Ухвала суду № 99116177, 19.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № №ЗД/380/27/21

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення позову

19 серпня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 13.05.2021 №Ф-3464-51, подану до подання позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

17.08.2021 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 13.05.2021 №Ф-3464-51, подана до пред`явлення позову. Заявниця просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги про стягнення боргу з єдиного соціального внеску від 13.05.2021 №Ф-3464-51, котра є виконавчим документом.

Заявниця обґрунтовує своє звернення тим, що з 27.02.2004 була зареєстрована як фізична особа – підприємець та перебувала на спрощеній системі оподаткування, а 05.07.2021 прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності, про що внесені відповідні відомості в ЄДР. 26.06.2021 заявниця отримана вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 08.02.2021 №Ф-3464-51 на суму 37788,74 грн. Цю вимогу оскаржила в адміністративному порядку до ДПС України. За результатами розгляду скарги ДПС України прийняла рішення від 27.07.2021 № С/99-00-06-02-01-09, відповідно до якого скасувала вимогу від 08.02.2021 №Ф-3464-51, зобов`язала ГУ ДПС у Львівській області сформувати та направити нову вимогу. 08.08.2021 через портал ДІЯ заявниця дізналась про відкрите щодо неї як боржника виконавче провадження про примусове виконання вимоги про сплату боргу №Ф-3464-51 від 13.05.2021 на суму 37788,74 грн. Отже, до прийняття ДПС України рішення за наслідками оскарження ОСОБА_1 вимоги від 08.02.2021 №Ф-3464-51 на суму 37788,74 грн. ГУ ДПС у Львівській області сформувало іншу вимогу з тим самим номером з іншою датою (13.05.2021) та скерувало таку до примусового виконанням в державну виконавчу службу. Заявниця стверджує, що вимогу про сплату боргу №Ф-3464-51 від 13.05.2021 не одержувала, така засовами поштового зв`язку їй не надсилалась, при спробі в телефонному зв`язку дізнатись інформацію в ГУ ДПС у Львівський області, пояснень щодо підстав винесена повторної вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-3464-51 від 13.05.2021 на суму 37788,74 грн. вона не отримала. Заявниця стверджує, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2021 ВП №66165427 поштою також не отримувала, інформацію про відкрите виконавче провадження отримала з офіційного веб-сайту за посилання https://asvpweb.miniust.gov.Ua/#/search-debtors за номером виконавчого провадження та ідентифікатором, отриманими на порталі «ДІЯ». Заявниця стверджує, що вимоги щодо стягнення з неї ЄСВ на суму 37788,74 грн. прийняті з порушенням вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затв. наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015. Враховуючи наявність обох вимог про сплату боргу зі сплати ЄСВ від 28.02.2021 та від 13.05.2021 за одним тим же номером №Ф-3464-51 і на ту ж саму боргу у розмірі 37 788,74 грн, заявниця вказує на позбавлення її можливості належним чином оскаржити вимогу про сплату боргу з ЄСВ від 13.05.2021, яку ГУ ДПС у Львівській області направило на примусове виконання до органів виконавчої служби, проте не скерувало їй. Вказує на відсутність інших шляхів зупинити виконання повторної вимоги державним виконавцем, окрім як подання цієї заяви. Заявниця вказує, примусове стягнення з неї коштів за вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3464-51 від 13.05.2021 призведе до блокування всіх її рахунків, накладення арешту на все її майно, в результаті чого вона залишиться без засобів до існування. Вважає, що одночасне існувати обох вимог про сплату боргу з ЄСВ - одна з яких направляється боржнику (підприємцю), друга під час оскарження першої - на примусове виконання в органи державну виконавчу служба свідчить про очевидні ознаки протиправності дій органів ДПС. Заявниця наполягає, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (вимоги про сплату боргу, яку вона оскаржить до суду у встановлені КАС України строки) запобігатиме поверненню безпідставно стягнутих грошових коштів. За наведених обставин просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. З огляду на зміст заяви про забезпечення позову та наведені заявницею аргументи суд вважає такі достатніми для розгляду заяви по суті та не встановив відносити цю ситуацію до виняткових, тобто таких, що потребують розгляду заяви про забезпечення позову з викликом заінтересованих сторін та їх заслуховування в судовому засіданні.

Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується такими нормами процесуального закону:

статтею 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Приписами статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках:

1) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів заявника;

2) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Заявниця просить суд зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу №Ф-3464-51 від 13.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 єдиного соціального внеску в сумі 37788,74 грн., котра є виконавчим документом, винесена очевидно протиправно, заявниці не скеровувалася, що позбавило її можливості оскаржити цю вимогу у встановлені законом строки.

Вивчивши аргументи заявниці та надані нею докази суд з`ясував таке:

Головне управління ДПС у Львівській області 08.02.2021 сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3464-51, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 зі сплати недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування склала 37788,74 грн. Цю вимогу ОСОБА_1 оскаржила в адміністративному порядку до ДПС України.

За результатом розгляду скарги ДПС України 27.07.2021 прийняла рішення №С/99-00-06-02-01-09, відповідно до якого вирішила вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 №Ф-3464-51 ГУ ДПС у Львівській області скасувати та вважати відкликаною з дня прийняття даного рішення, скаргу фізичної особи ОСОБА_1 від 05.07.2021 № 05/07/21 - задовольнила частково, зобов`язала ГУ ДПС у Львівській області сформувати та направити нову вимогу, з урахуванням вищенаведеного в рішенні, згідно вимог чинного законодавства.

Зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №66165427 від 22.07.2021 ОСОБА_1 дізналася, що 13.05.2021 ГУ ДПС у Львівській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3464-51 на суму заборгованості ОСОБА_1 зі сплати недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 37788,74 грн. та пред`явило цю вимогу до примусового виконання як узгоджену у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 заперечує отримання вимоги від 13.05.2021 поштою, повідомляє, що дізналася про її існування через портал «ДІЯ», оскільки на ньому була інформація про відкрите щодо неї виконавче провадження.

Заявниця вказує на протиправність описаних нею дій ГУ ДПС у Львівській області, оскільки вимогу №Ф-3464-51 від 13.05.2021 засобами поштового зв`язку не отримувала, тому можливості оскаржити у встановлені законом строки не мала. Вважає, що вимога пред`явлена ГУ ДПС у Львівській області до примусового виконання без належних доказів/факту належного вручення/повідомлення платника/ФОП ОСОБА_1 , а отже – не є узгодженою та тому не є виконавчим документом. Заявниця звертає увагу суду на той факт, що порушенням порядку та термінів складення та направлення попередньої вимоги на таку ж суму (вимоги про сплату боргу від 28.02.2021 №Ф-3464-51) було підставою для її скасування в адміністративному порядку, що підтверджується змістом рішення ДПС України №С/99-00-06-02-01-09 від 27.07.2021.

Додана до заяви постанова ВП №66165427 свідчать про те, що 22.07.2021 державний виконавець Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на примусове виконання вимоги про сплату боргу №Ф-3464-51 від 13.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 37788,74 грн. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі – Закон №2464-VI) визначено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі – Закон №1404-VІІІ) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26). Частиною сьомою цієї статті визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

При оцінці аргументів заявниці суд керується такими міркуваннями:

Приймаючи рішення №С/99-00-06-02-01-09 від 27.07.2021, ДПС України скасувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 №Ф-3464-51 на суму 37788,74 грн., вказавши, що така сформована не за встановленою формою та направлена ОСОБА_1 з порушенням термінів, що є порушенням п. 3, 4 розділу VI Інструкції №449.

Підстави винесення ГУ ДПС у Львівській області 13.05.2021 вимоги з тим самим номером (№Ф-3464-51) і на ту саму суму (37788,74 грн.) до прийняття ДПС України рішення (27.07.2021) щодо правомірності вимоги від 08.02.2021 для суду на цій стадії є неочевидними.

Заявниця наполягає, що вимогу ГУ ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3464-51 від 13.05.2021 на суму 37788,74 грн. не отримувала, тому така не є узгодженою.

Оцінюючи повідомлені заявницею обставини у їх сукупності суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно не мала можливості узгодити вимогу №Ф-3464-51 від 13.05.2021 в межах строку, визначеного статтею 25 Закону №2464-VI, тому підстав для пред`явлення цієї вимоги до примусового виконання не було.

За таких обставин стягнення 37788,74 грн. в примусовому порядку на підставі вимоги №Ф-3464-51 від 13.05.2021, правомірність котрої ще буде перевірятися судом за позовом ОСОБА_1 , може істотно ускладнити поновлення порушених прав заявниці, а відновлення порушеного права заявниці у разі оскарження цієї вимоги та задоволення позову призведе до значних зусиль та витрат. З огляду на викладені міркування суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Обираючи вид забезпечення позову, суд дійшов висновку, що адекватним та ефективним буде зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу №Ф-3464-51, виданої 13.05.2021 ГУ ДПС у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 132, 143, 150, 151, 154, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до пред`явлення позову.

Зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу №Ф-3464-51, виданої 13.05.2021 Головним управлінням ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, місто Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ідентифікаційний код 43968090) про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 37788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 74 коп. до набрання законної сили судовим рішенням за позовом про скасування вимоги про сплату боргу №Ф-3464-51 від 13.05.2021

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дня підписання ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд роз`яснює, що заявниця повинна подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 157 КАС України скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 КАС України.

Суддя Москаль Р.М.