Ухвала суду № 99122361, 17.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.08.2021Справа №910/7110/21За розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ел.Пі. Юридична канцелярія", м. Київ

про розстрочку виконання рішення у справі №910/7110/21

у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Альянс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ел.Пі. Юридична канцелярія", м. Київ

про стягнення 84 845,77 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача (заявника): Кіндратишин І.А. (в порядку самопредставництва).

ВСТАНОВИВ:

30.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Альянс" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ел.Пі. Юридична канцелярія" (відповідач) суми заборгованості в розмірі 84 845,77 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2021 року у справі № 910/7110/21 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пі.Ел.Пі. Юридична канцелярія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Альянс» заборгованість у розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 4 010 (чотири тисячі десять) грн. 14 (чотирнадцять) коп., інфляційні у розмірі 6 472 (шість тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 87 (вісімдесят сім) коп., судовий збір у розмірі 2 153 (дві тисячі сто п`ятдесят три) грн. 28 (двадцять вісім) коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 908 (десять тисяч дев`ятсот вісім) грн. 67 (шістдесят сім) коп.

16.07.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Пі.Ел.Пі. Юридична канцелярія" подано до Господарського суду міста Києва заяву про розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи від 16.07.2021 року, у зв`язку з відпусткою судді Чинчин О.В., матеріали справи №910/7110/21 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи між суддями від 16.07.2021 року матеріали справи №910/7110/21 передано на розгляд судді Алєєвій І.В.

Ухвалою від 20.07.2021 року (суддя Алєєва І.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ел.Пі. Юридична канцелярія" було повернуто без розгляду.

26.07.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Пі.Ел.Пі. Юридична канцелярія" подано до Господарського суду міста Києва заяву про розстрочення виконання судового рішення на 11 місяців.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ел.Пі. Юридична канцелярія" про розстрочку виконання рішення у справі №910/7110/21 призначено на 17.08.2021.

16.08.2021 до суду від позивача надійшли пояснення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ел.Пі. Юридична канцелярія" про розстрочення виконання рішення у справі №910/7110/21 відповідно до яких він заперечує проти задоволення. Так, позивач заперечуючи проти задоволення вказаної заяви вказує, що заборгованість відповідача перед позивачем та порушення відповідачем прав позивача триває вже більше двох років. Зокрема, позивач неодноразово звертався до відповідача та пропонував виконати зобов`язання добровільно, проте такі дії не були виконанні, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до суду х метою захисту своїх прав. Також позивач зазначає, що заява про розстрочку виконання рішення порушує баланс інтересів та права позивача і позбавляє можливості захистити свої права. Окрім того, як пояснює позивач, відповідач є працюючим підприємством, яке веде господарську діяльність і не знаходиться у стані банкрутства.

17.08.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення, а від відповідача (заявника) - заява про розстрочення виконання судового рішення (уточнена).

В судове засідання 17.08.2021 позивач не з`явився, про час та місце повідомлений належним чином, проте до суду надійшло його клопотання про відкладення.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення, судом було відмовлено в його задоволенні та оголошено відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Дослідивши в судовому засідання заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ел.Пі. Юридична канцелярія" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2021 у справі №910/7110/21 з урахуванням уточненої заяви, пояснення позивача та заслухавши пояснення представника відповідача, яка просила задовольнити подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підстави для відстрочення виконання судового рішення передбачені частинами 3, 4 статті 331 Господарського кодексу України, за змістом яких підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, а обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.

Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду заявник посилається на перебування у скрутному фінансовому стані, яке утворилося у зв`язку з поширенням пандемії коронавірусу COVID-19. Так, заявник був змушений знизити свою активність, було введено обмужувальні заходи, скасовано заплановані зустрічі та виконання інших робочих процесів, що пов`язані з використанням орендованого приміщення, частково призупинена діяльність, переведені всі працівники на режим роботи віддаленого доступу із робочим графіком 1 робочий день на тиждень до повного скасування карантинних та інших обмежувальних заходів.

Відповідач також зазначає, що з початком впровадження карантину на території України був змушений звернутися до держави з метою отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а ситуація яка склалася на початку 2021 року, дозволила змінити графік роботи та встановити кількість робочих днів до трьох на тиждень. Окрім того, він вказує, що отримував допомогу від центру зайнятості аж до травня 2021 року до поки не мав можливості стабілізувати загальний фінансовий стан товариства.

Також як пояснює заявник, згідно фінансових даних його звітності за 2020 рік чистий прибуток склав 120 800, 00 грн, що означає, що він має можлисть виконати грошове зобов`язання перед позивачем у разі виконання рішення суду частками, що сплачуватимуться з певним інтервалом у часі.

З приводу вказаних доводів заявника господарський суд зазначає, що наведені обставини не свідчать про істотне ускладнення виконання рішення або неможливість його виконання в розумінні частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, господарський суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Більше того, судом прийнято до уваги, що можливе розстрочення виконання судового рішення не відповідає принципу здійснення правосуддя у розумні строки, як це передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є позивач, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик».

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі «Агрокомплекс проти України» (заява №23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява №40450/04, рішення від 15.10.2009).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу («Бурдов проти Росії», комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).

Наразі, суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, суд повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. За висновками суду, заявником не доведено, що розстрочення виконання рішення суду сприятиме можливості отримання боргу стягувачем та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Також суд зазначає, що боржник є працюючим підприємством, яке веде господарську діяльність і не знаходиться у стані банкрутства, а долучені ним до заяви докази не можуть підтверджувати обставини реальності виконання рішення суду у даній справі протягом строку, на який відповідач просить розстрочити його виконання.

Таким чином, враховуючи наведене, приймаючи до уваги інтереси та законні сподівання позивача на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, його пояснення, а також ступінь вини боржника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ел.Пі. Юридична канцелярія" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2021 у справі №910/7110/21 задоволенню не підлягає.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ел.Пі. Юридична канцелярія" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2021 у справі №910/7110/21 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано та складено 19.08.2021

Суддя С.М. Морозов