Рішення № 99115396, 20.08.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 серпня 2021 року (12:30)Справа № 280/5439/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якій позивач, з урахуванням задоволених заяв про зміну предмету позову просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оформлені Листами від 30.03.2021 № 0800-0204-8/23114, від 14.05.2021 № 6132-4784/С-02/8-0800/21, від 20.05.2021 № 6403-5652/С-02/8-0800/21 щодо визначення ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року, стажу роботи на посаді судді 18 років 8 місяців 07 днів;

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.03.2021 № 923040812661, Протокол/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії: «Перерахунок пенсії. Версія: 1.6.64.1. Дата-час розрахунку: 19.03.2021 12:50» та Протокол/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії: «Перерахунок пенсії. Версія: 1.6.62.1. Дата-час розрахунку: 19.03.2021 12:50»; рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.05.2021 № 923040812661, Протокол/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії: «Перерахунок пенсії. Версія: 1.6.66.1. Дата-час розрахунку: 26.05.2021' 10:51» та Протокол/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії: «Перерахунок пенсії. Версія: 1.6.67.1. Дата-час розрахунку: 26.05.2021 10:51», якими ОСОБА_1 зменшено відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 86 % до 50 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка полягає в тому, що при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року, ОСОБА_1 не зараховується до наявного стажу роботи на посаді судді, який становить 23 роки 08 місяців 2 дні додатково 3 (три) роки роботи у сфері права у відповідності до ч. 2 ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року, зарахувати до наявного стажу роботи, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання - 23 роки 08 місяців 2 дні, визначеному на час набуття права на відставку рішенням Вищої ради юстиції від 03 грудня 2015 року № 933/0/15-15 та призначеному довічно з 18 лютого 2016 року відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2016 року у справі № 335/3100/16-а, додатково 3 (три) роки роботи у сфері права у відповідності до ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: частину стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) адвокатом з 24 жовтня 1996 року по 11 грудня 2002 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, з урахуванням постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2016 року у справі № 335/3100/16-а, якою ОСОБА_1 визначено розмір відсотків заробітку судді (86%) на час набуття права на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а також виходячи зі стажу роботи на посаді судді 26 років 08 місяців 2 дні, з урахуванням додаткових трьох років роботи у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття ним права для призначення на посаду судді вперше, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 90 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням довідки Господарського суду Запорізької області № 05-62/15 від 05.03.2020 та фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року;

всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області;

звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за один місяць.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що позивач є суддею у відставці та утримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13.04.2016 №335/3100/16-а зобов`язано пенсійний орган призначити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 86% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Також зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду №280/5617/18 встановлено, що стаж позивача на посаді судді становить 23 роки 8 місяців 2 дні та встановлено, що позивач отримує грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Згідно подання Господарського суду Запорізької області від 17.02.2016 № 1 стаж роботи судді, який дає ОСОБА_1 право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 23 роки 08 місяців 02 дні. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі № 280/2207/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначеної у довідці Господарського суду Запорізької області від 05.03.2020 № 05-62/15 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020 та зобов`язано відповідача здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи з розміру суддівської винагороди, визначеної у довідці Господарського суду Запорізької області від 05.03.2020 № 05-62/15 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження його граничною розміру за період з 19.02.2020 і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат та компенсації на час виплати перерахунку відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Відповідач добровільно, до набрання рішенням суду законної сили, здійснив ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86 відсотків суддівської винагороди, виходячи з розміру суддівської винагороди, визначеної у довідці Господарського суду Запорізької області від 05.03.2020 № 05-62/15. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі №280/2207/20 рішення Запорізького окружного адміністративною суду від 14 вересня 2020 року № 280/2207/20, в частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошовою утримання позивача в розмірі 86% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді скасовано та в цій частині заявлених вимог прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову. При цьому, Третій апеляційний адміністративний суд в постанові від 11.03.2021 не ставив під сумнів та не заперечував правильність саме такого розміру відсотків (86), а лише дійшов висновку про те, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог, в цій частіші, слід відмови ти, як передчасних. Водночас, апеляційний адміністративний суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, призначеного з 18.02.2016 у розмірі 86% заробітку судді без обмеження граничного розміру. Відповідачем, на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 №280/2207/20, здійснений перерахунок щомісячного грошового утримання позивача, після якого розмір склав - 56574,00 грн. При цьому, позивачу визначено загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 50%. Позивач звертався до відповідача із заявами про перегляд пенсійної справи та просив виправити помилку в частині зменшення відсотків з 86 до 50 під час здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Запорізької області від 05.03.2020 № 05-62/15. Проте, ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило позивача, що його стаж роботи на посаді судді складає 18 років 8 місяців 07 днів, на підставі чого йому здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 у розмірі 50%. Також, позивач звертався до відповідача із заявою від 31.05.2021, в якій просив при обчисленні розміру його довічного грошового утримання, починаючи з 19 лютого 2020 року, зарахувати до наявного стажу роботи, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання - 23 роки 08 місяців 2 дні, додатково три роки роботи у сфері права у відповідності до ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: частину стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) адвокатом з 24 жовтня 1996 року по 11 грудня 2002 року та просив здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % від заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 19 лютою 2020 року та з урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період. Листом від 10.06.2021 №7403-6674/С-02/8-0800/21 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило ОСОБА_1 , що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 №280/2207/20 скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволено, рішення Запорізькою окружного адміністративного суду від 14.09.2020 №280/2207/20 в частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді - скасовано, у зв`язку із чим, з 19.02.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання по довідці про суддівську винагороду, виданої господарським судом Запорізької області, від 05.03.2020 № 05-62/15 з урахуванням стажу роботи безпосередньо суддею, і його розмір склав 56754,00 грн. (113508,00 грн. х 50%). Позивач вважає, що ГУ ПФУ в Запорізькій області, через 5 (п`ять) років після призначення ОСОБА_1 за рішенням суду щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, протягом яких неодноразово здійснювався перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку зі збільшенням заробітку судді зі збереженням саме цього розміру відсотків, з 19.02.2020 протиправно зменшило відсоток раніше призначеного довічного грошового утримання від суддівської винагороди з 86% до 50%. Також позивач вважає, що відповідач протиправно, при обчисленні з 19.02.2020 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 не зараховує до наявного у позивача стажу роботи на посаді судді 23 роки 08 місяців 2 дні додатково 3 (три) роки роботи у сфері права у відповідності до ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 05.07.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

Ухвалами суду від 12.07.2021 та від 13.07.2021 задоволені заяви позивача про зміну позовних вимог.

Також, ухвалою суду від 02.08.2021 відповідачу продовжено строк на подачу відзиву на позовну заяву.

13.08.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 46328), в якому відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, зазначає, що позивачу з 2016 року було призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% суддівської винагороди без обмеження граничного розміру у відповідності до довідки про суддівську винагороду, виданої Господарським судом Запорізької області №08-13/14 від 17.02.2016. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №280/2207/20 відповідача було зобов`язано здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи з розміру суддівської винагороди, визначеної у довідці Господарського суду Запорізької області від 05.03.2020 № 05-62/15 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці, без обмеження його граничного розміру за період з 19.02.2020 і виплатити заборгованість за цей період. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 280/2207/20 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 в частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді скасовано, в цій частині прийнята нова постанова про відмову у задоволенні позову. Позивач 15.04.2021 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86% суддівської винагороди на підставі довідки Господарського суду від 05.03.2020 № 05-62/15 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням загального стажу судді, який дає право на відставку у кількості 23 роки 08 місяці 02 дні. Відповідач листом № 0800-0204-8/23114 від 30.03.2021 повідомив позивача, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі № 280/2207/20, скасованого постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 в частині визначення відсотку для обрахунку грошового утримання, а в іншій - залишеного без змін, йому здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідач у відзиві також зазначає, що Рішенням Конституційного Суду від 18.02.2020 №2-рп/2020 визнано пункт 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ (Закон № 1402) неконституційним. Згідно з положеннями пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010, №№ 41-45, ст. 529; 2015, №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону». Відповідно до п.3 ст. 142 Закону України №1402, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судці понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно п. 4 ст. 142 Закону № 1402 здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. З 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється статтею 142 Закону № 1402, згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу. Питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм частини четвертої статті 142 Закону № 1402 - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Чинним Законом України №1402 визначені інші вихідні дані для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме: щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч. 3 ст. 142 Закону №1402); базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції) (ч. 3, 4 ст. 135 Закону № 1402). Відповідно до ст. 137 Закону № 1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судці в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Таким чином, Законом наведено вичерпний перелік посад, стаж роботи, на яких зараховується до стажу судді. Стаж роботи позивача для визначення права на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності до Розрахунку стажу судді становить 23 роки 08 місяців 02 дні, а для визначення відсотку грошового утримання від суддівської винагороди враховується лише стаж на посаді судді Господарського суду Запорізької області, який становить 11 років 03 місяці 01 день. Відповідачем з 19.02.2020 у відповідності до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі № 280/2207/20 позивачу було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності до довідки № 05-62/15 від 05.03.2020, виданої Господарським судом Запорізької області в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Щодо врахування додаткових трьох років роботи позивача у сфері права, а саме, досвіду роботи (професійної діяльності) адвокатом з 24.10.1996 по 11.12.2002, відповідач зазначає, що позивач у 2018 році звертався до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо визначення стажу роботи на посаді судді, виходячи з 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Позивач вказував, що йому додатково повинно бути зараховано 3 роки частини стажу роботи адвокатом за період з 24.10.1996 по 11.12.2002. Запорізький окружний адміністративний суд у рішенні від 14.02.2019 №280/5617/18, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2019 дійшов висновку, що до позивача не може бути застосована норма права щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після виходу позивача у відставку, тобто норма ч. 2 ст. 137 Закону № 1402, тому у задоволенні позову було відмовлено. На підставі викладеного вище, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13.04.2016 у справі №335/3100/16-а, задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя:

визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, починаючи з 18.02.2016 в розмірі 86 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру з урахуванням довідки про суддівську винагороду, виданої господарським судом Запорізької області 17.02.2016 (а.с.73-76).

Вказана постанова набрала законної сили 08.07.2016.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №280/2207/20 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначеної у довідці Господарського суду Запорізької області від 05.03.2020 № 05-62/15 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи з розміру суддівської винагороди, визначеної у довідці Господарського суду Запорізької області від 05.03.2020 № 05-62/15 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження його граничного розміру за період з 19.02.2020 і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат та компенсації на час виплати перерахунку відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (а.с.87-92).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі №280/2207/20 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволено частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №280/2207/20 в частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 86% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді - скасовано та в цій частині заявлених вимог прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року по справі №280/2207/20 залишено без змін (а.с.95-96, т.1).

Відповідно до довідки Господарського суду Запорізької області №05-62/15 від 05.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка видана ОСОБА_1 про те, що станом на 18.02.2020 його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 113508,00 грн., у тому числі: посадовий оклад - 75672,00 грн.; доплата за вислугу років (50%) - 37836,00 грн. Вказана довідка видана на підставі Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 (а.с.86, т. 1)

Відповідачем на адресу позивача надіслано лист від 30.03.2021 №0800-0204-8/23114, відповідно до якого, на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 № 280/2207/20 здійснено перерахунок щомісячного грошового утримання позивача та розмір пенсії на 01.04.2021 складає 56574,00 грн. (а.с.98, т. 1).

Відповідно до рішення відповідача від 22.03.2021 №923040812661 про перерахунок пенсії, позивачу здійснений перерахунок пенсії, відповідно до якого середньомісячний заробіток для обчислення довічного грошового утримання - 113508 грн., загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 50, основний розмір пенсії з 19.02.2020 - 56754 грн. (а.с.99-100, т. 1).

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою від 15.04.2021, в якій просив невідкладно переглянути його пенсійну справу та виправити помилку в частині зменшення відсотків з 86 до 50 під час здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Запорізької області від 05.03.2020 № 05-62/15 (а.с.101-114, т. 1).

Листом від 14.05.2021 № 6132-4784/С-02/8-0800/21 відповідач повідомив позивача, що стаж його роботи на посаді судді складає 18 років 8 місяців 07 днів, на підставі чого здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 у розмірі 50% (а.с.128, т. 1).

Також, листом від 20.05.2021 № 6403-5652/С-02/8-0800/21 відповідач повідомив позивача, що у зв`язку із постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 № 280/2207/20, з 19.02.2020 проведений перерахунок щомісячного грошового утримання та його розмір склад 56754,00грн. (11308,00грн. х 50%) (а.с.226, т. 1).

Вважаючи, що з 19.02.2020 відповідач протиправно зменшив відсоток раніше призначеного довічного грошового утримання суддівської винагороди з 86% до 50%, та вважаючи, що відповідач протиправно не зараховує до наявного у позивача стажу роботи на посаді судді 23 роки 08 місяців 2 дні додатково 3 (три) роки роботи у сфері права у відповідності до ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно із частиною 1 статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина 2 статті 142 Закону №1402-VI).

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України №2453-VI.

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI.

Пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.

У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013).

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.

Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

У зв`язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

Таким чином з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020, для всіх судді у відставці незалежно від проходження кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або конкурсу, визначено однаковий підхід для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, встановленого Законом №1402-VIII.

Суд звертає увагу, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, встановлений Законом №1402-VIII, визначається з урахуванням трьох складових: 1) стажу роботи на посаді судді; 2) розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; 3) відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

При цьому суд вважає, що у спірних правовідносинах не можуть бути застосовані різні закони при визначенні окремих складових, з яких обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, оскільки зазначене не узгоджується з приписами чинного законодавства, суперечить змісту рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 щодо необхідності встановлення однакового підходу до визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Отже, суд вважає безпідставними твердження позивача про наявність у нього права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з відсоткового розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, встановленого Законом №2453-VI.

Таким чином, при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідно враховувати розмір, встановлений частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір.

Як встановлено судом на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі №280/2207/20 відповідачем 22.03.2021 прийняте рішення №923040812661 про перерахунок пенсії позивачу. При цьому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді здійснено виходячи із 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Розмір пенсії позивача з 19.02.2020 становить - 56754 грн.

В той же час, відповідно до матеріалів пенсійної справи, які надані відповідачем на виконання вимог ухвали суду, стаж роботи позивача на посаді судді становить 23 роки 8 місяців та 2 дні.

Вказаний стаж також підтверджується Розрахунком стажу судді, якій дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, який виданий Господарським судом Запорізької області, поданням про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.02.2016, постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13.04.2016 №335/3100/16-а, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2019 №280/5617/18.

Отже, визначення відповідачем ОСОБА_1 стажу роботи на посаді судді 18 років 8 місяців 07 днів є неправомірним.

В той же час, позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оформлені Листами від 30.03.2021 №0800-0204-8/23114, від 14.05.2021 № 6132-4784/С-02/8-0800/21, від 20.05.2021 №6403-5652/С-02/8-0800/21 щодо визначення ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року, стажу роботи на посаді судді 18 років 8 місяців 07 днів.

Суд вважає, що даному випаду, достатній способом захисту порушеного права є визнання протиправними дій відповідача щодо визначення ОСОБА_1 стажу роботи на посаді судді - 18 років 8 місяців 07 днів та для відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача обчислювати пенсію позивача із урахуванням наявного стажу - 23 роки 8 місяців 2 дні.

Таким чином, відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідач повинен був врахувати стаж роботи позивача на посаді судді, який складає повних 23 років.

Отже, при визначенні позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсоткове значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, становить 56%, а саме: 50% (20 років роботи на посаді судді) + 3 * 2% (за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років).

З огляду на викладене, суд вважає, що твердження позивача про наявність у нього права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі норм Закону №2453-VI, є безпідставними.

Разом з тим, також безпідставним є і зменшення відсоткового значення розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання позивача до 50%, оскільки позивач має право на грошове утримання судді у відставці у розмірі 56% суддівської винагороди.

Суд зазначає, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.03.2021 №923040812661, Протокол/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії: «Перерахунок пенсії. Версія: 1.6.64.1. Дата-час розрахунку: 19.03.2021 12:50» та Протокол/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії: «Перерахунок пенсії. Версія: 1.6.62.1. Дата-час розрахунку: 19.03.2021 12:50»; рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.05.2021 №923040812661, Протокол/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії: «Перерахунок пенсії. Версія: 1.6.66.1. Дата-час розрахунку: 26.05.2021 10:51» та Протокол/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії: «Перерахунок пенсії. Версія: 1.6.67.1. Дата-час розрахунку: 26.05.2021 10:51», якими ОСОБА_1 зменшено відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 86 % до 50 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Судом від відповідача витребувані вказані рішення, які наданні представником відповідача 13.08.2021.

Судом встановлено, що рішення, яке просить скасувати позивач від 19.03.2021 №923040812661, Протокол/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії: «Перерахунок пенсії. Версія: 1.6.64.1. Дата-час розрахунку: 19.03.2021 12:50» та Протокол/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії: «Перерахунок пенсії. Версія: 1.6.62.1. Дата-час розрахунку: 19.03.2021 12:50», фактично прийняте 22.03.2021, а перерахунок здійснений 19.03.2021 12:50. Отже, підлягає скасуванню рішення від 22.03.2021 №923040812661, а не від 19.03.2021.

Таким чином, рішення відповідача від 22.03.2021 №923040812661 та від 26.05.2021 №923040812661 про перерахунок пенсії позивача, на підставі яких проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у частині визначення 50% розміру суддівської винагороди - є протиправними.

Вирішуючи заявлений спір, суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Таким чином, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, виходячи із 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, відсутні підстави для дублювання обов`язку відповідача під час такого перерахунку врахувати довідку Господарського суду Запорізької області № 05-62/15 від 05.03.2020, оскільки по-перше такий обов`язок покладено на відповідача судовим рішенням № 280/2207/20, а по-друге, на момент розгляду цієї справи та прийняття рішення обов`язок із врахування зазначеної довідки відповідачем виконано належним чином, а спір виник лише в частині зменшення відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання позивача.

Щодо вимог позивача зобов`язати відповідача зарахувати до наявного стажу роботи, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання додатково 3 (три) роки роботи у сфері права у відповідності до ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: частину стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) адвокатом з 24 жовтня 1996 року по 11 грудня 2002 року, то суд зазначає наступне.

Так, позивач вважає, що до його стажу роботи, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання, на підставі ч. 2 ст. 137 Закону №1402, має бути враховані 3 роки.

Суд із такою позицією не погоджується через наступне.

05.08.2018, на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 12.07.2018 року № 2509-VIII, статтю 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№1402-VIII) доповнено частиною другою, згідно з якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

За приписами ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Судом із матеріалів справи встановлено, що позивача відраховано зі штату господарського суду Запорізької області 17.02.2016, тобто до дати набрання чинності Законом №1402.

В період з дати видання указу Президента України від 16.11.2004 №1419/2004 (яким позивача було призначено на посаду судді Господарського суду Запорізької області) до 17.02.2016 (відрахування позивача зі штату господарського суду Запорізької області у зв`язку із виходом у відставку) діяли наступні Закони України, якими визначався стаж судді, який дає право на відставку:

Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII;

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.

Станом на дату відрахування позивача зі штату господарського суду Запорізької області (17.02.2016) діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII.

З аналізу наведених вище норм та виходячи з приписів ст. 58 Конституції України, суд дійшов висновку, що до позивача не може бути застосована норма права щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після виходу позивача у відставку, тобто норма ч. 2 ст. 137 Закону №1402. А тому, розрахунок стажу позивача, який дає право виходу у відставку, здійснений на дату відрахування зі штату господарського суду Запорізької області, може бути змінений лише у разі повторного призначення його на посаду судді. При цьому доводи, викладені позивачем у позовній заяві та додаткових поясненнях не спростовують викладених вище висновків суду.

Суд зазначає, що спір щодо включення до стажу роботи позивача, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання, додатково трьох років, вже судом розглядався (справа №280/5617/18). Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 14.02.2019 відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до пенсійного органу. Відповідно до цього рішення, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019, суди дійшли висновку, що до позивача не може бути застосована норма права щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після виходу позивача у відставку, тобто норма ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№1402), у зв`язку з тим, що у законі не має прямого посилання на зворотну дію закону у часі.

Таким чином, підстави для зарахування до наявного стажу роботи позивача, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання додатково 3 років роботи у сфері права у відповідності до ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: частину стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) адвокатом з 24 жовтня 1996 року по 11 грудня 2002 року - відсутні.

Щодо звернення рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Оскільки у даній справі не застосовано спосіб захисту порушеного права у вигляді стягнення, дані норми застосуванню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову в частині.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1816,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо визначення ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року, стажу роботи на посаді судді 18 років 8 місяців 07 днів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020, враховувати стаж, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 23 років 08 місяців 2 днів.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.03.2021 №923040812661 та від 26.05.2021 №923040812661 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 50 процентів від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 56 процентів суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1816,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20.08.2021.

Суддя Ю.В. Калашник