Рішення № 99118442, 20.08.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2021 року справа № 580/4628/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Глийової В. Г.,

представника позивача — Василенка С. І. (за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "ЕКОНІЯ" до приватного виконавця Чупис Тетяни Петрівни про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "ЕКОНІЯ" (далі — позивач) з позовом до приватного виконавця Чупис Тетяни Петрівни, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 02.08.2021 просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди 26603, 38 грн від 18.06.2021 №65854840, винесену відповідачем;

- стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму основної винагороди та витрат виконавчого провадження 22620,79 грн, сплачену відповідно до наданого розрахунку відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 23.06.2021 дізнався з Автоматизованої системи виконавчого провадження, що відповідачем винесено постанову про відкриття виконавче провадження №65854840 за наказом Господарського суду Черкаської області №925/448/20 виданого 01.06.2021 про стягнення з ТОВ ПП «ЕКОНІЯ» на користь ТОВ «Завод Преформ» 191202 грн 83 коп пені, 35 735 грн 66 коп 3% річних, 35 163 грн 72 коп інфляційних втрат та 3 931 грн 55 коп судового збору, постанову про арешт коштів та майна боржника у сумі звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 293137,17 грн, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 500,00 грн та постанову про стягнення з боржника основної винагороди 26 603, 38 грн. Позивач вважає постанову про стягнення з боржника основної винагороди 26603, 38 грн від 18.06.2021 №65854840 протиправною оскільки, останній добровільно виконав рішення Господарського суду Черкаської області від 26.10.2020 у справі №925/448/20, що підтверджується платіжними дорученнями №23662 від 07.06.2021, №23697 від 11.06.2021, №23874 від 22.06.2021. Зазначає, що основною умовою настання права у державного виконавця на нарахування та стягнення з боржника суми основної винагороди, є забезпечення ним повного або часткового виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що порушує його права.

Ухвалою суду від 10.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду 17.08.2021 відзив на позовну заяву у якому вказав, що у відповідності до Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” виніс постанову про стягнення основної винагороди одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Вважає, що її дії з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/448/20 виданого 01.06.2021, що полягають в автоматизованому арешті майна та коштів позивача, внесення відомостей про нього до Єдиного реєстру боржників спонукали останнього до повного фактичного виконання рішення суду. З вказаних обставин просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні, призначеному на 10 год 00 хв 20 серпня 2021 року закінчено стадію дослідження доказів, які містяться у справі та оголошено перерву до 15 год 30 хв 20 серпня 2021 року.

Після оголошеної перерви у судове засідання з`явився представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що рішення Господарського суду Черкаської області від 26.10.2020 у справі №925/448/20 виконав в повному обсязі до того, як дізнався про відкрите відповідачем виконавче провадження №65854840.

Відповідач до суду не прибув, розгляд справи просив проводити без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

01.06.2021 господарським судом Черкаської області видано наказ про стягнення з ТОВ ППІ «ЕКОНІЯ» на користь ТОВ «Завод Преформ» 191202 грн 83 коп пені, 35 735 грн 66 коп 3% річних, 35 163 грн 72 коп інфляційних втрат та 3 931 грн 55 коп судового збору.

18.06.2021 приватним виконавцем Чупис Тетяною Петрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65854840 за наказом №925/448/20 виданого господарським судом Черкаської області 01.06.2021.

Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Чупис Тетяною Петрівною винесено постанову про арешт коштів та майна боржника у сумі звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватною виконавця, витрат виконавчого провадження 293137,17 грн, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 500,00 грн та постанову про стягнення з боржника основної винагороди 26603,38 грн.

22.06.2021 позивач звернувся до відповідача із повідомленням про добровільне виконання рішення суду на підтвердження вказаних обставин надав платіжне доручення №23662 від 07.06.2021 на суму 22 170, 90 грн, платіжне доручення №23697 від 11.06.2021 на суму 22 170, 90 грн, платіжне доручення №23874 від 22.06.2021 на суму 221 691, 80 грн. Вказане повідомлення зареєстроване відповідачем 23.06.2021 за вх. №5643 після чого останньою встановлено, що борг за судовим рішенням частково сплачено в розмірі 44 341, 96 до моменту відкриття виконавчого провадження №65854840 тому розмір основної винагороди приватного виконавця під час її стягнення був пропорційно зменшений та становив 22 169, 18 грн.

23.06.2021 приватним виконавцем Чупис Тетяною Петрівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №65854840 у зв`язку з його фактичним виконанням в повному обсязі згідно виконавчим документом.

Розпорядженням приватного виконавця Чупис Тетяни Петрівни від 23.06.2021 №65854840 позивача зобов`язано, зокрема, сплатити на її користь 22 169, 18 грн основної винагороди.

Згідно платіжного доручення №9950 від 23.06.2021 позивачем сплачено суму основної винагороди приватного виконавця у розмірі 22 169, 18 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” №1403-VIII від 02 червня 2016 року (далі – Закон №1403-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону № 1403-VIII визначено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1403-VIII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно з положеннями пункті 5, 8 частини першої статті 2 Закону №1404-VII виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад: справедливості, неупередженості та об`єктивності; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Частиною п`ятою статті 27 Закону №1404-VII визначено, що у випадку здійснення виконання рішення приватним виконавцем не стягується виконавчий збір, а виникає право у такого виконавця, у випадку виконання рішення, на основну та додаткову винагороди.

Відповідно до статті 31 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 21.12.2016 №1403-VII (далі — Закон №1403-VII) за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;

2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, приватний виконавець нараховує основну винагороду із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому приватний виконавець зобов`язаний нараховувати основну винагороду щомісяця у розмірі, визначеному частиною третьою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення основної винагороди за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься приватним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про її нарахування.

Угодою між приватним виконавцем та стягувачем може бути передбачено додаткове авансування витрат виконавчого провадження та додаткова винагорода приватного виконавця.

За погодженням із стягувачем додаткова винагорода приватного виконавця може бути сплачена протягом усього строку здійснення виконавчого провадження повністю або частково.

Приватному виконавцю забороняється укладати угоди з метою зміни розміру основної винагороди.

Розмір та види витрат виконавчого провадження визначаються Міністерством юстиції України.

З метою забезпечення проведення виконавчих дій приватний виконавець за угодою із стягувачем може здійснювати додаткові витрати на проведення виконавчих дій, крім тих, що визначені Міністерством юстиції України.

Підпунктом 5 пункту 27 Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання” (далі - Закон № 2475-VIII), який набрав чинності 28 серпня 2018 року, внесено зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ, а саме: у частині другій слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінити словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".

Відповідно до ч. 1 ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Так, оскаржувана постанова про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 26603, 38 грн у ВП №65854840 винесене приватним виконавцем 18.06.2021 (одночасно з відкриттям виконавчого провадження).

Суд зазначає, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору/ основної винагороди одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження є не правом виконавця, а його обов`язком у відповідності до положень ч. 1 ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VII.

На момент виникнення спірних правовідносин норми статті 27 Закону № 1404-VІІІ передбачали, що виконавчий збір (основна винагорода) стягується виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Суд зазначає, що після отримання повідомлення про добровільне виконання рішення суду від 22.06.2021 відповідачем встановлено, що борг за судовим рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.10.2020 частково сплачено в розмірі 44 341, 96 до моменту відкриття виконавчого провадження №65854840, тому розмір основної винагороди приватного виконавця під час її стягнення був пропорційно зменшений та становив 22 169, 18 грн, а саме 10% суми, що підлягала примусовому стягненню згідно наказу Господарського суду Черкаської області від 01.06.2021, а саме 221 691, 80 грн.

Щодо вчинення відповідачем в межах виконавчого провадження №65854840 примусових дій суд зазначає наступне.

Згідно із частиною восьмою розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі – Інструкція) про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Отже, як приписами статті 27 Закону № 1404-VІІІ так і положеннями Інструкції чітко визначено обов`язок виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору при надходженні виконавчого документа державному виконавцю одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, положення Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог, зокрема Закону № 1404-VІІІ, та такі, що не можуть йому суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

В силу наведених положень виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону № 1404-VІІІ, а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Таким чином виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується “правомірна поведінка” державного виконавця.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

В ході судового розгляду встановлено, що в межах виконавчого провадження №65854840 відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника від 18.06.2021, постанову про арешт майна боржника від 18.06.2021 та направлено на банківські установи платіжні вимоги.

Відповідно до відомостей з інформаційної системи “Державне підприємство “Національні інформаційні системи” за ВП №65854840 ПАТ “Банк Восток” та Акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” 18.06.2021 прийнято до виконання постанову приватного виконавця Чупис Тетяни Петрівни від 18.06.2021 про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника.

Листами ПАТ “Банк Восток” від 23.06.2021 №1756-БТ, АТ “Правекс Банк” від 01.07.2021 №2477/15-01-1-БТ, АТ “Альфа-Банк” від 24.06.2021 №15099/БТ, АК “Банк Січ” від 23.06.2021 №1066/06-1-55 повідомлено відповідача про накладення арешту на рахунки ТОВ ПП “ЕКОНІЯ”.

Крім того, листам ПАТ “Банк Восток” від 23.06.2021 №1756-БТ повідомлено про оприбуткування постанови про арешт коштів боржника від 18.06.2021 у ВП №65854840.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем вживались дії з примусового виконання рішення Господарського суду від 26.10.2020 у справі №925/448/20 в межах виконавчого провадження №65854840. Суд зазначає, що вказані дії приватного виконавця спонукали позивача до повного фактичного виконання рішення суду.

Щодо доводів позивача про виконання рішення Господарського суду від 26.10.2020 у справі №925/448/20 до початку відкриття виконавчого провадження зазначає таке.

На час відкриття виконавчого провадження №65854840 відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у державного виконавця були відсутні, тому ним правомірно одночасно з відкриттям виконавчого провадження прийнято постанову про стягнення виконавчого збору. Жодних обґрунтованих доводів з цього приводу, які б заслуговували на увагу та спростовували висновки суду позивачем не наведено, законність цієї спірної постанови не спростовано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року справі №160/4481/20.

При цьому, згідно платіжних доручень №23662 від 07.06.2021 та №23697 від 11.06.2021 станом на дату відкриття виконавчого провадження №65854840 (18.06.2021) борг за судовим рішенням позивачем сплачено частково у відповідності до чого відповідачем зменшено розмір основної винагороди приватного виконавця під час її стягнення був пропорційно сплаченій частині боргу.

Борг за судовим рішенням на суму 221 691, 80 грн станом на дату відкриття виконавчого провадження №65854840 (18.06.2021) не сплачено. Вказана обставина позивачем визнається.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що про відкриття виконавчого провадження позивач дізнався 23.06.2021 з відомостей, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження, а борг у сумі 221 691, 80 грн сплатив 22.06.2021.

Суд критично оцінює вказані посилання представника позивача, оскільки листом від 22.06.2021 повідомлено приватного виконавця про добровільне виконання рішення суду. Отже, про відкриття виконавчого провадження позивач дізнався до 22.06.2021.

Інша частина боргу за судовим рішенням на суму 221 691, 80 грн сплачена позивачем 22.06.2021 згідно платіжного доручення №23874.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позивачем частина боргу за судовим рішенням на суму 221 691, 80 грн сплачена після відкриття виконавчого провадження №65854840.

Разом з цим доказів оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з його фактичним виконанням позивачем до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241-245, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький