Рішення № 99122642, 11.08.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року Справа № 915/212/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Берестовенко О.М., за витягом з ЄДРПОУ (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервісгруп" (69068, м.Запоріжжя, вул. Кругова, 73; ідентифікаційний код 38839589, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2, представник позивача: адвокат Ясир Дар`я Ігорівна, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3) в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4)

про: стягнення 819253,24 грн.

В С Т А Н О В И В:

22.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промсервісгруп" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 16.02.2021 (вх. №2655/21) про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованості на загальну суму 819253,24 грн., яка складається з: 812588,04 грн. - основного боргу за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06388 від 07.05.2020, 2360,20 грн. - 3% річних, 4305,00 грн. - втрат від інфляції, а також судового збору в сумі 12288,80 грн.

Ухвалою суду від 22.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.04.2021 о 10:30.

29.03.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву № 32/305 від 26.03.2021 (вх. № 4600/21), за змістом якого відповідач зазначає, що відповідно до умов договору на постачання товару за № 53-123-01-20-06388 від 07.05.2020 позивачем поставлено товар на загальну суму 812588,04 грн., яку відповідачем не оплачено, але посилаючись на ст. 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вважає, що вина як підстава для його відповідальності відсутня, оскільки у зв`язку з значним зростанням простроченої заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед ВП "Южно-Українська АЕС" суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії, виникла фінансова криза неплатежів.

Також, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач при нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат не врахував обов`язковість виконання ним п. 3.2 та п. 5.1 укладеного договору, що призвело до хибного нарахування інфляційних втрат та 3 % річних. Відповідно до наданого відповідачем контррозрахунку, сума 3% річних складає 1115,94 грн.

Ухвалою суду від 21.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 20.05.2021 об 11:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 22.04.2021.

20.05.2021 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді у справі.

01.07.2021 від позивача надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 01.07.2021 (вх. № 10046/21), в якій ТОВ "Промсервісгруп" просить прийняти відмову від частини позовних вимог про стягнення основного заборгованості в сумі 812588,04 грн. та стягнути з відповідача 12288,80 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 07.07.2021 підготовче засідання у справі призначено на 14.07.2021 о 13:15.

09.07.2021 на електронну адресу суду та 12.07.2021 на поштову адресу суду від відповідача надійшло клопотання № 32/820 від 08.07.2021 (вх. №№ 10548/21, 10605/21), в якому відповідач просить долучити до матеріалів справи докази сплати основної заборгованості за спірним договором на загальну суму 812588,04 грн. (копії платіжних доручень, бухгалтерська довідка відповідача № 165 від 17.06.2021.

14.07.2021 від позивача надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 13.07.2021 (вх. № 10773/21), в якій позивач просить провести підготовче засідання, призначене на 14.07.2021 без присутності його представника, закрити підготовче провадження, призначити справу до судового розгляду по суті та ухвали у справі направляти на електронну пошту позивача та його представника.

Ухвалою суду від 14.07.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 11.08.2021 о 10:30, яке постановлено проводити за участю представника відповідача у режимі відеоконференції поза межами судового засідання.

11.08.2021 від позивача до суду надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 11.08.2021, в якій ТОВ "Промсервісгруп" підтримує позовні вимоги, з урахуванням заяви про відмову в частині позовних вимог, та просить провести судове засідання за відсутності його представника.

Представники сторін про час та місце проведення судового засідання повідомлені засобами електронного зв`язку, оскільки господарським судом тимчасово зупинено відправлення поштової кореспонденції.

В судове засідання з`явився представник відповідача в режимі відеоконференції, який підтримав подані заперечення щодо позовних вимог, викладених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи наведене, та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 11.08.2021 за відсутності представника позивача.

Відповідно до змісту статті 240 ГПК України, 11.08.2021 за результатами розгляду даної справи, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

07.05.2020 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промсервісгруп" (постачальник) було укладено договір на постачання товару № 53-123-01-20-06388 (далі - Договір) (а.с. 7-11).

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар код СРV 44440000-6 по ДК 021:2015 - Вальниці (вальниці) (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2019 року.

Відповідно до п. 1.3 Договору, місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.

Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна вартість товару складає: разом 677156,70 грн. без ПДВ; крім того ПДВ 20%: 135431,34 грн. Всього з ПДВ: 812588,04 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору, за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Відповідно до п. 3.1 Договору, постачання здійснюється на протязі 90 днів з дати публікації в системі ProZorro, але не пізніше 30.11.2020, на умовах: DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП "Складське господарство" відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

Відповідно до п. 3.2 Договору, з товаром постачальник надає покупцю:

- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно;

- електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН, у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "про електронні документи та електронний документообіг" та "Про довірчі послуги" у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН;

- документ підтверджуючий якість товару, а для товару імпортного виробництва - сертифікат ISO 9001-2008 та ISO 9001-2015 міжнародної системи якості.

Відповідно до п. 3.3 Договору, датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Відповідно до п. 5.1 Договору, приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС".

Відповідно до п. 9.5 Договору, усі додатки, підписані обома сторонами, є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 11.1.1 Договору, покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Відповідно до п. 11.1.2 Договору, покупець зобов`язаний приймати поставлені товари згідно розділу 5.

Відповідно до п. 11.4.1 Договору, постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

Відповідно до п. 12.1 Договору, договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою.

Відповідно до п. 12.2 Договору, дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2021.

Відповідно до п. 12.3 Договору, закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього договору, та виконання діючих зобов`язань.

До договору сторонами складено специфікацію № 1 (Додаток № 1 до Договору) на загальну суму 812588,04 грн. з ПДВ (а.с. 10, 11).

Договір та специфікація підписані та скріплені печатками сторін.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем (постачальником) поставлено відповідачу (покупцю) товар в повному обсязі на загальну суму 812588,04 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковими накладними № 70 від 07.10.2020 на суму 331154,34 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 12.10.2020), № 78 від 19.11.2020 на суму 481433,70 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 24.11.2020) (а.с. 12, 13).

Видаткові накладні підписано сторонами, скріплено печаткою постачальника та відбитком штампу ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом" Южноукраїнське відділення Дільниця з ВК та Група вхідного контролю.

Відповідно до п. 2.2 Договору за даним Договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п. 3.2, 5.1 цього Договору.

Я вже зазначено судом, відповідно до п. 3.2 Договору, з товаром постачальник надає покупцю:

- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно;

- електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН, у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "про електронні документи та електронний документообіг" та "Про довірчі послуги" у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН;

- документ підтверджуючий якість товару, а для товару імпортного виробництва - сертифікат ISO 9001-2008 та ISO 9001-2015 міжнародної системи якості.

Відповідно до п. 5.1 Договору, приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС".

Відповідно до наданих сторонами копій ярликів на придатну продукцію № 3-3666 від 20.10.2020, № 3-3667 від 30.10.2020, № 3-3668 від 30.10.2020, № 3-3669 від 30.10.2020, № 3-3681 від 02.12.2020, № 3-3682 від 15.12.2020, проведення вхідного контролю відповідно до вимог п. 5.1 Договору за видатковою накладної № 70 від 07.10.2020 відбулося 30.10.2020, а за видатковою накладною № 78 від 19.11.2020 відбулося 15.12.2020 (а.с. 43-48).

Отже, суд погоджується з твердженням відповідача, що граничним строком для оплати за товар за видатковою накладною № 70 від 07.10.2020 є 05.01.2021 року (30.10.2020+45 робочих днів), за видатковою накладною № 78 від 19.11.2020 є 19.02.2021 (15.12.2020+45 робочих днів).

Таким чином, з 06.01.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за видатковою накладною № 70 від 07.10.2020, та 20.02.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за видатковою накладною № 78 від 19.11.2020.

Відповідач, у свою чергу, оплату за Договором не здійснив.

Невиконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як вказано вище, граничним строком для оплати за товар за видатковою накладною №70 від 07.10.2020 є 05.01.2021 року (включно), а за видатковою накладною № 78 від 19.11.2020 є 19.02.2021.

Таким чином, з 06.01.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за видатковою накладною № 70 від 07.10.2020, а з 20.02.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за видатковою накладною № 78 від 19.11.2020.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем порушено вимоги ст. ст. 11, 509, 525, 526, 692 ЦК України та умов договору в частині оплати за поставлений товар.

01.07.2021 позивач подав до суду заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій зазначив, що 15.06.2021 відповідач сплатив основний борг за спірним договором у розмірі 812588,04 грн., що підтверджується випискою установи банку з особового рахунку позивача (а.с. 93, 94) та платіжними дорученнями (а.с. 110-128), у зв`язку із чим позивач відмовляється від частини позовних вимог у розмірі 812588,04 грн. основного боргу.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (ч. 1 ст. 191 ГПК України).

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч. 2 ст. 191 ГПК України).

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч. 3 ст. 191 ГПК України).

Суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Заявлена відмова від позову не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин суд приймає відмову позивача від частини позовних вимог.

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом (п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України).

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 812588,04 грн. підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відмовою позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відмічає, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Позивачем нараховано відповідачу 2360,20 грн. - 3% річних від суми заборгованості по кожній видатковій накладній окремо (а.с. 6), а саме:

- за видатковою накладною № 70 від 07.10.2020 - 3% річних від суми заборгованості 331154,34 грн. за період з 16.12.2020 по 15.02.2021 в розмірі 1687,52 грн.;

- за видатковою накладною № 78 від 19.11.2020 - 3% річних від суми заборгованості 481433,70 грн. за період з 30.01.2021 по 15.02.2021 в розмірі 672,68 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що при нарахуванні суми 3% річних позивачем неправильно визначено періоди нарахування 3% річних по кожній видатковій накладній.

Як вже встановлено судом, з 06.01.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за видатковою накладною № 70 від 07.10.2020, а з 20.02.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за видатковою накладною № 78 від 19.11.2020.

Судом здійснено перерахунок розміру 3% річних за допомогою програми "ipLex" (Калькулятор 3% річних за прострочку зобов`язання) та встановлено, що обґрунтованою сумою 3% річних є 1115,94 грн., які і підлягають стягненню з відповідача, а саме:

- за видатковою накладною № 70 від 07.10.2020 - 3% річних від суми заборгованості 331154,34 грн. за період з 06.01.2021 по 15.02.2021 в розмірі 1115,94 грн.;

- за видатковою накладною № 78 від 19.11.2020 - строк оплати на момент подання позову не настав.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача 3% річних у сумі 1244,26 грн. (2360,20 - 1115,94).

Позивачем також нараховано відповідачу 4305,00 грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання по видатковій накладній № 70 від 07.10.2020 за січень 2021 року (а.с. 6).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за Договором, суд дійшов висновку про його методологічну та арифметичну правильність та обґрунтованість.

Щодо заперечень відповідача, які полягають у відсутності його вини, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).

У зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується, і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання (постанова КГС ВС від 11.10.2018 по справі № 910/20767/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, наведені відповідачем підстави (зростання простроченої заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед ДП НАЕК "Енергоатом", фінансова криза неплатежів) не є в розумінні ст. 617 ЦК України обставинами, які звільняють боржника як від оплати за отриманий товар, так і від відповідальності.

Відповідачем не подано суду жодних доказів на підтвердження вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, в суду відсутні правові підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення взятого на себе зобов`язання, у зв`язку з відсутністю вини, оскільки вказані обставини не доведені належними та допустимими доказами у справі.

Як вказано вище, позивач подав до суду заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій зазначив, що 15.06.2021 відповідач сплатив основний борг у розмірі 812588,04 грн. У зв`язку із чим позивач відмовляється від частини позовних вимог у розмірі 812588,04 грн.

Також у своїй заяві позивач просить суд при розподілі судових витрат врахувати положення ч. 3 ст. 130 ГПК України та стягнути в повному обсязі з відповідача понесені позивачем судові витрати.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача (ч. 3 ст. 130 ГПК України).

Дослідивши подану позивачем заяву, господарський суд вважає за доцільне задовольнити її в частині стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, а також враховуючи положення ч. 3 ст. 130 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 18,67 грн., на відповідача - 12270,12 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервісгруп" від позову в частині стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" основного боргу в розмірі 812588,04 грн.

2. Провадження у справі № 915/212/21 в частині стягнення основного боргу у розмірі 812588,04 грн. закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відмовою позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032 , м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервісгруп" (69068, м.Запоріжжя, вул. Кругова, 73; ідентифікаційний код 38839589) заборгованість у розмірі 5420,94 грн., яка складається з: 4305,00 грн. - інфляційних втрат, 1115,94 грн. - 3% річних, а також 12270,12 грн. - судового збору.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення суду складено та підписано 20.08.2021.

Суддя В.С. Адаховська