Ухвала суду № 99115743, 20.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

20 серпня 2021 року м. Київ № 320/10052/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі

за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Державної служби

України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною та скасування постанови №51 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 15.07.2021 та штрафу у розмірі 59280,00 грн. на приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Разом з позовом позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта, – постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за правопорушення від 15.07.2021 №51 та про стягнення штрафу у розмірі 59280,00 грн., а також шляхом зупинення стягнення з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на підставі постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за правопорушення від 15.07.2021 №51 та про стягнення штрафу у розмірі 59280,00 грн., яку мотивовано тим, що зупинення дії спірної постанови та зупинення стягнення на підставі вказаної постанови носить тимчасовий характер, спрямовано на забезпечення виконання рішення у суду у разі задоволення позову та недопущення настання негативних наслідків для позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За своїм змістом, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд звертає увагу, що статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів винесено 15.07.2021 постанову №51 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» застосовано штраф у розмірі 59280,00 грн.

За змістом статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність у вигляді штрафів.

Частиною третьої вказаної норми визначено, що у разі невиконання в добровільному порядку суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно пункту 7 Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177, постанова про накладення штрафу обов`язкова для виконання суб`єктом господарювання.

У разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку.

Не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, якщо її не було звернуто до виконання протягом одного року з дня прийняття.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Таким чином, спірна постанова про застосування до позивача штрафних санкцій є виконавчим документом, який може бути звернуто до стягнення безпосередньо відповідачем шляхом подання відповідної заяви до органів державної виконавчої служби.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що до перевірки судом правомірності прийняття Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів постанови №51 від 15.07.2021 про застосування до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» штрафу в розмірі 59280,00 грн., звернення вказаної постанови до примусового виконання може призвести до необґрунтованого стягнення з позивача суми штрафу у примусовому порядку.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Окрім цього Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року у справі № 826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Отже, враховуючи ту обставину, що примусове виконання вимоги може призвести до стягнення з позивача суми штрафу у примусовому порядку, яка не підлягала стягненню з позивача, з огляду на відсутність підстав для застосування до позивача зазначеного штрафу, і ці обставини підлягають перевірці та встановленню судом під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що заявником наведено належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, відповідно невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у випадку ухвалення рішення на його користь.

Згідно Рекомендацій №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб – це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Згідно частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відтак, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання у майбутньому судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 15.07.2021 №51 про застосування до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» штрафу в розмірі 59280,00 грн. – до моменту набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною та скасування постанови від 15.07.2021 №51, а також шляхом зупинення стягнення з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на підставі зазначеної постанови.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 156 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про забезпечення позову в адміністративній справі №320/10052/21, – задовольнити.

2. Зупинити дію постанови Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 15.07.2021 №51 про застосування до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» штрафу в розмірі 59280,00 грн. – до моменту набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №320/10052/21 за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною та скасування постанови від 15.07.2021 №51

3. Зупинити стягнення з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на підставі постанови Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 15.07.2021 №51 про застосування до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» штрафу в розмірі 59280,00 грн.

3. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.