Рішення № 99117960, 18.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 серпня 2021 року № 520/9225/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Зінченко А.В.

при секретарі- Мурадли А.І.

за участі представників сторін:

позивача - Кальченко Ю.О.

відповідача - Крюкова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599) про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.03.2021, оформлене наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.03.2021 № 171 о/с, про переміщення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаду старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області.

-зобов`язати Головного управління Національної поліції в Харківській області змінити у наказі № 224 о/с від 20.04.2021 формулювання підстави звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 з п.7 ч. 1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (за власним бажанням) на п.4 ч. 1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) та змінити назву посади, з якої було звільнено ОСОБА_1 , а саме з посади старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області на посаду начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, надав відзив на позов з обґрунтування своєї правової позиції, в задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 17.09.1996 року по 06.11.2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішній справ, аз 07.11.2015 він був прийнятий на службу до органів Національної поліції України. На момент прийняття наказу Національної поліції України від 23.12.2020 № 1021 про затвердження нового штату територіальних відокремлених) підрозділів Головного управління Національної поліції в Харківській області, який вводився в дію з 01.01.2021, позивач обіймав посаду начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області.

З 31.12.2020 по 21.01.2021 він перебував у щорічній відпустці, а з 22.01.2021 по 30.01.2021 - на лікарняному, після чого з 01.02.2021 вийшов на роботу.

15.02.2021 року працівником СКЗ ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 ОСОБА_1 було запропоновано посаду старшого слідчого СВ відділу поліції №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області, без роз`яснення підстав такої пропозиції, оскільки до цього дня він не був персонально попереджений про проведення реорганізації та можливе наступне звільнення зі служби.

Судом встановлено, що посада, яку обіймав позивач - начальник відділення РЗССГД СВ Київського ВЛ ГУ НП в Харківській області не була скорочена, а була реорганізована в посаду начальника відділення РЗССГД СВ ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області і є вакантною.

Також, встановлено, що запропонована позивачу посада старшого слідчого не була рівнозначною тій посаді, яку він обіймав. А тому, шляхом написання рапорту 15.02.2021 на ім`я начальника Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Харківській області він просив повідомити, чи існують та які перепони для призначення позивача на посаду начальника відділення РЗССГД СВ ХРУП № 1 ГУ НП. Відповідь на даний рапорт так не було надано.

17.02.2021 позивача було повідомлено про те, що посаду начальника відділення РЗССГД СВ Київського ВП ГУ НП в Харківській області скорочено, і відповідно до статті 68 ЗУ «Про Національну поліцію» можливе його наступне звільнення зі служби в поліції на підставі пункті 4 частини першої статті 77 (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) у разі не призначення його протягом двох місяців на іншу посаду в поліції.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що 25.02.2021 позивачу для подальшого переміщення згідно з пунктом 2 (на рівнозначну посаду, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації) частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» було знову запропоновано посаду старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області, на що він надав відмову і було складено акт про відмову від запропонованої посади для подальшого проходження служби в Національній поліції України від 25.02.2021. Відмова позивача була обумовлена тим, що запропонована йому посада не була рівнозначною тій, яку він обіймав.

Незважаючи на відмову позивача від запропонованої посади, 26.02.2021 начальником Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області перед начальником ГУ НП в Харківській області було порушене питання про переміщення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаду старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № З ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області шляхом подання про це рапорту. Крім того, заступником начальника ГУНП в Харківській області за погодженням з начальником УФЗБО ГУ НП в Харківській області на ім`я начальника ГУ НП в Харківській області було подане подання про переміщення ОСОБА_1 на посаду старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області. Про зазначене позивач дізнався вже після того, як 26.04.2021 на підставі поданого ним 21.04.2021 рапорту отримав копії документів, на підставі яких його було переміщено на посаду старшого слідчого.

Судом встановлено, що не погоджуючись із запропонованою йому посадою, 03.03.2021 позивач звернувся з рапортом на ім`я начальника ГУ НП в Харківській області, погодженим з заступником начальника ГУ НП в Харківській області полковником поліції С. Чижом та начальником ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 , яким просив перемістити його на посаду заступника начальника слідчого відділення поліції № 1 Харківського районного управління № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області (на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку ОСОБА_4 ).

04.03.2021 начальник управління кадрового забезпечення ГУ НП в Харківській області звернувся листом за вих. № 1880/11912/01-2021 до начальника Харківського управління ДВБ Національної поліції України з проханням надати рекомендації щодо призначення на посаду заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 .

Однак, незважаючи на відмову позивача від запропонованої йому посади, а також подання ним рапорту про переміщення на посаду заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області, наказом «По особовому складу» № 171 о/с від 04.03.2021 його було переміщено на посаду старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № З ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області.

Як встановлено судом, з вказаним наказом позивача ознайомлено не було, а з його змістом він ознайомився лише 26.04.2021 після отримання його копії на підставі поданого ним 21.04.2021 рапорту.

10.03.2021 позивач звернувся зі ще одним рапортом, яким просив перемістити його на посаду заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області.

16.03.2021 наказом «По особовому складу» № 185 о/с на позивача покладають тимчасове виконання обов`язків за посадою заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області з 16.03.2021 по 16.07.2021. Тобто, проігнорувавши бажання позивача бути призначеним на рівнозначну посаду заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області та призначивши його без його згоди на посаду старшого слідчого в іншу місцевість, з плином часу на нього покладають тимчасове виконання обов`язків за посадою, яку хотів обіймати позивач, проте так і не призначають на неї.

Через те, що позивача, фактично, було поставлено в умови, в яких він, призначений на посаду старшого слідчого відділу поліції, який знаходиться у місті Мерефа Харківської області, зобов`язаний був виконувати обов`язки заступника начальника слідчого відділення відділу поліції, яке знаходиться у місті Харкові, 14.04.2021 позивач вимушений був звернутись з рапортом на ім`я керівництва про звільнення його з органів Національної поліції України за власним бажанням (п. 7 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію»).

Наказом «По особовому складу» № 224 о/с від 20.04.2021 підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області звільнено за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 22.04.2021.

21.04.2021 позивач звернувся з рапортом на ім`я начальника Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Харківській області з проханням видати йому копії документів, на підставі яких його було призначено на посаду старшого слідчого СВ ВП № З ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області та наказу.

26.04.2021 він отримав копії вищезазначених документів, детально ознайомився з ними і встановив, що, фактично, переміщення його на посаду старшого слідчого № З ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області було здійснено з порушенням встановленого чинним законодавством порядку. Так, без його згоди позивача перемістили на посаду, що не була рівнозначна тій, яку він обіймав, в іншу місцевість, незважаючи на подання ним рапорту про призначення на рівнозначну посаду, який був проігнорований та не реалізований.

Внаслідок таких дій відповідача позивач був позбавлений можливості звільнитися за и. 4 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) та отримати при звільненні одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що свідчить про порушення прав позивача та наявність підстав для звернення до суду за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному суд вказує наступне.

Положеннями ст. 68 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

Перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції відповідно до положень цієї статті, за умови його персонального у письмовій формі попередження у встановлений законом строк.

Переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.

Суд вказує, що згідно з п. 2, п. З ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади - у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський - у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду.

Так, як встановлено судом, 17.02.2021 позивача вперше повідомили про те, що його посаду скорочено, і про можливе його звільнення зі служби в поліції на підставі пункті 4 частини першої статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію». Тобто, у разі не надання ОСОБА_1 згоди на призначення його на запропоновані відповідачем посади, які б відповідали його досвіду роботи, освітньому рівню, стану здоров`я та ставленню до виконання службових обов`язків, його б мали звільнити після 17.04.2021 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

Оскільки йому двічі (15.02.2021 та 25.02.2021) пропонувалась посада старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області, яка не була рівнозначною посаді начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу

Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, яку він обіймав, позивачу категоричній формі відмовився від призначення на неї.

Судом встановлено, що коли позивачу пропонували посаду старшого слідчого, вакантними були інші посади, рівнозначні тій, яку обіймав позивач, але їх йому ніхто не пропонував.

До закінчення двомісячного строку , відповідачем було видано наказ «По особовому складу» № 171 о/с від 04.03.2021 про переміщення по Харківському районному управлінню поліції № 1 згідно з пунктом 2 (на рівнозначну посаду, для більш ефективної служби) ч. 1 ст. 65 Закону. України «Про Національну поліцію», яким позивача було переміщено на посаду старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції 1 ГУ НП в Харківській області, тобто на нерівнозначну посаду.

Незважаючи на те, що дана посада була передбачена штатним розкладом ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області, однак вона передбачала необхідність виконання обов`язків в м. Мерефа Харківської області, оскільки Відділ поліції № З ХРУП 1 ГУ НП в Харківській області був утворений шляхом реорганізації Харківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області.

Суд зазначає, що згідно ч. 8, 9 ст. 65. Закону України «Про Національну поліцію» переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.

Тобто, всупереч волі позивача його було переміщено на посаду, яка не тільки не є рівнозначною тій посаді, яку він обіймав, а ще й передбачала необхідність виконання обов`язків співробітника поліції в іншій місцевості, що відповідно до чинного законодавства, фактично, є переведенням і можливе лише за згодою особи, якої позивач не надавав.

Також суд звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 по справі № 824/185/17-а, а саме: у разі скорочення штатів, поліцейському, посада якого скорочується, повинно бути запропоновано іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків. Лише відмова особи від запропонованої посади дає підстави для звільнення поліцейського у зв`язку зі скороченням штатів.

Зазначений висновок обумовлюється тим, що формою волевиявлення поліцейського на призначення на іншу посаду є надання згоди. При цьому, наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров я, ставлення до виконання службових обов`язків, тобто ініціатива керівництва.

Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом надання згоди на ініціативу керівництва щодо іншої посади в будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад виникають підстави для застосування п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» щодо звільнення поліцейського зі служби в поліції у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судому постанові від 05.12.2018 у справі №814/805/17.

Отже, суд робить висновок, що законодавство України передбачає певну процедуру звільнення у зв`язку зі скороченням штату. Зокрема, звільнення у зв`язку із скороченням штату можливо, якщо роботодавцем вжито всіх заходів щодо переводу працівника на іншу посаду шляхом запропонування працівнику, що звільняється, всіх вакансій, на які може претендувати особа з урахуванням її фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності, а також у випадках, коли неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу, або коли працівник відмовився від такого переведення».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.07.2020 по справі № 814/139/17.

Крім того, судом встановлено, що Закон України «Про Національну поліцію» не містить визначення поняття «рівнозначної посади». Однак, визначення даного поняття міститься в Законі України «Про державну службу», який в силу актуальної практики Верховного Суду підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 31.01.2021 по справі № 240/5873/18, Закон №580-УІІІ, який є спеціальним у спірних правовідносинах, не містить визначення поняття «рівнозначна посада». Водночас, слід враховувати положення частини першої статті 59 Закону №580-УІІІ, згідно з якою служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. В силу приписів статті 2 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-УІІІ (далі - Закон №889-VIII) рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати прані з урахуванням юрисдикції державного органу. Прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, погодженим із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відповідно до частини першої, другої статті 94 Закону №580-1711 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Суди встановили, що відповідно до додатку 7 «Схема посадових окладів поліцейських управлінь, відділів (відділень) поліції» до постанови №988 за посадою начальник відділу, відділення поліції розмір посадового окладу складає 3100 гривень, а за посадою заступник начальника відділення поліції - 3000 гривень.

Тобто, посадовий оклад позивача на новій посаді, нижчий ніж на попередній. Аналогічно відрізняється коло функціональних обов`язків та обсяг повноважень за посадою, яку обіймав позивач до переміщення, та новою посадою».

Отже, для того, щоб посада вважалась рівнозначною, крім фаху, кваліфікації та досвіду трудової діяльності, необхідно враховувати ще розмір посадового окладу особи, коло функціональних обов`язків та обсяг повноважень за посадою, яку обіймав позивач до переміщення, та новою посадою.

Відповідно до додатку 7 «Схема посадових окладів поліцейських управлінь, відділів (відділень) поліції» до постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за посадою начальник: сектору (відділення), чергової частини розмір посадового окладу складає 2700 гривень, а за посадою старші: оперуповноважений, слідчий, інспектор, дільничний офіцер поліції, інженер, психолог - 2500 гривень.

Крім того, посада начальника відділення передбачає значно ширші коло функціональних обов`язків та обсяг повноважень, в тому числі і управлінських, аніж посада старшого слідчого. Також обов`язковому врахуванню підлягало те, що позивач мав досвід роботи 24 роки, 2 вищих освіти - у тому числі і спеціальну - управління у сфері правопорядку, тривалий час перебував на посаді начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, дисциплінарних стягнень не мав, в поданнях на призначення, як встановлено судом, характеризувався позитивно.

Таким чином, враховуючи, що переміщення позивача з посади начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області на посаду старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області відбулось з порушеннями чинного законодавства та за відсутності на це згоди самого позивача, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування Наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.03.2021 № 171 о/с, про переміщення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаду старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Головного управління Національної поліції в Харківській області змінити у наказі № 224 о/с від 20.04.2021 формулювання підстави звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 з п.7 ч. 1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (за власним бажанням) на п.4 ч. 1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) та змінити назву посади, з якої було звільнено ОСОБА_1 , а саме з посади старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області на посаду начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області.

При дослідженні наданих матеріалів, судом встановлено, що 03.03.2021 позивач звернувся з рапортом до начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області у якому просив перемістити його, згідно з пунктом 2 (на рівнозначну посаду, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації) частини першої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» на посаду заступника начальника (на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку ОСОБА_4 ) слідчого відділення відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області.

04.03.2021 управління кадрового забезпечення ГУ НП в Харківській області направило лист до Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, у якому відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» п. 8 розділу III Положення про Департамент внутрішньої безпеки, просило надати рекомендації щодо призначення на посаду заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області.

Наказ Національної поліції України від 23.12.2020 № 1021 «Про організаційно- штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області» введений в дію з 01.01.2021, таким чином всі посади у Київському відділі поліції ГУ НП в Харківській області, в тому числі і посада позивача, скорочуються через два місяці.

Доводи позивача, про те що він намагався ініціювати питання призначення його на посаду шляхом подання 10.03.2021 рапорту про призначення на посаду начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області, проте на нього лише тимчасово поклали виконання обов`язків за цією посадою, і він вимушений був подати на ім`я керівництва рапорт щодо свого звільнення за власним бажанням, бо можливості просити свого звільнення у зв`язку зі скороченням штатів позивач вже не мав, на думку суду є недоречними оскільки відповідно до тексту рапорту від 10.03.2021 старший слідчий СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_5 власноруч звертається до начальника ГУ НП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_6 та з посиланням на п. 2 статті 69 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку зі службовою необхідністю та з метою належного забезпечення службових завдань, покладених на підрозділ, просить покласти на нього тимчасове виконання обов`язків за посадою заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області.

Керівництвом Головного управління Національної поліції в Харківській області було задоволено прохання, викладене у рапорті позивача від 10.03.2021 та видано наказ від 16.03.2021 № 185 о/с про покладення тимчасового виконання обов`язків позивача за посадою заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області з 16.03.2021 по 16.07.2021.

Однак, позивач виявив бажання звільнитися зі служби в Національні поліції України за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 22.04.2021, про що власноруч зазначив у власному рапорті.

Верховний Суд у постанові у справі № 826/16621/17 зауважує, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку, свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що служба в поліції є добровільною і може бути припинена за власним бажанням поліцейського за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Порядок звільнення з цієї підстави визначений підпунктом "ж" пункту 64 та пунктом 68 Положення № 114, яке з огляду на приписи пункту 4 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про Національну поліцію» у частині, що не суперечить Закону України «Про Національну поліцію», є чинним спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює порядок проходження служби в поліції.

З аналізу пункту 68 Положення № 114 випливає, що про припинення служби в поліції за власним бажанням працівник поліції повинен попередити прямого начальника не пізніше як за три місяці до дня звільнення, подавши відповідний рапорт.

Суд вказує, що Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2014 року в справі № 21-241а14 зазначив, що така позиція законодавця, на відміну від загального правила про обов`язок попередити власника чи уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням за два тижні, обумовлена особливим правовим положенням працівника органу внутрішніх справ, що стосується, наприклад, виконання ним обов`язків щодо забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів тощо.

У цьому ж судовому рішенні Верховний Суд України висловив правову позицію, згідно з якою в межах передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору мають право домовитися про звільнення в більш короткий строк. Такою домовленістю необхідно вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник міліції має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін. Видача уповноваженим органом наказу про звільнення працівника міліції зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку, якщо таке прохання міститься у рапорті про звільнення, є правомірною.

Наведене свідчить про те, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області правомірно задоволено рапорт позивача, про його звільнення зі служби в поліції з 22.04.2021.

Отже наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 20.04.2021 № 224 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за власним бажанням з 22.04.2021 є результатом розгляду добровільно власноруч складеного позивачем рапорту про звільнення з 22.04.2021.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог зміни у наказі № 224 о/с від 20.04.2021 формулювання підстави звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 з п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) на п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) та Змінити назву посади, з якої було звільнено ОСОБА_1 , а саме з посади старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області на посаду начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області – відсутні, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242– 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599) про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.03.2021 № 171 о/с, про переміщення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаду старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 20 серпня 2021 року.

Суддя Зінченко А.В.