Ухвала суду № 99114944, 20.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 серпня 2021 р. Справа №200/10618/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості,

встановив:

19.08.2021 ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області:

- визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (його правопопередника) по припиненню нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат;

- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області заборгованість із щомісячних страхових виплат період з 01.06.2014 по 01.03.2020 в сумі, за даними Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з урахуванням наступного.

Право на звернення до суду та способи судового захисту гарантовано Конституцією України та статтею 5 КАС України.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 КАС України).

Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Щодо форми і змісту позовної заяви.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Суд зазначає, що у прохальній частині позовної заяви позивач чітко не визначив (конкретизував) дату з якої йому було припинено нарахування та виплату страхових виплат, не зазначив конкретної суми заборгованості із щомісячних стразових виплат та на користь кого таку суму просить стягнути.

Суд звертає увагу позивача, що у позовній заяві, у відповідності до вимог пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України, позивачу необхідно визначити дату з якої йому було припинено виплату пенсії та період, за який заявляється вимога про зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву із зазначенням в прохальній частині позову конкретної дати з якої йому було припинено нарахування та виплату страхових виплат, суми заборгованості із щомісячних страхових виплат та зазначити особу, на користь якої таку суму стягнути.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Щодо питання сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Після вивчення матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється статтею 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини другої вказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Викладена норма Закону № 3674-VI кореспондується з приписами частини першої статті 133 КАС України: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений частиною першою статті 5 Закону № 3674-VI.

При цьому, з наданих позивачем на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору документів не вбачається можливості застосування до ОСОБА_2 будь-якої з підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених частиною першою статті 5 Закону № 3674-VI.

Проте, з наведеного вбачається, що якщо майновий стан особи не дає можливості оплатити судові витрати, суд на свій розсуд за клопотанням особи може прийняти одне з таких рішень: зменшити розмір належних до оплати судових витрат; звільнити особу від оплати судових витрат повністю або частково; відстрочити оплату судових витрат на визначений строк; розстрочити оплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Отже, підставою для вчинення процесуальних дій щодо звільнення, розстрочки або відстрочки від сплати судового збору є рівень майнового стану сторони. При цьому, в порядку статті 133 КАС України відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Дослідивши заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що позивачем не додано до позовної заяви необхідних доказів, що підтверджують його майновий стан, а саме: довідки із органів Державної податкової служби України про отримані доходи, тощо.

Оскільки позивачем не надано жодного підтвердження його скрутного майнового стану, клопотання про відстрочення позивачу сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Як встановлено суддею вище позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Водночас докази на підтвердження майнового стану позивачем до суду не надано.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-ІХ, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 2270,00 грн.

Позивачем заявлені вимоги немайнового характеру, а саме: визнання протиправним та скасування рішення.

Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір за адміністративний позов немайнового характеру 908,00 гривень.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- документа про сплату судового збору в сумі 908 гривень 00 копійок за наступними реквізитами: Р/р UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості – залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:

- виправленої позовної заяви із зазначенням в прохальній частині позову конкретної дати з якої йому було припинено нарахування та виплату страхових виплат, суми заборгованості із щомісячних страхових виплат із зазначенням особи, на користь якої таку суму стягнути;

- доказів сплати судового збору за позовні вимоги немайнового характеру в розмірі 908,00 гривень, або обґрунтованого клопотання про відстрочення сплати судового збору та доказів на підтвердження доводів, що в ньому викладено.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.С. Молочна