік з урахуванням вище зазначеного та положень глави 3 розділу XV Кодексу ГРМ, що визначають вимоги до округлення числових значень фізичних величин, становила 354229 куб.м./12 = 29519,08 куб. м.

Для спрощеного обчислення річної замовленої потужності протягом 2020 року позивачем округлено 1/12 величини річної замовленої потужності до 29519 куб.м., з урахуванням якої визначено вартість місячної послуги розподілу природного газу на 2020 рік.

Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 року № 3048 (яка оприлюднена на сайті Регулятора) для АТ “Черкасигаз” на період з 01.01.2020 року до 30.06.2020 року включно встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 0,504 грн. за 1 м куб на місяць (без урахування ПДВ), а з ПДВ його розмір становить 0,504 грн за 1 м. куб. на місяць(а.с. 21).

Розмір плати за замовлену потужність для об`єкта відповідача у період з січня по червень 2020 року розраховано у розмірі 14877 грн. 58 коп. на місяць (29519куб. м.*0,504 грн.= 14877 грн. 58 коп.).

З 01.07.2020 року постановою НКРЕКП від 24.06.2020 року № 1186 (яка оприлюднена на сайті Регулятора) для АТ “Черкасигаз” тариф на послуги розподілу природного газу встановлено у розмірі 0,576 грн. з ПДВ за 1 м куб на місяць (а.с. 22).

Таким чином, розмір плати за замовлену потужність для об`єкта відповідача у період з 01.07.2020 року до 31.12.2020 року розраховано у розмірі 17002 грн. 94 коп. на місяць (29519 куб. м.*0,576 грн. = 17002 грн. 94 коп.).

У грудні 2020 року позивачем враховано 1 куб.м. (0,08 куб.м. /місяць*12), у зв`язку з чим місячна вартість послуги з розподілу природного газу відповідача визначено грошовому еквіваленті (1куб.м.*0,576 грн.+17002 грн. 94 коп. = 17003 грн. 52 коп.).

З актів здачі-приймання робіт (надання послуг: № 154790 від 30.11.2020 року, № 156355 від 31.12.2020 року(а.с. 23,24) та відповідних рахунків на оплату № 32904 від 30.11.2020 року, № 23 від 02.01.2021 року (а.с. 27, 28) вбачається, що позивачем надано відповідачу послуги з розподілу природного газу у листопаді-грудні 2020 року на загальну кількість 59,04 тис куб.м. на загальну суму 34006 грн. 46 коп., позивач щомісячно направляв відповідачу акти приймання - передачі послуг з розподільного газу та рахунки на оплату послуг, однак вказані акти приймання - передачі послуг з розподільного газу не підписав, оплату за ними у розмірі 21254 грн. 22 коп. (враховуючи попередні оплати) не здійснив.

20.01.2021 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 86/29, в якій вимагав протягом 10 робочих днів з дня направлення даної вимоги сплатити позивачу суму боргу у розмірі 21254 грн. 22 коп. за надані оператором ГРМ послуги розподілу природного газу (а.с. 34, докази направлення а.с. 34 на звороті).

У зв`язку з несплатою відповідачем боргу, 02.03.2021 року позивач повторно направив відповідачу лист № 457/29 з актами приймання - передачі послуг з розподільного газу та рахунками на оплату за листопад – грудень 2020, січень 2021 року, актом звірки розрахунків (а.с. 32, докази направлення а.с. 33).

Відповідач відповіді на вимогу не надав, акти приймання - передачі послуг з розподільного газу коштів не повернув, борг у розмірі 21254 грн. 22 коп. не сплатив, вимога про його стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

За порушення термінів сплати за надані послуги розподілу природного газу позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 530 грн. 98 коп. пені, 132 грн. 74 коп. 3% річних, 370 грн. 31 коп. інфляційних втрат, що також є предметом спору у даній справі.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із типового договору розподілу природного газу № 01/10343/Т-16 від 22.02.2016 року, вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов`язань надання послуг та постачання, також перебувають у сфері регулювання Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП України № 2493 від 30.09.2015 (Кодекс ГТС), Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП України № 2494 від 30.09.2015 (Кодекс ГРС), Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП України № 2496 від 30.09.2015 (далі-Правила).

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов`язує виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За вимогам ст. 264 ГК України передбачено, що за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар (енергоносії) приєднаними мережами у власність покупця для використання його у підприємницькій або іншій діяльності, не пов`язаній з сімейним, домашнім або подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 5 Правил визначено, що діючий постачальник – постачальник природного газу, з яким укладено договір постачання природного газу і який постачає природний газ споживачу; ЕІС-код (Energy Identification Code) – персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його вузла обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи); оператор газотранспортної системи (далі – Оператор ГТС) – суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою.

Відповідно до п. 10 Правил споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання.

Споживач зобов`язується дотримуватись вимог цих Правил; забезпечувати дотримання дисципліни відбору (споживання) природного газу в обсягах та на умовах, визначених договорами; самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків оплати за договором на постачання природного газу; відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС; перевищення підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником; відсутності укладеного договору постачання природного газу (п. 20 Правил).

З огляду на викладені обставини справи, умови договору і наведені норми законодавства суд вбачає, що заборгованість зі сплати вартості наданих послуг з розподілу природного газу у листопаді-грудні 2020 року у розмірі 21254 грн. 22 коп. підтверджена позивачем належними і допустимими доказами, відповідачем не сплачена та не спростована, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.

У зв`язку з простроченням сплати основного грошового зобов`язання позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на підставі п. 8.2. Договору 530 грн. 98 коп. (125 грн. 69 коп. + 405 грн. 29 коп.) пені, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 132 грн. 74 коп. (31 грн. 42 коп.+101 грн. 32 коп.) 3% річних, 370грн. 31 коп. (34 грн. 01 коп. + 276 грн. 30 коп.) інфляційних втрат за вказані періоди.

Сторони погодили в п. 8.2. Договору, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум пені, 3% річних. інфляційних втрат суд керується приписами статей 546-548, 549-552, 610-612, 614, 625 ч. 2 ЦК України ЦК України, статтями 216-218, 229-232 (зокрема, абз. 3 ч. 2 ст. 231), 234 ГК України, роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» N 14 від 17.12.2013 року, умовами п. 8.2. типового договору розподілу природного газу № 01/10343/Т-16 від 22.02.2016 року.

Розрахунки позивача, покладені в основу вимог про стягнення спірних сум пені, інфляційних втрат і 3% річних арифметично і методологічно проведені правильно, з урахуванням умов типового договору розподілу природного газу № 01/10343/Т-16 від 22.02.2016 року і фактичних сум боргу, тому вимога позивача і в цій частині позову підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Черкаський асфальтобетонний завод”, код ЄДРПОУ 03327552, місцезнаходження: 18036, м. Черкаси, вул. Чигиринська, буд.86 на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Черкасигаз”, код ЄДРПОУ 03361402, місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, буд. 142 – 21254 грн. 22 коп. боргу, 530 грн. 98 коп. пені, 132 грн. 74 коп. 3% річних, 370 грн. 31 коп. інфляційних втрат, 2270 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19.08.2021 року.

Суддя В.М. Грачов