Вирок № 99111820, 20.08.2021, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/972/21

1-кп/189/108/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2021 року смт. Покровське Покровського району

Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єдаменко І. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Коляревської А. М.,

учасники судового провадження:

прокурор - Литвиненко В.В.

потерпіла - ОСОБА_1

обвинувачений - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041540000116 від 15.07.2021 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Соснівка Шумського району Тернопільської області, громадянин України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , одружений, має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працює, інвалідом не являється, не судимий,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 обвинувачується у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Встановлено, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються і сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що і постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивні сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційнуневпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 , 19.08.2020 близько 16:00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне та економічне домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_5 , а саме виражався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та вигнав останню з будинку, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. За вищевказаним фактом, Покровським ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 313925 від 20.08.2020, про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

За результатом розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , 28.08.2020 Покровськимрайонним судом Дніпропетровської області винесено постанову у справі № 189/949/20, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин. Крім цього, ОСОБА_2 , 25.11.2020 близько 18:00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_5 , а саме виражався в її бік нецензурною лайкою та погрожував останній фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_5 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. За вищевказаним фактом, Покровським ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 683515 від 27.11.2020, про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. За результатом розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 13.01.2021 Покровським районним судом Дніпропетровської області винесено постанову у справі № 189/29/21, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень в дохід держави. Крім цього, ОСОБА_2 , 21.04.2021 близько 10:00 год., влаштував за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , домашнє насильство, в ході якого ображав нецензурною лайкою свою дружину ОСОБА_1 . За вищевказаним фактом, ВП № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_2 складено протокол проадміністративне правопорушення серії ВАБ № 122647 від 21.04.2021, про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

За результатом розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , 21.04.2021 Покровськимрайонним судом Дніпропетровської області винесено постанову у справі № 189/510/21, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.

Крім цього, ОСОБА_2 , 07.07.2021 близько 18:00 год., знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, прийшов за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до своєї дружини ОСОБА_1 , з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, усвідомлюючи систематичний, протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на вчинення систематичного домашнього насильства щодо подружжя, вчинив відносно ОСОБА_1 , психологічне насильство, а саме: ображав останню в грубій формі нецензурними словами, використовуючи нецензурну лайку та приниження, словесно погрожував їй спричиненням тілесних ушкоджень, виганяв її з будинку.

Вказані умисні, протиправні дії ОСОБА_2 викликали у потерпілої ОСОБА_1 , побоювання за свою безпеку та безпеку своїх дітей, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, унаслідок чого потерпіла ОСОБА_1 була позбавлена можливості вільно пересуватися по своєму будинку, повною мірою задовольняти свої життєві побутові потреби, що призвело до психологічних страждань потерпілої.

Таким чином, умисні, протиправні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст. 126-1 КК України - «Домашнє насильство тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи».

В судовому засіданні, визнаючи себе повністю винним, та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України. Прокурор Литвиненко В.В. також просив суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України. Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що цивільний позов не подавала, просила суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України та просила покарання призначити на розсуд суду. Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Суд роз`яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого, потерпілу та дослідити характеризуючі матеріали стосовно особи обвинуваченого. Після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України в суду немає сумнівів в добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченого. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 показав суду, що 07.07.2021 близько 18:00 год., знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, прийшов за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де ображав дружину в грубій формі нецензурними словами, використовуючи нецензурну лайку та приниження, словесно погрожував їй спричиненням тілесних ушкоджень, виганяв її з будинку.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що 07.07.2021 близько 18:00 год., після святкування дня Івана Купала її чоловік знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, прийшов додому та почав ображати її в грубій формі нецензурними словами, використовуючи нецензурну лайку та приниження. Потім почав її та свекруху виганяти її з будинку. Вказані дії вчиняв близько години, а потім ліг спати.

Заслухавши обвинуваченого, прокурора, потерпілу, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Згідно ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому слід віднести щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , передбачених ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого слід обрати і призначити покарання в межах, передбачених санкцією статті 126-1 КК України.

Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті, чи звільнення обвинуваченого від покарання, судом не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Речові докази відсутні.

Матеріальна шкода не завдана.

Витрати на проведення судових експертиз відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370 - 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 240 (двісті сорок) годин.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Речові докази відсутні.

Матеріальна шкода не завдана.

Витрати на проведення судових експертиз відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Єдаменко