Рішення № 99121741, 20.08.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2021 Справа № 904/5850/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС", м. Дніпро

про стягнення вартості нафтопродуктів у розмірі 61 635,31грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС" (далі - Відповідач) про стягнення вартості нафтопродуктів у розмірі 61635,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором зберігання нафтопродуктів №240/01-09 від 01.08.2019 в частині повернення “мертвих залишків” нафтопродуктів позивачу чи компенсації їх вартості.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву за змістом якого зазначив, що згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів від 03.03.2021 книжкові залишки пального складають 2427 кг., з яких: бензин А92 – 1362 кг., бензин А95 – 397 кг., дизельне пальне - 668кг. Залишки за актами приймання-передачі після останнього надходження палива склали бензин А92 – 147161 кг. станом на 28.12.2020, бензин А95 – 137719 кг. станом на 17.02.2021, дизельне пальне - 732 180 кг. станом на 12.02.2021. З вказаного часу нових надходжень палива не було, і паливо видавалося виключно в автоцистерни відповідно до пункту 4.3.5.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.

Калібрування автомобільних цистерн до 01.07.2020 відбувалось у відповідності до типового положення “Р50-059-95 Метрологія. Автоцистерни калібровані. Методи та засоби повірки.”, а з 01.07.2020 у відповідності до ДСТУ 8875:2019 “Методологія. Автомобільні цистерни для нафтопродуктів. Методика повірки. У відповідності до обох методологій повірки відносна похибка калібрування, що наведена у свідоцтві про державну метрологічну атестацію автоцистерн, складає +/- 0,5%. Для об`ємів видачі, що наведені вище відносна похибка видачі складає: бензин А92 – 736кг.(147 161 * 0,5%), бензин А95 – 689кг.(137 719 * 0,5%), дизельне пальне - 3661кг. (732 180 * 0,5%). Як зазначає відповідач, за його підрахунками, книжкові залишки по бензину А-95 складають 0,29% , дизельного пального складають 0,09%, що суттєво менше від 0,5% - відносно похибки видачі в автоцистерни.

Таким чином, Відповідач вважає, що його зобов`язання по видачі по бензину А-95 та дизпаливу переданих на зберігання, виконані в повному обсязі. По бензину А-92, відповідач вказує на те, що книжкові залишки, що перевищують відносну похибку видачі в автоцистерни по даному виду палива складають 626 кг. (1362 кг (об`єм відповідно до акту) – 736 кг. (похибка), а вартість пального складає: 15 753,42 грн. (0,626 * 25165,21).

Крім того, відповідач зазначив, що Позивач має заборгованість з оплати вартості послуг зберігання за договором в сумі 26 134,23 грн., в зв`язку із чим, за мінусом заборгованості Відповідача – 15 753,42 грн., борг позивача перед відповідачем складає 10 380,81 грн. (26 134,23 грн. – 15 753,42 грн.).

Позивач подав відповідь на відзив в якій зазначив, що умовами договору не передбачено застосування жодних похибок вимірювання чи коефіцієнтів при розрахунку вартості «мертвих залишків», тому заперечення відповідача щодо зменшення їх кількості та вартості є необґрунтованими.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техметалосервіс" (далі - зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД" (далі - поклажодавець) укладений договір зберігання нафтопродуктів №240/01-19.

Відповідно до п.1.1 договору, зберігач зобов`язується за плату надавати поклажодавцю послуги по прийманню, зливу, відвантаженню та зберіганню нафтопродуктів (надалі-товар) протягом строку дії даного договору.

Асортимент і кількість товару, переданого на зберігання, визначається в актах прийому-передачі товару на зберігання (пункт 1.2 договору.)

Згідно із п. 1.3. договору, товар зберігається на складському комплексі (далі нафтобаза), розташованому за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Заводська, 25 в.

Пункт 1.4 договору, зберігання товару за цим договором здійснюється зберігачем з моменту прийняття товару, до моменту повернення товару зі зберігання за фактом пред`явлення вимоги поклажодавця. Початок і закінчення терміну зберігання визначається відповідно з цим договором.

Відповідно до пункту 2.2 договору, товар, переданий на зберігання, не переходить у власність до зберігача і повинен бути повернений на першу вимогу поклажодавця.

Дата акту приймання (злива) товару за формою 5-НП (додаток №1 до інструкції) є датою прийняття товару на зберігання (пункт 2.3 договору).

Пункт 2.9 договору, прийом – передача товару здійснюється представниками сторін за фактичною кількістю визначеним з використанням непрямого методу статичного вимірювання маси (далі – об`ємно-масовий метод).

Передача партії товару на зберігання оформляється актом прийому-передачі товару на зберігання. Який складається у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, на підставі акту приймання (зливу) товару за формою 5-НП, і підписується представниками сторін (пункт 2.10 договору).

Згідно з п. 2.12 договору, всі виміри товару при прийнятті на зберігання і повернення зі зберігання проводяться з використанням засобів вимірюваної техніки (ЗВТ), при наявності актуальних документів про повірку зазначених ЗВТ.

Пунктом 10.1. договору, з урахуванням додаткової угоди №10 від 11.12.2020, сторони визначили, що, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін й скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків між сторонами та повернення товару поклажодавцю до повного виконання зобовязань.

Згідно з п.10.4 договору, цей договір може бути розірваний:

- за ініціативою однієї із сторін на підставі, зазначеному в п. 11.7. цього договору, за умови повідомлення іншої сторони не менше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до дати

припинення цього договору;

- за взаємною згодою сторін, шляхом підписання відповідної додаткової угоди;

- поклажодавцем в односторонньому порядку, передбаченому п. 4.17. договору.

Пунктом 10.5 договору, при достроковому припиненні цього договору в порядку, зазначеному в п. 10.4 цієї угоди:

- сторона, що виступає з ініціативою про припинення цього договору зобов`язується одночасно з направленням іншій стороні повідомлення про дострокове припинення цього договору, направити акт звірки взаєморозрахунків;

- сторона, яка одержала акт звірки взаєморозрахунків, зобов`язана розглянути його протягом 5 робочих днів, в той же термін підписати його і направити іншій стороні, або в той же термін направити свої мотивовані зауваження іншій стороні за вказаною акту;

- взаєморозрахунки сторін по акту звірки взаєморозрахунків проводяться протягом 5 банківських днів з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін;

- зберігач здійснює повернення товару поклажодавцеві в строк вказаний поклажодавцем, але в будь-якому випадку не пізніше 5 календарних днів з моменту припинення цього договору.

Сторонами укладено додаткові угоди 1-10 до договору про зберігання нафтопродуктів №240/01-19 від 01.08.2019.

Як убачається з матеріалів справи, 03.03.2021 року сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі нафтопродуктів з/на відповідальне зберігання. Згідно з вказаним актом “мертві залишки” складають: бензин А92 – 1362 кг., бензин А95 – 397 кг., дизельне пальне - 668кг.

У зв`язку з неможливістю подальшого виконання відповідачем даного договору, а також наявність заборони не експлуатацію зберігачем складського комплексу, позивачем надіслано на адресу відповідача лист-повідомлення №96 від 23.04.2021 про дострокове розірвання договору з 03.04.2021 із вимогами повернення або компенсації вартості “мертвих залишків” нафтопродуктів. В матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем вказаного листа – вимоги 26.03.2021.

На виконання умов п. 10.5 договору, разом з листом – повідомленням на адресу відповідача надіслано для підписання акт звірки взаєморозрахунків та бухгалтерську довіку про вартість нафтопродуктів, які залишились на зберіганні у відповідача.

Згідно з бухгалтерською довідкою на балансі Позивача станом на 24.03.2021 року маються в наявності залишки нафтопродуктів, які знаходяться у ТОВ "ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС", загальною вартістю 61 635,31 грн., з яких: бензин А92 – 1362 кг. за ціною 25 165,21 грн. з ПДВ на суму 34 275,01 грн.; бензин А95 – 397кг. за ціною 29 224,32 грн. з ПДВ на суму 11 602,05 грн.; дизельне пальне – 668 кг. за ціною 23 590,19 грн. з ПДВ на суму 15 758,24 грн.

Відповідач повернення на користь позивача “мертвих залишків” нафтопродуктів або компенсації їх вартості в розмірі 61 635,31 грн. не здійснив, у зв`язку із чим, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов`язання боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом, 01.08.2019 сторонами укладено договір зберігання нафтопродуктів №240/01-09.

Згідно із ч. 1 ст. 937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. При цьому, письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно ч. 1 ст. 943 ЦК України, зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 949 ЦК України, зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно ч. 2 ст. 938 ЦК України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Як вище встановлено судом, позивач надіслав на адресу відповідача лист-повідомлення про дострокове розірвання договору з 03.04.2021 із вимогою про повернення або компенсації вартості “мертвих залишків” нафтопродуктів. Кількість та вартість залишків нафтопродуктів, повернення яких вимагав Позивача, останній розрахував на підставі даних двостороннього акта від 03.03.2021 року (а.с. 52) та бухгалтерської довідки (а.с. 55).

Згідно з п. 4.13 договору, поклажодавець має право вимагати негайного повернення товару зі зберігання, надіславши письмове повідомлення зберігачу з урахуванням пункту 4.17 Договору.

Пунктом 4.17 Договору, визначено, що поклажодавець має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередивши зберігача за 20 календарних днів, а в разі порушення зберігачем умов цього договору або застосування уповноваженими державними органами заборон на експлуатацію складського комплексу – попередивши за 10 календарних днів. До настання дати розірвання договору зберігач зобов`язується здійснити повернення всього товару, що зберігається поклажодавцю. У зв`язку з розірванням договору полажодавець зобов`язується провести повний взаєморозрахунок із зберігачем.

Згідно умов п. 8.7. Договору, у випадку коли на момент завершення відвантаження товару (у зв`язку з повним припиненням надання послуги за цим договором), в резервуарах у трубопроводах залишаються “мертві залишки”, відвантаження яких можливо тільки за допомогою спеціальних технічних засобів, сторонами обчислюється обсяг “мертвих залишків” (на підставі документації про рух товару по складському комплексу, даних інвентаризації, надання зберігачем діючих градувальних таблиць по резервуарах і трубопроводах) і після цього зберігач на письмову вимогу поклажодавця:

- повертає поклажодавцю нафтопродукт такої ж якості і кількості, або

- компенсує поклажодавцю вартість нафтопродуктів, складових залишків по вартості встановленої відповідно до п. 8.8 договору.

Зважаючи на те, що на час розгляду справи в суді, відповідач не надав доказів повернення поклажодавцю «мертвих залишків» нафтопродуктів, або компенсації їх вартості, вимоги про стягнення з відповідача 61 635,31 грн. вартості нафтопродуктів, слід визнати обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Суд відхиляє заперечення Відповідача з посиланням на необхідність при визначенні «мертвих залишків» застосовувати похибки видачі нафтопродуктів в автоцистерни, адже як убачається з матеріалів справи, складений сторонами акті приймання-передачі нафтопродуктів з/на відповідального зберігання від 03.03.2021, який з боку відповідача підписано без заперечень, містить визначення обсягів “мертвих залишків”, які розраховані на підставі Інструкції № 281 «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України».

При цьому, згідно з вимогами порядку відпуску нафти і нафтопродуктів автомобільним транспортом, відповідно до п. 7.5.6 Інструкції, відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках.

Таким чином, вимірювання в мірах повної місткості із застосування відповідних похибок, має відбуватися під час видачі нафтопродуктів та відображатися в ТТН, а не під час визначення «мертвих залишків» нафтопродуктів.

Що стосується заперечень відповідача з посиланням на наявність заборгованості позивача в частині оплати наданих послуг за договором про зберігання нафтопродуктів №240/01-19 від 01.08.2019 у розмірі 26 134,23 грн., яка підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 – 19.03.2021, суд зазначає наступне.

В силу вимог ст. 601 ЦК України, зобов`язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За умов відсутності в матеріалах справи доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на припинення свого зобов`язання з оплати вартості «мертвих залишків» нафтопродуктів шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, зокрема, шляхом направлення Позивачу відповідної заяви про зарахування (ст. 601 ЦК України), існування зустрічного зобов`язання ТОВ «Параллель-М ЛТД» перед ТОВ «Техметалосервіс», само по собі не може бути прийнято судом в якості доказу припинення зобов`язання Відповідача.

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.39, код ЄДРПОУ 42302519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД" (69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченко, 71 а, к. 901, код ЄДРПОУ 24316073) вартості “мертвих залишків” нафтопродуктів у розмірі 61 635,31 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.08.2021

Суддя О.В. Ліпинський