Рішення № 99113034, 17.08.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/124/21

Провадження № 2-а/638/4/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.12.2020 року № 08-11/232, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Ятребова П.С. стосовно представника ТОВ «Фрунзе Холдинг» за ст.188-5 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21.12.2020 року відповідачем в особі державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Ястребова П.С. складено постанову про накладення адміністративного стягнення № 08-11/232 стосовно представника ТОВ «Фрунзе - Холдинг» за ст.188-5 КУпАП, якою накладено стягнення у вигляді штрафу 748 грн. Вказану постанову вважає незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме справа повинна була розглядатися за адресою місцезнаходження Державної екологічної інспекції Харківської області, адміністративне правопорушення, передбачене ст.188-5 КУпАП не належить до категорії справ, в яких стягнення накладається на місці їх вчинення, тобто винесення постанови у справі про адміністртаивне правопорушення, передбачене ст.188-5 КУпАП одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення є неправомірним та призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З приводу порушення норм матерального права вказала на відсутність фактів порушень прав будь - якого з учасників у сфері природоохоронного заходу, що унеможливлює проведення позапланового заходу, а інформація викладена у зверненні заявника - фізичної осоюби може бути лише підставою для внесення суб?єкта господарювання до плану планових перевірок. Інспектором на момент перевірки не були пред?явлені відповідні документи, що підтверджують обгрунтованість проведення перевірочних заходів понад граничний 2-денний термін для суб?єктів малого підприємництва, встановлений ч.4 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з?явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належно, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав. 14.04.2021 року відповідач надіслав відзив на позов, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , вказуючи на відсутність доказів, які б свідчили про незаконність дій інспекції.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

21.12.2020 року о 11 год. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Ястребовим П.С. складено протокол № 002407 про те, що ОСОБА_1 , юрисконсульт ТОВ «Фрунзе Холдінг», будучи посадовою особою, допустила не виконання законних розпоряджень чи приписів осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, а саме не допустила до проведення позапланової первірки на підставі звернення громадянина ОСОБА_2 від 03.12.2020 року та направлення від 17.12.2020 року № 1126/12-02/08-04.

Постановою від 21.12.2020 року державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Ястребова П.С. ОСОБА_1 притягнуто до адміністртаивної відповідальності за ст.188-5 КУпАП на накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 748 грн.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначені Законом України «Про охорону навколишнього середовища».

Стаття 20-2 Закону визначає компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, до якої належить, зокрема: а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про екологічну та радіаційну безпеку; г) складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; ґ) пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; и) виконання відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод , баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються.

Відповідно до вимог ст.188-5 КУпАП за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків встановлена адміністративна відповідальність.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП, полягає у невиконанні законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорони природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків.

За загальним правилом, відповідно до вимог ст.254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Затверджена Наказом Міністерства охорони природнього середовища України від 05 липня 2004 року № 264 Інструкція з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, чітко встановлює порядок складання Протоколу та необхідні дані, які вносяться до нього та є обов`язковими складовими, що в наступному служить для законного та правильного накладення адміністративного стягнення на винну особу (розділ II Інструкції).

Так, відповідно до п.2.4, п.2.8 Розділу ІІ вищезазначеної Інструкції, при складанні Протоколу вказується частина статті та стаття КУпАП, згідно з якою наступає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії. У Протоколі обов`язково зазначаються: дата і місце його складання (число, місяць і рік складання Протоколу, найменування населеного пункту, де його складено); посада, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала Протокол; відомості про особу порушника, а саме: прізвище, ім`я, по батькові; число, місяць, рік та місце народження; сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації); фактичне місце проживання (поштова адреса); місце роботи (повна назва підприємства без застосування абревіатур та його поштова адреса) або навчання особи, а якщо особа не працює, то про це робиться відмітка; відомості щодо заробітної плати (у разі наявності інформації); посада особи, що вчинила порушення (для посадових осіб); паспорт (серія, номер, ким і коли виданий) або інший документ, що посвідчує особу; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, які передбачають відповідальність; нормативно-правові акти, які передбачають відповідальність за вчинене правопорушення (з обов`язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо); прізвища, ім`я та по батькові, адреси свідків, якщо вони є. У Протоколі може зазначатися як домашня адреса, так і адреса службової особи або контактний телефон, за яким їх можна викликати; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи (відомості про наявність актів обстеження підприємств, установ, організацій і об`єктів, відмітки про наявність документів та речей, які слугують доказами в справі, тощо); заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності); відмітка про отримання особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, другого екземпляра Протоколу. При складанні Протоколу слід чітко та розбірливо викладати всі відомості, передбачені формою Протоколу, звертаючи особливу увагу на точність і повноту викладення складу порушення, які саме речі, предмети і документи вилучені за фактом виявленого порушення, їх індивідуальні ознаки, кількість, номери тощо.

У ч.1 ст.277 КУпАП та п.3.2. Інструкції закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 188-5 КУпАП, обов`язково складається протокол про адміністративне правопорушення.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні ч.1 ст.276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.

Адміністративне правопорушення, передбачено ст.188-5 КУпАП, не належить до категорії справ, в яких стягнення накладаються на місці їх вчинення.

Тобто, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.188-5 КУпАП, одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення є неправомірним та призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст.268 КУпАП.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дотримання наведених правил є передумовою належного розгляду справи про адміністративне правопорушення, тобто в порядку передбаченому КУпАП.

Судом встановлено, що 21.12.2020 року державним інспектором складено у відношенні ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12-15 год 21.12.2020 року.

При цьому, того ж дня 21.12.2020 року державним інспектором у відношенні позивача складено постанову про накладення адміністративного стягнення № 08-11/232.

Тобто, відповідачем не забезпечено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності бути присутньою при її розгляду, в тому числі заявляти клопотання, давати пояснення тощо.

Відповідно до вимог ч.ч.2,3 ст.7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вказані порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності є суттєвими, оскільки фактично обмежили позивача повноцінно приймати участь у розгляді адміністративної справи, захищати свої права та інтереси, користуватися професійною правничою допомогою.

Постанова та протокол були винесені у вкрай стислий термін - протягом одного дня, що унеможливило вчинення позивачем будь-яких підготовчих дій для захисту своїх прав та інтересів під час провадження у справі (збір та підготовка доказів, залучення захисника, перекладача тощо).

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, порушено порядок розгляду та вирішення справи, а твердження позивача відповідачем не спростовані, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено з порушенням порядку розгляду та вирішення справи про адміністративне правопорушення, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Суд зазначає, що з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами:

1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину;

2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані;

3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї;

4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію;

5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.

Суд зауважує, що рішення про наявність або відсутність в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами КУпАП приймає відповідний інспектор на підставі виявлення та вивчення всіх обставин, що впливають на якість такого рішення, та при безумовному дотриманні порядку/процедури його прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви відповідно до квитанції від 30.12.2020 у розмірі 420,40 грн. за подання позову. Зазначені судові виплати слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 242, 243, 244,250, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції у Харківській області (код ЄДРПОУ 37999518, адреса: м. Харків, вул. Бакуліна, 6) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення стягнення від 21.12.2020 року № 08-11/232, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Ястребова П.С. у відношенні представника ТОВ «Фрунзе Холдинг» Федоряка Наталії Федорівни за ст.188-5 КУпАП.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати за оплату судового збору у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: