Вирок № 99111301, 20.08.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1кп/932/59/20

Справа № 200/3030/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Татарчук Л.О.

при секретарі судового засідання – Яковенко А.С.

за участю:

прокурора – Данилюка Ю.В.

захисника – Рижика Р.О.

обвинуваченого – ОСОБА_1

потерпілої – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро кримінальне провадження №12014040640000131, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-16.07.1986 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.81, ч.2 ст.140, ст. 42 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, з відстрочкою виконання вироку на два роки. Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.07.1987 року скасовано відстрочку покарання, засудженого направлено в місця позбавлення волі для відбуття покарання. Постановою Дніпропетровського обласного суду від 25.11.1987 року, ухвала Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.07.1987 року скасована, засудженого звільнено з– під варти;

-10.06.1988 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.3 ст.193, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 215, ч. 2 ст. 215, ст. 42 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири років;

-28.05.1990 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст. 140, ст.17, ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 222, ст.42 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. Звільнився 07.03.1992 року за відбуттям строку покарання;

-23.02.1995 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ст. 17, ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 89, ч. 3 ст. 141, ст. 42, 44 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився з місць позбавлення волі 06.01.2000 року за відбуттям строку покарання;

-07.05.2002 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі. Звільнився 05.01.2008 року за відбуттям строку покарання;

-22.10.2004 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ст.ст.69,70, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі. Звільнився 05.01.2008 року за відбуттям строку покарання;

-27.01.2012 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська за ч.3 ст. 185, ст.75 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 роки;

-04.03.2019 року Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у виді 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014 року, в нічний час, більш точний час досудовим розслідуванням встановити не виявилося можливим, будучи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з метою полегшення скоєння кримінального правопорушення, взяв за місцем мешкання ОСОБА_5 викрутку, та реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, прибув до будинку АДРЕСА_3 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою раніш підготовленої викрутки, шляхом віджиму створки пластикового вікна, проник до приміщення квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 , де діючи таємно, з корисливих мотивів, повторно викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_2 , а саме:

-духи «Крістіан Діор», вартістю 1 000 грн.;

-духи «Монталь», вартістю 1 300 грн.;

-духи «Інсоленсія», вартістю 800 грн.;

-духи «Коко Шанель», вартістю 1 000 грн.;

-ноутбук «Асус К53Е», вартістю 4 800 грн.;

-шубу жіночу з хутра норки бежевого кольору, вартість якої визначити не надалось можливим через відсутність можливості встановити модель, артикул, товарознавчі характеристики, фасон;

-дублянку жіночу з овчини, вартість якої визначити не надалось можливим через відсутність можливості встановити модель, артикул, товарознавчі характеристики, фасон;

-каблучку золоту з діамантом, вартість якої визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

-каблучку золоту з розсипом діамантів, вартість якої визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

-каблучку з білого золота з камінням «амітіст», вартість якої визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

-комплект золотий, який складається з каблучки та двох сережок, з камінням «топаз», вартість якої визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

-сережки срібляні з камінням «аметист», вартість яких визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

-комплект золотий, жгут, браслет, вартість яких визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

-браслет срібний з камінням «топаз», вартість якого визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

-кулон із білого золота з камінням «топаз», вартість якого визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

-золотий комплект, сережки, каблучки, вартість яких визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

- два годинника «Шопард», вартість яких визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

-сережки срібляні з камінням «топаз», вартість яких визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

-кулону срібляного, з камінням, вартість якого визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

-комплект жемчужний, який складається з бус, сережок, каблучки білого кольору, вартість яких визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

-комплект жемчужний, який складається з бус, сережок, каблучки чорного кольору, вартість яких визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

-біжутерії, у кількості 10 різних комплектів, вартість яких визначити не надалось можливим через відсутність ваги та проби ювелірних виробів;

-гроші у сумі 1500 грн.;

-полупальто жіноче, вартість якого визначити не надалось можливим через відсутність можливості встановити модель, артикул, товарознавчі характеристики, фасон;

-мобільний телефон «Самсунг SJh-L 770», вартістю 120 грн.;

-портсигар, вартість якого визначити не надалось можливим через відсутність можливості встановити виробника, марку, матеріал виготовлення;

-ключі від автомобіля «Опель-корса», державний номерний знак НОМЕР_1 , які не представляють матеріальної цінності, а всього на загальну суму 10 520 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном зник з місця скоєння злочину.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.

Після чого, ОСОБА_1 01.01.2014 року в нічний час, більш точний час досудовим розслідуванням встановити не виявилося можливим, будучи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у дворі будинку № 15 по вул. Михайла Грушевського (Карла Лібкнехта) у м.Дніпро (м.Дніпропетровськ), реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, підійшов до автомобіля «Опель-корса» державний знак НОМЕР_1 , який знаходився у дворі вищезгаданого будинку, де за допомогою раніш викрадених з квартири АДРЕСА_4 , ключів від автомобіля «Опель-корса» державний знак НОМЕР_1 , який мав при собі, відкрив вищевказаний автомобіль, який належить ОСОБА_2 , завів його двигун і зник на вказаному автомобілі з місця скоєння кримінального правопорушення, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 98 226, 98 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 незаконно заволодів транспортним засобом, який належить потерпілій ОСОБА_2 , а саме автомобілем «Опель-корса» державний знак НОМЕР_1 .

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинені повторно, кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України.

Окрім того, ОСОБА_1 , 01.01.2014 року, в нічний час, більш точний час досудовим розслідуванням встановити не виявилося можливим, будучи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в автомобілі «Опель-корса» державний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , яким він раніше незаконно заволодів, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скоюючи злочин повторно, діючи таємно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_2 , а саме: магнітолу «Панасонік» СQ-RX 102 W, вартістю 1500 грн.

Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном зник з місця скоєння злочину.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показами потерпілої ОСОБА_2 , яка у суді пояснила, що раніше обвинуваченого ОСОБА_1 вона не знала, ніяких відносин з ним не підтримувала.

Так, вона проживає за адресою: АДРЕСА_5 , у двокімнатній квартирі, на другому поверсі. В квартирі є балкон, який виходить у двір. Квартира не обладнана сигналізацією. Її автомобіль марки «Опель корса», державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору був припаркований у дворі, перед вікнами. Авто обладнано сигналізацією.

В період часу з 21 грудня 2013 року по 05 січня 2014 року вона знаходилась на відпочинку.

Так, 05 січня 2014 року вона повернулася з відпустки та перш за все виявила, що у дворі немає її автомобіля й викрадено автомагнітолу «Панасонік». Піднявшись до квартири, замки в квартирі були зачинені.

Однак, в квартирі, у спальній кімнаті було пошкоджене вікно, а саме були виламані замки. Штори були частково відкриті, а вікно було відкрито наполовину. В квартирі був безлад та все «вивернуто», через що вона викликала поліцію. Також, в коридорі вона помітила відкриту тумбу, в якій знаходилися ключі від машини, які зникли.

Крім того, вона виявила викрадення й наступних речей: біжутерії, золота, парфумерії, шуби норкової світлої, дублянки чорної, полупальто, двох каблучок та однієї пари сережок, каблучки золотої з топазом, каблучки золотої з діамантом та ще однієї з топазом, а також автомобіля, магнітоли, та 1500 грн. Гроші зберігалися в різних місцях: 300 грн. в шафі в спальній кімнаті, 1000 грн в робочій сумці та 200 грн. в тумбі.

Також, в неї були викрадені золоті прикраси, а саме: золотий жгут з браслетом «Нона», каблучка з діамантом, каблучка золота з розсипом діамантів. Цінники були на каблучки, проте вони зникли разом зі шкатулкою. Також, було викрадено круглий кулон з топазом з білого золота, каблучка з білого золота з камінням «аметист», комплект з топазом.

Крім того, були викрадені прикраси зі срібла, а саме: браслет з камінням «топаз», сережки з «топазом», сережки з камінням «аметист», круглий кулон, срібний, ручної роботи, жемчужні прикраси: буси, браслет, каблучка та сережки білого кольору, буси чорного кольору та сережки, різна біжутерія. З шафи, яка знаходиться в спальній кімнаті, також викрали пальто, дублянку та шубу, ноутбук «Асус», парфумерія: «Інсуленсе», «Крістіан Діор», «Коко Шанель», «Монталь», портсигар.

В процесі слідства, їй було повернуто каблучку з розсипом, з набору «Топаз» каблучку та одну сережку, пальто, шубу та дублянку.

Ключі від автомобіля їй не повернули. Після повернення автомобіля, вона виявила пошкодження на викраденому авто.

Ключі від квартири вона нікому не давала, вони є тільки у неї. Ніхто з сусідів їй не телефонував та не казав про відкрите вікно. В даній квартирі проживає лише вона та користується автомобілем також тільки вона. У її доньки немає ключів ані від квартири, ані від машини. Про поїздку ніхто не знав, так як вона поїхала доволі спонтанно. Із близьких родичів про відпустку знали лише донька та сестра.

Цивільний позов підтримує та просить стягнути з обвинуваченого матеріальні збитки, а також моральні збитки, які вона оцінює в 50 000 грн., так як після цих злочинів й хвилювання, вона захворіла, їй довелося взяти борги. Також, в неї був дуже сильний нервовий стрес на фоні всіх цих подій. Крім того, вона викликала сестру, аби вона за нею доглядала та лікувала. Приблизно місяць вона не користувалася автомобілем, що також їй завдало незручностей, оскільки ключи довелось замовляти через Німеччину.

Показами свідка ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_1 не знає, причин оговорювати його немає. Потерпілу ОСОБА_2 знає, вона приходиться їй подругою, причин оговорювати її немає.

Так, в січні 2014 року, у її подруги ОСОБА_2 з квартири викрали речі: шубу, дублянку, ювелірні вироби, біжутерію та автомобіль. Вартість автомобіля та шуби вона не знає. Покупала це все ОСОБА_2 .

Їй також було відомо, що у потерпілої викрали сережки з аметистом, кільце з діамантом, а також ювелірні вироби, які разом з потерпілою вони їй купували, кільце з білого золота з аметистом, жгут, який був спільним подарунком, а також каблучка. Також, вони дарували потерпілій біжутерію, і особисто вона дарувала їй набір зі срібла з бірюзою, каблучку, сережки та буси. Вироби з пердів, годинники та портсигар у потерпілої також були, їх також викрали. Також їй відомо, що потерпіла купувала браслет, набір.

Зазначила, що у потерпілої двокімнатна квартира, проживала вона одна. Всі прикраси у неї зберігалися на полиці. Речі зберігалися в шафі. Ноутбук у потерпілої знаходився в шафі, у великій кімнаті. Парфумерія знаходилася на полиці. ОСОБА_2 повідомила їй про крадіжку, коли повернулася з відпустки.

Показами свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_1 не знає, причин оговорювати його немає. Потерпілу ОСОБА_2 знає, вона приходиться їй подругою, причин оговорювати її немає.

З потерпілою ОСОБА_2 вони поїхали разом у відпустку на новорічні свята. Коли повернулися, їй зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила, що її квартиру обікрали. Вона також повідомила, що зник автомобіль, а також шуба, дублянка та прикраси.

Особисто вона, разом з приятелем, дарувала потерпілій кулон з топазами, при ній потерпіла придбала перлини та годинники «шопарт».

У потерпілій вдома вона бувала. У потерпілої двокімнатна квартира. Шуба в неї зберігалася в шафі, в спальні. В цій шафі також зберігалися коробочки з прикрасами. Пам`ятає, що у ОСОБА_2 був браслет з голубими топазами. Також, в неї було дуже багато парфумів, ноутбук, зеленого кольору, який знаходився в гостинній кімнаті. Автомобіль потерпіла ставила у дворі.

Про те, що вони будуть їхати відпочивати, вони з потерпілою нікому не повідомляли.

Показами свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_1 не знає, причин оговорювати його немає. Потерпілу ОСОБА_2 не знає, причин оговорювати її немає.

В період часу з 2009 року та приблизно по 25.03.2015 року вона працювала в ломбарді «Онікс», на житловому масиві Перемога. Так, 02 січня 2014 року, приблизно о 22.00-23.00 годині прийшла ОСОБА_9 та заклала дві каблучки з камінням. Вони були золоті, із прозорими каміннями. Зовні ювелірні вироби були нові. Вона перевірила каблучки, паспорт, оскільки без документів вони нічого не приймають, та прийняла дані каблучки. Заплатила за них вона 1 100 грн. ОСОБА_9 приходила одна, поряд з нею вона нікого більше не бачила.

Потім вранці, приблизно о 08.00-09.00 годині, ОСОБА_9 знову прийшла та заклала золоті сережки.

Показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_1 знає, оскільки розслідував кримінальне провадження відносно нього, ніяких стосунків з ним не підтримував, причин оговорювати його немає. Потерпілу ОСОБА_2 знає, так як допитував її в даному кримінальному провадження, ніяких стосунків з нею не підтримував , причин її обмовляти немає.

Пояснив, що ним проводилось розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , допитував його два рази, пред`являв останньому обвинувачення та направляв обвинувальний акт до суду. Обвинувачений давав покази добровільно. Тілесних ушкоджень на обвинуваченому не було, останній не заявляв про тиск на нього. Зазначив, що у разі надходження таких заяв від обвинуваченого, він би обов`язково призначив службову перевірку.

Зазначив, що ОСОБА_1 надавав досить детальні та конкретні покази. Дату першого допиту ОСОБА_1 не пам`ятає, однак, як він пам`ятає, на першому допиті ОСОБА_1 особисто підписував протокол. Також зазначив, що у ОСОБА_1 були окуляри, він в них читав.

Додатково зазначив, що ним надавалося доручення на встановлення особи, яка скоїла злочин та оперативні працівники його встановили, їм виявився ОСОБА_1 . Також пояснив, що особисто він приймав пояснення ОСОБА_1 , і ніякі оперативні співробітники цього не робили.

А також дослідженими письмовими доказами по справі:

Протоколом огляду місця події від 05.01.2014 року з фототаблицею, відповідно якого була оглянута квартира АДРЕСА_4 . Під час огляду обстановку в квартирі порушено, в шафах, в кімнатах розкидані речі. Вилучено технічний паспорт автомобіля «OPEL CORSA», державний номерний знак НОМЕР_1 та ключі від вищевказаного автомобіля, які в подальшому були повернуті потерпілій (т.1, а.с. 4-9, т.1 а.с. 50).

Протоколом огляду місця події від 07.01.2014 року з фототаблицею, відповідно якого було, за адресою: м.Дніпро, вул.Лазаряна, буд.4, оглянуто автомобіль «OPEL CORSA» сірого кольору, без державних номерних знаків. Автомобіль має пошкодження лакофарбового покриття біля заднього правого колеса, подряпин біля ручок дверей. В салоні автомобіля обстановка порушена, виявлено відсутність магнітоли.

Під час огляду було виявлено та вилучено слід поверхні рукавички, недопалок та мікрооб`єкти на темній дактилоплівці. Автомобіль «OPEL CORSA», державний номерний знак НОМЕР_1 , було визнано речовим доказом та передано на зберігання потерпілій (т.1, а.с. 37-41, 169).

Протоколом огляду від 10.01.2014 року, відповідно якого були оглянуті та вилучені жіноча шуба з хутра світло – бежевого кольору та дублянка жіноча чорного кольору, які були добровільно видані ОСОБА_9 , та які в подальшому були визнані речовими доказами і повернуті потерпілій ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 72-74, 169).

Висновком судової автотоварознавчої експертизи № 205-14 від 23.01.2014 року, відповідно якого ринкова вартість автомобіля «Опель-корса», державний знак НОМЕР_1 станом на 01.01.2014 року складала 98 226 грн. 98 коп.

На автомобілі «Опель-корса», державний знак НОМЕР_1 , є пошкодження, які підлягають усуненню.

Вартість відновлювального ремонту з усунення врахованих пошкоджень, наявних на автомобілі «Опель-корса», державний знак НОМЕР_1 складає 9 372 грн. 04 коп. (т. 1, а.с. 92-117).

Протоколом огляду від 11.01.2014 року, відповідно якого були оглянуті дві золотих каблучки, одна золота сережка, які добровільно видала ОСОБА_9 . Перша каблучка 585 проби, 4,23 г з каміннями та 3,4 г без каменів. Дана перша каблучка має камінь блакитного кольору, в середині та навколо прозоре каміння в кількості 10-ти шт. Друга каблучка має 585 пробу, 2,68 г з камінням, та 2,6 г без каміння. Дана каблучка має два маленьких прозорих каменя, поверх на каблучці золоті листочки. Сережка 585 проби, 3,55 г з каміння та 2,6 г без каміння. Ця сережка має камінь блакитного кольору, в середині та навколо маленьке прозоре каміння в кількості 10-ти шт. (т.1, а.с. 126-128).

Копією договору фінансового кредиту під залог № 68627 від 02.01.2014, відповідно якого ОСОБА_9 , на підставі паспорту, передала до ПО Ломбард «Онікс» виріб з золота, а саме: каблучку 585 проби, вагою 2,68/2,6 г (т.1, а.с. 139).

Копією договору фінансового кредиту під залог № 68628 від 02.01.2014 року, відповідно якого ОСОБА_9 , на підставі паспорту, передала в ПО Ломбард «Онікс» виріб з золота, а саме каблучку 585 проби з 10 прозорими камінцями та одним голубим камінцем, вагою 4,23 г/3,4г (т. 1, а.с. 140).

Копією договору фінансового кредиту під залог № 68677 від 03.01.2014 року, відповідно якого ОСОБА_9 , на підставі паспорту, передала в ПО Ломбард «Онікс» виріб з золота, а саме: сережку 585 пр. з 10 прозорими камінцями та одним голубим камінцем, вагою 3,55 г/ 2,6 г (т.1, а.с. 141).

Протоколом огляду від 11.01.2014 року, відповідно якого було оглянуто магнітолу «Panasonic» моделі CQ-RХ102W, яку добровільно видала ОСОБА_9 , та яка в подальшому була визнана речовим доказом і повернута потерпілій ОСОБА_2 (т.1, а.с. 145-147, 169,171).

Копією накладної №493 (том 3 а.с.7), якою підтверджується придбання парфумів «Christian Dior» 20.12.2013 року;

Копією накладної №485, якою підтверджується придбання парфумів «Montale» та «Coco Chanel» 15.12.2013 року ( том 3 а.с.8);

Копією накладної №400, відповідно до якої парфуми «Guerlain Insalence» придбані 17.11.2013 року ( том 3 а.с.9).

Копією товарного чека №443556, яким підтверджено придбання ноутбуку «Асус К53Е» 06.08.2011 року ( том 3 а.с.14).

Висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №3045-19 від 09.10.2019 року, відповідно до якого, станом на 01.01.2014 року ринкова вартість викраденого майна у потерпілої ОСОБА_2 становить:

парфуми «Крістіан Діор» - 1000 грн.;

парфуми «Монталь» - 1300 грн.;

парфуми «Інсоленсія» - 800 грн.;

парфуми «Коко Шанель» - 1000 грн.;

ноутбук «Асус К53Е», придбаний в кінці серпня 2012 року – 4800 грн.;

вартість шуби жіночої з хутра норки бежевого кольору виробництва Італії, була придбана в грудні 2011 року та дублянки жіночої з овчини, виробництва Турції, придбаної в грудні 2011 року, визначити не надається за можливе через відсутність можливості встановити модель, артикул, товарознавчі характеристики та фасон;

не вдається визначити вартість через відсутність ваги та проби ювелірних виробів наступних речей: каблучки золота з діамантом, каблучки золота з розсипом діамантів, каблучки з білого золота з камінням «Аметист», комплекту золота, який складається з каблучки та двох сережок з камінням «Топаз», сережок срібних з камінням «Аметист», золотого комплекту – ланцюжку, браслету, браслету срібного з камінням «Топаз», кулону з білого золота з камінням «Топаз» 36 кар., золотого комплекту- сережок, каблучки, двох годинників «Шопард», сережок срібних з камінням «Топаз», кулону срібного з камінням, комплекту з перлів білого кольору, який складається з намиста, сережок, каблучки, комплекту з перлів чорного кольору, який складається з намиста та сережок, біжутерії у кількості 10 різних комплектів;

визначити вартість полупальта жіночого, виробництва Польщі, яке було придбане в жовтні 2011 року, не надається за можливе через відсутність можливості встановити модель, артикул, товарознавчі характеристики, фасон;

мобільного телефону «Самсунг SJh L 770», придбаного у листопаді 2010 року – 120 грн.;

магнітоли «Панасонік CQ RX 102 W», придбана в липні 2008 року – 1 500 грн.;

визначити вартість портсигара не надається за можливе через відсутність можливості встановити виробника, марку, матеріал виготовлення.

Суд вважає вину ОСОБА_1 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України, повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищевказані докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Будучи допитаним в суді, обвинувачений ОСОБА_1 провину у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що потерпілу ОСОБА_2 раніше не знав.

Так, він, разом зі співмешканкою ОСОБА_9 та донькою вирішив відсвяткувати Новий рік 2014 за місцем проживанням свого друга ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_2 .

31.12.2013 року, спочатку вони були у його матері, а потім близько 21.30-22.00 години приїхали до ОСОБА_5 . Про свій візит вони його не повідомляли та приїхали без запрошення. Він не поїхав на своєму автомобілі, так як розумів, що буде вживати алкогольні напої. Грошей для святкування було приблизно 300-400 грн. Оскільки ОСОБА_5 святкував не у себе вдома, а по сусідству, вони також приєдналися до них. На святі знаходилося приблизно сім осіб. Так як на той момент його доньці було п`ять років, то вони не збиралися святкувати до пізньої ночі, свою доньку він поклав спати у ОСОБА_12 , а ОСОБА_5 в свою чергу зі співмешканкою ходив то додому, то до святкового столу сусідів.

Безпосередньо Новий рік о 00.00 годин він пішов зустрічати до ОСОБА_13 , який мешкав в будинку АДРЕСА_6 спуску, напроти ОСОБА_5 , оскільки посварився зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 . В окремому будинку проживає батько ОСОБА_13 . Новий рік вони зустріли у батька ОСОБА_14 – ОСОБА_15 . Скільки саме часу вони були після 00.00 год. у ОСОБА_15 , точно сказати не може, можливо до 02.30 год., проте декілька разів він приходив до ОСОБА_5 , перевірити доньку. Перший раз він пішов приблизно до 01.00 год. ночі, подивився на доньку та повернувся. Другий раз відбувся приблизно через годину. Приблизно о 02.30 год. всі пішли від ОСОБА_15 Алкогольних напоїв вживав небагато. Під час святкування, його ніхто не кликав від`їхати будь-куди.

Близько о 01.30 год. він повернувся до компанії, де знаходився ОСОБА_5 та пробув там близько 10-15 хвилин, так як святкування там підходило до завершення. Там знаходилися: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , кум Забірного та квартирантка на ім`я ОСОБА_20 . ОСОБА_9 з дітьми залишилася в будинку ОСОБА_21 .

Знаходячись у дворі, він віддав свою дублянку ОСОБА_22 , так як вона його попросила, після чого й залишився у светрі. Крім того, ОСОБА_22 йому сказала, що ОСОБА_23 лягла з донькою спати і він пішов до ОСОБА_13 приблизно о 02.30-03.00 год., у якого він був приблизно 40 хвилин і звідти, приблизно о 04.00 год. пішов до ОСОБА_5 та направився до себе додому. Зазначив, що від будинку ОСОБА_5 до його дому пішки йти приблизно 35 хвилин.

Підходячи до вул.Артема, до нього зателефонував знайомий ОСОБА_24 та запропонував зустрітися. Його прізвище він точно не пам`ятає, чи ОСОБА_25 чи ОСОБА_26 , чи ОСОБА_27 , 1973 року народження. Йому також відомо, що ОСОБА_24 проживає за адресою: АДРЕСА_7 , оскільки був там одного разу. Також запам`ятав, що біля його будинку знаходиться магазин «АТБ» та станція метро. Вони познайомились в м. Києві, коли їздили на Майдан. Зріст ОСОБА_24 на вигляд приблизно 175 см, має волосся чорного кольору та коротку стрижку. Також на лівій руці, на пальці має один чи два перстні. ОСОБА_28 працював – він не знає, однак бачив, що він має потребу у грошах.

Оскільки він ( ОСОБА_1 ) посварився зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 , то погодився на пропозицію ОСОБА_24 . Спочатку він зайшов додому, а потім пішов на зустріч з ОСОБА_24 . Його автомобіль стояв на розі вул. Артема та вул.Бородинської, на стоянці та ОСОБА_24 , знаючи про це, під`їхав туди. ОСОБА_24 приїхав на автомобілі «Опель», сріблястого кольору та запитав, чи є у нього можливість поставити автомобіль в якийсь гараж на 3-4 дні, за що він його віддячить. ОСОБА_24 розповів, що йому потрібно поставити автомобіль «Опель», так як він був без номерів та на ній їздити не можна, а документи були на стадії оформлення. ОСОБА_24 не казав, звідки у нього ця машина. Видимих ушкоджень на автомобілі «Опель» він не бачив.

Вони разом поїхали до ОСОБА_29 , який є його начальником, так як він знав, що у нього є пустий гараж, а також необхідно було забрати у ОСОБА_29 зарплату за грудень. ОСОБА_29 проживає біля Севастопольського парку. Коли вони заїхали до нього, ОСОБА_29 їм відмовив.

Після цього вони поїхали до ОСОБА_5 , так як він живе у приватному секторі та у нього є гараж. Раніше він і свою машину ставив у ОСОБА_5 біля двору, щоб за нею могли приглянути. Він попросив ОСОБА_5 поставити автомобіль, на якому вони приїхали з ОСОБА_24 , на що він погодився. Вони залишили в гаражі авто «Опель», заплатили ОСОБА_5 деякі гроші та поїхали на трамваї до місця стоянки його ( ОСОБА_1 ) автомобіля. Він відвіз ОСОБА_24 на ж/м Комунар, де останній запропонував йому допомогти продати дублянку та шубу, а також просив зробити це якомога швидше. Він розумів, що не є компетентним в даному питанні, а ОСОБА_9 могла б продати їх. Він не пам`ятає, за яку суму вони домовились, проте пам`ятає, що вона його влаштовувала. Деякі гроші він віддав ОСОБА_24 одразу ж, а другу половину він пообіцяв віддати після зарплати, приблизно 2-3 січня.

Де саме ОСОБА_24 передав йому дублянку, не пам`ятає, або коли вони їздили до нього додому, або коли вони їздили до приватного сектору в тупику 9-го трамваю. Дублянка була чорного кольору, а шуба світлого кольору. ОСОБА_24 йому не поясняв, звідки у нього ці речі, він лише сказав, що йому потрібно їх терміново продати, так як потребував грошей. Вони взяли речі, після чого він підвіз ОСОБА_24 на ОСОБА_30 та поїхав до ОСОБА_9 з речами.

З ОСОБА_9 та донькою він зустрівся вже вдома, першого січня.

Зазначив, що ОСОБА_9 показувала шубу та дублянку своїм подругам з метою продати ці речі.

Наступного дня, 02 січня 2014 року, він, разом зі співмешканкою та донькою поїхали на ж/м Перемоги, у гості до подруги ОСОБА_9 . В гостях вони залишилися з ночівлею. Наступного дня йому поступив телефонний дзвінок від ОСОБА_24 стосовно грошей. Він відповів, що віддасть гроші після свят, однак якщо ОСОБА_24 терміново потрібно – він знайде гроші раніше. ОСОБА_24 запитав, де він знаходиться і під`їхав до нього на ж/м Перемоги – 4, на автомобілі «Шевроле». З ОСОБА_24 також хтось був, проте ця особа йому була незнайомою. ОСОБА_24 попросив його реалізувати золото в ломбарді. Він ( ОСОБА_1 ) зателефонував ОСОБА_9 , оскільки вона на протязі декількох років займалась золотом. ОСОБА_24 привіз йому сережки та дві обручки. ОСОБА_9 вийшла та на свій паспорт заклала золото в ломбарді, який знаходиться в кінці «китайської стіни» на ж/м Перемога. ОСОБА_9 не питала, звідки це золото, так як сама розмовляла з ОСОБА_24 . Корінці з ломбарду вона залишила у себе. Скільки за золото було сплачено в ломбарді – він не знає, однак всі отримані гроші він віддав ОСОБА_24 .

Він не цікавився, звідки у ОСОБА_24 автомобіль, шуба, дублянка та золото. За речі він передав ОСОБА_24 приблизно 2 000 грн., точно не пам`ятає. Під час зустрічі на ж/м Перемога, він віддав ОСОБА_24 частину грошей в розмірі 500 грн. Ці гроші він позичив частково у ОСОБА_14 та матері, частково у нього були особисті кошти.

Оскільки він розумів, що дані речі коштують дорожче, ніж хотів ОСОБА_24 , він вирішив одну з них подарувати своїй співмешканці ОСОБА_9 . Ту, яка б їй підійшла.

08 січня він був на пр. Кірова, з донькою заїхав до своєї матері. Вони побули там якийсь час та поїхали додому на АДРЕСА_8 . Коли вони повернулися додому, там його вже чекала міліція. Співробітникам міліції він не повідомив, що золото привіз ОСОБА_24 . Не повідомляв поліції і те, що автомобіль «Опель» також має відношення до ОСОБА_24 .

Зазначив, що 08 січня, він дав гроші ОСОБА_31 , аби вона викупила золото з ломбарду та привезла до поліції, разом з шубою.

Скільки днів автомобіль стояв в гаражі у ОСОБА_5 , він не знає. Хто саме забрав даний автомобіль з гаражу ОСОБА_5 , він також не знає.

Також повідомив, що в автомобілі «Опель» ще була магнітола, однак коли вони їхали до ОСОБА_29 , вона задимилася і вони її зняли. Він забрав її додому по АДРЕСА_8 аби відремонтувати, так як ОСОБА_24 не вміє цього робити. ОСОБА_32 він так і не відремонтував.

Додатково пояснив, що він не знав, де проживає потерпіла і з ким. На вул. ОСОБА_33 ( ОСОБА_34 ) у нього немає ані друзів, ані знайомих.

Цивільний позов потерпілої він не визнає, так як не має жодного відношення до даного кримінального правопорушення.

Вищевказані ствердження обвинуваченого ОСОБА_1 , суд не може прийняти як доказ його не винуватості, розцінює їх критично та вважає їх надуманими, бо вони спростовуються дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами щодо встановлених судом обставин скоєного кримінального правопорушення, з наступних підстав.

Суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначених злочинів повністю знайшла своє підтвердження, виходячи з наступного.

Так, відповідно до протоколу від 05.01.2014 року, оглядом в квартирі АДРЕСА_4 , встановлено порушення обстановки, в шафах та по кімнатах виявлені розкидані речі.

З показів потерпілої ОСОБА_2 , з її квартири були викрадені ювелірні вироби, біжутерія, годинники, шуба, дублянка, ноутбук та парфуми. Також, з двору її будинку незаконно заволоділи транспортним засобом «Опель-корса» державний знак НОМЕР_1 та було викрадено автомагнтолу з салону цього авто.

Допитані у суді свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в своїх показах підтвердили, що вони неодноразово бачили у потерпілої ОСОБА_2 ювелірні вироби, шубу, дублянку, біжутерію, та інші речі, які були викрадені з квартири потерпілої, детально їх описували, й зазначали, що деякі з них особисто дарували потерпілій ОСОБА_2 . Також вказували, що в дворі свого будинку потерпіла паркувала автомобіль «Опель-корса», в якому знаходилась автомагнітола.

Свідок ОСОБА_8 зазначала, що 02.01.2014 та 03.01.2014 в ломбард "Онікс", де вона працювала, було закладено дві каблучки та сережку.

Дані покази не викликають у суда будь-яких сумнівів, оскільки вони є послідовними, та такими, що підтверджуються іншими доказами.

Також підтверджуються копіями договору фінансового кредиту № 68627 від 02.01.2014, № 68628 від 02.01.2014 року, № 68677 від 03.01.2014 року про передачу ОСОБА_9 , співмешканки обвинуваченого, під залог ПО Ломбард «Онікс» двох золотих каблучок та однієї сережки; протоколами огляду від 10.01.2014 року, 11.01.2014 року ( том 1 а.с.72-74, 126-128), за якими було виявлено та вилучено у ОСОБА_9 , співмешканки обвинуваченого, жіночу шубу з хутра світло-бежевого кольору, дублянку жіночу чорного кольору, дві золотих каблучки та одну золоту сережку; протоколом огляду від 07.01.2014 року автомобіля «OPEL CORSA» з пошкодженнями лакофарбового покриття біля заднього правого колеса, подряпин біля ручок дверей, в салоні якого обстановка порушена і відсутня магнітоли ( том 1 а.с.37-41). Протоколом огляду від 11.01.2014 року автомагнітоли «Panasonic», що була вилучена у ОСОБА_9 ( том 1 а.с.145-147).

Дані речі визнані речовими доказами та повернуті потерпілій ( том 1 а.с.169,171).

Також підтверджується документами про придбання частини майна, яке в подальшому було викрадено у потерпілоїкопія накладної №493,485,400, товарним чеком 443556 (том 3 а.с.7,8,9,14), якою підтверджується придбання парфумів «Christian Dior», «Montale» та «Coco Chanel», «Guerlain Insalence», ноутбуку «Асус К53Е» та документами на автомобіль «OPEL CORSA», який відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 17.09.2009 року (том 1 а.с.45).

Тобто, вищезазначені покази потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки вони послідовні, детальні та взаємозв`язані між собою, при цьому будь-які підстави для оговору обвинуваченого у вказаних осіб в ході судового розгляду не встановлено, оскільки останні не були знайомі з обвинуваченим та свідком ОСОБА_9 .

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 висунув алібі й вказав, що не міг вчинити крадіжку речей з квартири ОСОБА_2 та заволодіти її транспортним засобом, оскільки в ніч з 31.12.2013 року на 01.01.2014 рік зустрічав Новий рік з друзями. Транспортним засіб "Опель корса" побачив лише вранці підчас зустрічі з знайомим ОСОБА_24 на прізвище ОСОБА_35 чи ОСОБА_35 , або ОСОБА_35 який також запропонував йому продати шубу та дублянку, а потім 02.01.2014 року закласти дві каблучки та сережку у ломбард. Щодо магнітоли, то вона задимилась в процесі руху 01.01.2014 року до ОСОБА_29 і він забрав її ремонтувати.

За клопотанням сторони захисту судом були допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 та ОСОБА_29 .

Свідок ОСОБА_5 в суді вказав, що 31.12.2013 року близько 21.00 години на святкування прийшов ОСОБА_1 зі своєю співмешканкою та донькою. Святковий стіл накривався у його сусіда ОСОБА_39 , по Балашовському спуску, 27, в сусідському дворі. Співмешканка ОСОБА_1 – ОСОБА_23 була постійно у нього вдома, а ОСОБА_1 напередодні Нового року пішов та повернувся лише приблизно о 02.00 годині. Він вирішив, що ОСОБА_1 був у ОСОБА_40 , оскільки той повернувся без верхнього одягу. Далі, оскільки сусід ОСОБА_39 лягав спати, вони всі пішли до нього – ОСОБА_5 . В цей час побачив, як ОСОБА_1 говорив про щось з ОСОБА_41 .

ОСОБА_1 пішов від них 01 січня, в який час – він не пам`ятає, однак на дворі було ще темно. Потім він побачив ОСОБА_1 приблизно о 07.00 годині ранку, він приїхав разом з ОСОБА_24 - приятелем ОСОБА_1 . Вони хотіли поставити у нього автомобіль, срібного кольору, марки «Опель», більш детальної марки він не пам`ятає. За кермом даного автомобіля був ОСОБА_24 . Зазначив, що ОСОБА_24 він не знає і того дня, він бачив його вперше. Він поставив це авто, оскільки гараж був пустим, за що ОСОБА_1 передав йому 200 грн. Він не питав, чий це автомобіль. Потім, автомобіль забрав ОСОБА_24 разом з ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_36 зазначила, що близько 23.00 години на святкування також прийшов ОСОБА_1 зі своєю співмешканкою та донькою. Вони всі разом пішли до сусіда ОСОБА_39 . ОСОБА_1 зі своєю співмешканкою ОСОБА_23 та донькою залишись у ОСОБА_5 вдома. Потім вони посварилися, через що – їй не було відомо. Коли вона вийшла на вулицю побачила, як ОСОБА_1 заходив у двір, а також було видно, що він нервується. Вказала, що ОСОБА_1 весь час кудись уходив. Близько третьої години ночі вони всі повернулися додому до ОСОБА_12 та лягли спати. При цьому, ОСОБА_1 вона не бачила, він з ними спати не лягав, а пішов близько 01.00 години ночі, повідомив, що піде до інших своїх друзів, привітати з Новим роком. В подальшому, побачила ОСОБА_1 вже приблизно о 11-12 годині дня, коли він приїхав за співмешканкою ОСОБА_41 та донькою.

Свідок ОСОБА_37 вказала, що Новий рік 2014 вони зустрічали разом з ОСОБА_1 . Але ОСОБА_1 вже прийшов після Нового року, близько 01.00 години ночі, та був недовго, десь до однієї години, після чого ОСОБА_1 пішов до сусіда – ОСОБА_12 , так як там була його дружина та донька.

Зазначила, що у них у подвір`ї знаходяться два будинки: один будинок свекра, а інший – їх будинок. Спочатку ОСОБА_1 прийшов до свекра, вони посиділи і ОСОБА_1 пішов, як вона зрозуміла, до іншого спільного знайомого, який проживає трохи вище на вулиці. Через деякий час ОСОБА_1 повернувся знову, без верхнього одягу та разом з її чоловіком сиділи на кухні. Вона точно не пам`ятає, о котрій годині ОСОБА_1 прийшов вдруге, проте вона прокинулася близько 04.00 години від гучної розмови. Коли вона попросила їх розходитися, ОСОБА_1 разом з чоловіком кудись пішли з дому. Як вона вважає, то до свекра, так як вони обидва були без верхнього одягу.

Свідок ОСОБА_38 пояснив , що Новий рік в ніч з 2013 року на 2014 рік святкував у себе вдома разом з дружиною ОСОБА_42 та дитиною. В новорічну ніч, після півночі до нього додому приходив ОСОБА_43 , він був один. ОСОБА_1 прийшов без верхнього одягу, оскільки він залишив його у сусідньому будинку, де святкував Новий рік. ОСОБА_1 був у нього приблизно 40-50 хв., після чого пішов до сусіда – ОСОБА_12 , оскільки там перебувала його донька та дружина. Потім 01 січня 2014 року, точного часу не пам`ятає, ОСОБА_1 знову до нього приходив та пішов десь о 03.00-04.00 годині ранку. Додав, що ОСОБА_44 всю новорічну ніч ходив від нього до ОСОБА_12 , при цьому, ще заходив до його батька, котрий мешкає разом з ним у дворі, але в іншому будинку та ще до сусідів, що живуть навпроти.

Свідок ОСОБА_15 вказав, що 31.12.2013 року він був дома. До нього прийшов син з невісткою ОСОБА_45 . Вони сиділи, а потім, близько о 23.30 годині прийшов ОСОБА_1 . Взагалі-то ОСОБА_1 прийшов зустрічати Новий рік з дружиною та донькою до ОСОБА_5 , який проживає по АДРЕСА_2 , а безпосередньо до нього ( ОСОБА_15 ), ОСОБА_1 прийшов без верхнього одягу. Відстань між його будинком та будинком ОСОБА_5 приблизно 20-30 метрів. Коли прийшов ОСОБА_1 , вони сіли, випили, зустріли Новий рік, а потім, близько 01.00 години ночі він ( ОСОБА_1 ) пішов до ОСОБА_5 .

Трохи згодом, приблизно 01.00-02.00 години, він ще раз бачив ОСОБА_1 , коли виходив на вулицю палити. Потім він ще раз бачив ОСОБА_1 , так як останній приходив до його сина. ОСОБА_1 приходив до його сина близько 02. 00 години ночі. Останній раз він бачив ОСОБА_1 в 03.00 годині ночі, куди він пішов потім – йому невідомо, можливо до ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_29 зазначав, що 01 січня 2014 року близько 06.00 год. ранку на автомобілі «Опель» до нього приїхав ОСОБА_1 та попросив гроші. ОСОБА_1 був на пасажирському сидінні, за кермом автомобіля знаходився чоловік, якого він раніше не бачив, описати його не може, але той був одягнутий в джинси, куртку та шапку.

ОСОБА_1 попросив поставити автомобіль в гараж, однак він ( ОСОБА_29 ) відмовив, дав ОСОБА_1 гроші в сумі 200 грн. та вони поїхали. Чий це був автомобіль, він не питав, а ОСОБА_1 не казав.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що 31.12.2013 року, приблизно о 20.30 год. вона, ОСОБА_1 та його донька направилися до друзів на святкування Нового року. Автомобіль ОСОБА_1 залишився у дворі. Скільки саме людей було у друзів, де проходило святкування, вона не пам`ятає, прізвище друзів до яких вони приїхали, не знає.

Приблизно в період часу з 23.00 по 00.00 год. вони з ОСОБА_1 посварилися і ОСОБА_1 пішов до ОСОБА_14 та ОСОБА_46 , а вона залишилася з донькою у друзів. В останній раз ОСОБА_47 вона бачила приблизно о 02.00 год., у дворі.

Зранку, приблизно в 07.00-08.00 год. ОСОБА_1 приїхав з друзями не на своєму автомобілі. З ким саме ОСОБА_1 приїхав, не знає, так як на вулицю вона не виходила. ОСОБА_1 привіз їй шубу та дублянку, для того, аби вона їх приміряла. Шуба їй підійшла, і вона її залишила собі. А дублянка не підійшла, і ОСОБА_1 її забрав. Потім ОСОБА_1 поїхав з друзями, однак незабаром вони повернулися та поставили якесь авто у гараж. Це була та сама машина, на якій ОСОБА_1 приїжджав зранку. Вона не бачила, хто сам був за кермом даного автомобіля. Коли вони поставили авто в гараж, вони пішли та через деякий час ОСОБА_1 вже повернувся на своєму автомобілі «Пежо» і забрав її з донькою.

Наступного дня вони з ОСОБА_1 були у знайомих на житловому масиві ОСОБА_48 , де вони зустрілися з якимись двома чоловіка: одного звали ОСОБА_24 , а другого- не пам`ятає. Вона чекала ОСОБА_1 в авто, а він говорив з ними на вулиці, про що саме, їй невідомо. Потім ОСОБА_1 підійшов до неї та попросив закласти до ломбарду золоті прикраси. Які саме золоті вироби були, вона не пам`ятає. В той момент вона мала при собі паспорт. Так, вона заклала золото в ломбард, а виручені гроші віддала ОСОБА_1 , який в свою чергу віддав своєму знайомому ОСОБА_24 . Скільки саме вона отримала грошей, не пам`ятає.

В подальшому, подаровану обвинуваченим шубу вона віддала в поліції. Золото з ломбарду вона викупала.

В ході досудового розслідування покази давала добровільно, без будь-якого тиску.

Однак дані покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_29 , ОСОБА_36 ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 на підтвердження алібі та доводів обвинуваченого щодо не причетності до скоєного злочину, судом не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами.

Так, вищезазначені покази не є узгодженими між собою, оскільки кожен з опитаних свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 зазначали, що обвинувачений ОСОБА_1 01.01.2014 весь нічний час після зустрічі Нового року постійно відлучався, поруч постійно не знаходився. Навпаки, кожен з цих опитаних свідків вказували, що ОСОБА_1 постійно десь ходив, і лише деякий час перебував з кимось з них, висловлюючи припущення щодо його подальшого місцезнаходження.

Також ці покази містять суттєві протиріччя : свідок ОСОБА_37 вказала, що її чоловік ОСОБА_38 та ОСОБА_1 пішли від них близько 04.00, в той же час ОСОБА_38 вказав, що лише ОСОБА_1 пішов від них десь о 03.00-04.00. годині. Свідок ОСОБА_15 вказав, що ОСОБА_49 пішов від нього близько 03.00, можливо до Забірних. Свідок ОСОБА_36 зазначила, що о 03.00 вона повернулась до ОСОБА_5 й вони лягли спати. Даних обставин не заперечував ОСОБА_5 і зазначав, що ОСОБА_1 повернувся десь о 02.00 від ОСОБА_40 і спілкувався з ОСОБА_9 . Свідок ОСОБА_9 вказувала, що після сварки з обвинуваченим у період часу 23.00-00.00, бачили його вночі 01.01.2014 року десь о 02.00. Крім того, вони не узгоджуються з показами обвинуваченого про те, що приблизно о 02.30 всі пішли від ОСОБА_15 , а він близько 02.30-3.00 пішов до ОСОБА_13 , а потім о 04 годині – до Забірного, від якого направився додому.

Тобто, дані покази свідків містять суттєві протиріччя та припущення, не взаємопов`язані між собою, а тому алібі обвинуваченого не підтверджують і судом не приймаються .

Судом також не приймаються доводи сторони захисту та покази свідка ОСОБА_9 про обставини передачі викрадених їм речей.

Так, з показів свідка ОСОБА_8 , яка працювала в ломбарді ПО «Онікс», встановлено, що ОСОБА_9 02.01.2014 року приблизно о 22.00-23.00 год., і в наступний день 03.01.2014року вранці, приходила до ломбарду «Онікс» та здавала ювелірні вироби, а саме дві каблуки та сережки, тобто передача цих виробів відбувала у два дня, а не в один (02.01.2014 року). як зазначав обвинувачений та свідок ОСОБА_9 .

Також свідок ОСОБА_8 зазначила, що ОСОБА_9 приходила до ломбарду сама і нікого разом з нею вона не бачила.

Крім того, відповідно до протоколу огляду від 11.01.2014 року, оглянуті добровільно видані ОСОБА_9 дві золотих каблучки та одна золота сережка ( том 1 а.с.126-128), і саме ці ювелірні вироби, у відповідності до договорів фінансового кредиту ( том 1 а.с.139-141), були передані ОСОБА_9 02 січня 2014 року та 03 січня 2014 року до ломбарду.

Підстави оговору у ОСОБА_8 відсутні, оскільки вона не знайома з обвинуваченим та ОСОБА_9 , чого не заперечували і сам ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .

Вищенаведене спростовує версію обвинуваченого щодо передачі, й подальшого закладу золотих виробів до ломбарду 02.01.2014 року.

Посилання свідка ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_1 привіз дублянку та шубу на чужому автомобілі разом з незнайомим людьми, а потім на житловому масиві ОСОБА_48 в її присутності зустрівся з двома чоловіками, один з яких ОСОБА_24 , а потім передав їй ювелірні вироби, судом не приймаються як доказ невинуватості обвинуваченого, оскільки ювелірні вироби були передані до ломбарду саме на підставі паспорту ОСОБА_9 02.01. та 03.01.2014 року. Викрадені шуба та дублянка були вилучені саме у ОСОБА_9 , а отже і її ствердження про те, що ОСОБА_1 повернув дублянку невідомим їй особам, також є неспроможною.

Окрім цього, під час судового розгляду судом встановлено, що допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_36 , ОСОБА_29 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_15 добре знайомі з обвинуваченим, підтримують дружні стосунки, а свідок ОСОБА_9 є співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_1 , тобто дані свідки є зацікавленими особами, а тому їх покази надані ними з хибного співчуття.

Версія обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що на автомобілі «Опель» приїхав його знайомий ОСОБА_24 на прізвище ОСОБА_35 чи ОСОБА_35 , або ОСОБА_35 , який попрохав у нього допомоги знайти місце для зберігання на 3-4 дні вказаного автомобіля, а також надав золоті прикраси, які ОСОБА_50 здала в ломбард, судом не приймається.

Разом з цим, до показів допитаних свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_29 та ОСОБА_36 в цій частині суд також відноситься критично і не приймає, так як дані особи не були безпосередніми свідками обставин скоєного кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним заволодінням транспортного засобу, викрадення майна, а повідомляли лише про раніше незнайомого чоловіка, який був з обвинуваченим ОСОБА_1 та приїхав з ним на автомобілі «OPEL», сірого кольору, що не спростовує провини обвинуваченого у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, а навпаки підтверджує те, що саме обвинувачений ОСОБА_1 незаконно, без дозволу потерпілої, пересувався на автомобілі, який належить потерпілій ОСОБА_2 .

До того ж, під час судового розгляду судом неодноразово перевірялася версія обвинуваченого ОСОБА_1 в частині причетності до вчинення кримінальних правопорушень чоловіка за даними ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , яка з`явилася лише під час судового розгляду, однак не знайшла свого підтвердження, з огляду на наступне.

Так, судом було направлено відповідні запити до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про надання відомостей щодо зареєстрованого місця проживання: ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , однак згідно з відповідей дані особи зареєстрованими або знятими з реєстрації не значаться ( том 4 ас.71-73).

В справі наявна інформація ( том 3 а.с.128,140) про те, що станом на 21.04.2015 року за оперативно-довідковим обліком ОСОБА_54 , або ОСОБА_55 , або ОСОБА_55 як такий, що притягувався до кримінальної відповідальності, або був засуджений на території Дніпропетровської області, відсутній.

За вказаним обвинуваченим ОСОБА_1 місцем проживання цієї особи по АДРЕСА_9 .Комунарівській станом на 21.07.2014 року не існує. ( том 2 а.с.119)

Також, судом направлялися відповідні запити до Управління інформаційного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області з метою встановлення особи з наступними даними: ОСОБА_35 , ОСОБА_35 , ОСОБА_35 на ім`я ОСОБА_24 , 1970-1975 рік народження .

За наслідками отриманої інформації з ГУНП в Дніпропетровській області управління інформаційного забезпечення ( том 4 а.с.74-82) для встановлення даних ОСОБА_24 ( ОСОБА_35 , або ОСОБА_35 , ОСОБА_35 ), суду була надана інформація за даними Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України. Надалі, на підставі клопотання сторони захисту, ухвалою Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська від 01.12.2016 року витребувані копії заяв про видачу паспортів ( копії форми 1) з Головного управління міграційної служби України в Дніпропетровській, Чернігівській, Донецькій, Луганській, Рівненській областях. Дана інформація судом отримана і надані були фотокопії форми 1 ( том 4 а.с.167 -181). Дані витребувані документи були надані і пред`явлені під час судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_1 , який вказав, що серед цих документів, фото, відсутня особа, яка, за його думкою, можливо причетна до зазначених злочинів.

Вказане свідчить про надуманість версії обвинуваченого, яка висунута ним з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що магнітолу він демонтував з автомобіля «OPEL», оскільки вона задимилася і він її забрав собі додому відремонтувати, суд також вважає надуманими.

Так, відповідно до протоколу огляду від 07.01.2014 року, за адресою: м.Дніпро, вул.Лазаряна, буд.15, було виявлено автомобіль марки «OPEL CORSA», без державних номерних знаків, з наявними пошкодженнями лакофарбового покриття. В салоні автомобіля обстановка порушена, виявлено відсутність магнітоли.

Разом з цим, саме у свідка ОСОБА_9 , яка на той час була співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до протоколу від 11.01.2014 року (том 1 а.с.145-147, 148) на підставі заяви ОСОБА_9 , виявлено та вилучено магнітолу «Panasonic» моделі CQ-RХ102W, яка в подальшому була визнана речовим доказом і повернута потерпілій ОСОБА_2 (том 1, а.с.145-147, 169,171).

Покази свідка ОСОБА_29 судом не приймаються, оскільки вони є не конкретними, носять загальний характер.

Також, під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 вказував, що під час досудового розслідування до нього застосовували фізичну силу, розбили ніс, окуляри. Під час його затримання, працівники карного розшуку Бабушкінського РВ, утримуючи його на четвертому поверсі Бабушкінського РВ також погрожували, що вивезуть його дитину у невідомому напрямку. Тобто ставили його в таке положення й в такі умови, що він розумів, що якщо він буде казати те, що не сподобається працівникам міліції, то це може стати причиною рукоприкладства, й тому він вимушено зізнався у злочині якого не вчиняв щодо крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2 та заволодіння її транспортним засобом.

За даною заявою обвинуваченого, судом було винесено ухвалу від 12.04.2016 року про перевірку заяви обвинуваченого ОСОБА_1 .

Викладені обставини перевірялись, за дорученням слідчого проводились розшукові слідчі дії ( том 4 а.с.114-116), надавались матеріали для ознайомлення. Постановою слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області від 22.06.2016 року, кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України було закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України.

Також дані обставини під час судового розгляду були детально перевірені судом.

Так, судом було допитано в якості свідка слідчого Бабушкінського ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_56 , який повідомив про те, що ним не допускалися факти застосування психологічного чи фізичного тиску щодо ОСОБА_1 . Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що допити здійснювалися у відповідності до вимог КПК України, будь-яких заяв чи заперечень ОСОБА_1 щодо внесення слідчим відомостей до протоколів – не робились, заяви про застосування заходів впливу на стадії досудового розслідування ОСОБА_1 не подавались. Також встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_1 не заявляв про будь-який тиск з боку працівників поліції ні процесуальному керівнику у кримінальному провадженні, ні під час обрання щодо нього запобіжного заходу слідчому судді.

А тому, з урахуванням наведеного, суд вважає, що заява обвинуваченого ОСОБА_1 щодо застосування до нього з боку працівників Бабушкінського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області фізичної сили, психологічного тиску, а також недозволених методів ведення розслідування, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, оскільки нічим не підтверджуються.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, а його умисні дії, що виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, у незаконному заволодінні транспортним засобом, скоєному повторно, а також у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є нетяжким та тяжкими, обставини їх вчинення, особу обвинуваченого, стан його здоров`я, дані про те, що обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання, має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та матір ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлені.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведені обставини, характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання, передбачене санкцією ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, ст.70 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, оскільки саме таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Також, з урахуванням вироку Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 04.03.2019 року, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому остаточного покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України.

Крім того, враховуючи те, що дані кримінальні правопорушення скоєні ОСОБА_1 в період іспитового строку за вироком Жовтневого районного судом м.Дніпропетровська від 27.01.2012 року, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання і на підставі ч.1 ст.71 КК України.

Також, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі ОСОБА_1 з 12.01.2014 року (затримання т.1 а.с.157-158) по 03.07.2015 року (день ухвалення вироку том 3 а.с.182-186), з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінально кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 25.11.2015 року) передбачено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

При цьому, у строк попереднього ув`язнення включається строк тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Законом України №2046-VIII від 18.05.2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення», ч.5 ст.72 КК України викладено в редакції: «Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті».

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року, якщо особа вчинила злочин до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII ( зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч.1 ст.5 КК України).

Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність зарахування обвинуваченому ОСОБА_1 у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 12.01.2014 року, що є датою затримання ОСОБА_1 в даному кримінального провадженню, по 03.07.2015 року включно, що є датою ухвалення вироку Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, за яким ОСОБА_1 звільнено з-під варти в залі суду, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Також, суд вважає за необхідне зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_1 і термін тримання під вартою за вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 04.03.2019 року, тобто з 01.12.2017 року по 20.08.2021 року, включно.

Крім того, розглядаючи позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 , яка просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 76 720 гривень на відшкодування майнової шкоди та 50 000 гривень на відшкодування моральної шкоди на її користь, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовується норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, у своєму позові потерпіла ОСОБА_2 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки в розмірі 76 720 грн., які складаються з вартості викраденого майна, пошкодження фурнітури металопластикового вікна в будинку, а також електричного обладнання під час викрадення магнітоли з її автомобіля та пошкодження кузова транспортного засобу.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення вказаних позовним вимог потерпілої та стягнення на її користь з обвинуваченого ОСОБА_1 10 520 грн. в якості відшкодування вартості викраденого майна, встановленої у відповідності до висновку судово-товарознавчої експертизи №3045-19 від 09.10.2019 року та суму викрадених грошових коштів.

Щодо вимог потерпілої про стягнення з обвинуваченого вартості пошкодженого майна – фурнітури металопластикового вікна в будинку в сумі 3200 грн., суд вважає за необхідне задовольнити частково та стягнути на користь потерпілої з обвинуваченого 840 грн., оскільки дана сума підтверджується наданою потерпілою копією накладної №1 від 07.01.2014 року ( том 3 а.с.10)

Стосовно стягнення суми збитків спричинених внаслідок пошкодження електричного обладнання під час викрадення магнітоли з автомобіля та кузова транспортного засобу, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цих вимог, оскільки заявлена потерпілою сума шкоди в розмірі 6 000 грн. доказами не підтверджена.

Водночас, розглядаючи цивільний позов потерпілої щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 завданих моральних збитків в розмірі 50 000 тис. грн., суд приходить до висновку про їх задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.

Обґрунтовуючи моральну шкоду у позові, потерпіла ОСОБА_2 вказала, що у зв`язку із проникненням обвинуваченого до її оселі, вчиненням відносно неї кримінального правопорушення, вона зазнала значної моральної шкоди, яка виразилася в емоційних та душевних стражданням, хвилюваннях, втраті довіри до оточуючих людей, додаткових зусиллях для відновлення звичного способу життя.

Судом враховується, що потерпілій ОСОБА_2 була завдана моральна шкода внаслідок перенесених страждань, що стали результатом вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, і зазначена моральна шкода була завдана саме діями обвинуваченого, що було достовірно встановлено під час розгляду справи.

При цьому, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілій ОСОБА_2 , судом враховується характер кримінальних правопорушень, глибина душевних страждань потерпілої, а тому виходячи із вимог розумності та справедливості, суд вважає, що розмір заявленого потерпілою грошового відшкодування моральної шкоди підлягає повному задоволенню та стягненню з обвинуваченого 50 000 гривень.

Вирішуючи питання про відшкодування документально підтверджених процесуальних витрат, пов`язаних з залученням експерта при проведені експертиз по справі, суд, враховуючи ступень вини та майновий стан обвинуваченого, вважає необхідним покласти їх на ОСОБА_1 в повному обсязі.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 128, 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_58 покарання:

-за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років;

-за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6(шість) місяців з конфіскацією майна;

-за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

З урахуванням положень ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_58 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 04 березня 2019 року, остаточно призначити ОСОБА_58 покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27.01.2012 року та остаточно призначити ОСОБА_58 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років та 1 (один) місяць з конфіскацією майна.

Запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_58 – залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_58 обчислювати з 20 серпня 2021 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_58 термін перебування під вартою з 01.12.2017 року по 20.08.2021 року, включно.

Зарахувати ОСОБА_58 в строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення у межах даного кримінального провадження з 12.01.2014 року по 03.07.2015 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі на підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2 11 360 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Речові докази - автомобіль «Опель-корса» державний номерний знак НОМЕР_1 , автомобільну магнітолу «Панасонік» СQ-RX 102 W, шубу жіночу бежевого кольору, дублянку жіночу з овчини, золоту каблучку з каменем «топаз», золоту каблучку з розсипом діамантів, золоту сережку з каменем «топаз» (том 1 а.с. 51, 169,171) – вважати повернутими власнику - потерпілій ОСОБА_2 .

Речові докази - слід рукавички, відкопійований на липку стрічку (том 1 а.с.124) – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази – мікрооб`єкті на темній дактилоплівці, недопалок цигарки (том 3 а.с.90-91) – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертиз № 3045-19 від 09.10.2019 року в сумі 3768 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертизи № 62/02-51 від 22 січня 2014 року в сумі 195,60 гривень ( том 1 а.с.121).

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук