Рішення № 99116173, 20.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8993/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивачка просить суд:

- визнати дії відповідача щодо надання відмови від 26.03.2021 № 3195-2082/ч-52/8-1300/21 в переведенні позивачки з пенсії по інвалідності на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ протиправними;

- зобов`язати відповідача призначити позивачці пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, починаючи з 18.01.2021 до моменту проведення перерахунку;

- зобов`язати відповідача здійснити обчислення пенсії на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ відповідно до заробітної плати позивачки за грудень 2020 року згідно з листом Управління соціального захисту Львівської міської ради від 11.02.2021 № 2603-вих.-164 про визначення заробітної плати за грудень 2020 року;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплати недоплаченої частини пенсії за період з 18.01.2021.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що звернулася до Залізничного відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Однак відповідач відмовив у задоволенні такої заяви, мотивуючим тим, що на день набрання чинності Законом № 889 (на 01.05.2016) позивачка перебувала на посаді, яка не віднесена до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723, право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 889 у неї відсутнє. Зокрема, згідно з запису трудової книжки та довідки Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 11.02.2021 № 2603-вих-164 у з зв`язку з реорганізацією органів виконавчої влади позивачку з 04.01.2007 переведено на посаду завідувача сектору персоніфікованого обліку. Позивачка стверджує, що досягла віку, передбаченого законом для призначення пенсії за віком, має необхідний страховий стаж та стаж роботи державного службовця, висловила бажання отримувати пенсію державного службовця, що у сукупності гарантується на нормах ст. 37 Закону України «Про державну службу», у зв`язку з чим відмову відповідача щодо призначення їй пенсії згідно з Законом України «Про державну службу» вважає протиправною.

Відповідач позов не визнає. У відзиві на позовну заяву представник відповідача покликається на те, що згідно з запису трудової книжки та довідки Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 11.02.2021 № 2603-вих-164 у зв`язку з реорганізацією органів виконавчої влади позивачку з 04.01.2007 переведено на посаду завідувача сектору персоніфікованого обліку. Оскільки на день набрання чинності Законом № 889 (на 01.05.2016) позивачка перебувала на посаді, яка не віднесена до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723, право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 889 у неї відсутнє. Покликаючись на те, що у позивачки відсутній стаж державної служби, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889, а на працівників державних органів, яким присвоюються спеціальні звання дія Закону № 889 не поширюється, відповідач стверджує, що підстави для призначення пенсії за нормами Закону № 3723 відсутні.Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

На спростування доводів відповідача позивачка подала відповідь на відзив.

Ухвалою судді від 08.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

25.02.2021 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою, в якій просила провести перерахунок їй пенсії як державному службовцю, враховуючи стаж державної служби станом на 01.05.2016, який складає 12 років 3 місяці 11 днів. До заяви додала, окрім іншого, довідку про складові заробітної плати та копію трудової книжки.

Згідно з листом Управління соціального захисту Львівської міської ради від 11.02.2021 № 2603-вих.-164 заробітна плата позивачки за грудень 2020 року склала 58565,00 грн, в тому числі: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за високі досягнення у праці, премія за результатами роботи у листопаді 2020 році, премія за результати роботи у грудні 2020 року, премія до дня місцевого самоврядування.

У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 26.03.2021 № 3195-2082/Ч-52/8-1300/21 повідомив, що пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ призначаються особам, які на день набрання чинності вказаним законом (01.05.2016) обіймають посади державної служби та мають не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів, або на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ мають не менше як 20 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016. Зазначив, що згідно запису трудової книжки та довідки Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 11.02.2021 № 2603-вих-164 у з зв`язку з реорганізацією органів виконавчої влади позивачку з 04.01.2007 переведено на посаду завідувача сектору персоніфікованого обліку. Оскільки на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ позивачка перебувала на посаді, яка не віднесена до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 889-VІІІ у неї відсутнє.

Не погоджуючись з відмовою відповідача в переведенні позивачки з пенсії по інвалідності на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», позивачка звернулася з цим позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга вказаної статті).

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.01.2006 за № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Положення статей 2, 3 Закону № 2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до частини 7 статті 21 Закону № 2493-IIІ (в редакції станом на 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723 - ХІІ).

Водночас, з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VІІІ), відповідно до статті 90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 11 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VІІІ перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції на час набрання чинності Законом № 889-VIII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

За приписами частини 9 статті 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовими позиціями, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17.

Відповідач вважає, що право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 889-VІІІ у позивачки відсутнє, покликаючись на те, що на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ позивачка перебувала на посаді, яка не віднесена до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ.

Надаючи оцінку такому твердженню відповідача, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 46 Закону № 889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-III від 07.06.2001.

Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.

Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_1 у зв`язку з реорганізацією органів виконавчої влади позивачку з 04.01.2007 переведено на посаду завідувача сектору персоніфікованого обліку Залізничного відділу соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, на якій вона перебувала і на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ.

Посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби визначався Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (втратив чинність 01.05.2016).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у вказаній статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Крім того, згідно з пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.

Пунктом 6 Порядку № 229 встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону.

Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності вказаним Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом України №889-VIII) здійснюється згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №735/939/17.

Таким чином, посада позивачки входить до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.

Відтак, оскільки позивачка досягла віку, передбаченого законом для призначення пенсії за віком, має необхідний страховий стаж та стаж роботи державного службовця, суд доходить висновку, що відмова відповідача щодо переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправною.

Разом з цим, суд акцентує увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, встановивши протиправність відмови відповідача щодо переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» суд з метою ефективного відновлення порушеного права позивачки вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги у спосіб зобов`язання відповідача призначити та здійснити нарахування позивачці пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, починаючи з 25.02.2021, виходячи з заробітної плати позивачки за грудень 2020 року згідно з листом Управління соціального захисту Львівської міської ради від 11.02.2021 № 2603-вих.-164 про визначення заробітної плати за грудень 2020 року, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язуючи здійснити дії з 25.02.2021 суд виходить з того, що відповідно до положень ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Як слідує з матеріалів справи, позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії та необхідними документами 25.02.2020 Відтак, пенсію за віком на пільгових умовах слід призначити позивачці з 25.02.2020.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі не вирішується.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оформлену листом від 26.03.2021 № 3195-2082/ч-52/8-1300/21 в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та здійснити нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, починаючи з 25.02.2021, виходячи з заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2020 року, вказаної у листі Управління соціального захисту Львівської міської ради від 11.02.2021 № 2603-вих.-164 про визначення заробітної плати за грудень 2020 року, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з врахуванням п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивачка – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ: 13814885)

Суддя Сидор Н.Т.