Рішення № 99118355, 13.08.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року справа № 580/2263/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) (далі – позивач) із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036) (далі – відповідач), в якій просить: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 25.05.2020 №1326 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” в частині оголошення догани заступнику начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області майору поліції ОСОБА_1 .

Позов мотивовано тим, що позивачем не було допущено порушення вимог службової дисципліни, що викладені у висновку службового розслідування. Позивач зазначає, що отримав ухвалу Господарського суду Черкаської області про призначення судового засідання та з`ясувавши про необхідність зміни виконавця, на виконання чинних норм, наступного робочого дня направив її за належністю.

Ухвалою від 13.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву та пояснень на позовну заяву.

28.07.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказав, що спірне рішення прийняте з дотриманням вимог законодавства за наслідками службового розслідування, яким встановлено факт несвоєчасного виконання контрольного документа, що призвело до неявки представника у судове засідання та, як наслідок, накладення на ГУНП штрафу. Вказане порушення є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Ухвалою від 13.08.2020 суд продовжив на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк розгляду справи.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 23.09.2006.

Наказом від 23.02.2020 №67о/с позивача призначено на посаду старшого слідчого відділу розслідування злочинів сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області.

Спірним наказом від 25.05.2020 №1326 позивачу оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII “Про Національну поліцію” (далі – Закон №580-VIII), п.2 ч.3 ст.1, п.4 ч.6 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п.4, 5, 9 розділу 3 Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України від 13.06.2016 №503.

Підставою прийняття цього наказу став затверджений 30.04.2020 начальником ГУНП в Черкаській області висновок службового розслідування за ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.02.2020 у справі №925/1500/17 про порушення службової дисципліни працівниками ГУНП (далі – висновок службового розслідування).

У ньому зазначено, що 03.02.2020 до ГУНП в Черкаській області надійшла ухвала Господарського суду Черкаської області від 30.01.2020 у справі №925/1500/17 щодо відкладення судового засідання на 13.02.2020 та зобов`язання надати документи.

Відповідно до отриманої рекомендації від СПЗ ГУНП завідувач СДЗ Цюцюра Т.В. надала вказану ухвалу для організації начальнику слідчого управління, який доручив її виконання т.в.о. заступника начальника слідчого управління Вишневському А.В., який у свою чергу 05.02.2020 доручив її виконання позивачу.

Позивач, встановивши, що ухвала стосується розслідування кримінального провадження №12019251010001929, підготував супровідний лист на ім`я т.в.о. заступника начальника СВ Черкаського ВП та 10.02.2020 передав ухвалу із супровідним листом ухвалу до канцелярії СУ ГУНП. Про необхідність термінової відправки нікого не повідомив.

Також у висновку службового розслідування зазначено, що позивач не забезпечив належне виконання вказаної вище ухвали, своєчасно не повідомив СВ Черкаського ВП ГУНП щодо дати судового засідання, у зв`язку з чим проігнорував її вимоги. Як результат, внаслідок неявки працівника СВ Черкаського ВП ГУНП у судове засідання, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.02.2020 на ГУНП в Черкаській області накладено штраф у сумі 10510,00 грн.

Надаючи оцінку вказаним обставинам з точки зору дотримання законодавчих підстав та встановленої процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд врахував таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

На підставі ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі – Дисциплінарний статут), який відповідно до преамбули визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частин 1, 2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна – дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Аналіз наведених положень Закону №580-VIII та Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

За порушення службової дисципліни відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком на підставі ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з частинами 1, 2 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

П.2 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських може застосовуватися дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення дисципліни грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

З огляду на зазначене суд врахував висновки Верховного Суду в постанові від 08.05.2019 у справі №807/196/17, що обов`язкові для суду нижчої інстанції згідно з ч.5 ст.242 КАС України.

Верховний Суд у цьому рішенні зазначив, що правова оцінка правильності рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях поліцейського є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, відтак можна робити висновки про правомірність спірного рішення. Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в його діях.

З матеріалів службового розслідування, за наслідком якого прийнятий спірний наказ, суд встановив, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували обставини неналежного виконання ним службових обов`язків щодо дотримання строків виконання документів

Суд врахував, що порядок здійснення у Національній поліції України організації контролю за виконанням на належному рівні документів визначає Інструкція з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.06.2016 № 503 (далі – Інструкція №503).

Відповідно до п.2 розділу 3 Інструкції №503 при надходженні до органу чи підрозділу поліції документ першочергово реєструється підрозділом документального забезпечення відповідного органу чи підрозділу поліції та не пізніше наступного дня після реєстрації (а стосовно документа термінового характеру - негайно) подається до керівництва відповідного органу чи підрозділу, яке визначає виконавців, встановлює строки виконання документа та необхідність здійснення контролю.

Резолюція на документі складається з таких елементів: прізвище та ініціали виконавця (виконавців), зміст доручення (конкретні дії щодо виконання документа), термін виконання, особистий підпис керівника, дата. У тексті резолюції може бути зазначений строк виконання, при цьому він повинен визначатися з урахуванням термінів, визначених у документі, але не порушуючи вимог нормативно-правових актів, що встановлюють строки виконання відповідних документів. Термін виконання контрольних документів установлюється за три дні до строку, визначеного в документі, або строку, передбаченого нормативно-правовими актами, а термінових - за один день. Якщо строк виконання в документі або резолюції до нього не зазначено, він виконується в строки, визначені законодавством України. У резолюції до контрольного документа обов`язково зазначається підрозділ, на який покладається контроль за своєчасним його виконанням.

При підготовці документів, що передбачають виконання конкретних заходів, в обов`язковому порядку визначаються головний виконавець, співвиконавці та встановлюються терміни або строки виконання заходів, що підлягають контролю.

На підставі п.4 розділу 3 Інструкції №503 якщо Голова Національної поліції України, перший заступник Голови Національної поліції України, заступники Голови Національної поліції України, керівники органів чи підрозділів поліції доручили виконання контрольного документа керівникам кількох органів та/або підрозділів поліції без зазначення відповідального, його виконання організовує керівник органу або підрозділу поліції, зазначений у резолюції першим (головний виконавець), а інші є співвиконавцями, якщо не зазначено інше.

Головний виконавець організовує та безпосередньо відповідає за своєчасне та якісне виконання в повному обсязі контрольного документа. У разі розбіжностей позицій співвиконавців щодо вирішуваного питання головний виконавець завчасно узгоджує їх, а в разі непогодження - доповідає керівництву органу чи підрозділу поліції.

Співвиконавець зобов`язаний надати свої пропозиції з питань виконання завдання головному виконавцеві протягом першої половини строку, відведеного для виконання доручення, завдання, а при опрацюванні документів, у яких міститься вимога щодо термінового виконання завдання (далі - термінові документи), - за один день, якщо не зазначено інше.

Відповідно до п.5 розділу 3 Інструкції №503 за потреби зміни головного виконавця контрольного документа, залучення до виконання документа інших підрозділів або посадових осіб, у найкоротший строк, але не пізніше наступного робочого дня (а щодо термінового документа - негайно), після його отримання головним виконавцем подається обґрунтований рапорт чи доповідна записка керівнику, який проставив резолюцію.

Оцінюючи дотримання позивачем вказаних вище вимог Інструкції №503 та підстави притягнення його до дисциплінарної відповідальності, суд врахував, що згідно з резолюцією на ухвалі Господарського суду Черкаської області від 30.01.2020 у справі №925/1500/17 щодо відкладення судового засідання наявна відмітка «Сербин О. До розгляду 05.02.2020».

Згідно з даними журналу обліку вхідних документів №1-2253 вказану ухвалу на виконання позивач отримав 07.02.2020 (п`ятниця).

10.02.2021 позивачем складено супровідний лист №1306/24/15-2020 щодо направлення вказаної ухвали для організації її виконання т.в.о. заступника начальника СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області О. Герасименку.

Згідно з даними журналу обліку вихідної кореспонденції Слідчого управління №24.1 вищевказана ухвала разом із супровідним листом зареєстрована позивачем у вихідній кореспонденції 10.02.2020 за №1306.

Відповідно до п.2 розділу 5 Інструкції №503 строк підготовки документів визначається з урахуванням того, що днем виконання завдань вважається дата реєстрації в органі або підрозділі поліції вихідних документів, що містять інформацію про виконання відповідних завдань.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано вимог п.5 розділу 3 Інструкції №503 в частині строку направлення вищевказаної ухвали за належністю для виконання, оскільки позивачем документ отримано 07.02.2020 (п`ятниця), а направлено 10.02.2020 (понеділок), тобто на наступний робочий день.

Жодної резолюції щодо негайного виконання вказаний документ не містить.

Отже, позивач дотримався наведених норм щодо виконання вищевказаного документа, а тому висновки службового розслідування стосовно порушення позивачем службової дисципліни, суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми згідно зі ст.76 КАС України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Для забезпечення принципу верховенства права суд для вирішення спору врахував, що відповідач не надав доказів порушення позивачем вимог вищенаведених нормативно-правових актів, а отже, не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням процедури, визначеної законом.

Оцінивши сукупності встановлені обставини справи суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача та висновку службового розслідування про допущення позивачем дисциплінарного проступку, що є порушенням вимог Дисциплінарного статуту та Закону №580-VIII.

Тому спірний наказ від 25.05.2020 №1326 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” в частині оголошення догани заступнику начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області майору поліції ОСОБА_1 є неправомірним і підлягає скасуванню, а відповідні позовні вимоги – задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 25.05.2020 №1326 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” про оголошення догани заступнику начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області майору поліції ОСОБА_1 .

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 57, код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель