
Справа № 309/2298/21
Провадження № 2/309/589/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2021 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді – Піцура Я.Я.,
за участю секретаря – Дюрдь А.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Велятинської сільської ради, третя особа приватний нотаріус Хустського РНО Рошинець Наталія Павлівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Велятинської сільської ради, третя особа приватний нотаріус Хустського РНО Рошинець Н.П., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подавши заяву про проведення підготовчого судового засідання без її участі.
В судове засідання представник відповідача та третьої особи не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомляли, клопотань не заявляли.
Отже суд вважає, за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності учасників справи, що не з`явилися.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд своєю ухвалою закриває провадження усправі, якщо припинено юридичну особу, яка була однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України).
З аналізу п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України та ст. 47 ЦПК України убачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли припинення юридичної особи сталося вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Згідно із ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть
участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
У ст.46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фіз. - та юрособи.
У ч.1 ст.47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізособи, які досягли повноліття, а також юрособи.
Системний аналіз указаних норм права, а також положень чч.1, 2, 4 ст.25, ч.1 ст.26 ЦК та ч.2 ст.48 чинного ЦПК дає підстави дійти висновку, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі має мати статус юридичної особи. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите — підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст. 255 чинного ЦПК).
Відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Аналіз зазначених норм процесуального права, а також положень чч.1, 2, 4 ст.25, ч.1 ст.26 ЦК та ч.2 ст.48 чинного ЦПК дозволяє дійти висновку, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите — підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.255 чинногоЦПК).
Норма ст.255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у пп.1—8 ч.1 ст.255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Отже, якщо позов пред`явлено до припиненої юридичної особи, то відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли припинення юридичної особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження.
При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.
Саме такого висновку дійшов ВС у складі Об`єднаної палати КЦС у постанові від 20.06.2019 у справі №185/998/16.
В даному випадку ОСОБА_1 пред`явила 08.07.2021 року позов до відповідача юридичної особи Велятинської сільської ради.
Разом з тим, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що містяться у вільному доступі на офіційному сайті Міністерства юстиції України (за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result), юридична особа – Велятинська сільська рада (код ЄДРПОУ 04349975) є припиненою з 19.04.2021 року,номер запису: 1003251120009001371.
Таким чином, оскільки позивачем пред`явлено позов до юридичної особи, яка на момент пред`явлення такого позову вже була припинена, а отже не мала цивільної процесуальної правоздатності, то такий позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Велятинської сільської ради, третя особа приватний нотаріус Хустського РНО Рошинець Наталія Павлівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини– закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Повний текст ухвали складено 20 серпня 2021 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.
Судове рішення № 99108912, Хустський районний суд Закарпатської області було прийнято 20.08.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 309/2298/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: