Ухвала суду № 99119399, 19.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 серпня 2021 року м. Київ № 640/16940/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатурипро визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 5-й поверх, код ЄДР: 26080214), в якому просить суд скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20.02.2021 № 11-010/2021, яким відмовлено у задоволенні скарги адвоката та залишено без змін рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.12.2020 № 299/2020 щодо порушення відносно позивача дисциплінарної справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на протиправності прийнятого відповідачем рішення, оскільки таке рішення прийнято без з`ясування всіх обставин.

До суду з вказаною позовною заявою позивач звернувся 12.06.2021.

Ухвалою судді від 23.06.2021 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Зокрема, запропоновано надати: докази, на які позивач посилається за текстом позовної заяви обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення, у тому числі - до суду не надано суду рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.12.2020 № 299/2020; належним чином оформлену позовну заяву відповідно до положень статей 160 КАС України (відповідно до кількості учасників справи), виготовлену на папері аркушу А4 із зазначенням тексту позовної заяви шрифтом 12-14; заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Копія ухвали отримана позивачем 09.07.2021.

14.07.2021 зареєстровано чотири заяви про відвід судді Кармазіна О.А. Суть заяв зводиться, зокрема, до незгоди із процесуальним рішення судді - ухвалою про залишення позову без руху та ухвалою судді в іншій справі. Крім того, заявник зазначає, що оскільки суддя призначений у період режиму ОСОБА_2 , за правління якого, жодне призначення судді не здійснювалось без узгодження з такими одіозними соратниками ОСОБА_2 , як ОСОБА_3 та інші посіпаками. Як зазначено заявником, такі судді апріорі не викликають довіри. На відміну від таких суддів, як зазначено у заяві, позивач є прихильником Революції Гідності. Тому позивач здійснював захист людей з подібними поглядами, зокрема, колишніх бійців спецроти "Торнадо", які є ідейними антагоністами таких суддів. У цій справі, як зазначає заявник, суддя з ідейних міркувань буде діяти всупереч інтересам позивача, все зробить для того, щоб ухвалити незаконне, необґрунтоване та несправедливе рішення. Позивач, посилаючись на публікації та фільми у мережі Інтернет, вважає, що голова суду здійснює тотальний контроль над усіма суддями, жоден з яких апріорно не може гарантувати свою незалежність та безсторонність. Заявник вважає, що суд має бути ліквідований. Заявник зазначає, що у нього відсутні відомості щодо засудження суддею Кармазіним О.А. діяльності голови суду. Заявник вважає суддю залежним від голови суду та, як він зазначає - "його поплічників" та покриває його або входить до організації П. Вовка та навіть є її активним членом. Це викликає у заявника, як він вважає, розумний сумнів у безсторонності судді.

Надалі, 15.07.2021, вказані матеріали надійшли електронною пошту.

Листом від 16.07.2021 заявника проінформовано про перебування судді у відпустці.

Ухвалою судді Кармазіна О.А. від 10.08.2021 заявлені ОСОБА_1 відводи (заяви про відвід) судді Кармазіну О.А., визнані необґрунтованими та матеріали передані на автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.

Ухвалою судді Васильченко І.П. від 16.08.2021 в задоволенні заяв ОСОБА_1 від 14.07.2021 та 15.07.2021 про відвід судді Кармазіна О.А. відмовлено. Звернута увага на те, що згідно частини 3 статті 39 КАС України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Проте, станом на день розгляду заяв про відвід в матеріалах справи відсутня ухвала про відкриття провадження у справі.

19.08.2021 матеріали передані судді Кармазіну О.А.

При цьому, ухвалою судді Кармазіна О.А. від 19.08.2021 на позивача накладено штраф у розмірі 10 000,00 грн. за зловживання процесуальними правами.

Разом з тим, 20.07.2021 на усунення недоліків позовної заяви канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про відкриття провадження у справі, до якої додані заяву про поновлення процесуального строку для подання позовної заяви, пояснення, акт прийому-передачі, а також один примірних позовної заяви.

Позивачем не було надано суду копію рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.12.2020 № 299/2020, що також свідчить про невиконання вимог ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, а також позивачем не надано суду документів відповідно до кількості учасників справи, як вимагалося ухвалою судді від 23.06.2021 про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, як вже було зазначено вище, позивачем на усунення недоліків позовної заяви надано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що діючи на порушення рішення від 04-05.07.2014 № 78 Ради адвокатів України «Про затвердження Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» із змінами, внесеними згідно з рішеннями Ради адвокатів № 17 від 19.03.2021, оскаржуване рішення направлені відповідачем на адресу позивача 27.03.2021, а отримане 18.05.2021, тобто після спливу строку на його оскарження.

Позивач наголосив, що справа розглядалася відповідачем без його участі, оскаржуване рішення надіслано у конверті, який він отримав 18.05.2021, що, на думку позивача, підтверджується написом на конверті: «Отримав рішення ВКДКА №11-011/2021, №11- 010/2021, № П-009/2021, П-008/2021, №11-007/2021, II-006/2021 від 20.02.21 адвокат ОСОБА_1. 18.05.21. ПІДПИС».

Додає, що за даними Укрпошти (штриховий ідентифікатор 0100188351098) копія оскаржуваного рішення від 20.02.2021 направлена відповідачем лише 29.03.2021, що, на думку позивача, свідчить про те, що він фізично був позбавлений можливості реалізувати своє право на оскарження рішення в межах визначеного законом 30-денного строку, у зв`язку з чим позивач наголошує, що він апріорно має право на поновлення строку на подання адміністративного позову.

Повторює, що він дійсно отримав копію оскаржуваного рішення лише 18.05.2021, що пов`язано з об`єктивними причинами, оскільки позивач є особою похилого віку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а відтак відноситься до найбільш вразливих категорій осіб від короновірусної інфекції. Пояснює, що в умовах карантинних заходів він намагається якомога менше знаходитись у місцях великого скупчення людей, а тому пошту отримує періодично з розумною обачливістю з урахуванням заходів особистої безпеки та безпеки людей.

Позивач стверджує, що він не підтверджує отримання оскаржуваного рішення 01.04.2021, як це зафіксовано даними Укрпошти, та додає, що будь-які підписи на поштових документах за 01.04.2021 йому не належать, що, на думку позивача, підтверджується поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , його поясненнями на ім`я його представника адвоката Василенко Ю.В., актом приймання-передачі документів від 18.05.2021 та конвертом з його написом про отримання 18.05.2021.

Відтак, за висновком позивача, за обставин, що викладено вище, існують належні та достатні підстави та мотиви для поновлення строку на звернення до адміністративного суду, з огляду на що заявник просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Разом з тим, причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, є неповажними, з огляду на наступне.

Також, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, відповідно до п.п. 5, 7 ч. 4 ст. 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Аналіз вказаних положень, структури норми дають підстави для висновку, що Законом встановлено тридцятиденний строк для звернення до суду щодо оскарження рішення ВКДКА прийнятого за результатами розгляду скарги.

Як видно з матеріалів позовної заяви, спірне рішення прийнято відповідачем 20.02.2021.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копії конверту зі штриховим індикатором № 0100188351098, в якому було надіслано спірне рішення на адресу позивача, таке рішення відповідно до відомостей АТ «Укрпошта» отримано позивачем 01.04.2021.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся 12.06.2021, тобто поза межами строку звернення до суду, передбаченого п. 7 ч 4 ст. 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оскільки такий строк сплив 05.05.2021 (03-04.05.2021 вихідні дні).

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи.

Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.

При цьому, підпис позивача, що здійсненний на конверті зі штриховим ідентифікатором № 0100188351098 про отримання копії спірного рішення саме 18.05.2021 не може вважатися початком обрахунку перебігу строку на звернення до суду протягом 30 днів, оскільки, по-перше, спірне рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття, по-друге, судом враховується, що зважаючи на те, що позивач не був присутній на засіданні комісії в момент прийняття спірного рішення, тридцятиденний строк звернення до суду, в даному випадку, доречно обраховувати саме з наступного дня, що слідує за днем офіційного отримання такого рішення на поштовій установі, тобто починаючи з 02.04.2021 (01.04.2021 дата отримання відповідно до даних АТ «Укрпошта» за штриховим ідентифікатором № 0100188351098), по-третє, проставлені позивачем підпис та дата на корветі про отримання ним 18.05.2021 такого рішення, а також надані позивачем пояснення на адресу адвоката, на думку суду, здійсненій з метою штучної зміни обрахунку вже пропущеного строку звернення до суду щодо оскарження спірного рішення.

Більш того, посилання позивач на те, що він не підтверджує отримання ним копії спірного рішення саме 01.04.2021 та те, що будь-які підписи на поштових документах за 01.04.2021 йому не належать, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відсутні будь-які докази звернення позивача до АТ «Укрпошта» щодо неправомірних дій посадових осіб останнього з приводу внесення відомостей до інформаційної системи АТ «Укрпошта» про таке отримання саме 01.04.2021.

При цьому, судом приймається до уваги ті обставини, що позивач є особою похилого віку, а відтак відноситься до найбільш вразливих категорій осіб від короновірусної інфекції, однак суд звертає увагу позивача на те, що такі обставини не можуть бути поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки, як зазначив сам позивач 01.04.2021 спірне рішення було отримано саме ОСОБА_1 , про що позивачу вочевидь було відомо про таке отримання спірного рішення в день його отримання.

Відтак, зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду.

Варто також акцентувати увагу на тому, що відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Так, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що причини пропуску звернення до суду позивача, є неповажними та, як наслідок суд не вбачає належних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно з п.п. 1 та 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак беручи до уваги пропуск позивачем строку звернення до суду та не виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в частині надання доказів, зокрема, рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.12.2020 № 299/2020 щодо порушення відносно позивача дисциплінарної справи. та позовної заяви розмір шрифту якої повинен містити 12-14 друкарських пунктів, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. 160, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду визнати неповажними.

2. Відмовити позивачу у поновленні пропущеного строку звернення до суду.

3. Позовну заяву повернути позивачу.

4. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою. Копія позовної заяви залишається в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін