Ухвала суду № 99116147, 19.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/3407/21

У Х В А Л А

з питань роз`яснення

19 серпня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку письмового провадження заяву відповідача про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

у х в а л и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі – відповідач, ГУНП у Львівській області), в якому, з врахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог /арк.спр.30-36/, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 22.02.2021 №93о/с про переміщення відповідно до підп. 1 п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду підполковника поліції ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Самбірського РВП ГУНП, звільнивши його з посади заступника начальника Самбірського ВП – начальника сектору кримінальної поліції ГУ НП з 22.02.2021, встановивши посадовий оклад в розмірі 2400,00 грн. та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40%;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Самбірського районного відділу поліції – начальника сектору кримінальної поліції ГУ НП у Львівській області;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника Самбірського районного відділу поліції – начальника сектору кримінальної поліції ГУ НП у Львівській області та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №93о/с від 22.02.2021 "Про особовий склад" в частині переміщення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Самбірського районного відділу поліції ГУНП, звільнивши його з посади заступника начальника Самбірського відділу поліції - начальника сектору кримінальної поліції ГУНП, з 22.02.20214; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Самбірського районного відділу поліції - начальника сектору кримінальної поліції ГУ НП у Львівській області з 22.01.2021; зобов`язано Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю у грошовому забезпеченні за час виконання нижче оплачуваної роботи за період з 22.01.2021 по 28.07.2021; рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Самбірського районного відділу поліції - начальника сектору кримінальної поліції ГУ НП у Львівській області та виплати різниці у грошовому забезпеченні за час виконання нижче оплачуваної роботи, у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Станом на день розгляду заяви про роз`яснення судового рішення законної сили рішення суду не набрало.

Представник відповідача 10.08.2021 подав заяву у якій просив роз`яснити спосіб виконання рішення в частині негайного поновлення ОСОБА_1 на посаді. Адже позивач підлягає поновленню на посаді, на яку не призначався та на якій службу не проходив. Крім того, на посаді, на яку поновлений позивач, проходить службу інший поліцейський, котрого призначено у визначеному законом порядку. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його місце роботи. При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п. 1 ст. 40 КЗпП України можуть застосовуватися і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку. Також, відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Розглядаючи заяву суд керується таким.

Відповідно до приписів ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали (ч. 1).

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2).

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3).

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 4).

Системний аналіз положень відповідної статті дозволяє виснувати, що роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення будуть труднощі у виконанні рішення, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок незрозумілості, зокрема, резолютивної частини рішення.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Також, потреба у роз`ясненні судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що здійснюють його виконання. Це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про судове рішення в адміністративній справі” №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

З позиції суду вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення повинен відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення повинна відповідати його резолютивній частині.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

На переконання суду текст мотивувальної та резолютивної частини рішення суду труднощів для розуміння не викликає, суть його чітка та не двозначна. Причинно-наслідкові зв`язки у межах речень чи всього тексту рішення суду не порушено, зокрема, мотивувальна частина рішення відповідає його резолютивній частині. Тому, розширеного тлумачення шляхом роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Доказів на підтвердження факту неможливості виконання рішення, наявності обставин, які ускладнили його виконання у зв`язку з його нечіткістю чи незрозумілістю заявником не надано.

Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу відповідачу, що відповідно до ст. 40 Кодексу законів про працю України, котрий процитований у заяві про роз`яснення рішення, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ч. 1). Під час розгляду справи по суті відповідач не зміг довести, що посади з якої звільнений позивач та на яку поновлений рішенням суду хоч якось відрізняються специфікою роботи чи обсягом повноважень, окрім як назвою підрозділу, в межах якого відбулися організаційно-штатні зміни. Своєю чергою суд у рішенні звертав увагу на те, що поняття попередньої роботи і попередньої посади ототожнювати не слід.

У цьому контексті суд не бере до уваги цитування відповідачем окремих положень п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», оскільки такі могли б бути використані ним під час підготовки відзиву на позов, заперечення чи апеляційної скарги, за своєю суттю є продовженням правової позиції відповідача, та з погляду суду не мають відношення до питання роз`яснення судового рішення. Адже мотиви поновлення позивача на новій посаді викладені судом у рішенні прийнятому за результатами розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про роз`яснення судового рішення.

Керуючись ст.ст. 250, 254, 256 КАС України суд, -

у х в а л и в :

1.У задоволенні заяви представника позивача про роз`яснення судового рішення - відмовити повністю.

2. Копію ухвали скерувати сторонам у справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Суддя Кравців О.Р.