Рішення № 99106995, 17.08.2021, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/768/21

Провадження № 2/661/422/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

17 серпня 2021 року

Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого – судді Чирського Г.М.,

за участю : секретаря судового засідання – Шевченко Ю.М.,

позивача – ОСОБА_1 , представника третьої особи – Захарченко Т.М., представника відповідачів – адвоката Мовчана В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Каховка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до директора Новокаховського техніко-економічного ліцею Новокаховської міської ради Долецької Тетяни Євгенівни, Новокаховського техніко-економічного ліцею Новокаховської міської ради (на даний час має найменування – Академічний ліцей «Спектр» Новокаховської міської ради), третя особа: Міська організація вільної профспілки працівників освіти і науки м. Нова Каховка про визнання дій такими, що порушують трудові права позивача, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою про визнання дій такими, що призвели до порушення трудового права в частині виплати заробітної плати за межами, встановленими ст. 21 ЗУ «Про відпустки», ст.115 КЗпП.

Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що позивач працював вчителем Новокаховського техніко-економічного ліцею, є членом міської організації вільної профспілки працівників освіти і науки м. Нова Каховка, головою первинної організації вільної профспілки НКТЕЛ. З 15.06.2020 р. відповідно до ст. 6 ЗУ «Про відпустки» йому надано щорічну планову відпуску тривалістю 56 календарних днів та, відповідно мала бути здійснена виплата нарахованої заробітної плати за час відпустки не пізніше, ніж за три дні до її початку, тобто 12.06.2020 р. Однак, заробітну плату у виді відпускних ним було отримано 15.06.2020 р. В серпні 2020 р. він довідався, що загальна сума відпускних деяким педагогічним працівниками виплачена не в повному обсязі, у зв`язку з чим 06.08.2020 р. він звернувся до директора з проханням повідомити його як голову первинної профспілки про причини та підстави невиплати заробітної плати за час відпустки у повному обсязі. 12.08.2020 р. ним отримано відповідь про те, що його заборгованість із заробітної плати виплачена 12.08.2020 р., причини несвоєчасної виплати та затримки на 2 місця відповідачі не роз`яснили. У наданні інформації відносно загального обсягу заборгованості всіх працівників, відмовлено. Несвоєчасна виплата заробітної плати відбулась, за поясненнями бухгалтера, з причини несплати батьками грошей за навчання дітей. Вказані дії свідчать про порушення директором ліцею права на своєчасне отримання заробітної плати з причини того, що відповідачем ОСОБА_2 при складанні кошторису ліцею на 2019-2020 навчальний рік частину його та інших вчителів ліцею заробітної плати, що забезпечує досягнення результатів навчання, передбачених стандартами освіти, було сформовано за рахунок спеціального фонду за рахунок внесків батьків всупереч Бюджетного Кодексу, Законів України «Про загальну середню освіту», «Про повну загальну середню освіту». Із зазначених підстав просив позов задовольнити.

14.05.2021 р. від представника відповідачів – адвоката Мовчана В.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти позовних вимог. В обґрунтування заперечень представник зазначив про те, що позивачем ОСОБА_1 не зазначено, в чому саме полягає цивільний спір про право між ним як позивачем та відповідачами, за захистом якого він звернувся до суду. Визначена позивачем підстава позову, що полягає у несвоєчасній виплаті заробітної плати працівникові під час відпустки, не свідчить про наявність спору, оскільки строк виплати заробітної плати працівникові встановлений законом і порушення такого строку не потребує судового захисту шляхом визнання незаконними порушення строку виплати заробітної плати. Визначений позивачем спосіб захисту передбачений п.10 ч.2 ст.16 ЦК України, проте, у разі прийняття незаконного рішення саме органом державної влади або органом місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб. При цьому, ні НКТЕЛ та директор ОСОБА_2 не є посадовою особою органу влади чи органу місцевого самоврядування, у зв`язку з чим вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, який, на його думку, можливо порушується. Крім того, в прохальній частині позивач не просить суд визнати за ним будь-яке право, а визнання дії протиправними не тягне за собою відновлення будь-яких прав. Також, зазначає про порушення строків звернення до суду з відповідним позовом, що виникають із трудових правовідносин, що тягне за собою застосування строків позовної давності.

24.05.2021 р. від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач наполягає, що обраний ним спосіб захисту в порядку п.3 ч.2 ст. 16 ЦК України відповідає вимогам цивільного законодавства та Конституції України. Задоволення позовних вимог не тільки захистить його цивільне право, відповідно до п.1, 3 ч.2 ст. 16 ЦК України, але й унеможливить повторення порушення чинного законодавства України, з наданням можливості звернутися до відповідних органів про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності. Щодо строків позовної давності зазначає, що за відсутності юридичної освіти, після детального роз`яснення 18.08.2021 р. він з`ясував, про порушення права на своєчасне отримання заробітної плати. Після цього, він звернувся до Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області про порушення кримінального провадження. У зв`язку з хворобою дружини, а потім своєю хворобою на Covid 19 знаходився на самоізоляції та лікуванні.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав із наведених підстав, просив суд, визнання дій НКТЕЛ та її службовими особами – директора Долецької Т.Є. у частині виплати йому заробітної плати за межами встановленими ст. 21 ЗУ «Про відпустки», ст. 115 КЗпП незаконними, такими, що порушили його права.

У судовому засіданні представник відповідача – адвокат Мовчан В.О. проти задоволенні позовних вимог заперечував із підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи – Захарченко Т.Б. у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала з підстав, заявлених ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали цивільної справи та письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з принципу змагальності цивільного судочинства, обов`язок доведеності обставин, на які посилається сторона як на підставу пред`явлених позовних вимог, покладаються саме на цю сторону (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Суд в свою чергу розглядає позовні вимоги в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , який працював на посаді вчителя Новокаховського техніко-економічного ліцею Новокаховської міської ради, відповідно до наказу №12-к від 12.05.2020 р. надано щорічну планову відпустку за 2019-2020 навчальний рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Дата початку відпустки 15.06.2020 р., дата завершення відпустки 10.08.2020 р.

Наказом від 15.06.2020 р. №25-к «Про надання щорічної планової відпустки техпрацівникам ліцею в липні 2020 р.», ОСОБА_1 (лаборант) надано в липні 2020 р. щорічну планову відпустку, з 17.07.2020 р. по 09.08.2020 р.

Відповідно до довідки Новокаховської техніко-економічного ліцею Новокаховської міської ради від 12.08.2020 р., виплата заборгованості по заробітні платі була здійснена 12.08.2020 р.

У судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечується факт того, що ОСОБА_1 отримав заробітну плату з врахуванням допомоги на оздоровлення 15.06.2020 р., при цьому залишок заборгованість був виплачений 12.08.2020 р., тобто поза межами законодавчо визначеного строку. На час подання позовної заяви заборгованість з виплати заробітної плати у ОСОБА_1 відсутня.

Частиною 1 ст.1 ЗУ «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації повноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Аналогічна норма міститься у ст. 21 Закону України «Про відпустки».

У зв`язку з порушенням встановлених строків виплати заробітної плати підприємства, установи та організації всіх форм власності мають здійснювати нарахування сум компенсації працівникам у разі її несвоєчасної виплати. Компенсація провадиться відповідно до: Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. № 2050-ІІІ; Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 159. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації.

На виконання ухвали суду від 20.05.2021 р. про витребування доказів, Академічним ліцеєм «Спектр» Новокаховської міської ради надано витяг із тарифікаційного списку вчителів НКТЕЛ Новокаховської міської ради по спецфонду стосовно вчителя хімії ОСОБА_1 .

Також, з наданого повідомлення вбачається, що оплата праці ОСОБА_1 в Новокаховському техніко-економічному ліцеї Новокаховської міської ради Херсонської області в період 2019-2020 навчального року здійснювалась бухгалтерією ліцею відповідно до тарифікаційного списку вчителів НКТЕЛ Новокаховської міської ради по спецфонду, затвердженого начальником відділу освіти Новокаховської міської ради. Помісячно оплата праці ОСОБА_1 здійснювалась відповідно до табеля відпрацювання робочого часу. Окремого наказу про оплату частини заробітної плати працівників в тому числі ОСОБА_1 за рахунок батьківської плати в 2019-2020 р. навчальному році в НКТЕЛ не складалось і не видавалось.

На думку суду, за вказаних підстав, обраний позивачем спосіб захисту про визнання дій відповідачів в частині виплати заробітної плати за межами встановленими ст. 21 ЗУ «Про відпустки», ст. 115 КЗпП незаконними, такими, що порушили його права, не є ефективним для захисту порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах, не створює жодних правових наслідків у даному випадку, не відновлює право на отримання заробітної плати у визначений законом строк та не відновлює таке становище, оскільки таке право було відновлене шляхом проведення повного розрахунку. При цьому, позивачем не заявляється вимогу про відновлення або визнання такого права шляхом стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплат.

Обґрунтування позивачем як підставу позову, недопущення в майбутньому порушення строків виплати заробітної плати, не створює прав та обов`язків для сторін на майбутнє, а даний спосіб захисту права не передбачений законом, тому така вимога, за відсутності спору про право, не може бути задоволена судом.

Визнання дій відповідача протиправними не відновлює становища, яке існувало до порушення, оскільки позивачем отримано всі належні виплати до подання позовної заяви.

При цьому, під ефективним засобом (способом) розуміється такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Позивачем також зазначається, що директор ОСОБА_2 всупереч ст. 103-2 БК України, ст. 53 Конституції України, ст. ст. 4, 78 ЗУ «Про освіту», ст. ст. 6, 43 ЗУ «Про загальну середню освіту», ст. ст. 6, 59 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», ст. ст. 32 ЗУ «Про місцеве самоврядування, наказів Міністерства освіти та науки №405, 408 від 20.04.2018 р. частини його заробітної плати тарифікувала за рахунок добровільних батьківських внесків спеціального фонду, що є порушенням, оскільки заробітна плата не може залежати від благодійних внесків, а фінансується виключно з державного чи місцевого бюджету.

Зазначені вимоги позову суд не враховує та не приймає до уваги в якості доводів позивача, оскільки порядок формування видатків, нарахування заробітної плати та формування тарифікаційних списків та визнання їх незаконними, не є предметом даної позовної заяви та не знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з вимогами позивача.

Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст. 233 КзпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. Позивач зазначає, що про порушення свого права він довідався 18.08.2021 р. після детального роз`яснення та 17.11.2020 р. звернувся до Новокаховського міського суду з подібною позовною заява, проте не зміг реалізувати своє право на судовий захист в зв`язку з хворобою дружини, а потім своєю хворобою на Covid 19, так як знаходився на самоізоляції та лікуванні, що свідчить про існування обставин, які заважали йому реалізувати конституційне право на судовий захист.

Вказані причини пропуску строку позовної давності суд вважає поважними, оскільки зазначене підтверджується матеріали справи та довідкою сімейного лікаря від 12.02.2021 р., у зв`язку з чим, вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, оскільки позовні вимоги є безпідставними, суд відмовляє у їх задоволенні саме за необґрунтованістю, без застосування строку позовної давності.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 223, 263, 265, 259 ч.6, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Новокаховський міський суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair/sud2117.

Повний текст рішення виготовлено 20 серпня 2021 року.

Суддя Г. М. Чирський