Ухвала суду № 99115630, 19.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про заміну сторін у виконавчому провадженні

19 серпня 2021 року м.Київ №320/155/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про заміну сторін у виконавчому провадженні у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідачів про відмову у призначенні пенсії та зобов`язати призначити пенсію, починаючи з 04.01.2018.

Рішенням суду від 22.03.2019 адміністративний позов було задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення від 21.02.2018 №4/128 Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та рішення Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київської області від 05.03.2018 №4619 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії за віком як трактористу-машиністу; зобов`язано Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Київської області (код ЄДРПОУ 37838060) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пільгову пенсію за віком відповідно до вимог п.п. 3 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", з урахуванням періоду роботи трактористом-машиністом у радгоспі "Глибоцький" Бориспільського району Київської області з 01.09.1978 по 16.03.2001 (з врахуванням періодів, за які відсутнє нарахування заробітної плати та періодів роботи, коли заробітна плата значно менша в порівнянні з показниками середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України), починаючи з 04.01.2018. У задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

Також, було присуджено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київської області судовий збір у сумі 384 грн. 20 коп.

Зазначене рішення набрало законної сили 13.05.2019.

13.07.2021, до суду надійшла заява ОСОБА_2 про заміну сторін у виконавчому провадженні, яка була передана судді для подальшого розгляду 10.08.2021.

В обґрунтування заявленого клопотання, ОСОБА_2 зазначає, що вона є спадкоємицею та правонаступником позивача, ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та має право на отримання грошової суми, нарахованої, але не виплаченої пенсії у розмірі 23344,61 грн., що знаходиться у ГУ ПФУ у Київській області, які підлягали виплаті спадкодавцю за його життя. Крім того, позивачка зазначає, що ГУ ПФУ у Київській області є правонаступником Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, яке теж підлягає заміні.

У призначений для розгляду справи час, сторони та їхні представники до суду не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання, були повідомлені належним чином, з клопотаннями про відкладення розгляду або розгляд заяви у їх відсутність сторони не звертались.

Частиною 2 ст. 379 КАС України визначено, що суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою) та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відтак, суд розглянув заяву за відсутності сторін та їхніх представників.

Дослідивши наявні матеріали справи в частині поданої заяви, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до частини четвертої ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Так, частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, який набув чинності з 05.10.2016, передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Вказаній нормі матеріального права відповідають певні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження є аналогом інституту процесуального правонаступництва, встановленого статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає процесуальні наслідки переходу прав і обов`язків від однієї особи до іншої у відносинах, щодо яких виник спір.

Однак, доказів відкриття виконавчого провадження матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 було задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та зобов`язано Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Київської області (код ЄДРПОУ 37838060) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пільгову пенсію за віком відповідно до вимог п.п. 3 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", з урахуванням періоду роботи трактористом-машиністом у радгоспі "Глибоцький" Бориспільського району Київської області з 01.09.1978 по 16.03.2001 (з врахуванням періодів, за які відсутнє нарахування заробітної плати та періодів роботи, коли заробітна плата значно менша в порівнянні з показниками середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України), починаючи з 04.01.2018.

ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.06.2020.

Після смерті позивача його дружина ОСОБА_2 прийняла спадщину у вигляді нарахованої суми коштів, згідно вищезазначеного рішення від 22.03.2019 №320/155/19 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2019 №320/155/19 за період з 04.01.2018 по 13.05.2019, яка складає 24344,61 грн. та належить померлому.

З клопотання про заміну сторін у виконавчому провадженні, заявницею ставиться питання щодо отримання нарахованої, але не виплаченої пенсії померлого чоловіка у розмірі 23 344,61 грн., яке на її думку може бути реалізоване шляхом заміни сторін у даній справі.

Але, слід зазначити, що у розумінні ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Отже, право на пенсію є індивідуальним особистим правом кожного громадянина у не підлягає передачі у порядку спадкування.

Разом із тим, відносини з приводу набуття спадкоємцями померлого пенсіонера права власності на кошти, котрі у якості пенсії не були отримані пенсіонером за життя, регламентовані низкою норм права як із кола публічного законодавства, так і з кола приватного (тобто цивільного) законодавства.

Згідно з ст.1216 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Дане правило отримало подальший розвиток у положеннях публічного законодавства з приводу соціального забезпечення громадян у формі виплати пенсій, а саме: ст.91 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі за текстом - Закон №1788-ХІІ), ст.52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі за текстом - Закон №1058-IV), ст.61 Закону України від 09.04.1992р. № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом Закон № 2262-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону №1788-ХІІ суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше, ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більше, як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відтак, стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії померлою особою може здійснюватися за звернення до суду з позовом до органу Пенсійного фонду про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії померлою особою.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що оскільки грошові кошти неотриманих пенсійних виплат входять до спадкового майна, набуття на них право власності регулюється спадковим законодавством.

Також, слід зазначити, що предметом спору у даній справі, були вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення №4/128 від 21.02.2018 щодо відмови у призначенні пільгової пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача призначити та виплачувати пільгову пенсію відповідно до вимог п.п.3 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" з урахуванням періоду роботи трактористом-машиністом у радгоспі "Глибоцький" Бориспільського району Київської області з 01.09.1978 по 16.03.2001, з 04.01.2018.

Тобто, метою звернення заявниці до суду з цим позовом не є захист її прав, свобод чи інтресів у сфері публічних правовідносин.

Заявниця прагне захистити своє право на майно, що входить до складу спадщини, тобто - своє цивільне право.

З урахуванням наведеного, суд наголошує, що питання виплати суми боргу нарахованої, але невиплаченої пенсії спадкодавцю, яке стоїть на меті звернення до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, не може бути вирішено шляхом заміни сторін, а є предметом самостійного позову, поданого в порядку цивільного судочинства.

Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 2 цієї частини публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження від 13.07.2021 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 (код РНОКПП - НОМЕР_3 ) про заміну сторін виконавчого провадження, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.