Рішення № 99122231, 11.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.08.2021Справа № 910/6207/21за позовом Компанії MG Klimatechnik GmbH (МГ Кліматехнік ГмбХ)

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 93 646,81 Євро

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик В.О.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом компанії MG Klimatechnik GmbH (МГ Кліматехнік ГмбХ) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором на постачання товару №53123-01-19-05586 від 15.07.2019, яка складається з 91 011,36 Євро - суми основного боргу та 2 635,45 Євро - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.05.2021.

26.05.2021 на електронну пошту суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 26.05.2021 відкладено підготовче засідання на 30.06.2021.

10.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою суду від 30.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче провадження на 28.07.2021.

Протокольною ухвалою суду від 28.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.08.2021.

У судовому засіданні 11.08.2021 суд заслухав вступне слово представника позивача, який підтримував позовні вимоги та просив задовольнити позов, та вступне слово представника відповідача, яка визнала наявність заборгованості, однак просила відмовити у задоволенні позовних вимог оскільки заборгованість виникла не з вини відповідача.

У судовому засіданні 11.08.2021 суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 11.08.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.07.2019 між компанією MG Klimatechnik GmbH (МГ Кліматехнік ГмбХ) (постачальник) та ДП "НАЕК "Енергоатом" (покупець) було укладено договір на постачання товару №53-123-01-19-05586 від 15.07.2019, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код CPV 42950000-0 по ДК 021:2015-Частини універсальних машин (ЗІП до СКО Тапрогге) (товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації №1 (додаток до договору №1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року.

Пунктами 2.1-2.2 договору встановлено, що загальна вартість товару є твердою та складає всього 91 011,36 Євро. За даним договором оплата відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації №1 та виконання постачальником умов п. 3.2, 5.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Пунктом 3.2 договору сторонами передбачено перелік документів, які постачальник надає покупцю

Пункт 3.2 договору передбачає перелік документів, які мають бути надані покупцю разом з продукцією під час її постачання.

Датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС".

Дія терміну цього договору починає свій перебіг з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою, та закінчується 31.12.2020. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього договору, та виконання діючих зобов`язань (п. 12.1-12.3 договору).

Відповідно до специфікації №1 до договору, постачальник зобов`язується поставити покупцю товар на загальну суму 91 011,36 Євро.

На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару, а відповідач прийняв товар, що підтверджується інвойсом від 14.11.2019 та CMR з відмітками митниці.

Як зазначає позивач, у зв`язку із неоплатою відповідачем отриманого товару, позивач направив відповідачу претензію №14 від 29.01.2021 про сплату заборгованості за договором у розмірі 91 011,36 Євро.

Листом за вих. №07/4460/100 від 11.03.2021 відповідач визнав станом на 09.03.2021 зазначену заборгованість та просив перенести строки оплати заборгованості.

Позивач направив відповідачу претензію від 08.04.2021, якою вимагав у відповідача оплатити суду заборгованості за договором та сплату 3% річних за порушення строків оплати.

Відповіді на зазначену претензію матеріали справи не містять.

Спір виник внаслідок того, що позивач здійснив поставку товару, а відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повної оплати товару, з огляду на що позивач просить стягнути заборгованість за спірним договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно ставляться.

Між сторонами укладено договір поставки на постачання товару №53-123-01-19-05586 від 15.07.2019.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач поставив, а відповідач прийняв товар за договором поставки на постачання товару №53-123-01-19-05586 від 15.07.2019 на загальну суму 91 011,36 Євро, що підтверджується інвойсом №DPNAEK-1/2019 від 14.11.2019 та CMR №R24197ME з відмітками митниці.

Як зазначалося, позивач неодноразово звертався до відповідача із претензіями про сплату наявної заборгованості.

У відповідь на претензії відповідач визнав наявну заборгованість та зазначав про те, що у зв`язку із наявною заборгованістю ДП "Гарантований покупець" перед ДП "НАЕК "Енергоатом", суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії, виникла фінансова криза. Враховуючи вищевикладене, відповідач просив позивача розглянути можливість перенесення термінів виконання договірних зобов`язань на максимально можливі терміни.

Матеріали справи свідчать, що позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами сплатити вартість поставленого товару у повному обсязі, однак, вказані вимоги відповідачем були залишені без задоволення.

Крім того, відповідачем не заперечується наявність заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів належної сплати вартості товару відповідачем не надано, доводів позивача відповідач не спростував, а тому оскільки відповідач не сплатив своєчасно та в повному обсязі вартість поставленого йому товару, він допустив порушення зобов`язання та у нього виникла заборгованість, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 91 011,36 Євро підлягають задоволенню.

Судом відхиляються посилання відповідача на те, що порушення строку оплати є наслідком настання економічної кризи, оскільки вказані обставини не є тими, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Також за порушення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2 635,45 Євро.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних та встановлено, що він є арифметично правильним, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних.

Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Компанії MG Klimatechnik GmbH (МГ Кліматехнік ГмбХ) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ - 24584661) на користь Компанії MG Klimatechnik GmbH (МГ Кліматехнік ГмбХ) (вул. Варер-Штрассе 133, 28309, Бремен, Німеччина // Vahrer Strasse 133, 28309, Bremen, Deutschland, номер в торговому реєстрі - HRB 29835 HB, податковий номер - 60 122 14292) суму основного боргу у розмірі 91 011,36 Євро, 3% річних у розмірі 2 635,45 Євро та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 404,71 Євро.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 20.08.2021.

Суддя Н.І. Зеленіна