Рішення № 99121699, 10.08.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2021 р. Cправа № 902/401/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

у відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" (вул. Малопідвальна, буд.12/10, м. Київ, 01001)

до: Фермерського господарства "АлМар" (вул. Центральна, буд. 57, с. Котюжани, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23440)

про стягнення 1 333 307,36 грн заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Приватним акціонерним товариством "Агріматко-Україна" подано позов до Фермерського господарства "АлМар" про стягнення 1 333 307,36 грн заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №СПК-376000007 від 18.03.2020 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством "Агріматко-Україна" заявлено до стягнення з Фермерського господарства "АлМар" 1 333 307,36 грн, з яких: 1 199 740,07 грн - основного боргу; 63 064,32 грн - пені; 15 493,32 грн - 3% річних та 55 009,65 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 22.04.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/401/21 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.05.2021.

За результатами слухання справи 18.05.2021 за участю представника позивача продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів з власної ініціативи суду на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 06.07.2021 внаслідок задоволення відповідного клопотання представника відповідача та встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі. При цьому ухвалою від 06.07.2021 за відсутності доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи підготовче засідання відкладено на 19.07.2021.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 10.08.2021.

На визначену дату та час у судове засідання учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином: представник позивача під розписку від 19.07.2021, яка міститься у матеріалах справи; відповідач - шляхом направлення ухвали від 19.07.2021 на адресу електронної пошти представника Фермерського господарства "АлМар" та телефонограмою.

Обізнаність відповідача про призначене судове засідання на 10.08.201 об 11:30 год. підтверджується також змістом заяви №б/н від 10.08.2021 представника Фермерського господарства "АлМар" про відкладення розгляду справи з підстав участі останнього в розгляді іншої справи, яке надійшло на адресу електронної пошти суду (вх. №01-34/7149/21 від 10.08.2021).

Дослідивши вказану заяву, суд дійшов висновку про її відхилення як необґрунтованої, позаяк надання переваги учасником справи участі в іншому судовому провадженні не може вважатися поважною причиною для відкладення розгляду справи.

Разом з тим заявник жодним чином не пов`язує необхідність відкладення розгляду справи із необхідністю вчинення процесуальних дій, що потребують особистої явки, при цьому явка учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

18.03.2020 між Приватним акціонерним товариством "Агріматко-Україна" (Постачальник, позивач) та Фермерським господарством "АлМар" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №СПК-376000007 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на визначених Договором умовах Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві на умовах СРТ Вінницька область, Мурованокуриловецький район, с. Котюжани (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) товари за номенклатурою та в строки відповідно до Специфікацій, які є додатками до цього Договору та його невід`ємними частинами, а Покупець зобов`язується прийняти поставлений товар та сплатити за нього визначену в специфікаціях до Договору вартість в строки та в порядку, передбаченому Договором та специфікаціями до нього.

Ціни товарів визначаються Сторонами як договірні. Кількість та ціни товарів указуються в специфікаціях до Договору, які є його невід`ємними частинами. Загальна сума Договору визначається шляхом складання підсумкових сум по специфікаціях до цього Договору (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 2.2. Договору строки поставки товару погоджуються Сторонами та відображаються в специфікаціях.

За умовами п.п. 4.1. - 4.3. Договору Покупець здійснює обов`язкову часткову попередню оплату у розмірі 20% від суми Договору, яка розраховується згідно п. 2.1. Сума та строки попередньої оплати указуються у специфікації. На решту суми Постачальник надає Покупцеві відстрочку по оплаті. Покупець сплачує решту суми згідно строків, які відображено в специфікації. Ціни на товари є договірними і вказані у специфікаціях.

Пунктом 6.2. Договору сторони узгодили, що у випадку затримки оплати з вини Покупця, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 9.3. Договору згідно з положеннями викладеними у ст. 259 Цивільного кодексу України сторони домовились встановити загальний строк позовної давності - 5 (п`ять) років та спеціальний строк позовної давності в частині стягнення пені - 5 (п`ять) років.

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 10.3. Договору).

18.03.2020 сторонами обопільно підписано та скріплено печатками Специфікацію №00001 на поставку товару загальною вартістю 3039242,91 грн з ПДВ, визначивши наступні строки оплати товару Покупцем:

1. 18.03.2020 - попередня оплата в розмірі 481925,24 грн;

2. 30.10.2020 - погашення товарного кредиту в розмірі 2557317,67 грн.

На виконання умов Договору та вказаної Специфікації №00001 від 18.03.2020 позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 1671025,31 грн, що підтверджується видатковими накладними:

- №320003 від 20.03.2020 на суму 9476,80 грн;

- №327014 від 27.03.2020 на суму 1199680,77 грн;

- №409013 від 09.04.2020 на суму 116513,38 грн;

- №415015 від 15.04.2020 на суму 345354,36 грн.

Згодом, 13.04.2020 між сторонами підписано та скріплено печатками Специфікацію №0002 на поставку товару загальною вартістю 12718,60 грн з ПДВ, визначивши наступні строки оплати товару Покупцем:

1. 13.04.2020 - попередня оплата в розмірі 2078,60 грн;

2. 30.09.2020 - погашення товарного кредиту в розмірі 10640 грн.

Узгоджений у Cпецифікації №0002 товар поставлено позивачем відповідачу згідно видаткової накладної №415015 від 15.04.2020 на суму 12718,60 грн.

В свою чергу, відповідач за отриманий товар розрахувався частково у розмірі 130000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з особового рахунку позивача:

- 19.03.2020 на суму 30000 грн;

- 26.03.2020 на суму 30000 грн;

- 27.03.2020 на суму 70000 грн.

Заборгованість в частині здійснення попередньої оплати (платежі визначені в пункті 1 Специфікацій) за поставку товару за вищепереліченими видатковими накладними була предметом розгляду у господарській справі №902/927/20.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.01.2021 у справі №902/927/20 (суддя Нешик О.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з фермерського господарства "АлМар" (вул.Центральна, буд.57, с.Котюжани, Мурованокуриловецький район, Вінницька обл., 23440, код ЄДРПОУ 36102135) на користь приватного акціонерного товариства "Агріматко - Україна" (вул.Малопідвальна, буд.12/10, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 30725226) основний борг в розмірі 354003,84 грн; пеню в розмірі 24691,30 грн; інфляційні втрати в розмірі 1753,68 грн; 3 % річних в розмірі 5021,05 грн та судового збору в розмірі 5782,05 грн. В позові в частинах стягнення 712,93 грн інфляційних втрат; 71,63 грн - 3% річних та 477,51 грн пені вирішено відмовити.

Також вказаним рішенням визначено:

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати пеню за формулою: пеня = С х 2 ОСД х Д: 100, де С - сума заборгованості за період, 2 ОСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення:

- згідно специфікації №0001 від 18.03.2020 на суму 351925,24 грн (за період з 09.09.2020 по 18.09.2020);

- згідно специфікації №0002 від 13.04.2020 на суму 2078,60 грн (за період з 09.09.2020 по 13.10.2020).

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3 % річних за формулою: сума 3 % річних = С х 3 х Д: 365: 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення):

- на суму боргу 354003,84 грн за період з 09.09.2020 до моменту погашення боргу відповідачем.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 28.01.2021 у справі №902/927/20 виконано, борг стягнуто у повному обсязі, що стверджується позивачем, підтверджується банківського випискою з особового рахунку позивача та змістом постанови від 30.03.2021 про закінчення виконавчого провадження ВП №64904506.

Несплата відповідачем решти вартості поставленого Товару на суму 1 199 740,07 грн слугувала підставою для звернення позивача із даним позовом до суду. При цьому внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов`язання за Договором в частині здійснення своєчасного погашення товарного кредиту позивачем, окрім основного боргу, нараховано та заявлено до стягнення з Фермерського господарства "АлМар" 63 064,32 грн - пені; 15 493,32 грн - 3% річних та 55 009,65 грн - інфляційних втрат.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки №СПК-376000007 від 18.03.2020.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Враховуючи, що загальна суми поставки склала 1683743,91 грн, здійснену відповідачем часткову оплату товару на суму 130000 грн та стягнення основного боргу за рішенням господарського суду Вінницької області у справі №902/927/20 в розмірі 354003,84 грн, несплаченою залишається вартість поставленого позивачем відповідачу товару на суму 1199740,07 грн. При цьому строк оплати на умовах повернення товарного кредиту сплинув, позаяк за умовами Специфікації №00001 від 18.03.2020 визначений до 30.10.2020 та за умовами Специфікації №0002 від 13.04.2020 - до 30.09.2020.

Таким чином, оскільки позивачем заявлено до стягнення основний борг в розмірі 1199740,07 грн, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо суми основного боргу у вказаному розмірі.

Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 63 064,32 грн - пені; 15 493,32 грн - 3% річних та 55 009,65 грн - інфляційних втрат.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами п. 6.2. Договору сторони узгодили, що у випадку затримки оплати з вини Покупця, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення. При цьому відповідно до п. 9.3. з урахуванням положень ст. 259 Цивільного кодексу України сторони домовились встановити як загальний так і спеціальний строк позовної в частині стягнення пені - 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що такий розрахунок не перевищує розрахунку суду, внаслідок чого вказані складові заборгованості підлягають задоволенню у заявлених Приватним акціонерним товариством "Агріматко-Україна" сумах.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню, окрім суми основного боргу, 63 064,32 грн - пені; 15 493,32 грн - 3% річних та 55 009,65 грн - інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання зобов`язання за Договором поставки №СПК-376000007 від 18.03.2020.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем витікає з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача повністю в сумі 19999,61 грн відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "АлМар" (вул. Центральна, буд. 57, с. Котюжани, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23440; код ЄДРПОУ 36102135) на користь Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" (вул. Малопідвальна, буд.12/10, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 30725226) 1 199 740,07 грн - основного боргу; 63 064,32 грн - пені; 15 493,32 грн - 3% річних; 55 009,65 грн - інфляційних втрат та 19999,61 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відповідні адреси електронної пошти: agrimatco.ukraine@agrimatco-eu.com; piv@outlook.com.

Повне рішення складено 20 серпня 2021 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - позивачу - вул. Малопідвальна, буд.12/10, м. Київ, 01001; agrimatco.ukraine@agrimatco-eu.com;

4,5 - відповідачу - вул. Центральна, буд. 57, с. Котюжани, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23440; piv@outlook.com.