Ухвала суду № 99109975, 17.08.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16191/21

провадження № 4-с/753/237/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі судді Гусак О.С., розглянувши скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",

в с т а н о в и в:

11 серпня 2021 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" від 23 липня 2021 року , здана до поштового відділення 4 серпня 2021 року.

В своїй скарзі заявник просила поновити строк для подання скарги на неправомірні дії державного виконавця, посилаючись на те, що про виконавче провадження боржник нічого не знала, жодної постанови, виклику вона не отримувала, намагалась захистити себе в позасудовому порядку звернувшись до ДВС з відповідною заявою, тому строк на подання скарги пропущено з поважних причин.

Відповідно до 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 449 ЦПК скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частиною 2 ст. 126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом із тим, згідно роз`яснень, які містяться в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 6, відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При цьому поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає і доступ до правосуддя і, зокрема гарантується тим, що суд має бути не заформалізованим, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі» (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява № 39199/98, п. 62), «Воловік проти України» від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03.

У Рішенні в справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03 ЄСПЛ зазначено: «Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року).

В постанові Великої палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання скарги.

Як на підставу поновлення строку звернення із скаргою заявник зазначає те, що вона намагалась захистити себе в позасудовому порядку, звернувшись до ДВС з відповідною заявою.

З матеріалів доданих заявником до скарги вбачається, що така заява подана до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 6 липня 2021 року. Зі змісту заяви вбачається, що 6 липня 2021 року з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна ОСОБА_2 дізналась про наявність відносно неї обтяжень : 35809583 від 5 березня 2020 року.

Таким чином, з моменту коли особа дізналася про порушене право (6 липня 2021 року) та звернення до суду (4 серпня 2021 року) пройшов майже місяць.

Крім того, із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_2 вже зверталась до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білан Юлії Станіславівни, заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, однак ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 липня 2021 року її було повернуто без розгляду.

Разом з тим, про вказані обставини заявник у скарзі, зданої до поштового відділення 4 серпня 2021 року не зазначає.

Враховуючи те, що станом на 6 липня 2021 року ОСОБА_2 вже було відомо про порушене на її думку право та те, що зі скаргою датованою 23 липня 2021 року, вона звернулася до суду 4 серпня 2021 року, вже із пропуском встановленого ст. 447 ЦПК України строку, суд дійшов висновку, що причини на які посилається заявник, не є поважними.

Крім того, повернення скарги заявника на неправомірні дії державного виконавця Дарницьким районним судом м. Києва не може також бути поважною причиною пропуску строку на звернення до суду з відповідною скаргою.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на подання скарги не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, скарга ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал., підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 126, 127, 353, 354, 447, 449 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Відмовити ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , у задоволенні клопотання про поновлення строку на подачу скарги.

Скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.С. Гусак