Ухвала суду № 99114489, 16.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 серпня 2021 року Справа 160/13698/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- скасувати рішення Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в оформленні (видачі) повістки на постійне проживання від 19.11.2020 №12032300005574;

- зобов`язати Головне управління ДМС України у Дніпропетровській області здійснити посвідки на постійне проживання громадянина Республіки Ірак ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 у звязку з досягненням 45- річного віку.

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7, 8, 11 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення наведених норм позивачем наведені відомості не зазначені в позовній заяві.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надати до суду уточнений адміністративний позов, який містить відомості чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів копії яких додано до заяви, власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також його копії для направлення відповідачу по справі.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Аналіз наведених норм КАС України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу відповідних документів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Позивачем оскаржується рішення Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в оформленні (видачі) повістки на постійне проживання від 19.11.2020 №12032300005574.

У тексті позовної заяви позивачем було зазначено, що "... 27.11.2020 мною було отримано Рішення ГУ ДМС у Дніпропетровській про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне місце проживання...". Проте, з даним адміністративним позовом позивач звернувся 11.08.2021 (майже через 10 місяців), жодного клопотання, з доказами поважності причин пропуск строку звернення, до суду не надано.

Крім того, позивачем у тексті позивної заяви було зазначено: "... 20.04.2021 Громадською організацією "Центр захисту прав людини та протидії корупції" було направлено скаргу до ДМС України (вихідний номер 200421/2 від 20.04.2021 року) на рішення ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 19.11.2020 року №12032300005574 в якій громадська організація просила визнати протиправним зазначене рішення та здійснити обмін моєї посвідки на постійне проживання в Україні. ..." "... 12.07.2021 за результатами розгляду скарги Громадської організації "Центр захисту прав людини та протидії корупції" було отримано лист від ДМС України №С-5217-21/8.1/2508-21 від 08.07.2021 ...".

При цьому, позивачем до позовної заяви не надано скарги до ДМС України (вихідний номер 200421/2 від 20.04.2021 року) на рішення ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 19.11.2020 року №12032300005574 разом з доказами звернення із відповідною скаргою, не зазначено, що така в нього відсутня. При цьому, до матеріалів адміністративного позову долучено лист ГУ ДМС України №С-5217-21/8.1/2508-21 від 08.07.2021 за результатами розгляду звернення позивача.

Проте, суд звертає увагу позивача, що отримання позивачем листа ГУ ДМС України №с-5217-28/8.1/2508-21 від 08.07.2021 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №240/12017/19.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що подання скарги до ДМС України жодним чином не позбавляло позивача права на звернення до суду із позовною заявою у строк, встановлений КАС України.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Поряд із цим, згідно з приписами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 5 вищенаведеної статті у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Проте, в порушення наведених норм до матеріалів позову не було надано ані доказів сплати судового збору, ані клопотання/заяви про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору з відповідними доказами.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі – Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 гривень.

Відповідно до адміністративного позову, вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну похідну вимогу.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за одну немайнову вимогу у розмірі 908,00 грн. (2270 грн.х 0,4) за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364, або клопотання чи заяви про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору із обґрунтуванням заявленого клопотання/заяви.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову, який містить відомості чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також його копії для направлення відповідачу по справі;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску;

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України, або клопотання чи заяви про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору із обґрунтуванням заявленого клопотання.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`ять днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно