Рішення № 99118907, 04.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 року м. Київ № 826/3806/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Григоровича П.О., суддів Вєкуа Н.Г., Мазур А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бі енд Пі, Лтд» Міністерств юстиції України провизнання дій протиправним За участю:

представника Відповідача - Васіної І.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бі енд Пі, Лтд» (далі також - Позивач, Підприємство) з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі також - Відповідач, Мін`юст), в якій просить:

1. Визначити дій Міністерства юстиції України в процесі розгляду міжнародним Арбітражем МЦВІС (який згідно з Конвенцією про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами від 03 квітня 1998 року визнається таким, якби це було кінцеве рішення національного суду) інвестиційного спору між компанією «Бош Інтернешенл Інк.» та підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бі енд Пі, Лтд» проти держави (справа № ARB 08/11) в частині поставлення перед експертом питань правового характеру такими, що порушують норми діючого законодавства України.

2. Визначити дії Міністерства юстиції України щодо подання Експертного висновку міжнародному Арбітражу МЦВІС у справі № ARB 08/11 з порушенням публічного порядку такими, що несуть загрозу законним інтересам Позивача та спричинили моральну шкоду та матеріальні збитки Позивачеві.

3. Визначити дії Міністерства юстиції України такими, що порушили право Позивача на справедливий суд (міжнародний арбітраж) у розумінні Європейської конвенції з прав людини та основоположний свобод 1950 року.

Ухвалою суду від 15.10.2020 справа була прийнята до провадження суддею Григоровичем П.О.

Розгляд справи неодноразово відкладався через подачу позивачем клопотань про відкладення на кожне призначене судове засідання.

В судовому засіданні 04.08.2021 представник відповідача заперечив щодо відкладення розгляду справи, вказавши суду на зловживання позивачем своїми процесуальними правами та, у відповідності до ч.5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, наполягав на розгляді справи по суті на підставі наявних доказів.

В процесі розгляду справи Окружний адміністративний суд м. Києва встановив, що позовні вимоги мотивовано тим, що на думку Позивача, Відповідач не мав права ставити перед експертом питання правового характеру, оскільки такі дії є порушенням норм законодавства та публічного порядку і завдають шкоду законним інтересам Позивача.

Представник Відповідача проти позовної заяви заперечив, вказуючи на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вважає, що Позивач зловживає своїм правом на судовий захист, а твердження наведені у позовній заяві надумані та законодавчо не обґрунтовані.

Розглянувши подані сторонами (їх представниками) документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Міжнародним центром з врегулювання інвестиційних спорів (Вашингтон) у справі № ARB 08/11 між Компанією «Бош Інтернешенл Інк.», Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бі енд Пі, Лтд» проти держави Україна прийнято рішення від 25.10.2012, в якому містіться посилання на експертний висновок професора Луця. При цьому, відповідно до вказаного рішення, експертний висновок професора Луця не був оскаржений Позивачами та не вимагав перехресного допиту на слуханні, а Позивачі не надали ніяких підтверджень своєї позиції з цього приводу.

Натомість Позивач вважає дії Відповідача щодо подання міжнародному Арбітражу МЦВІС у справі № ARB 08/11 Експертного висновку, в якому перед експертом поставлені питання правового характеру такими, що порушують норми діючого законодавства України та права Позивача, у зв`язку з чим він звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам і поясненням сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та про відсутність правових підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, основними завданнями Мін`юсту є, зокрема, забезпечення самопредставництва Мін`юсту як органу державної влади, який у випадках, передбачених законом, бере участь у справах та діє у судах України від імені та в інтересах держави, зокрема через територіальні органи Мін`юсту; здійснення захисту інтересів України у Європейському суді з прав людини, під час урегулювання спорів і розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземних суб`єктів та України (підпункт 4 пункту 3).

Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, бере участь у справах, діє в судах України від імені та в інтересах держави у випадках, передбачених законом, зокрема через територіальні органи Мін`юсту; забезпечує представництво інтересів держави, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, його посадових осіб під час урегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб`єкта та України (підпункти 54-1, 57 пункту 4 Положення).

Виходячи з наведеного вбачається, що Відповідач наділений представницькими повноваженнями від імені держави (України) в закордонних юрисдикційних органах, тож має право використовувати усі можливі законні способи для викладу та підтвердження своєї правової позиції у відповідному процесі.

Відповідно до Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами від 18.05.1965, підписаної від імені України 03.04.1998, ратифікованої Україною 16.03.2000 (далі також - Конвенція), цим засновується Міжнародний центр по врегулюванню інвестиційних суперечок (в подальшому іменується Центр). Метою Центру є забезпечення вирішення через примирення і арбітраж інвестиційних спорів між Договірними Державами та особами інших Договірних держав відповідно до положень цієї Конвенції (статті 1, 2).

Згідно зі статтею 25 Конвенції, до компетенції Центру належить вирішення правових спорів, що виникають безпосередньо з відносин, пов`язаних з інвестиціями, між Договірною державою (або будь-яким уповноваженим органом Договірної Держави, про який повідомлено Договірною державою Центру) та особою іншої Договірної держави, за умови наявності письмової згоди учасників спору про передачу такого спору для вирішення Центру. Сторони, що досягли такої згоди не має права відмовитися від нього в односторонньому порядку.

За приписами статей 41-43 Конвенції, арбітраж сам вирішує питання про свою компетенцію.

Будь-яка заява сторони, яка містить твердження про те, що розгляд даного спору знаходиться поза компетенцією Арбітражу, має бути розглянуто Арбітражем, який визначить, чи розглядати таку заяву як попереднє питання або в процесі розгляду спору по суті.

Арбітраж розглядає спір, згідно з нормами права, відповідно до угоди сторін. У разі відсутності згоди сторін Арбітраж застосовує право Договірної держави, що виступає в якості сторони в спорі, а також ті норми міжнародного права, які можуть бути застосовні.

Якщо сторони не домовляться про інше, Арбітраж вправі, якщо це є необхідним, в будь-який момент розгляду спору, зокрема, вимагати від сторін пред`явлення документів та інших доказів.

Відповідно до статті 44 Конвенції, будь-яка процедура арбітражного вирішення спору здійснюється відповідно до положень цього розділу та, якщо сторони не домовляться про інше, відповідно до Правил арбітражного розгляду спорів, що діють в момент, коли сторони погодилися про арбітражний порядок розгляду спорів. У разі виникнення процедурного питання, не врегульованого положеннями цього розділу або Правилами арбітражного розгляду спорів, або іншими правилами, про застосування яких сторони домовились, Арбітраж сам вирішує таке процедурне питання.

Зі приписами статті 52 Конвенції, кожна зі сторін має право вимагати скасування рішення Арбітражу шляхом подання письмової заяви Генеральному секретарю на наступних підставах: а) в разі, якщо Арбітраж був заснований неналежним чином; б) в разі, якщо Арбітраж перевищив свої повноваження; в) в разі, якщо мав місце підкуп одного з Арбітрів; г) в разі, якщо було суттєве відхилення від правил процедури; або д) в разі, якщо рішення Арбітражу не було належним чином обґрунтоване.

Згідно з положеннями частини першої статті 1, статті 18, частини першої статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24.02.1994 № 4002-XII, цей Закон застосовується до міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Однак положення, передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 цього Закону, застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном.

До сторін повинно бути рівне ставлення, і кожній стороні повинні бути надані всі можливості для викладу своєї позиції.

Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Як вже зазначалося в описовій частині рішення, Міжнародним центром з врегулювання інвестиційних спорів (Вашингтон) у справі № ARB 08/11 між Компанією «Бош Інтернешенл Інк.», Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бі енд Пі, Лтд» проти держави Україна прийнято рішення від 25.10.2012, в якому містіться посилання на експертний висновок професора Луця.

При цьому, відповідно до вказаного рішення (зазначено у тексті рішення), експертний висновок професора Луця не був оскаржений Позивачами та не вимагав перехресного допиту на слуханні, а Позивачі не надали ніяких підтверджень своєї позиції з цього приводу.

Таким чином, в межах справи № ARB 08/11 Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бі енд Пі, Лтд», з незрозумілих суду причин, не реалізувало своїх прав щодо оскарження експертного висновку професора Луця та скасування рішення Арбітражу, фактично погодившись з ними.

Натомість суд вважає, що Відповідач, в межах розгляду Міжнародним центром з врегулювання інвестиційних спорів (Вашингтон) справи № ARB 08/11, лише реалізовував свої процесуальні права по збиранню та наданню доказів на підтвердження своєї правової позиції як представник держави Україна шляхом, зокрема, подання відповідного експертного висновку, який був прийнятий, оцінений та визнаний Центром, поряд з іншими, належним доказом, у тому числі для прийняття рішення у справі, що виключає незаконність дій Відповідача.

Разом з тим, заявляючи відповідні позовні вимоги Позивач фактично намагається спонукати суд до оцінки доказу (експертного висновку), покладеного в основу прийняття рішення Міжнародним центром з врегулювання інвестиційних спорів, що виходить за межі повноважень адміністративного суду.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, Відповідач належним чином виконав обов`язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 5, 6, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бі енд Пі, Лтд» відмовити повністю.

ПІДПРИЄМСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІ ЕНД ПІ, ЛТД» (код 14351789, адреса: 03005, місто Київ, ВУЛИЦЯ СМОЛЕНСЬКА, будинок 31-33).

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (код 00015622, адреса: 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ АРХІТЕКТОРА ГОРОДЕЦЬКОГО, будинок 13).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 12.08.2021.

Головуючий суддя П.О. Григорович

Судді Н.Г. Вєкуа

А.С. Мазур