Рішення № 99121998, 16.08.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/315/21

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Веркалець У.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Оборський Я.В., адвокат, довіреність №14-110 від 27.04.21 р. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія " Нафтогаз України" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (м.Малин)

про стягнення 5 064 577,50 грн

Процесуальні дії по справі.

Господарським судом Житомирської області за правилами загального позовного провадження ухвалою суду від 29.03.21р. відкрито провадження за позовом АТ "НАТ "Нафтогаз України" до ТОВ "Малин Енергоінвест" про стягнення 5 064 577, 50 грн заборгованості за поставлений природний газ. Перше підготовче засідання призначено на 20.04.21 р. о 11:00.

Сторони про дату, час та місце підготовчого засідання 20.04.21р. повідомлені належним чином. Відповідачем вимоги ухвали суду про відкриття від 29.03.21 р. станом на 20.04.21 р. не виконані.

Ухвалою суду від 20.04.21р. відкладено підготовче засідання на 12:00год. 20.05.21р. Відповідачу ухвалено належним чином виконати п. 4 резолютивної частини ухвали суду від 29.03.21 р.

Ухвалою суду від 07.05.21р. прийнято до розгляду відзив ТОВ "Малин Енергоінвест" на позов від 29.04.21р. (вх. № г/с 9217/21 від 29.04.21р.) Ухвалено повернути без розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ "Малин енергоінвест" від 29.04.21р. ( вх. № г/с 510/21 від 29.04.21р.) до АТ "НАК "Нафтогаз "України" про визнання відсутнім права визначати ціну природного газу у визначений спосіб.

Ухвалою суду від 20.05.21р. відкладено підготовче засідання на 16:00год. 14.06. 21р. Встановлено позивачу строк до 08.06.21 для подання до суду та на адресу відповідача письмово викладених заперечень (аргументів, міркувань) щодо поданого відповідачем клопотання про залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - КМУ, АМКУ.

Ухвалою суду від 14.06.21р. відмовлено ТОВ "Малин енергоінвест" у задоволенні клопотання від 20.05.21р. ( вх. № г/с 10552 від 20.05.21р.) про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України та Антимонопольний комітет України.

Ухвалою суду 07.07.21р. відмовлено ТОВ "Малин енергоінвест" у задоволенні клопотання від 05.07.2021р. (вх. № 02-44/1140/21) про зупинення провадження у справі № 906/315/21 до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/9367/21.

Одночасно закрито підготовче провадження та призначено справу №906/315/21 до судового розгляду по суті на 15:30год. 16.08. 2021р.

В день проведення судового засідання на електронну пошту суду надійшло не підписане ЕЦП клопотання ТОВ "Малин Егергоінвест" ( вх. № г/с 17001 від 16.08.21р.) про його відкладення з підстав перебування керівника товариства у відпустці, відсутності у начальника служби Нестеренка М.В. доручення на представництво інтересів товариства у суді.

Представник позивача заперечив проти відкладення першого судового засідання з підстав неявки представника відповідача, оскільки представництво інтересів товариства у підготовчому провадженні забезпечував адвокат Довгалюк Р.О. , а не керівник юридичної особи чи інша уповноважена ним особа, та що неявка представника сторони спору не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні свого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді згідно з § 2 "Представники" Глави 4 "Учасники судового процесу" розділу І "Загальні положення" ГПК України. Неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 13, 74, 80 ГПК України), тоді як на підтвердження викладених в цьому клопотанні обставин не долучено жодних доказів. Участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 07.07.2021 на 16.08.2021, обов`язковою не визнавалася.

Суд розглянув справу по суті у судовому засіданні 16.08.2021р. за наявними у ній матеріалами у присутності представника позивача.

Заслухавши вступне слово представника позивача, оголосивши стислий зміст відзиву відповідача , безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, заслухавши виступ представника у судових дебатах, після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія АТ "Нафтогаз України" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" про стягнення 5064577,50грн заборгованості за поставлений природний газ в межах Договору постачання природного газу № 5279/18-ТЕ-10 від 04.10.2018р. ( надалі у тексті - Позивач, Відповідач та Договір).

Постановою КМУ від 06.03.2019 № 226 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" перейменовано в АТ "НАК "Нафтогаз України".

На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 6777473,05грн у період жовтня 2018-квітня 2019, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, копія яких додані до позову.

Позивач доводить, що в порушення умови пункту 5.1 Договору ( в редакції Додаткової угоди №4 від 23.11.2018 року) щодо проведення остаточного розрахунку за фактично переданий газ до 25 числа (включно) місяця , наступного за місяцем постачання газу, Відповідач зобов`язання належним чином не виконав. Так, оплату за переданий природний газ Відповідач здійснив лише частково на суму 1712895,55грн ( з них 197400,00грн переведені на нового боржника - ОСББ "Рідний дім ОСББ" ) та не виконав на суму 5064577,50грн. З посиланням на ст. ст. 173, 174 ГК України, ст. 509, 526, 655, 692 ЦК України, Позивач просить стягнути основний борг у заявленій сумі з Відповідача в судовому порядку, а також відшкодувати понесені судові витрати.

У відзиві на позовну заяву (вх. г/с №9217/21 від 29.04.21р.) Відповідач позовні вимоги не визнає з тих підстав, що Позивачем неправомірно визначено ціну постачання природного газу у спірний період за 1000 куб. м, внаслідок її завищення в порівняні з дійсною ціною, яка без ПДВ становила 5 917,52грн, а не 6 235,51грн, як було визначено Позивачем.

У відповіді на відзив (вх. г/с №10095 від 13.05.21р.) Позивач зазначає, що із доводами, викладеними у відзиві не погоджується із тих підстав, що Відповідачем було схвалено умови Додаткової угоди №3 до договору постачання природного газу №5279/18-ТЕ-10 від 04.10.2018 року, у якій визначалася ціна природного газу за спірний період. Крім того, відповідачем було прийнято поставлений природний газ, підписано акти приймання-передачі, проведено часткову оплату за прийнятий від АТ "НАК "Нафтогаз України" природний газ.

У запереченні на відповідь на відзив (вх. г/с №10552 від 20.05.21) Відповідач наполягає на необґрунтованості посилання Позивача на ціну 8981,00грн за 1 тис. м. куб газу, адже цей показник не є правильним, з тієї точки зору , що Кабінет Міністрів України ціну базову (Цбаз) зазначив у словесному вираженні і ідентифікує цей показник, як "середня арифметична ціна продажу /постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" для промислових споживачів, за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла з 1 липня 2018р. по 30 вересня 2018р." Тобто зазначення такого показника , як 8981,00грн за 1 тис. м. куб газу не відповідає дійсному результату розрахунку вирахування середньо арифметичної ціни газу, відповідно до вимог Положення №867, затвердженого Постановою КМУ від 19.10.2018 р. Беручи до уваги висловлені обґрунтування, Відповідач вважає, що доводи Позивача про те, що ціна зафіксована в правочині - додаткових угодах, не можуть вважатись обґрунтованими твердженнями, з тієї точки зору, що ціна є істотною умовою договору; нікчемним правочином є правочин, який не відповідає, зокрема, ч.1 ст. 203 ЦК України, тобто правочин не може суперечити актам цивільного законодавства , яким є Положення № 867. З цих підстав, Відповідач просить у позові відмовити.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04 жовтня 2018року між ПАТ "НАТ "Нафтогаз України" (надалі у тексті - Постачальник ) та ТОВ "Малин Енергоінвест" ( надалі у тексті - Споживач) укладено договір постачання природного газу № 5279/18-ТЕ-10 ( надалі у тексті - Договір № 5279/18-ТЕ-10).

У преамбулі Договору № 5279/18-ТЕ-10 сторони погодили, що при виконанні його умов керуватимуться Законом України "Про ринок природного газу", Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою КМУ від 22.03.17р. №187 ( надалі у тексті - Положення № 187), іншими нормативно-правовими актами.

У п.5.1 Договору № 5279/18-ТЕ-10 сторони погодили , що ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюються Положенням.

У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства , вона є обов`язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.

За умовою п.5.2 Договору № 5279/18-ТЕ-10 ціна за 1000куб.м газу на дату його укладення разом з ПДВ становить 5930,40 грн.

Постачальник за актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2018р. передав Споживачу у власність природний газ в обсязі 25,906 тис. куб.м на загальну суму 153632,94грн. Як достовірно встановлено судом, у жовтні 2018року Постачальником поставлено Споживачу природний газ за договірною ціною на рівні 5 930,40грн за 1000куб.м газу згідно з договірною умовою п. 5.2 Договору № 5279/18-ТЕ-10 та згідно Положення № 187.

Постановою КМУ від 19.10.2018 р. № 867 ( чинна з 01.11.2018р.) затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу ( надалі у тексті - Положення № 867).

У п. 12 Положення № 867 було передбачено з 1 листопада 2018 р. по 31 грудня 2019 р. (включно) НАК “Нафтогаз України” здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за ціною (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, які підлягають обов`язковій оплаті відповідно до умов договорів транспортування та розподілу природного газу), що розраховується за такою формулою: Ц = (Цбаз х Кд), де Ц - ціна продажу/постачання природного газу; Цбаз - середня арифметична ціна продажу/постачання природного газу НАК “Нафтогаз України” для промислових споживачів, за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла з 1 липня 2018 р. по 30 вересня 2018 р. (8981 гривня за 1000 куб. метрів згідно з прейскурантом на природний газ із ресурсів НАК “Нафтогаз України”); Кд - коефіцієнт дисконту, що дорівнює: 0,6943 - для розрахунку ціни природного газу з 1 листопада 2018 року; 0,8 - для розрахунку ціни природного газу з 1 травня 2019 року.

31 жовтня 2018 року між Постачальником та Споживачем укладено додаткову угоду № 3 до Договору № 5279/18-ТЕ-10 у преамбулі якого сторони погодили керуватись Положенням № 867 та замінили по тексту договору слова "пункт 12 Положення" словами "пункт 11 Положення" у відповідному відмінку ( надалі у тексті - Додаткова угода № 3).

У Додатковій угоді № 3 сторони виклали з 01.11.2018р. пункти 5.2 та 5.3 розділу 5 "Ціна природного газу" у наступній редакції:" 5.2. Ціна за 1000куб. м.газу з 01.11.2018р. становить з ПДВ 7482,61грн. 5.3 Постачання природного газу споживачеві за ціною, визначеною в пункті 5.2 цього договору , здійснюється за умови дотримання вимог пункту 11 Положення".

У Додатковій угоді № 3 сторони домовились, що Договору № 5279/18-ТЕ-10 в частині реалізації природного газу діє з 01.10.18р. до 30.11.2018р. , а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Постачальник за актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2018р. передав Споживачу у власність природний газ в обсязі 172,018 тис. куб. м на загальну суму 1287143,95грн. Як достовірно встановлено судом, у листопаді 2018року Постачальником поставлено Споживачу природний газ за договірною ціною на рівні 7482,61грн за 1000куб.м газу згідно з договірною умовою п. 5.2 Договору № 5279/18-ТЕ-10 в редакції Додаткової угоди №3 та згідно Положення № 867.

23 листопада 2018року між Постачальником та Споживачем укладено додаткову угоду №4 до Договору № 5279/18-ТЕ-10 у преамбулі якої сторони підтвердили свою домовленість керуватися Положенням № 867 та конкретизували інші нормативно-правові акти, які визнають обов`язковими до застосування.

У Додатковій угоді № 4 сторони виклали розділи 1-12 Договору № 5279/18-ТЕ-10 в новій редакції ( надалі у тексті - Договір № 5279/18-ТЕ-10 в редакції додаткової угоди № 4).

У п. 4.1 розділу 4 "Ціна природного газу" Договору № 5279/18-ТЕ-10 в редакції додаткової угоди № 4 сторони домовились, що ціна ( без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу , відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором , встановлюється Положенням ( в даному випадку - Положенням № 867).

У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для Сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.

За умовою п. 4.2 розділу 4 "Ціна природного газу" Договору № 5279/18-ТЕ-10 в редакції додаткової угоди № 4 ціна за 1000 куб.м газу становить з ПДВ 7482,61грн.

У п.11.1 розділу 11 "Строк дії Договору" Договору № 5279/18-ТЕ-10 в редакції додаткової угоди № 4 сторони погодили, що в частині постачання природного газу договір діє до 30.04.2019року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додаткова угода № 4 для сторін спору набула чинності з 01 грудня 2018року.

Позивач на виконання умов Договору, передав у власність Відповідача природний газ за період грудня 2018- квітня 2019, що підтверджується первинними документами, які оцінено судом як належні та допустимі докази.

Постачальник за актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2018р. передав Споживачу у власність природний газ в обсязі 196,894 тис. куб. м на загальну суму 1473281,41грн. Як достовірно встановлено судом, у грудні 2018року Постачальником поставлено Споживачу природний газ за договірною ціною на рівні 7482,61грн за 1000куб.м газу згідно з договірною умовою п. 4.2 розділу 4 "Ціна природного газу" Договору № 5279/18-ТЕ-10 в редакції додаткової угоди № 4 та згідно Положення № 867.

Постачальник за актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2019р. передав Споживачу у власність природний газ в обсязі 224,782 тис. куб. м на загальну суму 1681956,49грн. Як достовірно встановлено судом, у січні 2019року Постачальником поставлено Споживачу природний газ за договірною ціною на рівні 7482,61грн за 1000куб.м газу згідно з договірною умовою п. 4.2 розділу 4 "Ціна природного газу" Договору № 5279/18-ТЕ-10 в редакції додаткової угоди № 4 та згідно Положення № 867.

Постачальник за актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2019р. передав Споживачу у власність природний газ в обсязі 143,793 тис. куб. м на загальну суму 1075947,23грн. Як достовірно встановлено судом, у лютому 2019року Постачальником поставлено Споживачу природний газ за договірною ціною на рівні 7482,61грн за 1000куб.м газу згідно з договірною умовою п. 4.2 розділу 4 "Ціна природного газу" Договору № 5279/18-ТЕ-10 в редакції додаткової угоди № 4 та згідно Положення № 867.

Постачальник за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019р. передав Споживачу у власність природний газ в обсязі 129,521 тис. куб. м на загальну суму 969155,39грн. Як достовірно встановлено судом, у березні 2019року Постачальником поставлено Споживачу природний газ за договірною ціною на рівні 7482,61грн за 1000куб.м газу згідно з договірною умовою п. 4.2 розділу 4 "Ціна природного газу" Договору № 5279/18-ТЕ-10 в редакції додаткової угоди № 4 та згідно Положення № 867.

Постачальник за актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2019р. передав Споживачу у власність природний газ в обсязі 18,223 тис. куб. м на загальну суму 136355,64грн. Як достовірно встановлено судом, у квітня 2019року Постачальником поставлено Споживачу природний газ за договірною ціною на рівні 7482,61грн за 1000куб.м газу згідно з договірною умовою п. 4.2 розділу 4 "Ціна природного газу" Договору № 5279/18-ТЕ-10 в редакції додаткової угоди № 4 та згідно Положення № 867.

Постачальник визнає, що Споживач за отриманий природний газ на загальну суму 6777473,05 грн сплатив 1712895,55грн, борг складає 5064577,50грн. Відповідач позов не визнає, оскільки вважає, що Кабінет Міністрів України ціну базову (Цбаз) зазначив у словесному вираженні і ідентифікує цей показник, як "середня арифметична ціна продажу /постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" для промислових споживачів, за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла з 1 липня 2018р. по 30 вересня 2018р." Тобто зазначення такого показника , як 8981,00грн за 1 тис. м. куб газу не відповідає дійсному результату розрахунку вирахування середньо арифметичної ціни газу, відповідно до вимог Положення №867, затвердженого Постановою КМУ від 19.10.2018 р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Приписи частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити, зокрема, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами (п.7.9 постанови ВПВС від 01.06.2021р. у справі № 910/12876/19).

Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором ( ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 р. № 329-VIII в редакції, що діяла до 17.11.20219р. ( надалі у тексті - Закон № 329-VIII).

Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом ( ч.2 ст. 12 Закону № 329-VIII).

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу ( ч.3 ст. 12 Закону № 329-VIII).

Договір постачання повинен містити, зокрема, такі істотні умови як обов`язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем.

Судом встановлено, що у преамбулі Договору № 5279/18-ТЕ-10 сторони погодили, що при виконанні його умов керуватимуться Законом України "Про ринок природного газу", Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою КМУ від 22.03.17р. №187 ( надалі у тексті - Положення № 187), іншими нормативно-правовими актами.

Постановою КМУ від 19.10.2018 р. № 867 ( чинна з 01.11.2018р.) затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу ( надалі у тексті - Положення № 867).

У п. 12 Положення № 867 було передбачено з 1 листопада 2018 р. по 31 грудня 2019 р. (включно) НАК “Нафтогаз України” здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за ціною (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, які підлягають обов`язковій оплаті відповідно до умов договорів транспортування та розподілу природного газу), що розраховується за такою формулою: Ц = (Цбаз х Кд), де Ц - ціна продажу/постачання природного газу; Цбаз - середня арифметична ціна продажу/постачання природного газу НАК “Нафтогаз України” для промислових споживачів, за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла з 1 липня 2018 р. по 30 вересня 2018 р. (8981 гривня за 1000 куб. метрів згідно з прейскурантом на природний газ із ресурсів НАК “Нафтогаз України”); Кд - коефіцієнт дисконту, що дорівнює: 0,6943 - для розрахунку ціни природного газу з 1 листопада 2018 року; 0,8 - для розрахунку ціни природного газу з 1 травня 2019 року.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2018 року між Постачальником та Споживачем укладено додаткову угоду № 3 до Договору № 5279/18-ТЕ-10 у преамбулі якого сторони погодили керуватись Положенням № 867 та замінили по тексту договору слова "пункт 12 Положення" словами "пункт 11 Положення" у відповідному відмінку ( надалі у тексті - Додаткова угода № 3).

23 листопада 2018року між Постачальником та Споживачем укладено додаткову угоду №4 до Договору № 5279/18-ТЕ-10 у преамбулі якої сторони підтвердили свою домовленість керуватися Положенням № 867 та конкретизували інші нормативно-правові акти, які визнають обов`язковими до застосування.

У Додатковій угоді № 4 сторони виклали розділи 1-12 Договору № 5279/18-ТЕ-10 в новій редакції ( надалі у тексті - Договір № 5279/18-ТЕ-10 в редакції додаткової угоди № 4).

У п. 4.1 розділу 4 "Ціна природного газу" Договору № 5279/18-ТЕ-10 в редакції додаткової угоди № 4 сторони домовились, що ц і н а ( без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу , відповідно до Податкового кодексу України) та п о р я д о к з м і н и ц і н и на природний газ, який постачається за цим Договором , в с т а н о в л ю є т ь с я Положенням ( в даному випадку - Положенням № 867).

Відповідач у відзиві на позов визнає, що договірні відносини врегульовані також Положенням № 867, яке містило наступну умову:" Це Положення....не позбавляє виробників теплової енергії права обирати постачальника природного газу і права придбавати природний газ за цінами, що вільно встановлюються сторонами договору постачання природного газу згідно із Законом України "Про ринок природного газу".

Разом з тим, Відповідач таким правом не скористався, оскільки вважав прийнятними для застосування інші умови Положення № 867, визначені у п. 11, згідно з яким виробник теплової енергії мав право з 1 листопада 2018 р. по 1 травня 2020 р. придбавати природний газ для всіх категорій використання природного газу у НАК “Нафтогаз України” у разі виконання певних умов за цінами, визначеними відповідно до пунктів 12 і 13 цього Положення, на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії.

Відповідач звертає увагу, що ціна продажу/постачання природного газу Позивачем для промислових споживачів , за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла з 1 липня 2018р. по 30 вересня 2018р. розміщена на офіційному веб-сайті Позивача , є публічно доступною і була такою: липень 2018р. -8294,00грн, серпень 2018р. - 8442,00грн, вересень 2018р.-8833,00грн, середньоарифметична ціна - 8523,00грн. У разі застосування Кд - коефіцієнту дисконту, що дорівнює 0,6943 , ціна природного газу мала складати без ПДВ 5917,52 грн, з ПДВ- 7101,02грн відповідно. Натомість Позивач, застосувавши ціну 8981,00грн за 1000 куб. метрів згідно з прейскурантом на природний газ із ресурсів НАК “Нафтогаз України” на підставі п.12 Положення № 867 та Кд - коефіцієнту дисконту, що дорівнює 0,6943, визначив ціну природного газу без ПДВ у розмірі 6235,51грн, з ПДВ- 7482,61грн відповідно. З посиланням на ч. 2 ст. 13 та ч.3 ст. 16 ЦК України, відповідач вважає, що у позові слід відмовити, оскільки при визначенні ціни вартості природного газу Позивач допустив зловживання правом.

Відхиляючи доводи Відповідача суд виходить з наступного.

Так, у ч.2 ст. 13 Закону № 329-VIII встановлено, що споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (постанова ВС у складі ОП КЦС від 23.01.2019р. у справі № 355/385/17).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню ( постанова ВПВС від 19.06.2019р. у справі № 643/17966/14-ц). Окрім того, положення норм постанов Кабінету Міністрів України є обов`язковими для учасників розрахунків, виходячи з їх змісту. Отже, строки та порядок здійснення розрахунків за природний газ, у тому числі критерії визначення його ціни визначаються саме нормами постанови, якою затверджено Положення № 867.

За загальним правилом ч. 1 ст. 74 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Правова позиція сторони спору має значення , водночас не є такою, що створює підстави для відмови у позові, який ґрунтується виключно на договірних засадах.

Щодо розподілу судового збору

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи ( ч.1 ст. 123 Кодексу).

У спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч.1 ст. 129 Кодексу).

При зверненні з цим позовом до суду про стягнення 5064577,50грн АТ "НАК"Нафтогаз України" сплатило судовий збір в розмірі 75968, 66 грн платіжним дорученням № 0000016006 від 18.03.2021р.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (11601, Житомирська обл., місто Малин, вул. Українських Повстанців, будинок 25А, код ЄДРПОУ 37555721) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія " Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720):

- 5 064 577,50грн основного боргу;

- 75 968, 66грн судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 19.08.21

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у4 справу, 2-3 - сторонам (рек. з пов.)