Рішення № 99122773, 20.08.2021, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/513/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б. Рижого, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуотет" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуотет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна - Двері"

про стягнення у сумі 64 195,68 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дуотет" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна - Двері" (відповідач) про стягнення 64 195,68 грн, з яких: 43 870,00 грн основного боргу, 1 634,60 грн 3% річних, 4 557,48 грн інфляційних, 7 974,00 грн штрафу та 6 159,60 грн пені за договором надання послуг № 20/01- 4 від 02.01.2020.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 02.08.2021 у справі № 918/513/21 позов задоволено частково, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна - Двері" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуотет" 43 870,00 грн основного боргу, 1 627,66 грн 3 % річних, 2 794,24 грн пені, 7 974,00 штрафу, 4 557,48 грн інфляційних та 2 150,83 грн судового збору. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3 365,36 грн пені та 6,94 грн 3% річних відмовлено.

06.08.2021 через відділ канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуотет" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвалою суду від 09.08.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуотет" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/513/21 призначено на 20.08.2021.

У судове засідання представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Судом із матеріалів справи установлено, що одночасно із поданням позовної заяви позивачем подано попередній розрахунок судових витрат, за яким розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції становив 12 000,00 грн.

У порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України представником позивача до закінчення судових дебатів зроблена заява про подання доказів, пов`язаних із витратами на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення суду.

Як установлено судом із матеріалів справи, позивача у цьому судовому провадженні представляв адвокат В. Олійник, на підтвердження чого долучено договір № 110621 про надання правової допомоги від 11.06.2021, укладеного між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро "Віталій Олійник та партнери" (адвокатське бюро, виконавець), додаткову угоду № 1 до договору від 11.06.2021, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 01.04.2017, ордер серія ВК № 1023815 від 17.06.2021.

За п. 1.1., 1.2. договору клієнт доручає та бере на себе зобов`язання оплатити надання правової (юридичної) допомоги, фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору, а адвокатське бюро зобов`язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової (юридичної) допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором. За цим договором адвокатське бюро на підставі прийнятого до виконання усного чи письмового доручення клієнта надає останньому правову допомогу, а саме: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, пов`язаних з виконанням договорів надання послуг № 20/01-4 від 02.01.2020 та № 19/08-2 від 12.08.2019, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДУОТЕТ" і товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКНА-ДВЕРІ"; складення заяв, скарг, претензій, процесуальних та інших документів правового характеру, пов`язаних з виконанням вказаних договорів; представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції при вирішенні господарського спору (спорів) за позовом (позовами) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУОТЕТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКНА-ДВЕРІ" про стягнення заборгованості за укладеними між цими юридичними особами договорами надання послуг № 20/01-4 від 02.01.2020 та № 19/08-2 від 12.08.2019; представництво інтересів клієнта у відносинах з органами державної влади та управління, органами місцевого самоврядування, їх виконавчими органами, іншими юридичними і фізичними особами (участь в переговорах, перевірках, ревізіях, обстеженнях, оглядах, експертизах тощо), пов`язаних з вирішенням спору; надання іншої правової допомоги за дорученням клієнта, пов`язаної з вирішенням спору у господарському суді першої інстанції.

На підставі п. 1.1., 1.2. договору на умовах і в порядку, що визначені цією додатковою угодою № 1 та договором, клієнт доручає, а адвокатське бюро зобов`язується надавати клієнту правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, складати заяви, скарги, процесуальні та інших документи правового характеру, здійснити представництво, а також надати інші види правової (юридичної) допомоги клієнту, під час підготовки позовної заяви, звернення з позовом та розгляду судом першої інстанції господарського спору між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДУОТЕТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКНА-ДВЕРІ" про стягнення боргу (у т.ч. штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох відсотків річних) за договорами надання послуг № 20/01-4 від 02.01.2020 та № 19/08-2 від 12.08.2019 (п. 1 додаткової угоди № 1 до договору від 11.06.2021).

Пунктами 4.1., 4.2. договору погоджено, що орієнтовна вартість послуг, які надаються адвокатським бюро клієнту за цим договором, становить 12 000,00 грн. Остаточна загальна вартість послуг, наданих за цим договором, визначається рахунками на оплату, наданими адвокатським бюро клієнту, та/або актами наданих послуг, які є невід`ємними додатками до цього договору. Вартість послуг, визначена відповідно до п. 4.1 цього договору, є гонораром (винагородою) адвокатського бюро за надання правової допомоги.

У п. 2. додаткової угоди № 1 до договору від 11.06.2021 сторони домовилися, що вартість наданих адвокатським бюро послуг, вказаних у п. 1 цієї додаткової угоди, визначається шляхом множення кількості фактично затраченого адвокатським бюро (його партнером/адвокатами) часу на надання клієнту послуг на ціну і послуг за одну годину, окрім випадків, передбачених підп. 2.1. цієї додаткової угоди № 1. Ціна однієї години надання адвокатським бюро послуг, вказаних у п. 1 цієї додаткової угоди, становить 1500,00 грн за одну годину. Сторони домовилися, що вартість наданих адвокатським бюро послуг щодо представництва клієнта у судових засіданнях у суді першої інстанції щодо розгляду спору, визначається шляхом множення кількості судових засідань, у яких фактично брало участь адвокатське бюро (його партнери/адвокати), на ціну таких послуг за одне засідання. Ціна надання адвокатським бюро послуг щодо представництва клієнта у судових засіданнях у суді першої інстанції щодо розгляду спору, вказаного у п. 1 цієї додаткової угоди, за участь в одному судовому засіданні становить 2 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.5., 4.6. договору після закінчення надання послуг за цим договором клієнт передає адвокатському бюро остаточний акт наданих послуг у порядку, визначеному договором. Розрахунки за надані послуги за договором здійснюються клієнтом на підставі рахунків та/або актів адвокатського бюро протягом 3 (трьох) банківських днів від дати виставлення адвокатським бюро клієнт рахунку або підписання сторонами акту наданих послуг. Факт оплати клієнтом виставленого йому адвокатським бюро рахунку є згодою клієнта з відповідною вартістю послуг.

Факт надання послуг за цим договором адвокатським бюро клієнт засвідчується підписаним сторонами актом наданих послуг. По закінченню звітного періоду (календарного місяця), у якому надавалися послуги, чи по завершенню надання послуг (їх етапу), чи припинення договору, адвокатське бюро направляє засобами поштового зв`язку (надає наручно) клієнту 2 (два) екземпляри акта, який підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою адвокатського бюро, для підпису клієнтом адвокатське бюро надає клієнту зазначені акти в паперовому вигляді. Клієнт підписує акт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання і повертає адвокатському бюро (п. 4.13, 4.14. договору).

За п. 4 додаткової угоди за результатами надання послуг, визначених п. 1 цієї додаткової угоди, адвокатським бюро складається рахунок та/або акт наданих послуг з розрахунком вартості наданих послуг, що підписується уповноваженими представниками кожної із сторін. У такому рахунку та/або акті наданих послуг вказується обсяг витраченого часу (кількість годин та/або кількість судових засідань), вартість, коефіцієнт складеності та певний вид наданих адвокатським бюро послуг, визначених п. 2.1. договору, п. 1 цієї додаткової угоди.

Згідно з п. 6.1. договору цей договір набирає чинності дня його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.10.2021.

На підтвердження факту надання послуг за договором про надання правової допомоги суду наданий акт наданих послуг № 918/513/21 від 06.08.2021, за яким адвокатським бюро надавалися такі види правової допомоги: вивчення адвокатом наданих клієнтом матеріалів щодо предмету спору, аналіз судової практики з розгляду тотожних спорів; підготовка позовної заяви в справі; підготовка і участь адвоката у судовому засіданні у справі; підготовка адвокатом заяви про ухвалення додаткового рішення у справі. Загальна сума наданих послуг становить 11 750,00 грн, яку позивач сплати адвокатському бюро згідно з платіжними дорученнями № 384 від 15.07.2021 на суму 4 600,00 грн, № 399 від 06.08.2021 на суму 7 150,00 грн.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, врегульовано ст. 129, 130 ГПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дотримується позиції, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Водночас у ч. 5 наведеної норми встановлено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/дії/бездіяльність обох сторін.

Суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, у випадках, визначених положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.06.2018 у справі № 904/8478/16).

З аналізу судової практики Верховного Суду можна дійти висновку, що сторона у справі, крім заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, поданої відповідно до ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України, має право подати заперечення щодо розподілу (співмірності) судових витрат (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 910/23017/17, додаткова постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 911/1803/17).

Верховний Суд звертав увагу (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17), що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, як зазначено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.

Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку ст. 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 922/749/18).

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене суд, ураховуючи доцільність понесених позивачем витрат, з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданої послуги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача з огляду на таке.

У вказаній справі проведено два судових засідання, у яких представник позивача брав участь в одному судовому засіданні, представником позивача підготовлена одна заява по суті справи - позовна заява. Викладені в договорі та в акті приймання-передачі наданих послуг за договором про правову допомогу деякі послуги, а саме: вивчення адвокатом наданих клієнтом матеріалів щодо предмету спору, аналіз судової практики з розгляду тотожних спорів охоплюються підготовкою позовної заяви. Окрім того, справа не є складною, не потребує додаткових експертиз, аналізу судової практики, складнощів при формуванні правової позиції не виникає, оскільки судова практика є сталою, тощо.

За таких обставин, надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, її важливості для позивача, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що документально підтвердженими, справедливими, розумними та співмірними є витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

У ст. 126 ГПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6 632,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуотет" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна - Двері" (33003, м. Рівне, вул. Грушевського, буд. 2-К, ідентифікаційний код 43146836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуотет" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 19, офіс 807, ідентифікаційний код 42378703) 6 632,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дуотет" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 19, офіс 807, ідентифікаційний код 42378703).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікна - Двері" (33003, м. Рівне, вул. Грушевського, буд. 2-К, ідентифікаційний код 43146836).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне додаткове судове рішення складене та підписане 20.08.2021.

Суддя О. Андрійчук