Ухвала суду № 99116205, 20.08.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

20 серпня 2021 р. справа № 400/6568/21 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з

адміністративним позовомОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаЦентрального районного відділу міста Миколаєва Управління державної міграційної служби в Миколаївській області, вул. Наваринська, 15, м. Миколаїв, 54001,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивачка) звернулась з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Центрального районного відділу міста Миколаєва Управління державної міграційної служби в Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездiяльнiсть відповідача щодо вiдмови оформити i видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формi паспортної книжечки;

2) зобов`язати відповідача оформити i видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України вiдповiдно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України № 2503-ХII вiд 26.06.1992 року, без засобiв Єдиного державного демографiчного реєстру.

Відповідно до приписів ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що дану позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Як встановлено судом, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 року у справі № 400/251/21 задоволено позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області в особі Центрального районного відділу м. Миколаєва.

Зазначеним рішенням зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Центрального районного відділу м. Миколаєва оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.

Рішення у справі № 400/251/21 набрало законної сили 14.05.2021 року. 19.05.2021 року судом виготовлено виконавчий лист у справі № 400/251/21.

У позові позивачка посилається на те, що суд при прийнятті рішення 13.04.2021 року у справі № 400/251/21, допустив помилку шляхом незазначення в рішенні про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки саме на підставі Положення про паспорт громадянина України, хоча звертаючись з позовом, вона просила зобов`язати оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503.

Суд зазначає, що в разі незгоди позивачки з мотивувальною та (або) резолютивною частиною рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 року у справі № 400/251/21, вона могла оскаржити його до П`ятого апеляційного адміністративного суду або заявити про прийняття судом додаткового рішення згідно ст. 252 КАС України, відповідно до якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення та/або суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

Позивачка, звертаючись з даним позовом, не заявляє нові вимоги, а фактично конкретизує позовні вимоги (оформити i видати паспорт громадянина України вiдповiдно до Положення про паспорт громадянина України без засобiв Єдиного державного демографiчного реєстру), що вже нею заявлялись та щодо яких прийнято рішення у справі № 400/251/21.

Суд не погоджується з позивачкою, що відповідач відмовив у виготовленні паспортної книжечки в листі від 06.07.2021 року і така відмова є предметом нового позову, оскільки як вбачається з листа, відповідач не ухиляється від виконання рішення суду у справі № 400/251/21, а навпаки надав роз`яснення позивачці щодо дій, які їй необхідно вчинити (подати певний перелік документів) для оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки ОСОБА_2 .

Відтак, фактично позивачка просить суд зобов`язати відповідача виконати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/251/21.

Положеннями ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 370 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 5 ст. 372 КАС України визначено що, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначається Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06. 2016 року № 1404-VIII (надалі - Закон № 1404-VIII).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 1404-VIII, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу зазначених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, є неможливим, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється у порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).

Отже, приписами статті 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 2-7 ст. 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України); судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).

Суд звертає увагу, що зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Верховний Суд у постанові від 19.08.2019 року у справі № 295/13613/16-а дійшов наступного висновку: " ... Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 267 до 15 грудня 2017 року, стаття 382 після 15 грудня 2017 року), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження."

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які вчинені або не вчинені на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у вищезазначеній постанові Верховного Суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездiяльності відповідача щодо вiдмови оформити i видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формi паспортної книжечки та зобов`язання відповідача оформити i видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України вiдповiдно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України № 2503-ХII вiд 26.06.1992 року, без засобiв Єдиного державного демографiчного реєстру, не належить розглядати в окремому судовому провадженні, відтак маються підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 19, 170, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 400/6568/21.

2. Копію ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачці невідкладно разом із позовною заявою та всіма доданими до неї матеріалами.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

4. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя А. О. Мороз