Рішення № 99115834, 20.08.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3230/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 № Ф-100511-53-У та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2019 № Ф-100511-53-У, які було винесено відносно ФОП ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області виключити з інформаційної системи органів ДПС та інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 відомості про наявність боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування у розмірі 31 371,56 грн.;

- встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання рішення- 14 днів з дня набрання законної сили рішенням суду;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обгрунтування заявлених позовних вимог, зазначив що Кіровоградським окружним адміністративним судом винесено рішення від 09.09.2020 по справі № 340/1685/20, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу № Ф-100511-53 від 13.10.2020, відповідно до якої нараховано недоїмку в сумі 29 293,44 грн, складеної ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Однак, станом на 31.05.2021 за даними ІТС «Податковий блок» ОСОБА_1 має заборголваність по єдиному соціальному внескуу в сумі 31371,56 грн.

Відповідно до відповіді на запити, позивача було повідомлено, що що вимога, яка була винесена ФОП ОСОБА_1 від 13.02.2020 № Ф-100211-53 на суму 29 293,44 грн. (яка була скасована рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 по справі № 340/1685/20) включає в себе заборгованість по вимогам від 13.11.2018 № Ф-100511-53-У на суму 15 819,54 грн та від 13.08.2019 № Ф-100511-53-У на суму 7 965,54 грн. Таклж зазначено, що що рішення суду не зобов`язує відповідача скасувати штрафні санкції та пеню, які нараховані на вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-100511-53 від 13.02.2020; відсутні підстави скасовувати вимогу від 13.11.2018 № Ф-100511-53-У на суму 15 819,54 грн. та від 13.08.2019 № Ф-100511-53-У на суму 7 965,54 грн. та відсутні підстави скасовувати заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, оскільки рішенням суду відповідача зобов`язано лише скасувати вимогу, проте не зобов`язано скасувати заборгованість.

22 червня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позового провадження без виклику сторін (а.с.31).

09.07.2021 (вх. № 19174) відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у податкових органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному органу ДПС декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене ГУ ДПС у Кіровоградській області вважає, що винесені вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 № Ф-100511-53-У, 13.09.2019 № Ф-100511-53-У є законними, обгрунтованими та такими, що не підлягають судовому скасуванню.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до пояснень позивача, ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 30.10.2008, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 2 445 000 0000 005916. Перебувала на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби України у Кіровоградській області з 30.10.2008 ОСОБА_1 з дня реєстрації фізичної особи-підприємця підприємницьку діяльність не здійснювала та доходу від такої діяльності не отримує. ФОН ОСОБА_1 прпинено 16.02.2020.

12.05.2020 позивач отримала від Олександрійського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області лист №1258/ФОП/11-28-53-05-12 від 08.04.2020 про направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) на суму 29 293,44 гривень.

В зв`язку з працевлаштуванням позивача та тим, що єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за неї сплачував роботодавець, вона звернулась з позовом до суду.

Кіровоградський окружний адміністративний суд по справі № 340/1685/20 від 09.09.2020 ухвалив рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив повністю. Визнав протиправною та скасував вимогу про сплату боргу № Ф-100511-53 від 13.10.2020 року, відповідно до якої нараховано недоїмку в сумі 29 293,44 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 по справі № 340/1685/20 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 було залишено без змін.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 р. набрало законної сили 26.11.2020.

Однак, станом на 31.05.2021 за даними ІТС «Податковий блок» ОСОБА_1 має заборголваність по єдиному соціальному внеску в сумі 31371,56 грн.

Відповідно до відповіді на запити, позивача було повідомлено, що вимога, яка була винесена ФОП ОСОБА_1 від 13.02.2020 № Ф-100211-53 на суму 29 293,44 грн. (яка була скасована рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 по справі № 340/1685/20) включає в себе заборгованість по вимогам від 13.11.2018 № Ф-100511-53-У на суму 15 819,54 грн та від 13.08.2019 № Ф-100511-53-У на суму 7 965,54 грн. Також зазначено, що рішення суду не зобов`язує відповідача скасувати штрафні санкції та пеню, які нараховані на вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-100511-53 від 13.02.2020; відсутні підстави скасовувати вимогу від 13.11.2018 № Ф-100511-53-У на суму 15 819,54 грн. та від 13.08.2019 № Ф-100511-53-У на суму 7 965,54 грн. та відсутні підстави скасовувати заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, оскільки рішенням суду відповідача зобов`язано лише скасувати вимогу, проте не зобов`язано скасувати заборгованість.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 92 Конституції України вказує, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно ст. 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до абз.1 п.1 та п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції №449, у випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Відтак, податковий орган зобов`язаний у випадку зменшення або збільшення суми недоїмки надіслати чергову вимогу, не відкликаючи попередні.

Таким чином, вимога, яка була винесена ФОП ОСОБА_1 від 13.02.2020 № Ф-100211-53 на суму 29293,44 грн включає в себе заборгованість по вимогам від 13.11.2018 року № Ф-100511-53-У на суму 15 819,54 грн та від 13.08.2019 року Ф-100511-53-У на суму 7 965,54 грн.

Суд зазначає, що оскільки вимога від 13.02.202 № Ф-100211-53 на суму 29 293,44 грн. була скасована рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду, дана вимога включає в себе заборгованість по вимогам від 13.11.2018 № Ф100511-53-У на суму 15 819,54 грн та від 13.08.2019 №Ф-100511-53-У на суму 7 965,54 грн., то такі вимоги також підлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області виключити з інформаційної системи органів ДПС та інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 відомості про наявність боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, суд зазначає наступне.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ зазначеного Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інтегрована картка платника це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (п.2 розділу І Порядку).

Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в інтегрованій картці платника розрахункових операцій (п.п.1 п.1 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу І вказаного Порядку, відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в інтегрованій карті платника облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Таким чином в разі необхідності контролюючий орган має можливість здійснювати коригування облікових показників інтегрованої картки платника, в тому числі в ручному режимі.

Згідно з главою 2 Розділу II Порядку з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів, зокрема, за напрямами: наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування».

Розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.

Зміст наведених правових норм та фактичних обставин справи свідчить про те, що у платника податків наявний правомірний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків. Інтегрована картка платника податків - це документ, що відображає стан розрахунків платника за податками, зборами тощо і невідображення у цій картці сплаченого платником податків податкового зобов`язання призводить до відображення в ній податкового боргу, що, своєю чергою, призводить до безпідставного застосування контролюючим органом до платника визначених в Податковому кодексі України заходів з погашення цього боргу.

Оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то, таким чином, матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що саме зобов`язання Головного управління ДПС у Кіровоградській області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є належним, ефективним способом захисту прав позивача, а тому дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Саме такий спосіб захисту порушених прав та інтересів платника податків визнав адекватним та обґрунтованим Верховний Суд у постановах від 13.02.2018 року у справі № 816/2042/16, від 02.10.2018 року у справі № 816/2220/17, від 20.12.2018 року у справі № 818/326/17.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду правомірності своїх дій.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання прийнятого судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1816 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.1, 2).

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В и р і ш и в

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ ВП 43995486) про скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 № Ф-100511-53-У та від 13.09.2019 № Ф-100511-53-У, які було винесено відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області виключити з інформаційної системи органів ДПС та інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відомості про наявність боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування у розмірі 31 371,56 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула