Рішення № 99111732, 09.07.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2531/20

№ 2/183/700/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахівниче» про розірвання договору оренди земельної ділянки № 44 від 12.01.2005 року, зі змінами та доповненнями, викладеними у Додатковій угоді від 16.01.2009 року, зареєстрованій 03.06.2009 року за №04-09-126-02881,

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,-

в с т а н о в и в :

12 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до СТОВ «Птахівниче», в якому просив розірвати Договір оренди земельної ділянки № 44 зі змінами та доповненнями викладеними в Додатковій угоді від 16.01.2009 року, зареєстрованій 03.06.2009 року за № 04-09-126-02881, укладений 12 січня 2005 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Птахівниче», зареєстрований 20.01.2005 року у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 04-05-126-00140.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,350 га (кадастровий номер 1223210500:02:017:0536), що знаходиться на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

12 січня 2005 року ОСОБА_1 уклав з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Птахівниче» договір оренди земельної ділянки № 44 строком на 5 років до 31 грудня 2009 року, який було зареєстровано Новомосковським райвідділом ДРФ ЦДЗК про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 20.01.2005 року за № 04:05:126:00140.

В подальшому до договору оренди земельної ділянки № 44 від 12.01.2005 року були внесені зміни, на підставі додаткової угоди від 16.01.2009 року, яка 03.06.2009 року була зареєстрована Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 04-09-126-02881.

Згідно Додаткової угоди Сторонами були внесенні зміни шляхом викладення в новій редакції: п. 3.1. Договір укладено сторонами строком на 18 років з моменту реєстрації Договору № 44;п. 4.2. Розмір орендної плати є договірним і складає не менше 3% від вартості земельної ділянки. Розмір орендної плати в грошовому відношенні складає 2600 гривень. Також додатковою угодою встановлено, що інші умови вищевказаного договору, не порушені даною угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Під час підписання даного договору відповідач поставив позивача перед вибором: він повинен був або погодитися на запропоновані умови оренди, які були вже викладені на папері, або інакше передача земельної ділянки в оренду була неможливою. Тобто, під час підписання даного договору оренди позивач був позбавлений права запропонувати внесення власних змін до даного договору. На час підписання договору оренди (2005 рік) запропоновані умови оренди здавалися позивачу прийнятними, тому він погодився на них. Позивач не міг знати, що згодом буде внесено чимало законодавчих змін, які покращуватимуть становище орендодавця у орендних відносинах.

Враховуючи численні недоліки умов договору, які в свою чергу не відповідають вимогам чинного законодавства України, позивач 16 січня 2020 року звернувся з листом до Відповідача про необхідність внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, шляхом викладення його умов у новій редакції. Крім листа відповідачеві для погодження та підписання також було надіслано проект додаткової угоди від 16.01.2020 року до договору оренди землі у двох примірниках, яке отримане відповідачем 18 березня 2020 року, але відповіді при цьому так і не надходило.

23 квітня 2020 року позивач направив відповідачу повторно лист з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки та проект додаткової угоди від 16.01.2020 року до договору оренди землі у двох примірниках, але відповіді знову не було.

Враховуючи, що сторони не досягли згоди щодо зміни істотних умов спірного Договору оренди земельної ділянки, позивач вважає, що договір може бути розірваний за рішенням суду, оскільки має місце наявність умов зазначених у ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, а саме: в момент укладання договору позивач виходив з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами які позивач не може усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагались;виконання на сьогоднішній день договору оренди, порушує співвідношення майнових інтересів позивача;також із суті спірного договору не випливає, що ризик зміни обставин несе саме відповідач. Позивач прийняв рішення обробляти зазначену вище земельну ділянку самостійно (вирощувати власну сільськогосподарську продукції), що на його глибоке переконання дасть більший дохід, а ніж дохід, який він би отримував від надання в оренду землі.

А тому, посилаючись на норми ст. ст. 1, 13, 15, 16, 21, 22, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі»; ст. ст. 15, 16, 526, 530, 610–612, 634, 652, 792 ЦК України, просить суд задовольнити позов, розірвавши спірний договір оренди.

Відповідачем поданий відзив на позов, в якому позовні вимоги позивача не визнав в повному обсязі з огляду на наступне.

12 січня 2005 року між позивачем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Птахівниче» був укладений договір оренди земельної ділянки № 44 строком на 5 років до 31 грудня 2009 року, у який в подальшому були внесені зміни на підставі додаткової угоди від 16.01.2009 року, що 03.06.2009 року була зареєстрована Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 04-09-126-02881. Згідно додаткової угоди сторонами були внесенні зміни шляхом викладення в новій редакції: п. 3.1. Договір укладено сторонами строком на 18 років з моменту реєстрації Договору № 44; п. 4.2. Розмір орендної плати є договірним і складає не менше 3% від вартості земельної ділянки. Також додатковою угодою встановлено, що інші умови вищевказаного договору, не порушені даною угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Твердження позивача про те, що він не мав можливості запропонувати свої умови при укладенні договору оренди і додаткової угоди до нього є хибними, тому як доказів того, що він бажав мати інші умови відсутні. Посилання на те, що договір оренди не виконується з боку відповідача – є неправдивими, тому як відповідач виконує умови договору. Договір оренди містить усі істотні умови, які погоджені сторонами. Направлений на адресу відповідача проект додаткової угоди – фактично є новим договором оренди, а тому підстав для його узгодження немає. В той час, як з боку відповідача на адресу позивача направлено текст додаткової угоди, з огляду на ті пропозиції які висловлені позивачем. А тому вважає підстав для задоволення позову немає.

У своїй відповіді на відзив позивач зазначає, що строк дії договору оренди відповідно до п. 3.3 – «до 31 грудня 2009 року», а інформація внесена до Державного земельного кадастру щодо його дії до 03.06.2027 року – невірно. Щодо отримання позивачем відповіді від відповідача на його пропозицію щодо укладення додаткової угоди, то позивачем така відповідь отримана лише 05 липня 2020 року, тобто після відкриття провадження у справі. Виклав умови додаткової угоди, направленої у 2020 році на адресу відповідача, з якими відповідач не погодився. Наполягає на тому, що на час укладення договору оренди та додаткової угоди істотно змінилися обставини, зазначені ним в позові, а тому просить суд задовольнити позов.

У своїх запереченнях відповідач наполягав на тому, що сторони не дійшли згоди щодо зміни істотних умов договору оренди і також виклав додаткову угоду у своїй редакції. Зазначив, що істотних порушень умов договору з боку відповідача немає, а тому підстави для задоволення позову про розірвання договору оренди відсутні.

12 травня 2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороку О.В.

12 травня 2020 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

15 липня 2020 року на адресу суду надійшов відзив Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахівниче» на позовну заяву.

13 серпня 2020 року на адресу суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив, подана його представником ОСОБА_2

03 вересня 2020 року на адресу суду надійшли заперечення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахівниче» на відповідь на відзив.

21 січня 2021 року ухвалою суду закінчене підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав позовні вимоги позивача та посилаючись на ті ж підстави просив задовольнити його в повному обсязі. Представник позивача вважає, що спірний договір оренди землі є фактично договором приєднання, умови якого були встановлені відповідачем у стандартному (типовому) договорі оренди земельної ділянки, складеному відповідачем, та який міг бути укладений Орендодавцем лише шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому;

що умови спірного договору викладені таким чином, що в значній мірі обмежують права та інтереси орендодавця, повністю нівелюють відповідальність орендаря за невиконання умов договору щодо нецільового використання землі, несвоєчасності повернення земельної ділянки з оренди, встановлюють незначну відповідальність за порушення строків сплати орендної плати;

що умови про орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, порядку її внесення і перегляду чітко не прописані та можуть тлумачитися та виконуватися відповідачем на свій розсуд;

що Договором передбачено умови, які не притаманні договору оренди, а саме: суттєвого зменшення розміру орендної плати яка підлягає виплаті Орендодавцю у випадку, якщо Орендар зазнає збитків від своєї господарської діяльності в результаті пошкодження сільськогосподарських культур.

Крім того спірний договір оренди земельної ділянки містить умови, які суперечать один одному, є нелогічними та такими що не відповідають чинному законодавству, мають умови про обмеження прав власника земельної ділянки, а саме:

строк дії договору оренди земельної ділянки не відповідає терміну на який він був укладений, так у п. 3.1. Договору, з урахуванням внесених змін зазначено: «Договір укладено строком на 18 років з моменту реєстрації договору», а в п. 3.3. Договору, зазначено «Закінчення дії договору 31 грудня 2009 р.» при тому, що Додатковою угодою встановлено, що у інші умови вищевказаного договору, не порушені Даною Угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання;

розмір орендної плати є занадто низьким порівняно із середнім розміром орендної плати, який сплачують інші орендарі за оренду аналогічних земельних ділянок, розташованих на території Перещепинської міської ради (п. 4.2.);

існують обмеження щодо виплати орендної плати у випадку неврожаю (п. 5.1.),

не передбачено збільшення розміру (відсотку) орендної плати та порядку узгодження такого збільшення;

не прописаний порядок індексації орендної плати у випадку при зміні вартості земельної ділянки;

нелогічність деяких норм Договору оренди землі щодо передачі земельної ділянки в оренду, п. 1.2. та 9.1.; строку укладення договору та його закінчення. 3.3. Договору та п. 1, 3 Додаткової угоди;

у Договорі оренди відсутній кадастровий номер земельної ділянки, а в Додатковій угоді наведений кадастровий номер іншої земельної ділянки, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію земельної ділянки за спірним договором;

неприпустимо низька нормативна грошова оцінка земельної ділянки (62 263,00 грн. - п. 2.4. Договору оренди землі) від якої залежить розмір орендної плати. Враховуючи той факт, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що знаходиться в Перещепинській міській раді Новомосковського району, Дніпропетровської області, так само як і орендна плата, значно збільшилася порівняно з тією, яка була станом на день укладення Договору оренди;

у договорі мають місце права, які не властиві орендарю земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського товарного виробництва – п. 7.4 договору передбачає право орендаря використовувати загально розповсюдженні корисні копалини, водні об`єкти на власний розсуд без згоди орендодавця.

Зазначені умови договору ставлять позивача як власника земельної ділянки абсолютно в не вигідне становище, враховуючи той факт, що поверхневий родючий шар ґрунту може бути зруйновано через використання корисних копалин, а за умовами договору ризик випадкового знищення або пошкодження землі орендар не несе.

Враховуючи, що відповідно до п. 3.4. спірного договору встановлено, що договір може бути завершено достроково, лише зі згоди обох сторін. А пунктами 11.2., 11.3. спірного договору встановлено, що у разі недосягнення сторонами згоди щодо припинення або зміни умов договору, спір вирішується судом. Згідно п. 12 (абз. 2) договору, у випадку не досягнення сторонами згоди, через суперечки, які стосуються змін умов цього договору, його дострокове розірвання, суперечки по вимогам однієї із сторін розглядається судом у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи вищенаведене позивач вважає, що в зв`язку із істотними змінами обставин та наявності умов визначених ч. 2 ст. 634 та ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, є достатні підстави для розірвання спірного Договору оренди землі за рішенням Суду.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та посилаючись на підставі, викладені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази, з точки зору належності, допустимості, а у своїй сукупності, з точки зору достатності та достовірності, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ-ДП № 125737, виданого 02 квітня 2001 року Перещепинською міською радою, про що в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю зроблено запис за № 15018, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,350 га (кадастровий номер 1223210500:02:017:0536), що знаходиться на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 15).

З копії договору оренди земельної ділянки № 44, судом встановлено, що такий договір був укладений між позивачем ОСОБА_1 (орендодавець) та відповідачем по справі СТОВ «Птахівниче» (орендар) 12 січня 2005 року, строком на 5 років. За актом приймання передачі від 12 січня 2005 року земельна ділянка передана орендарю. Договір зареєстрований Новомосковським райвідділом ДРФ ЦДЗК про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 20.01.2005 року за № 04:05:126:00140 (а.с. 16-18).

16 січня 2009 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду про зміну умов договору оренди земельної ділянки № 44 від 12 січня 2005 року, якою були внесенні зміни шляхом викладення в новій редакції: п. 3.1. Договір укладено сторонами строком на 18 років з моменту реєстрації Договору № 44; п. 4.2. Розмір орендної плати є договірним і складає не менше 3% від вартості земельної ділянки. Розмір орендної плати в грошовому відношенні складає 2600 гривень. Також додатковою угодою встановлено, що інші умови вищевказаного договору, не порушені даною угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання. 03.06.2009 року договір зареєстрований Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 04-09-126-02881 (а.с. 19).

Згідно з п.3.2 договору та п. 4 додаткової угоди договір оренди набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

16 січня 2020 року позивач звернувся з листом до відповідача про необхідність внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, шляхом викладення його умов у новій редакції. Крім листа відповідачеві для погодження та підписання також було надіслано проект додаткової угоди від 16.01.2020 року до договору оренди землі у двох примірниках (а.с. 23-27).

23 квітня 2020 року позивач направив відповідачу повторно лист з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки та проект додаткової угоди від 16.01.2020 року до договору оренди землі у двох примірниках (а.с. 28-29).

12 червня 2020 року за вих.№ 42 відповідач направив позивачу лист, в якому зазначив, що запропонований позивачем проект додаткової угоди порушує права орендаря та направлено у трьох примірниках свій варіант додаткової угоди (а.с. 88-89).

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку. Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.13 вищевказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про оренду землі», в редакції чинній на час укладення між сторонами договору оренди, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Враховуючи, що договір оренди земельної ділянки № 44 від 12 січня 2005 року, а також додаткова угода до нього від 16 січня 2009 року підписані як орендодавцем так і орендарем, при цьому право оренди належним чином зареєстроване за відповідачем по справі на підставі вказаного договору у встановленому законом порядку, судом достовірно встановлено, що сторони уклади договір оренди та останній набув чинності.

Також в судовому засіданні встановлено, що жодна із сторін не оспорювала укладення вказаного договору та його чинність.

Відповідно до умов укладеного договору оренди землі п. 1.1., 1.2., 2.1. – 2.6., 3.1. – 3.3. Договору, позивач передав відповідачу у строкове платне володіння та користування належну йому земельну ділянку на полі № 17, пай № 536 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,35 га, що розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, на строк 5 років до 31 грудня 2009 року. Початок дії договору – з дня його реєстрації в Перещепинській міській раді.

Згідно п. 4.2. Договору Відповідач зобов`язався сплачувати Орендодавцеві щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 відсотка від вартості земельної ділянки, що становить 1 265,00 грн. за один рік.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що при зміні умов ведення господарювання, підвищення цін, підвищення земельного податку, та в інших випадках передбачених законом, розмір орендної плати щорічно переглядається.

Орендар повинен розрахуватися з Орендодавцем не пізніше 31 грудня кожного року.

Згідно п. 4.5. Договору орендна плата підлягає індексації при зміні вартості земельної ділянки тільки у випадку виплати орендної плати у грошовій формі.

Сторонами в п 5.1. Договору передбачено, що в разі повного або часткового знищення врожаю засухою, градобоєм або іншим стихійним лихом, які сторона не могла передбачити або заздалегідь запобігти їм, орендар частково звільняється від виплати орендної плати та повинен розрахуватися з орендодавцем в розмірі не менше як 18% від зібраного врожаю з орендованої ділянки.

Відповідно до п. 10.1 Договору, сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,2% від суми несплати за кожен день затримання платежу.

Згідно п. 2.4. Договору, сторонами була погоджена вартість земельної ділянки яка на день підписання договору становила 62 263,00 грн.

Згідно Додаткової угоди Сторонами були внесенні зміни шляхом викладення в новій редакції:

п. 3.1. Договір укладено сторонами строком на 18 років з моменту реєстрації Договору № 44;

п. 4.2. Розмір орендної плати є договірним і складає не менше 3% від вартості земельної ділянки. Розмір орендної плати в грошовому відношенні складає 2600 грн. (Дві тисячі шістсот) гривень.

Також Додатковою угодою встановлено, що у інші умови вищевказаного договору, не порушені Даною Угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Пунктом 11 Договору оренди визначені зміни умов договору, припинення його дії та розірвання договору.

п.11.1. Зміна умов договору можлива тільки за взаємною згодою сторін у письмовій формі у випадках, передбачених цим договором.

п. 11.2. У разі невиконання умов договору однією із сторін, інша сторона може вимагати дострокового розірвання цього договору, з наступним відшкодуванням усіх понесених збитків та втраченої вигоди. Сторона, яка має намір достроково припинити дію, або розірвати договір, повинна письмово попередити іншу сторону про такий намір не пізніше ніж за 6 місяців. У разі недосягнення сторонами згоди щодо припинення дії договору – спір вирішується судом.

п. 11.3. Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюється у письмові формі, за підписами сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін та доповнень до цього договору – спір вирішується судом.

Крім того, п. 3.4. Договору встановлено, що договір може бути завершено достроково, лише зі згоди обох сторін.

Розірвання договору у судовому порядку можливе в разі: істотного порушення договору другою стороною (ч.2 ст.651 ЦКУ); недосягнення згоди у випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору ( ч.1 ст. 652 ЦК України); невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24, 25 ЗУ »Про оренду землі», невиконання сторонами умов, передбачених договором оренди землі , випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки (ст. 32 ЗУ «Про оренду землі»); використання земельної ділянки не за цільовим призначенням ( ст.141, 143 ЗКУ); систематична несплата орендної плати ( ст.141 ЗКУ).

Розірвання договору в позасудовому порядку можливе за згодою сторін після укладення договору оренди шляхом підписання відповідної угоди; у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору; випадках, закріплених у договорі, в тому числі, розірвання договору в односторонньому порядку.

Законодавство встановлює, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе лише тоді, коли це прямо передбачено у договорі оренди землі.

При цьому, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України – у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

В судовому засіданні істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору не встановлено.

Пункт 11 договору оренди, на який посилається сторона позивача як на можливість розірвання договору в односторонньому порядку, не містить чіткого визначення саме про можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання. Натомість, зі змісту вказаного пункту очевидно, що для розірвання договору все ж таки потрібна згода відповідача, яку останній має надати, що на думку суду виключає можливість розірвання договору в односторонньому порядку без будь-яких додаткових умов.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Положеннями ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Тобто, для можливості розірвання договору в односторонньому порядку дане має бути чітко передбачено договором.

Згідно ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Укладеним між сторонами договором оренди землі чітко та недвозначно не визначено можливості розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку та механізму (процедури) реалізації такого розірвання, при цьому п. 3.4. договору однозначно визначає неможливість розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Таким чином, умови, за наявності яких можливе розірвання договору в односторонньому порядку, мають бути чітко визначені договором про оренду земельної ділянки.

Наявність в договорі умови про можливість його розірвання в односторонньому порядку є вирішальною для розгляду справи.

Сторони у договорі мають чітко визначити можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (шляхом підписання відповідної угоди, тощо).

Проте, суд звертає увагу на те, що п. 11 укладеного договору оренди землі, на який посилається позивач як на можливість розірвання договору в односторонньому порядку, не містить чіткого визначення саме про можливість розірвання договорів в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (крім невиконання умов договору).

Водночас, зі змісту договору вбачається, що для розірвання договорів потрібна згода відповідача, що виключає можливість розірвання договорів в односторонньому порядку без будь-яких додаткових умов.

Доказів про наявність інших підстав для розірвання договорів в односторонньому порядку позивачем не надано.

Суд звертає увагу на те, що бажання позивача, як власника земельної ділянки, використовувати її на власний розсуд, не є окремою підставою, визначеною законом, для дострокового розірвання договору оренди землі та наголошує, що свобода договору не є абсолютною та безмежною, оскільки при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням ЦК України та інших актів цивільного законодавства, враховуючи, що не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини у випадках коли така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.

Частиною 2 ст. 634 ЦК України, визначено, що договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що додаткова угода до договору оренди землі – є договором приєднання, з огляду на те, що цьому договору не притаманні ознаки договору приєднання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, –

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахівниче» про розірвання договору оренди.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Птахівниче», ЄДРПОУ 03048131, юридична адреса: Дніпропетровська область, Новомосковський район, м.Перещепине, вул.Козача, 6.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Сорока.