Рішення № 99122057, 09.08.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/88/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2021 Справа № 908/1420/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовною заявою: акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця”, 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108

до відповідача: Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 3) в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, 69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 128

про стягнення 33 508,45 грн.

без повідомлення (без виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

18.05.21 до господарського суду Запорізької області від акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” (далі АТ “Українська залізниця” в особі РФ “Придніпровська залізниця” АТ “Українська залізниця”) надійшла позовна заява від 14.05.21 № НЮС-01/213 про стягнення з Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” (надалі ДП “Центр державного земельного кадастру” в особі Запорізької РФ ДП “Центр державного земельного кадастру”) 15 465,44 грн. пені та 18 043,01 грн. штрафу за договором від 15.05.20 № ПР/НКМ-20347/НЮ.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/1420/21 між суддями від 18.05.21, вказану позовну заяву визначено до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 24.05.21 по справі № 908/1420/21 позовну заяву АТ “Українська залізниця” в особі РФ “Придніпровська залізниця” АТ “Українська залізниця” від 14.05.21 № НЮС-01/213 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 7 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до господарського суду Запорізької області (з обов`язковим зазначенням № цієї справи) заяви про усунення недоліків позовної заяви разом із:

- належним чином засвідченою копією довіреності від 30.09.20 за реєстровим № 3747 виданої акціонерним товариством “Українська залізниця” Шаповалову С.М та Франтовському М.М.;

- документом, який підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі (2270,00 грн.) або документом, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- в якій необхідно зазначити про наявність у позивача (або іншої особи) оригіналів письмових доказів, копії яких є додатками до позовної заяви.

03.06.21 до суду надійшла заява за вих. від 02.06.21 № НЮС-01/213 про усунення недоліків позовної заяви, якою усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 24.05.21.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви у строк визначений судом, ухвалою від 24.05.21 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1420/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

30.06.21 від відповідача на адресу суду надійшло: клопотання від 23.06.21 № 5/2070 про об`єднання справ № 908/1053/21 та № 908/1420/21 в одне провадження; клопотання від 23.06.21 № 5/2072 про передачу справи № 908/1420/21 за підсудністю до господарського суду міста Києва за місцем знаходження відповідача; відзив від 23.06.21 № 5/2073 на позовну заяву.

Суд розглянув клопотання відповідача про об`єднання справи № 908/1053/21 та справи № 908/1420/21 в одне провадження та відмовив в його задоволенні у зв`язку із наступним.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд, справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Як встановлено, судом ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.05.21 відкрито провадження у справі № 908/1053/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 27.05.21.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 173 ГПК України та початок розгляду справи № 908/1053/21 по суті 27.05.21, в той час, як клопотання відповідача від 23.06.21 № 5/2070 про об`єднання справ № 908/1053/21 та № 908/1420/21 в одне провадження надійшло до суду лише 24.06.21, тобто після початку розгляду справи № 908/1053/21 по суті, судом відмовлено в його задоволенні.

Також судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 23.06.21 № 5/2072 про передачу справи № 908/1420/21 за підсудністю до господарського суду м. Києва з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 4 ГПК України закріплено, що право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч. 1 ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням (ч. 3 ст. 29 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу.

Предметом спору у справі № 908/1420/21 є стягнення пені та штрафу з відповідача за порушення строків надання послуг за договором від 15.05.20 № 20347/НЮ.

Як свідчить зміст договору від 15.05.20 № 20347/НЮ, його сторонами є замовник – акціонерне товариство “Українська залізниця” та виконавець – Запорізька регіональна філія Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, в особі директора філії Дорожко К.О., що діє на підставі довіреності № 104 від 30.03.20.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, до реєстру внесено інформацію щодо філій ДП “Центр державного земельного кадастру”, зокрема: місцезнаходженням Запорізької регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, ідентифікаційний код філії 26468522 є: 69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 128.

Наведене дає підстави для висновку про те, що спір у даній справі виник з діяльності філії юридичної особи, яка знаходиться у м. Запоріжжя.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням філії “ЗАПОРІЗЬКА” ПНВК “ІНТЕРБІЗНЕС” є: 70406, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3.

Як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 29 ГПК України, єдиною умовою для пред`явлення позову за місцезнаходженням філії юридичної особи є виникнення спору саме з діяльності такої філії.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю до іншого суду, оскілки позов у справі № 908/1420/21 прийнято судом до свого провадження з додержанням правил підсудності.

Приймаючи до уваги, що відзив від 23.06.21 № 5/2073 на позовну заяву відповідачем подано до суду з дотриманням строку визначеного ухвалою про відкриття провадження по цій справі та з доказами його надіслання на адресу іншого учасника справи, судом прийнято до розгляд відзив на позовну заяву.

Як вбачається із відзиву від 23.06.21 № 5/2073 на позовну заяву, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі посилаючись на те, що затримка у виконанні послуг відбулась з вини замовника, який не надав вчасно дозволи на початок надання послуг. А тому, строк зобов`язання має бути відстрочений на час прострочення Замовника. Також відповідач вказує, що послуги за договором станом на цей час надані у повному обсязі, що свідчить про добросовісне виконання виконавцем своїх обов`язків за договором. У зв`язку із зазначеним та з урахуванням положень ст.ст. 220, 221 ГК України та ст.ст. 612, 613 ЦК України, відповідач вважає, що послуги за договором надані виконавцем у строк, встановлений договором, і як наслідок вважає, що підстави для нарахування штрафних санкцій виконавцю відсутні.

Згідно із ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на викладене, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд господарським судом Запорізької області справи № 908/1420/21 у порядку спрощеного позовного проведення без виклику учасників справи, а також враховуючи, що відповідачем не надано до суду заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, позивач правом надати відповідь на відзив не скористався у строк встановлений ухвалою про відкриття провадження у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, а також враховуючи викладені відповідачем у відзиві заперечення на позовну заяву, суд

ВСТАНОВИВ:

15.05.20 згідно повідомлення про намір укласти договір за процедурою відкритих торгів № ЦБД UA-2020-03-12-001978-b акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Укрзалізниця” (Замовник) та Запорізькою регіональною філією Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” (Виконавець) укладено договір № ПР/НКМ-20347/НЮ (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1.) Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, розроблення документації із землеустрою, необхідної для формування земельних ділянок та забезпечення реєстрації ділянок в Державному земельному кадастрі та реєстрації права постійного користування за АТ “Укрзалізниця” в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в установленому законом порядку, а Замовник – прийняти такі послуги та оплатити їх відповідно до розрахунку вартості послуг.

Результатом надання послуг є – витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, який підтверджує право постійного користування земельною ділянкою АТ “Укрзалізниця”, та який Виконавцем передається Замовнику (п.1.2).

У п. 1.3. договору визначено, що зазначені послуги включають в себе склад послуг та робіт, визначений в п. 6 Додатку 1.1. до цього договору (Технічне завдання).

Згідно із п. 1.4. договору, з метою розроблення документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельних ділянок, Виконавець має виконати обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні проектні та проектно-вишукувальні роботи (роботи із землеустрою).

Сума договору становить 298 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 49 666,67 грн. (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, послуги надаються структурному підрозділу “Запорізька дистанція захисних лісонасаджень” регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Укрзалізниця” на ділянки за адресами: Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, Лінія Москва-Севастополь, ст. Вільнянськ, 1081 км; Запорізька обл., Вільнянський район, м. Вільнянськ, Лінія Вільнянськ-Запоріжжя Ліве, Запорізька обл., м. Бердянськ, Лінія Чаплине-Бердянськ та структурному підрозділу “ Пологівське локомотивне депо” регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Укрзалізниця” на ділянку за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Чернишевського – вул. Новоросійська, 4/76.

Згідно із п. 4.2. договору, Виконавець надає послуги з моменту отримання письмової рознарядки Замовника в строк не пізніше 31.08.20.

Пунктом 4.3. договору передбачено надання послуг, визначених у п. 1.1. тільки на підставі наданої письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності Замовника до отримання послуг .

Відповідно до підпунктів 5.3.1. та 5.3.2. п. 5.3. договору, Виконавець зобов`язаний: забезпечити надання послуг у строки, встановлені даним договором; забезпечити своєчасну передачу Замовнику витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, який підтверджує реєстрацію за Замовником право постійного користування земельною ділянкою.

Пунктом 8.2. договору закріплено, що усі суперечки та розбіжності між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв`язуються у відповідності до законодавства України в господарському суді за місцем знаходження відповідача.

Відповідно до п. 13.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.11.20, а в частині грошових зобов`язань до повного виконання.

У Додатками №№1.1, 1.2., 1.3, 1.4. та 1.5. до договору є Технічне завдання, Календарний план надання послуг, Кошторис вартості послуг, Перелік земельних ділянок та Зведений кошторис.

Як свідчать наявні у справі докази (описи вкладення у цінний лист), позивачем на адресу відповідача 08.07.20 надіслано листи (рознарядки) від 03.07.20 № Н3-1/НЗТ-1-3/245, від 03.07.20 № Н3-1/НЗТ-1-3/250, від 03.07.20 № НЗ-1/НЗТ-1-3/2 на виконання послуг згідно з договором від 15.05.20 № Пр/НКМ-20347/НЮ у термін по 31.08.20.

18.11.20 позивачем на адресу Запорізької регіональної філії ДП “Центр державного земельного кадастру” надіслано претензію від 18.11.20 № НКМ-07/1067 про сплату штрафних санкції по договору від 15.05.20 № Пр/НКМ-20347/НЮ у загальній сумі 33 508,45 грн. з підстав надання відповідачем послуг 30.10.20, тобто з порушенням строку встановленого п.4.2. договору.

Відповіді на вказану претензію відповідач не надав, штрафні санкції не сплатив. Докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом про стягнення з відповідача 15 465,44 грн. пені та 18 043,01 грн. штрафу за договором від 15.05.20 № ПР/НКМ-20347/НЮ, що разом складають суму 33 508,45 грн.

Норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін та висновок суду.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України (ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За змістом ч. 2 ст. 11 та ст. 629 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, які є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено у статтях 525, 526 ЦК України.

Спірні правовідносини сторін виникли на підставі договору від 15.05.20 № ПР/НКМ-20347/НЮ, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України закріплено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 4.2. договору від 15.05.20 № ПР/НКМ-20347/НЮ про надання послуг сторонами визначено, що Виконавець має надати послуги з моменту отримання письмової рознарядки Замовника в строк не пізніше 31.08.20.

Згідно з п. 4.3.5. договору, акт наданих послуг, підписаний Виконавцем, у двох примірниках надається Виконавцем на підпис Замовнику після надання послуг у повному обсязі та отриманні документів, згідно п. 1.2. цього договору, але не пізніше кінцевого строку надання послуг, передбаченим п. 4.2. цього договору.

Як встановлено судом позивачем на адресу відповідача 08.07.20 надіслано листи (рознарядки) від 03.07.20 № Н3-1/НЗТ-1-3/245, від 03.07.20 № Н3-1/НЗТ-1-3/250, від 03.07.20 № НЗ-1/НЗТ-1-3/2 на виконання послуг згідно з договором від 15.05.20 № Пр/НКМ-20347/НЮ у термін по 31.08.20.

Отримання відповідачем вказаних листів-рознарядок не заперечувалось відповідачем.

Крім того, з підстав порушення відповідачем п. 4.2. договору від 15.05.20 № Пр/НКМ-20347/НЮ позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 18.11.20 № НКМ-07/1067 про сплату штрафних санкції у загальній сумі 33 508,45 грн.

Отримання відповідачем вказаної претензії також не заперечувалось відповідачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У матеріалах справи відсутні та сторонами до суду не надано акту наданих послуг підписаного сторонами за договором, а також докази того, що такий акт був наданий Виконавцем на підпис Замовнику після надання послуг у повному обсязі, як і доказів отримання Замовником від виконавця документів згідно п. 1.2. цього договору – витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, який підтверджує право постійного користування відповідними земельними ділянками АТ “Укрзалізниця”.

Крім того, судом враховано, що у відзиві на позовну заяву відповідач визнає затримку у наданні послуг за договором від 15.05.20 № ПР/НКМ-20347/НЮ.

Доводи відповідача про те, що затримка у надані послуг сталась з вини позивача, судом не приймаються до уваги, оскільки за умовами пп. 5.4.3. п. 5.4. договору Виконавець має право у разі невиконання зобов`язань Замовником (у т.ч. щодо надання Виконавцю всієї необхідної для надання послуг документації, яка наявна у Замовника) достроково розірвати даний договір, письмово повідомивши про це замовника за 5 робочих днів до розірвання.

Разом з тим, посилаючись на затримку у надані послуг та їх повному виконані (на час складання відзиву) відповідачем до суду не надано доказів, які б свідчили про те, що він звертався до Замовника із листом про надання необхідних для надання послуг документів та/або з листом про дострокове розірвання договору через невиконання зобов`язань Замовником. Обставини та докази того, коли і як відповідач отримав від позивача необхідні документи у відзиві також відсутні.

А тому, суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що мало місце прострочення кредитора та, як наслідок, у суду підстави вважати, що відповідач вжив всіх належних заходів для належного виконання зобов`язання (наданню послуг) у строк по 31.08.20 включно.

Позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання господарського зобов`язання 15 465,44 грн. пені за період з 01.09.20 - 30.10.20 та 18 043,01 грн. штрафу за прострочення понад 30 днів.

Згідно із п. 6.2. договору у випадку порушення виконавцем строків надання послуг, передбачених договором, виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості несвоєчасно наданих послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України закріплено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 ГК України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором у строк по 31.08.20, позивач, відповідно до умов договору і положень чинного законодавства, має право на застосування штрафних санкцій до відповідача.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок пені та штрафу викладений у позовній заяві (уточнена), суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 15 465,44 грн. пені за період з 01.09.20 - 30.10.20 та 18 043,01 грн. штрафу за прострочення понад 30 днів.

Як наслідок, судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача до відповідача про стягнення 15 465,44 грн. пені та 18 043,01 грн. штрафу за договором від 15.05.20 № ПР/НКМ-20347/НЮ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, ч.4 ст. 240, ст.ст.247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, ідентифікаційний код юридичної особи 21616582 (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 3) в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, ідентифікаційний код філії 26468522 (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 128) на користь акціонерного товариства “Українська залізниця”, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815 (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, ідентифікаційний код філії 40081237 (49038, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 108) - 15 465 (п`ятнадцять тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн. 44 коп. пені, 18 043 (вісімнадцять тисяч сорок три) грн. 01 коп. штрафу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” та п. 4 розділу X “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ”ГПК України.

На підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення.

Повний текст рішення складено 19.08.21.

Суддя В.Л. Корсун