Рішення № 99118798, 01.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року м. Київ № 826/10870/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), у якій просить суд зобов`язати Відповідача зарахувати у рахунок майбутніх платежів Позивача з єдиного соціального внеску надміру сплачений єдиний соціальний внесок за 2017 рік та І квартал 2018 року у загальному розмірі 10905,18 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2018 (суддя Аблов Є.В.) прийнято справу до провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2019 №554 справу №826/10870/18 за результатом повторного розподілу справу передано на розгляд судді Клименчук Н.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2019 справу прийнято до провадження суддею Клименчук Н.М.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також є самозайнятою особою щодо надання юридичних послуг на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Податковим органом двічі поставлено Позивача на облік як платника єдиного соціального внеску, а саме як адвоката та як фізичну особу-підприємця. Позивачем зазначено про те, що з часу реєстрації як підприємця, ним отримано дохід виключно як фізична особа-підприємець. Однак, Позивачем помилково двічі сплачено єдиний соціальний внесок за 2017 рік та І квартал 2018 року як самозайнята особа та як фізична особа-підприємець.

Виявивши вказану помилку, Позивач звернувся до Відповідача щодо зарахування надмірно сплаченого єдиного соціального внеску в рахунок майбутніх платежів. Однак, Відповідачем протиправно відмовлено у такому зарахуванні.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Посилався на те, що згідно інтегрованої картки платника у Позивача відсутні надмірно сплачені податки, а тому підстави для зарахування надмірно сплаченого єдиного соціального внеску в рахунок майбутніх платежів відсутні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2021 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу-підприємця (надалі - ФОП), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.11.2004 внесено запис 20670170000001447.

Позивач, як ФОП є платником єдиного податку (ІІІ група).

Крім того, 25.03.1994 Позивачем отримано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №542.

З матеріалів справи та пояснень учасників справи слідує, що Позивач як самозайнята особа - адвокат перебуває на обліку як платник єдиного соціального внеску.

Позивачем протягом 2017 року та І кварталу 2018 року двічі сплачено єдиний соціальний внесок як самозайнята особа та як ФОП.

В подальшому Позивач звернувся до Відповідача із заявою про зарахування надмірно сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у рахунок майбутніх платежів від 16.04.2018.

Відповідачем, за результатом розгляду вказаної заяви, надано відповідь листом від 17.05.2018 №23439/Р/26-15-13-03-10, якою повідомлено, що Позивач зобов`язаний сплачувати єдиний соціальний внесок і як ФОП і як самозайнята особа. Крім того, зазначено, що в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 відсутні надмірно сплачені платежі.

Позивачем, з метою захисту порушеного права, подано позов до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб; єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У відповідності до пунктів 4, 5 частини 1 статті 4 наведено Закону встановлено, що платниками ЄСВ є: фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників ЄСВ у територіальних органах ДФС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01.01.2016, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників ЄСВ визначаються Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (надалі - Порядок №1162). Порядок поширюється на платників ЄСВ, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (пункт 3 розділу І Порядку №1162).

Згідно із пунктом 4 розділу ІІ Порядку №1162 взяття на облік фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників ЄСВ підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Взяття на облік платників ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника ЄСВ за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платники ЄСВ, зазначені в пункті 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац 2 частини 3 статті 16 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»). Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Відомості про фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами (абзац 3 частини 2 статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

У рішенні Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі Rysovskyy проти України у рішенні від 20.10.2011 заява №29979/04, §71 зазначено про особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. На них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, що посилять прозорість і ясність дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (параграф 70).

ЄСПЛ у рішенні від 07.07.2011 зазначено, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків належить віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа Serkov проти України, заява № 39766/05, параграф 43).

З матеріалів справи слідує, що Позивач як ФОП перебуває на податковому обліку як платник ЄСВ.

При цьому, фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками ЄСВ та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не передбачається порядок обліку та сплати ЄСВ фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Хоча процедура щодо обліку платників ЄСВ й була встановлена підзаконним нормативно-правовим актом, однак у частині визначення обов`язків платників ЄСВ суперечить Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», тому немає підстав вважати, що дії органу, який використовував таку процедуру, узгоджуються з принципом належного врядування, оскільки надано перевагу приписам нормативно-правового акта, нижчому за ієрархією рівня від указаного Закону.

Нарахування контролюючим органом ЄСВ Позивачу як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, спричинила подвійну його сплату, оскільки такий внесок сплачено Позивачем, як фізичною особою-підприємцем та як самозайнятою особою. Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Оскільки позивач як фізична особа-підприємець сплачував ЄСВ у порядку та розмірах, визначених законодавством, в розмірі не менше мінімального, це виключає обов`язок по сплаті у цей період ЄСВ Позивачем ще і як особою, яка має право провадити незалежну професійну діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 580/971/19, від 27.11.2019 у справі № 160/3114/19 та від 05.12.2019 у справі № 260/358/19, а також у рішенні Верховного Суду від 02.09.2019 у зразковій справі №520/3939/19 (№ Пз/9901/10/19), яке набрало законної сили 04.12.2019 та відповідні правові висновки мають бути враховані при ухваленні рішення у даній справі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Позивачем помилково сплачено у подвійному розмірі єдиний соціальний внесок за період 2017 рік та І квартал 2018 року на загальну суму 10905,18 грн.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

У відповідності до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право: на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, платник податків має право на альтернативний вибір щодо заліку чи повернення надміру сплачених сум податків.

Відповідно до положень статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, з аналізу вищенаведених норм податкового законодавства слідує, що платники податків наділені правом звертатися до контролюючих органів з заявами про здійснення перерахунку надміру сплачених грошових зобов`язань.

Позивачем подано до контролюючого органу заяву про зарахування надмірно сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у рахунок майбутніх платежів від 16.04.2018.

Частиною 5 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що с плата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Згідно із частиною 6 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку не бюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Відповідно до частини 10 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Нормами частини 13 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Процедура зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску, визначені «Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі Порядок №6).

Відповідно до пункту 3 Порядку №6 помилково сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного платника.

Пунктом 4 Порядку №6 встановлено, що у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань Платника з цього платежу.

Судом встановлено, що Позивачем надмірно сплачено єдиний соціальний внесок, у зв`язку із подвійною реєстрацією ОСОБА_1 як платника даного внеску, що суперечить вищенаведеним вимогам законодавства.

Враховуючи те, що дохід Позивачем отримано виключно як ФОП, то підстави для сплати єдиного соціального внеску як самозайтою особою за період 2017 рік, І квартал 2018 року відсутні та сплата такого внеску є надмірно сплаченою сумою єдиного внеску і має бути зарахована у рахунок майбутніх платежів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зарахувати у рахунок майбутніх платежів ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску надміру сплачений єдиний соціальний внесок за 2017 рік та І квартал 2018 року у загальному розмірі 10905,18 грн.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.), понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04655, м.Київ, вулиця Шолуденка, 33/19).

Суддя Н.М. Клименчук