Рішення № 99115222, 10.08.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 серпня 2021 року м. Ужгород№ 260/133/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.,

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 , представник - Гайду О.І.,

відповідача: представник - Крупа-Газуда М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування акту, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати дії Головного управління ДПС у Закарпатській області неправомірними щодо проведення позапланової перевірки згідно наказу №1075 від 04.12.2020 та відповідно скасувати наказ; 2) визнати безпідставними результати проведення перевірки, що викладені в акті №3235/07-16-07-11/ НОМЕР_1 від 21.12.2020 та відповідно скасувати акт перевірки.

Заявлені позовні вимоги аргументує тим, що 09 червня 2020 року було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Незважаючи на вказану обставину контролюючий орган 04 грудня 2020 року призначив проведення позапланової виїзної перевірки за період здійснення ним підприємницької діяльності. Вважає, що така перевірка була проведена з численними порушеннями чинного законодавства, а тому є протиправною, а її результати, що викладені в акті, - безпідставними. Зокрема, зазначає, що така податкова перевірка, всупереч законодавчим вимогам, була проведена після спливу 6 місяців з часу припинення підприємницької діяльності та за період, що перевищує 1095 днів. Стосовно суті виявлених порушень порядку нарахування та сплати єдиного соціального внеску вказує на те, що контролюючий орган наділено функціями щодо адміністрування такого збору тільки з 01 жовтня 2013 року, а тому період діяльності з 01 січня 2011 року не підлягав перевірці.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

За клопотанням позивача ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 вирішено розглядати дану адміністративну справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 замінено первісного відповідача на правонаступника - Головне управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694).

17 березня 2021 року відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що податкова перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 була проведена на підставі наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області від 04.12.2020 №31075, копія якого була вручена позивачу до початку проведення такої. За результатами проведеної перевірки було складено оскаржений акт. Вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів, тому такі самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та не порушують його права. Звертає увагу суду на безпідставності посилань позивача на проведення перевірки поза межами шестимісячного строку після припинення підприємницької діяльності, оскільки строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені по єдиному внеску не застосовується. Окрім того, строки, передбачені п. 11.6 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, стосується проведення заходів податкового контролю, пов`язаних з ліквідацією або реорганізацією платника, тобто юридичної особи.

13 квітня 2021 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що посадовими особами контролюючого органу було проведено позапланову виїзну перевірку його господарської діяльності, однак така фактично відбувалася в приміщенні податкового органу. Разом з тим, Податковим кодексом України не передбачено право посадових осіб контролюючого органу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки в приміщенні податкового органу. Зазначає, що при донарахованні за результатами проведеної перевірки сум податків не було враховано суми раніше сплаченого єдиного податку, військового збору та єдиного соціального внеску. Такі донарахування відбулися у зв`язку з самостійним переведенням позивача на загальну систему оподаткування та анулювання його як платника єдиного податку. Однак у спірних правовідносинах обставини, визначені нормами Податкового кодексу України, для анулювання такої реєстрації були відсутні. Більше того, переведення на загальну систему оподаткування відбулося вже після повного припинення підприємницької діяльності позивача.

Позивач та його представник у судовому засіданні 10 серпня 2021 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив, та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду 10 серпня 2021 року проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )у період з 11 січня 2006 року по 09 червня 2020 року був зареєстрованим фізичною особою-підприємцем та здійснював підприємницьку діяльність.

09 червня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Наказом Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області) №1075 від 04 грудня 2020 року на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України призначено провести позапланову виїзну документальну перевірку платника податків ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2017 по 09.06.2020 з метою визначення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання валютного законодавства та з метою визначення повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2011 по 09.06.2020.

У період з 08 грудня 2020 року по 14 грудня 2020 року посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області на підставі вищезазначеного наказу та направлення №706/07-16-07-11 від 07 грудня 2020 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт №3235/07-16-07-11/ НОМЕР_1 від 21.12.2020.

Відповідно до висновків зазначеного акту перевірки, за результатами такої було встановлено наступні порушення законодавства:

1) п. 291.4 ст. 291, ч. 5 п. 293.4 ст. 293 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПК України), внаслідок чого донараховано 9159,00 грн. єдиного податку за 1 квартал 2017 року;

2) пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України в частині неподання декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік;

3) п.п. 177.2, 177.4, ст. 177 ПК України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі - 828263,89 грн., в т.ч. за 2017 рік - 202990,41 грн., за 2018 рік - 264427,38 грн., за 2019 рік - 230101,14 грн. та за 2020 рік - 130744,96 грн.;

4) пп. 1.1, 1.2, 1.5, 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України, у зв`язку з чим донараховано військовий збір в сумі - 69021,99 грн., в т.ч. за 2017 рік - 16915,87 грн., за 2018 рік - 22035,62 грн., за 2019 рік - 19175,10 грн., за 2020 рік - 10895,41 грн.;

5) ч. 1 п. 2 ст. 6, ч. 2 п. 1 ст. 7 розділу III, п. 11 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою визначено суму податкових зобов`язань єдиного внеску за період, що перевірявся, в сумі 400998,84 грн., в тому числі по звітних (податкових) періодах: за 2-4 квартали 2017 року в сумі 76989,00 грн., за 2018 рік в сумі 126135,24 грн., за 2019 рік в сумі 154234,08 грн., за 2020 рік в сумі 43640,52 грн.;

6) абзац 1,2 п.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: неналежне ведення бухгалтерської документації з 01.04.2017 по 09.06.2020;

7) пп. 183.4 ст. 183, пп. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 734486,61 грн., в тому числі за червень 2017 - 2592,00 грн., липень 2017 - 24950,00 грн., серпень 2017 - 270,00 грн., вересень 2017 - 270,00 грн., жовтень 2017 - 270,00 грн., листопад 2017 - 302,00 грн., грудень 2017 - 302,00 грн., січень 2018 - 175758,40 грн., лютий 2018 - 72559,00 грн., березень 2018 - 17020,00 грн., квітень 2018 - 18161,40 грн., травень 2018 - 12716,00 грн., червень 2018 - 315,00 грн., липень 2018 - 315,00 грн., вересень 2018 - 480,00 грн., жовтень 2018 - 315,00 грн., листопад 2018 - 315,00 грн., грудень 2018 - 315,00 грн., січень 2019 - 778,60 грн., лютий 2019 - 12211,80 грн., березень 2019 - 71093,41 грн., квітень 2019 - 39574,20 грн., травень 2019 - 6055,40 грн., червень 2019 - 6906,60 грн., липень 2019 - 11624,40 грн., серпень 2019 - 16840,40 грн., вересень 2019 - 10497,20 грн., жовтень 2019 - 38130,00 грн., листопад 2019 - 15271,00 грн., грудень 2019 - 30973,80 грн., січень 2020 - 28297,20 грн., лютий 2020 - 50837,40 грн., березень 2020 - 45900,80 грн., квітень 2020 - 10206,40 грн., травень 2020 - 11435,80 грн., червень 2020 - 594,40 грн.;

8) п.п.44.1, 44.3 ст.44 та п. 177.10 ст. 177 ПК України, в частині ненадання для перевірки належним чином зареєстрованої Книги обліку доходів і витрат.

Не погоджуючись з правомірністю проведеної податкової перевірки та висновками, зробленими посадовими особами контролюючого органу, в акті перевірки, позивач оскаржив такі до суду.

Водночас в ході судового розгляду даної адміністративної справи судом було встановлено, що за наслідками проведеної податкової перевірки ГУ ДПС в Закарпатській області були прийняті податкові повідомлення-рішення, однак правомірність таких не є предметом розгляду даної адміністративної справи, оскільки позивачем такі не оскаржуються.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно ч. 2. ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційно закріплений принцип законності також міститься і в п. 21.1 ст. 21 ПК України, згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у ч. 1 ст. 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у ст. 2 КАС України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, за змістом статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

П. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Нормами п. 78.1 ПК України визначені підстави для призначення документальної позапланової перевірки, серед яких: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Нормами ст. 81 ПК України регламентовані умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Так, зокрема, п. 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

ОСОБА_1 звернувшись до суду з даним позовом оскаржив, серед іншого, дії контролюючого органу щодо проведення перевірки відповідно до наказу №1075 від 04.12.2020 та просить скасувати такий наказ.

Приймаючи рішення з приводу вказаної позовної вимоги, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що оскаржена в даній адміністративній справі перевірка була призначена у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1 , що передбачено нормами пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Перед проведенням перевірки ОСОБА_1 були вручені передбачені п. 81.1 ст. 81 ПК України документи, що позивачем не заперечується та підтверджується особистим підписом останнього на направленні. Таким чином, суд вважає, що посадовими особами контролюючого органу було дотримано вимоги ПК України щодо процедури призначення документальної позапланової перевірки.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на те, що податкова перевірка була проведена після припинення його підприємницької діяльності, оскільки нормами п. 11.18 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання; після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Окрім того, п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абз. 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.»

У п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеним в постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на що суд вважає, що оскаржений в даній адміністративній справі наказ щодо призначення перевірки від 04 грудня 2020 року №1075 скасуванню не підлягає з огляду на факт вичерпання останнім дії внаслідок реалізації.

Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що усі доводи щодо протиправності дій посадових осіб контролюючого органу під час проведення податкової перевірки повинні оцінюватися судом саме в ході розгляду справи щодо оскарження наслідків проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень.

При цьому за правовим висновком Верховного Суду таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Разом з тим, ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками проведеної податкової перевірки, в межах розгляду даної адміністративної справи не оскаржує. Тому суд вважає, що позовна вимога щодо визнання дій ГУ ДПС у Закарпатській області щодо проведення перевірки та скасування наказу про призначення такої задоволенню не підлягає.

Стосовно заявленої позовної вимоги про визнання безпідставними результатів проведеної перевірки та скасування акта суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

За наслідками проведеної податкової перевірки посадовими особами контролюючого органу було складено акт №3235/07-16-07-11/ НОМЕР_1 від 21.12.2020, примірник якого ОСОБА_1 отримав 23 грудня 2020 року, що підтверджується особистим підписом такого.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що акт перевірки та викладені у ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб`єкта владних повноважень в розумінні норм ст. 4 КАС України, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, зокрема, податкове повідомлення-рішення, сплата податкових зобов`язань за яким у разі його узгодження є обов`язковою для такого платника податків.

Контролюючий орган не позбавлений права фіксувати в акті перевірки обставини та викладати власні висновки щодо таких обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, складених на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

В свою чергу оцінка висновків акта перевірки на предмет їх обґрунтованості та правомірності надається уповноваженими законом органами влади, в тому числі судом, при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Таким чином, діяльність з проведення перевірок, складання актів перевірки та викладення в них обставин і висновків є службовою діяльністю працівників контролюючих органів на виконання своїх посадових обов`язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкового законодавства. Тому, як акт перевірки, так і викладені в ньому обставини і висновки, зроблені контролюючим органом на підставі зібраної інформації, не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх порушених, на його думку, прав, оскільки у разі незгоди з результатами проведення перевірки ОСОБА_1 слід оскаржувати саме податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі зазначених у акті порушень.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, беручи до уваги законодавчі норми, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає за позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання дій протиправними та скасування акту - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено 19 серпня 2021 року.

СуддяР.О. Ващилін