Рішення № 99115545, 18.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2021 року м.Київ №320/2562/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області про визнання протиправними дії та стягнення середнього заробітку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Яблунівської сільської ради, Березанської міської ради Київської області в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просив суд визнати протиправними рішення/дію Яблунівської сільської ради та Березанської міської ради щодо звільнення ОСОБА_1 з посади голови Яблунівської сільської ради 17.11.2020 під час перебування його у відпустці; зобов`язати Березанську міську раду Київської області змінити дату звільнення позивача з посади голови Яблунівської сільської ради з 17.11.2020 на 27.02.2021; стягнути з Березанської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 38065504) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 17.11.2020 на 27.02.2021; стягнути з Березанської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 38065504) середній заробіток за несвоєчасно проведений розрахунок при звільненні в розмірі 80 048, 56 грн.; визнати протиправною відмову Яблунівської сільської ради (код ЄДРПОУ 05407858) у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно листка непрацездатності серія АДЯ №197074 та зобов`язати Березанську міську раду Київської області (код ЄДРПОУ 38065504) зробити виплату допомоги позивачу згідно листка непрацездатності серія АДЯ №197074; зобов`язати Березанську міську раду видати ОСОБА_1 його трудову книжку; стягнути з Березанської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 38065504) на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі 102 240,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 10.11.2015 позивач обраний головою Яблунівської сільської ради. Згідно з розпорядженням Яблунівської сільської ради від 13.11.2020 №71-к позивачу надана невикористана щорічна основна відпустка з 17.11.2020 по 27.01.2021. Однак, під час перебування у відпустці, позивач захворів та перебував на лікарняному з 23.11.2020 по 22.12.2020 включно, про що була повідомлена сільська рада. Також позивач повідомив сільську раду про продовження відпустки у зв`язку з хворобою та надіслав лікарняний лист.

Однак, сільська рада, всупереч вимогам норм чинного законодавства, листом від 28.12.2020 повідомила позивача про те, що згідно з нормами спеціального законодавства у сфері служби в органах місцевого самоврядування, позивач припинив свої повноваження, надана відпустка була повністю оплачена, розрахунки по заробітній платі проведені, а відтак виплата лікарняного у даному випадку не можлива. Такі дії, на думку ОСОБА_1 є протиправним та незаконними.

Також, позивач вказує, що на його картковий рахунок 09.12.2020 були зараховані кошти, що свідчить про факт несвоєчасного розрахунку з позивачем, за що передбачена відповідальність у вигляді стягнення середнього заробітку.

Зазначає, що станом на 22.02.2021 він є керівником Яблунівської сільської ради, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Це, на думку позивача, підтверджує факт перебування його у трудових відносинах з сільською радою, а відтак, відмова у виплаті йому коштів за лікарняним листком є безпідставною.

Також, зазначає, що ним подано заяву до Березанської міської ради про виплату йому вихідної допомоги у зв`язку з припиненням повноважень. Однак, Березанська міська рада протиправно ігнорує його заяву та не виплачує вихідну допомогу.

Стверджує, що Березанська міська рада не видала йому трудову книжку та просить суд зобов`язати Березанську міську раду видати йому трудову книжку та нарахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з невидачею трудової книжки з вини власника.

Представник Березанської міської ради проти позову заперечував, надіслав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 25.10.2020 були проведені вибори депутатів Березанської міської ради та Березанського міського голови Броварського району Київської області. 17.11.2020 відбулася перша сесія 8 скликання Березанської міської ради, на якій прийнято рішення "Про початок повноважень депутатів Березанської міської ради", яким визнано повноваження депутатів, обраних на виборах 25.10.2020. Таким чином, у силу Закону України "Про місцеве самоврядування", повноваження голови Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області припинені в день набуття повноважень Березанської міської ради Броварського району Київської області 17.11.2020.

Стверджував, що звільнення працівників з посад голови, секретаря та заступника голови ради повинно відбуватися відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в України» у зв`язку із закінченням строку повноважень, незважаючи на їх перебування на цю дату на лікарняному або у відпустці.

Зазначає, що в порушення вимог строкового договору, ОСОБА_1 видає розпорядження №71-к від 13.11.2020 про надання собі невикористаної щорічної відпустки тривалістю 72 календарних дні.

Представник відповідача стверджує, що трудова книжка ОСОБА_1 станом на 18.11.2020 у Яблунівський сільській раді відсутня, оскільки була забрана останнім під підпис для оформлення пенсії і не повернута. А відтак, Березанською міською радою Київської області не чинилися перешкоди позивачу в отриманні трудової книжки, оскільки вона була відсутня у Яблунівській сільській раді і саме з вини позивача, тому вважає відсутність протиправних дій чи допущення протиправної бездіяльності Березанською міською радою Київської області, в зв`язку з чим підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення на користь позивача коштів за затримку видачі трудової книжки не вбачається.

Щодо посилань позивача на несвоєчасний розрахунок при звільненні, відповідач вказує, що розрахунок відбувся 09.12.2020 у зв`язку з тим, що печатка сільської ради була викрадена із Яблунівської сільської ради саме позивачем і виготовлення нової потребувало здійснення відповідних процесуальних дій, що вплинуло на виплату коштів із запізненням.

Щодо виплати допомоги при звільненні, відповідач зазначив, що оскільки позивач припинив повноваження на підставі ч. 1. ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а вихідна допомога в розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток передбачена лише в разі звільнення через припинення трудового договору з підстав п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, підстав для її виплати не має.

Від представника позивача 11.05.2021 до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що 09.12.2020 на картковий рахунок позивача надійшли кошти як аванс на відрядження у розмірі 3175,17 грн., що підтверджує факт перебування позивача у трудових відносинах з Яблунівською сільською радою. Крім того, наполягав на тому, що позивачу не виплачена заробітна плата за листопад у розмірі 55574,61 грн. та відповідно середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку. Звернув увагу, що позивач на день звільнення перебував у відпустці, а тому звільнення могло мати місце лише після виходу із відпустки, незважаючи на припинення повноважень 17.11.2020.

27.05.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем Березанською міською радою протиправно припинені повноваження позивача, без видання відповідного розпорядження. А посилання відповідача на припинення повноважень позивача на підставі п. 6-1 Перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є безпідставним з огляду на те, що вказані норми почали діяти з 06.12.2020. Це означає, що повноваження позивача не могли бути припинені. Щодо посилання на відсутність печатки, вказує, що відповідачі були обізнані, що печатка знаходилася у позивача.

14.06.2021 надійшли заперечення на відповідь на відзив від Березанської міської ради, в яких представник відповідача зазначив, що трудові відносини були припинені з позивачем у силу Закону, а запис про звільнення у трудову книжку ставиться особою, яка відповідальна за кадрову роботу у органах ОМС та засвідчується печаткою сільської ради, у якій працював позивач. А відтак, враховуючи, що печатка знаходилася у позивача, останній мав би оформити та видати собі трудову книжку.

Ухвалою суду від 15.03.2021 в даній справі відкрито загальне провадження та призначено підготовче засідання на 13.04.2021.

Протокольною ухвалою суду від 11.05.2021 задоволено клопотання позивача про збільшення позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 15.06.2021 закрито підготовче провадження по справі та постановлено подальший розгляд справи здійснювати на підставі ст. 194 КАС України в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 10.11.2015 обраний Головою Яблунівської сільської ради.

Постановою Центральної виборчої комісії від 08.08.2020 №160 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року» призначено на неділю, 25 жовтня 2020 року, перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, зокрема у Березанській міській територіальній громаді перші вибори депутатів Березанської міської ради Броварського району Київської області та Березанського міського голови Броварського району Київської області.

25 жовтня 2020 року проведені перші вибори депутатів Березанської міської ради Броварського району Київської області та Березанського міського голови Броварського району Київської області.

17.11.2020 відбулась перша сесія восьмого скликання Березанської міської ради Київської області, на якій прийнято рішення №01-01-VIII «Про початок повноважень депутатів Березанської міської ради», яким зокрема визнано повноваження відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутатів Березанської міської ради, обраних на виборах 25 жовтня 2020 року.

Листом від 17.11.2020 Березанська міська рада повідомила Яблунівську сільську раду про припинення з 17.11.2020 повноважень Голови Яблунівської сільської ради ОСОБА_1 та секретаря ОСОБА_2 та надала копію рішення про визнання повноважень депутатів для врахування в роботі (а.с. 202 т.1).

24.11.2020 Березанська міська рада прийняла рішення "Про початок реорганізації Яблунівської сільської ради, шляхом приєднання до Березанської міської ради" (а.с. 143-146 т.1).

26.11.2020 членами комісії з реорганізації Яблунівської міської ради складено Акт про відсутність печатки Яблунівської сільської ради (а.с. 37-38 т. 2).

Старостою сіл Дубове, Григорівка, Хмельовик, Яблуневе В. Волковим направлено заяву про скоєння кримінального правопорушення до начальника Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького ВП ГУ Нацполіції в Київській області, в якій повідомлено про факт вчинення крадіжки ОСОБА_1 печатки сільської ради, за наслідками розгляду якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за №12020115070000098 (а.с. 39-40 т.2).

Згідно з розпорядженням Яблунівської сільської ради від 13.11.2020 №71-к позивачу надана невикористана щорічна основна відпустка з 17.11.2020 по 27.01.2021 (а.с. 26 т. 1).

У період з 23.11.2020 по 22.12.2020 включно позивач перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності від 28.11.2020 (а.с. 28 т. 1).

09.12.2020 на картковий рахунок позивача зараховано аванс на відрядження у розмірі 3175,17 грн. (а.с. 70-71 т.1).

Листом від 23.12.2020 позивач повідомив Яблунівську сільську раду про те, що він перебував на лікарняному, а тому його відпустка буде продовжена на 30 днів (а.с. 27 т.1).

Яблунівська сільська рада листом від 28.12.2020 вх. №611 повідомила позивача про те, що в Яблунівській сільській раді ОСОБА_1 більше не працює, а тому не можливо нарахувати та виплатити йому лікарняні (а.с. 29 т.1).

26.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Березанської міської ради з заявою у якій повідомив, що у період з 23.11.2020 по 22.12.2020 включно він перебував на лікарняному, про що повідомив Яблунівську сільську раду. Однак, остання відмовилась оплачувати лікарняний з огляду на те, що його повноваження були припинені 17.11.2020. Також, повідомлено, що про своє звільнення він не був обізнаний, трудову книжку йому не видано та не здійснено розрахунок при звільненні. У зв`язку з чим, просив звільнити його з посади Голови Яблунівської сільської ради з 27.02.2021, внести запис до трудової книжки про звільнення, провести розрахунок при звільненні, оплатити листок непрацездатності, виплатити вихідну допомогу при звільненні у розмірі не менше, ніж шестимісячний середній заробіток (а.с. 39-40 т.1).

Вважаючи дії та бездіяльність відповідачів по звільненню, невиплаті своєчасно заробітної плати, невидачі трудової книжки та невиплаті вихідної допомоги протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 280/97-ВР). Окремі особливості проходження служби в органах місцевого самоврядування врегульовані Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року № 2493-ІІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2493-ІІІ).

Статтею 2 Закону № 280/97-ВР встановлено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно частини першої статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до приписів статті 3 Закону № 2493-ІІІ посадами в органах місцевого самоврядування, зокрема, є 1) виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою та 2) виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.

Частинами першою-третьою другою статті 12 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Статтею 20 Закону № 2493-ІII визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону). Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.

За приписами частини першої статті 42 Закону №280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від

16.04.2020 № 562 «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» (далі - Закон № 562) повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році.

Із аналізу вищезазначених норм законодавства можна зробити висновок, що підставою для припинення повноважень зазначених осіб є факт набуття повноважень новообраною сільською, селищною, міською радою. Рішення ради про визнання повноважень депутатів новообраної ради є підставою для внесення записів до трудових книжок відповідних осіб, а останнім робочим днем є день відкриття першої сесії новообраної ради.

Як убачається з матеріалів справи, 25 жовтня 2020 року проведені перші вибори депутатів Березанської міської ради Броварського району Київської області та Березанського міського голови Броварського району Київської області.

17.11.2020 відбулась перша сесія восьмого скликання Березанської міської ради Київської області, на якій прийнято рішення № 01-01-VIII «Про початок повноважень депутатів Березанської міської ради», яким зокрема визнано повноваження відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутатів Березанської міської ради, обраних на виборах 25 жовтня 2020 року.

Листом від 17.11.2020 Березанська міська рада повідомила Яблунівську сільську раду про припинення з 17.11.2020 повноважень Голови Яблунівської сільської ради ОСОБА_1 та секретаря ОСОБА_2 та для врахування в подальшій роботі надала копію рішення № 01-01-VIII від 17.11.2020 (а.с. 202 т.1).

За таких обставин, позивач припинив свої повноваження 17.11.2020.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що факт припинення його повноважень на підставі ст. 42 Закону №280/97-ВР є незаконним, оскільки у даному випадку припинення повноважень, на його думку, можливе лише за умови відкриття першої сесії Яблунівської сільської ради.

Суд зазначає, що таке право прямо передбачене ст. 42 Закону №280/97-ВР та підпунктом 4 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 16.04.2020 №562, а відтак припинення повноважень позивача відбулося автоматично в силу положень Закону №280/97-ВР.

Стосовно посилань позивача про застосування в контексті спірних правовідносин норм Кодексу законів про працю України з огляду на те, що позивач перебував у відпустці та на лікарняному, суд зауважує наступне.

Згідно із ст. 24 Закону України "Про відпустки", у разі звільнення працівника має бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Судом встановлено, що згідно з розпорядженням Яблунівської сільської ради від 13.11.2020 №71-к позивачу надана невикористана щорічна основна відпустка з 17.11.2020 по 27.01.2021 та повністю здійснений розрахунок, що підтверджується платіжним дорученням та не заперечується позивачем (а.с. 26, 197 т. 1).

При цьому, позивач був обізнаний з фактом не обрання його депутатом міської ради та не призначення його посадовою особою Яблунівської сільської ради, що не заперечувалося у ході розгляду справи.

Однією із правових гарантій захисту громадян від незаконного звільнення з роботи є встановлений законами України вичерпний перелік підстав для звільнення працівника.

За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це зазначено у спеціальному законі.

Тобто норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.

Позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року в справі № 21-8а15 і Верховний Суд не вбачає підстав відступати від неї, про що неодноразово зазначено в судовій практиці (справа №820/5122/17, справа №823/384/17 тощо).

Як зазначено вище, на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Зважаючи на особливості застосування відповідно до статті 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", законодавства України про працю, у даному випадку не підлягають застосуванню норми частини 4 статті 40 КЗпП України щодо неможливості звільнення позивача за ініціативою адміністрації в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці, оскільки звільнення голови сільської ради у даному випадку відбулося не з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а в силу норм спеціального законодавства у сфері служби в органах місцевого самоврядування в зв`язку з припиненням його повноважень.

А тому, позовні вимоги про зобов`язання Яблунівську сільську раду нарахувати і сплатити позивачу допомогу по тимчасовій непрацездатності згідно з листком непрацездатності не підлягає задоволенню, оскільки позивача звільнено із займаної посади 17.11.2020, тобто, оскільки в період часу з 23.11.2020 по 22.12.2020 позивач не був працевлаштований, відсутні підстави для нарахування і сплати позивачу допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно з листком непрацездатності АДЯ № 197074.

Також, з огляду на зазначене не підлягають задоволенню і позовні вимоги про визнання протиправними рішення/дію Яблунівської сільської ради та Березанської міської ради щодо звільнення ОСОБА_1 з посади голови Яблунівської сільської ради 17.11.2020 під час перебування його у відпустці та зобов`язання Березанську міську раду Київської області змінити дату звільнення позивача з посади голови Яблунівської сільської ради з 17.11.2020 на 27.02.2021, оскільки як зазначено судом вище, звільнення голови сільської ради у даному випадку відбулося не з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а в силу норм спеціального законодавства у сфері служби в органах місцевого самоврядування в зв`язку з припиненням його повноважень.

Вимога про стягнення з Березанської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за період з 17.11.2020 на 27.02.2021 не підлягає задоволенню з огляду на те, що вона є похідною від вимоги про визнання протиправним рішення/дію Яблунівської сільської ради та Березанської міської ради щодо звільнення ОСОБА_1 з посади голови Яблунівської сільської ради 17.11.2020 під час перебування його у відпустці та зобов`язання Березанську міську раду Київської області змінити дату звільнення позивача з посади голови Яблунівської сільської ради з 17.11.2020 на 27.02.2021, за наслідками розгляду яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Щодо не прийняття відповідного рішення про звільнення голови сільської ради у зв`язку з припиненням повноважень, на що посилається у позові позивач, слід вказати на наступне.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій» (№ 1009-IX, який набрав чинності 06.12.2020) внесено зміни до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" де у розділі V "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено, зокрема п. 6-1 у якому вказано, що у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади).

Перша сесія восьмого скликання Березанської міської ради Київської області відбувалась 17.11.2020, тобто до набрання чинності Закону № 1009-IX, відтак застосуванню підлягають положення підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №562, яким передбачено, що повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році.

Отже, за цією нормою Закону припиняють повноваження сільські, селищні, міські голови; старости сіл, селищ, а також особи, строк повноважень яких закінчується у зв`язку із припиненням повноважень відповідної сільської, селищної, міської ради - секретарі відповідних рад в день першої сесії новообраної ради.

Підставою для припинення повноважень зазначених осіб є факт набуття повноважень новообраною сільською, селищною, міською радою. Таким чином, рішення ради про визнання повноважень депутатів новообраної ради є підставою для внесення записів до трудових книжок відповідних осіб, а останнім робочим днем є день відкриття першої сесії новообраної ради.

Стосовно посилань позивача на несвоєчасну видачу трудової книжки та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у зв`язку з цим, та зобов`язання видати трудову книжку, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Оформлення трудової книжки сільського, селищного, міського голови; секретаря сільської, селищної, міської ради; старост сіл, селищ здійснюється особою, яка відповідальна за кадрову роботу у відповідному ОМС та ведення трудових книжок працівників. Запис про звільнення з роботи (припинення повноважень) засвідчується печаткою сільської, селищної, міської ради, у якій працювали зазначені посадові особи.

Відповідно до пункту 4 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соцзахисту населення від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні

на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно із п. 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Аналогічна норма щодо відповідальності за затримку видачі трудової книжки містилася в ст. 235 КЗПП (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до ч. 5 ст. 253 КЗПП (норма втратила чинність з 10.06.2021 ) при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно із ст.116 Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Суд зазначає, що саме за наявності вини роботодавця настає його відповідальність у вигляді виплати середнього заробітку робітникові за час вимушеного прогулу за нормами статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 20.09.2019 у справі №734/2604/13-а.

Як свідчать матеріали справи, листом від 17.11.2020 Березанська міська рада повідомила Яблунівську сільську раду про припинення з 17.11.2020 повноважень Голови Яблунівської сільської ради ОСОБА_1 та секретаря ОСОБА_2 та надала копію рішення про визнання повноважень депутатів для врахування в роботі (а.с. 202 т.1).

Як встановлено у ході розгляду справи, згідно з розпорядженням Яблунівської сільської ради від 13.11.2020 №71-к позивачу надана невикористана щорічна основна відпустка з 17.11.2020 по 27.01.2021 та на час відпустки ОСОБА_1 обов`язки Яблунівського сільського голови покласти на секретаря сільської ради ОСОБА_2

У судовому засіданні позивач пояснив, що право підпису і посвідчення документів він залишив за собою та не заперечував факту наявності в нього печатки.

Таким чином, суд вважає, що запис до трудової книжки про звільнення мав бути занесений саме відповідальною посадовою особою Яблунівської сільської ради та проставлена печатка сільської ради.

Представник Березанської міської ради пояснив, що печатку позивач не передавав, тому змоги поставити у трудовій книжці запис про звільнення та поставити печатку у нього не було.

Крім того, наполягав, що станом на 18.11.2020 трудова книжка ОСОБА_1 у Яблунівській сільській раді була відсутня, оскільки була забрана останнім під підпис для оформлення пенсії та не була повернута.

На підтвердження чого до матеріалів справи додано копію витягу з Книги обліку руху особових справ посадових осіб місцевого самоврядування Яблунівської сільської ради (а.с. 208-211 т.1).

Зазначив, що 26.11.2020 членами комісії з реорганізації Яблунівської міської ради складено Акт про відсутність печатки Яблунівської сільської ради. Старостою сіл Дубове , Григорівка, Хмельовик, Яблуневе В. Волковим направлено заяву про скоєння кримінального правопорушення до начальника Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького ВП ГУ Нацполіції в Київській області, в якій повідомлено про факт вчинення ОСОБА_1 печатки сільської ради, за наслідками розгляду якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за №12020115070000098.

Натомість, позивач наполягав у судовому засіданні, що він дійсно брав трудову книжку для оформлення пенсії, однак повернув її до сільської ради.

Суд зазначає, що позивач не надав доказів звернення до відповідачів з вимогами про видачу належної йому трудової книжки, так само, як і відповідач не відмовляв позивачу у видачі трудової книжки, отже суд не може погодитися з доводами позивача про навмисну несвоєчасну видачу трудової книжки позивачу.

А враховуючи факт відсутності печатки та трудової книжки позивача у сільській раді, суд вважає, що у даному випадку відсутня вина відповідачів щодо невнесення відповідного запису про звільнення у трудову книжку позивача, а відтак, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у зв`язку з невидачею трудової книжки та зобов`язання видати трудову книжку, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо посилань позивача на несвоєчасність розрахунку з ним при звільненні у зв`язку з тим, що на його картковий рахунок 09.12.2020 були зараховані кошти, та як наслідок стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок, суд зазначає наступне.

Як встановлено у ході розгляду справи, у Яблунівської сільської ради була відсутня печатка з огляду на те, що позивач видав розпорядження про свою відпустку та поклав право підпису і посвідчення документів за собою. Факт наявності у нього печатки, ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував.

Тому, як зазначив представник Березанської міської ради, з об`єктивних причин Яблунівська сільська рада не змогла подати до Держказначейської служби України рахунок на оплату заробітної плати у зв`язку з відсутністю печатки.

26.11.2020 членами комісії з реорганізації Яблунівської міської ради складено Акт про відсутність печатки Яблунівської сільської ради, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за №12020115070000098 про викрадення печатки, та виготовлено нову печатку, що потребувало здійснення відповідних процесуальних дій.

А тому, виплата у розмірі 3175,17 грн. заробітної плати 09.12.2020, як на тому наполягав представник Березанської міської ради, відбулася з незалежних від відповідачів причин з порушенням термінів, встановлених ст. 116 КЗпП.

При цьому, до матеріалів справи долучено пояснення члена ліквідаційної комісії ОСОБА_4 , яка пояснила, що виплата ОСОБА_1 заробітної плати за листопад 2020 року сталася з вини ОСОБА_1 , оскільки він забрав печатку не можливо було оформити документи в казначейство без печатки. Також сказала, що нею була допущена помилка в призначенні платежу - помилково зазначено "Аванс на відрядження" замість "Заробітна плата" (а.с. 216-217 т.1).

За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідачів щодо неможливості виплати заробітної плати вчасно за відсутності протиправних дій Ябунівської сільської ради, а помилка в зазначенні платежу, допущена ОСОБА_4 , не може свідчити про продовження трудових відносин з позивачем.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Березанської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі 102 240,00 грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом у ході розгляду справи, позивач був звільнений на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування". Однак, запис у трудову книжку позивача занесений не був у зв`язку з її відсутністю у відповідачів.

Пунктом 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України визначено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року № 2493-III (далі - Закон №2493-III), який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно з абзацом третім статті 3 Закону №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.

Статтею 20 Закону №2493-ІII визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону). Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.

За приписами частини першої статті 42 Закону №280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 16.04.2020 № 562 «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» (далі - Закон № 562) повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році.

Статтею 41 КЗпП України унормовано додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Зокрема, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України визначено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Суд звертає увагу, що відповідачем трудового договору з позивачем, про що йдеться в статті 41 КЗпП України, не укладалось, оскільки його посада є виборною та затверджується відповідною радою, що також унеможливлює застосування до цих правовідносин положень цієї статті КЗпП України.

Визначальною ознакою звільнення на підставі будь-якого пункту частини першої статті 41 КЗпП України є саме ініціатива власника або уповноваженого ним органу.

Обставини звільнення позивача з посади не є такими, що виникли з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а тому до них пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України не застосовується.

Пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України був прийнятий на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" від 13 травня 2014 року № 1255-VII з 1 червня 2014 року з метою покращення умов для здійснення інвестиційної діяльності. У розумінні вказаної норми звільнення у відповідності до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП застосовується до посадових осіб господарських товариств, яким Тульчинська міська рада не являється.

При вирішенні даного спору, суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові №802/2081/18-а від 23.09.2020 року у якій зазначено: "Норму щодо підстави для розірвання трудового договору - припинення повноважень посадових осіб (пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП) запроваджено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" від 13 травня 2014 року № 1255-VII з 1 червня 2014 року з метою покращення умов для здійснення інвестиційної діяльності. На переконання суду касаційної інстанції, у розумінні вказаної норми звільнення у відповідності до пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП застосовується до посадових осіб господарських товариств, яким Оратівська РДА не являється. Своєю чергою, позивач у розумінні вказаної норми права не є спеціальним суб`єктом, щодо якого може бути застосована така норма та врахована при прийнятті рішення щодо виплати вихідної допомоги при звільненні відповідно до статті 44 КЗпП".

Отже, припинення повноважень у зв`язку із закінченням строку повноважень голови сільської ради не слід ототожнювати з припиненням виконання повноважень керівним складом господарських товариств, що презюмується у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП України. Відтак, у даному випадку, наслідки та гарантії, передбачені статтею 44 КЗпП України, не застосовуються.

Стаття 44 КЗпП України передбачає, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Отже, вихідна допомога є гарантією працівника у випадку звільнення з ініціативи роботодавця. В даному випадку, звільнення позивача відбулось у зв`язку із закінченням строку його повноважень, тобто на підставі, що передбачені іншими законами.

Таким чином, звільнення позивача з посади голови ради відбулося не з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а в силу норм спеціального законодавства у сфері служби в органах місцевого самоврядування в зв`язку з припиненням його повноважень, а відтак положення пункту 5 статті 41 КЗпП України у спірному випадку не застосовуються, тому відсутні підстави для виплати вихідної допомоги, передбаченої ст. 44 КЗпП України.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що дії Березанської міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак у задоволенні вимог в цій частині слід відмовити.

При цьому, суд зауважує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.